Перекис водню 3% 200 мл розчин

По 200 мл у флаконах.

Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина без запаху.

При контакті розчину Перекису водню 3 % з ушкодженою шкірою та слизовими оболонками вивільнюється активний кисень, який сприяє очищенню ранової поверхні та інактивації органічних речовин (протеїн, кров, гній).

При застосуванні препарату відбувається лише тимчасове зменшення кількості мікроорганізмів.

Препарат має кровоспинний ефект.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08A X01.

Діючі речовини: водню пероксид;

100 мл розчину містять водню пероксиду розчин (30 %) 10 г;

допоміжні речовини: натрію бензоат (Е 211), вода очищена.

Препарат застосовують для зупинки капілярної кровотечі при поверхневому ушкодженні тканин, носових кровотечах, для обробки слизової оболонки при стоматитах, пародонтитах, ангінах, гінекологічних захворюваннях, а також при гнійних ранах.

Підвищена чутливість до препарату.

Розчин Перекису водню 3 % наносять на ушкоджену ділянку шкіри для дезінфекції ран per se (тобто без розведення).

• Для полоскання розчиняють 1 столову ложку в 1 склянці води;
• для аплікацій, обробки ранових поверхонь, зупинки кровотечі (капілярної) уражені ділянки обробляють тампоном, просоченим розчином перекису водню.

Тривалість лікування залежить від досягнутого ефекту.

Місцеві реакції: можливе відчуття печіння в момент обробки рани. При тривалому застосуванні для обробки слизової оболонки рота можлива гіпертрофія сосочків язика.

З боку імунної системи: у деяких випадках при індивідуальній чутливості до компонентів препарату можливе виникнення місцевих алергічних реакцій.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 5°C до 25°C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Розчин для зовнішнього застосування застосовують для зупинки капілярної кровотечі при поверхневому пошкодженні тканин, носових кровотечах для обробки слизової оболонки при стоматитах, пародонтитах, ангінах, гінекологічних захворюваннях, а також при гнійних ранах.