Препарат застосовують внутрішньовенно.
Для дорослих, підлітків та дітей з масою тіла більше 33 кг застосовують розчин у флаконах по 100 мл.
Для дітей з масою тіла менше 33 кг застосовують розчин у флаконах по 50 мл.
Дозування залежить від маси тіла пацієнта.
Таблиця 2
Маса тіла пацієнта |
Одноразова доза |
Об’єм на один прийом |
Максимальний об’єм препарату (10 мг/мл) на один прийом відповідно до верхніх меж маси тіла для групи (мл)** |
Максимальна добова доза *** |
≤ 10 кг * |
7,5 мг/кг |
0,75 мл/кг |
7,5 мл |
30 мг/кг |
> 10 кг – ≤ 33кг |
15 мг/кг |
1,5 мл/кг |
49,5 мл |
60 мг/кг, не перевищуючи 2 г |
> 33 кг – ≤ 50кг |
15 мг/кг |
1,5 мл/кг |
75 мл |
60 мг/кг, не перевищуючи 3 г |
> 50 кг, при наявності факторів ризику розвитку гепатотоксичності |
1 г |
100 мл |
100 мл |
3 г |
> 50 кг, при відсутності факторів ризику розвитку гепатотоксичності |
1 г |
100 мл |
100 мл |
4 г |
* Недоношені новонароджені: дані про безпеку та ефективність для недоношених новонароджених відсутні.
** Пацієнти з нижчою масою тіла потребують менших об’ємів.
Мінімальний інтервал між введеннями повинен становити 4 години. Курс лікування зазвичай не перевищує 4 інфузій протягом 1 доби.
Мінімальний інтервал між прийомами у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня має становити щонайменше 6 годин.
*** Максимальна добова доза: максимальна добова доза призначена для пацієнтів, які не отримують інші лікарські засоби, що містять парацетамол, і має бути відповідним чином скоригована у разі прийому таких препаратів.
Пацієнти з нирковою недостатністю тяжкого ступеня
Призначаючи парацетамол пацієнтам з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤ 30 мл/хв), рекомендується збільшити мінімальний інтервал між прийомами до 6 годин.
Пацієнти з гепатоцелюлярною недостатністю, хронічним алкоголізмом, пацієнти, які хронічно недоїдають (низькі запаси печінкового глутатіону), пацієнти з дегідратацією
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 3 г.
Розчин парацетамолу застосовувати у вигляді 15-хвилинної внутрішньовенної інфузії.
Пацієнти з масою тіла ≤ 10 кг
• Флакон з препаратом не підвищувати для інфузії через невеликий об’єм лікарського засобу, який необхідно застосувати.
• Необхідний об’єм препарату набирати з флакона за допомогою шприца і застосовувати нерозведеним або розводити у 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глюкози у співвідношенні одна частина препарату до дев’яти частин розчину для розведення та вводити пацієнту протягом 15 хвилин.
Потрібно використати розведений розчин протягом 1 години після його приготування (включаючи час проведення інфузії).
• Шприц 5 мл або 10 мл слід застосовувати для вимірювання необхідної дози відповідно до маси дитини. Однак ця доза не має перевищувати 7,5 мл.
• Обов’язково слід дотримуватися рекомендацій щодо дозування.
Особливості застосування.
Ризик розвитку ушкоджень печінки при лікуванні препаратом зростає у хворих з алкогольним гепатозом.
Застосування Парафузіву може негативно впливати на результати лабораторних досліджень при кількісному визначенні вмісту глюкози та сечової кислоти у плазмі крові.
Під час тривалого лікування потрібен контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.
Необхідно уникати помилок у дозуванні через плутанину між міліграмами (мг) і мілілітрами (мл), що може призвести до випадкового передозування та летального наслідку.
Рекомендується використовувати пероральний парацетамол, якщо можливий такий спосіб застосування.
Для уникнення ризику передозування необхідно бути впевненим у тому, що інші призначені лікарські засоби не містять парацетамол або пропацетамол.
Ризик ураження печінки зростає при призначенні Парафузіву в дозах, вищих від рекомендованих. Клінічні симптоми ушкодження печінки (у тому числі блискавичний гепатит, печінкова недостатність, холестатичний гепатит, цитолітичний гепатит), як правило, вперше спостерігаються через два дні після застосування препарату з досягненням піка через 4−6 днів. Застосування антидоту має бути призначене якнайшвидше.
З обережністю застосовують препарат при наявності у пацієнта:
– гепатоцелюлярної недостатності;
– тяжкої ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);
– хронічного алкоголізму;
– аліментарного виснаження (зниження резерву глютатіону в печінці);
– зневоднення.
Цей лікарський засіб містить натрію гідроксид, слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.