Лікування рефлюкс-езофагіт.
Рекомендована доза для дітей віком від 12 років та дорослих становить 1 таблетку Пантасану 40 мг 1 раз на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки Пантасану 40 мг на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів для лікування рефлюкс-езофагіт. Для лікування рефлюкс-езофагіт, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, лікування можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
Ерадикація H. pylori у комбінації з двома антибіотиками
У пацієнтів з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки та з позитивним результатом на H. руlori необхідно досягти ерадикації мікроорганізму за допомогою комбінованої терапії. Залежно від чутливості мікроорганізмів для ерадикації Helicobacter pylori у дорослих можуть бути такі терапевтичні комбінації:
а) 1 таблетка Пантасан 2 рази на день
+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на день
+ 500 мг кларитроміцину 2 рази на день;
б) 1 таблетка Пантасан 40 мг 2 рази на день
+ 400-500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день
+ 500 мг кларитроміцину 2 рази на день;
в) 1 таблетка Пантасан 40 мг 2 рази на день
+ 1000 мг амоксициліну 2 рази на день
+ 500 мг метронідазолу (або 500 мг тинідазолу) 2 рази на день.
При застосуванні комбінованої терапії для ерадикації H. руlori другу таблетку препарату слід приймати ввечері за 1 годину до їди. Термін лікування становить 7 днів і може бути продовжений ще на 7 днів із загальною тривалістю лікування не більше двох тижнів.
Якщо комбінована терапія не показана, наприклад, пацієнтам з негативним результатом на H. pylori, для монотерапії призначають у наступному дозуванні.
Лікування виразки шлунка. 1 пігулка Пантасану на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
Для лікування виразки шлунка, як правило, потрібно 4 тижні. Якщо цього недостатньо, лікування можна очікувати протягом наступних 4 тижнів.
Лікування виразки дванадцятипалої кишки. 1 пігулка Пантасану на добу. В окремих випадках дозу можна подвоїти (2 таблетки на добу), особливо за відсутності ефекту від застосування інших препаратів.
Для лікування виразки дванадцятипалої кишки, як правило, потрібно 2 тижні. Якщо цього недостатньо, лікування можна очікувати протягом наступних 2 тижнів.
Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших гіперсекреторних патологічних станів.
Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних гіперсекреторних станів початкова добова доза становить 80 мг (2 таблетки Пантасану по 40 мг). При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи чи зменшуючи залежно від показників секреції кислоти у шлунку. Якщо доза перевищує 80 мг на добу, її необхідно розділити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення дози понад 160 мг пантопразолу, але тривалість застосування повинна обмежуватися лише періодом, необхідним для адекватного контролю секреції кислоти.
Тривалість лікування синдрому Золлінгера-Еллісона та інших патологічних станів не обмежена та залежить від клінічної необхідності.
Пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки доза може бути знижена до 20 мг на добу. У такому випадку слід застосовувати таблетки з відповідним вмістом діючої речовини.
Пацієнтам з порушенням функції печінки середнього та тяжкого ступеня не слід застосовувати препарат для ерадикації Н. руlori у комбінованій терапії, оскільки в даний час немає даних щодо ефективності та безпеки такого застосування для цієї категорії пацієнтів.
Пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. Пацієнтам з порушеною функцією нирок не слід застосовувати препарат для ерадикації H. руlori у комбінованій терапії, оскільки в даний час немає даних щодо ефективності та безпеки такого застосування для цієї категорії пацієнтів.
Пацієнти похилого віку не потребують корекції дози.
Особливості застосування
При тяжких порушеннях функції печінки під час лікування, особливо при тривалому застосуванні, потрібний регулярний контроль рівня печінкових ферментів. У разі підвищення рівня ферментів лікування необхідно припинити.
Препарат показаний для лікування помірних порушень травного тракту (функціональна диспепсія).
За наявності тривожних симптомів (суттєва втрата маси тіла, блювання, дисфагія, блювання з кров'ю, анемія, мелений), наявності виразки шлунка має бути виключено злоякісність, оскільки лікування пантопразолом може маскувати симптоми злоякісної виразки та відкладати встановлення діагнозу. Подальші дослідження слід проводити, якщо симптоми зберігаються за адекватного лікування.
Під час проведення комбінованої терапії, у складі якої застосовується пантопразол,слід брати до уваги інформацію щодо безпеки кожного препарату.
Старим пацієнтам з порушеннями функції нирок не рекомендується перевищувати дозу 40 мг на добу (див. « Спосіб застосування та дози»).
Застосування інгібіторів протонного насоса, включаючи пантопразол, може призводити до збільшення кількості бактерій, які в нормі існують у верхніх відділах травного тракту. Застосування Пантасану може призвести до незначного ризику виникнення шлунково-кишкових інфекцій, спричинених такими бактеріями, як сальмонели та кампілобактер.
У пацієнтів із синдромом Золлінгера-Еллісона та іншими захворюваннями з гіперсекреторною функцією шлунка, при яких необхідно тривало застосовувати пантопразол, як і всі кислотознижуючі засоби, пантопразол може знижувати всмоктування вітаміну В 12 (ціанокобаламін), що може призвести до гіпо- або ахлоргідрії. . Це слід враховувати при тривалому застосуванні препарату та при лікуванні пацієнтів зі зниженою масою тіла або з наявністю факторів ризику зниження всмоктування вітаміну В 12 або з відповідними клінічними симптомами.
При тривалому лікуванні, особливо більше року, пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом.