Побічні реакції виникають переважно у 3-10 % пацієнток, що проходять лікування. Вони можуть свідчити про надмірну дозу. У більшості випадків побічні реакції зникають після перших тижнів лікування. Частота появи побічних реакцій може варіювати залежно від показань, введеної дози, а також при застосуванні препарату у комбінації з іншими лікарськими засобами.
Для оцінки побічних реакцій застосовують такі частотні показники: дуже часті (> 1/10), часті (> 1/100 - < 1/10), нечасті (> 1/1000 - < 1/100), поодинокі (> 1/10000 - < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома (частота не може бути оцінена на підставі наявних даних).
На підставі літературних даних та післяреєстраційного спостереження за безпекою були задокументовані такі побічні реакції при застосуванні Овестину:
Класи/системи органів |
Частота невідома |
Загальні розлади і реакції у місці введення |
Подразнення та свербіж у місці введення
Грипоподібні симптоми
|
З боку статевих органів та молочних залоз |
Дискомфорт і біль у молочних залозах
Постклімактеричні кров’янисті виділення
Вагінальні виділення
|
З боку шлунково-кишкового тракту |
Нудота |
Розлади обміну речовин та харчові розлади |
Набряки |
При лікуванні естрогеном/ прогестогеном виникали також інші побічні реакції.
Доброякісні та злоякісні естрогензалежні новоутворення, наприклад, рак ендометрія.
Захворювання жовчного міхура.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: хлоазма, мультиформна еритема, вузликова еритема, геморагічна пурпура.
Можлива деменція у віці від 65 років.
Ризик розвитку раку молочної залози
Зафіксовано, що в жінок, які отримують комбіновану ГЗТ із застосуванням естрогену та прогестагену більше 5 років, ризик виникнення раку молочної залози підвищується майже у 2 рази.
У пацієнток, які отримують монотерапію із застосуванням естрогену, ступінь підвищення ризику є дещо нижчим, ніж у пацієнток, які приймають комбіновані препарати естрогену та прогестагену як ГЗТ.
Ступінь ризику залежить від тривалості застосування.
Результати найбільшого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження WHI та найбільшого епідеміологічного дослідження «Дослідження мільйона жінок» (MWS) представлені нижче. «Дослідження мільйона жінок» (MWS) - оцінено додатковий ризик розвитку раку молочної залози після 5-річного застосування
Вікова група (роки) |
Додаткові випадки на 1000 жінок, які не застосовували ГЗТ протягом 5 років* |
Відносний ризик #
|
Додаткові випадки на 1000 жінок, які застосовували ГЗТ протягом 5 років (95% ДІ) |
Естрогенова монотерапія ГЗТ |
50-65 |
9-12 |
1,2 |
1-2 (0-3) |
Комбінована естроген-прогестагенова терапія ГЗТ |
50-65 |
9-12 |
1,7 |
6 (5-7) |
# Відносний ризик загалом. Відносний ризик не є постійним значенням, він зростає зі збільшенням тривалості застосування.
* Оскільки вихідні дані щодо частоти виникнення раку молочної залози в країнах ЄС можуть різнитися, відповідним чином варіюється і кількість додаткових випадків виникнення раку молочної залози.
Дослідження WHI у США - додатковий ризик розвитку раку молочної залози після 5-річного застосування
Вікова група (роки) |
Частота виникнення на 1000 жінок з групи плацебо протягом 5 років |
Відносний ризик (95% ДІ)
|
Додаткові випадки на 1000 жінок, які застосовували ГЗТ протягом 5 років (95% ДІ) |
Естрогенова монотерапія ГЗТ (КЕЕ) |
50-79 |
21 |
0,8 (0,7-1,0) |
-4 (-6-0)* |
Комбінована естроген-прогестагенова терапія ГЗТ (КEE + MПA) = |
50-79 |
14 |
1,2 (1,0 - 1,5) |
+4 (0-9) |
КEE: кон’югований еквінний естроген; MПA: медроксипрогестерону ацетат
= При обмеженні аналізу жінками, які не застосовували ГЗТ до початку дослідження, явного ризику протягом перших 5 років лікування не спостерігали; після 5 років ризик був вищим, ніж у тих, хто не приймав ГЗТ.
* Дослідження WHI у жінок з видаленою маткою, які не показали збільшення ризику розвитку раку молочної залози.
Рак яєчників
Тривале застосування монопрепаратів естрогену та комбінованих естроген-прогестагенових препаратів для ГЗТ асоціювалося з дещо підвищеним ризиком виникнення раку яєчників. За результатами дослідження MWS 5-річна ГЗТ зумовлювала 1 додатковий випадок на 2500 жінок, які отримували терапію.
Ризик розвитку ВТЕ
Ризик розвитку ВТЕ, тобто тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії, підвищується при ГЗТ у 1,3-3 рази. Розвиток ВТЕ є найбільш імовірним протягом 1-го року ГЗТ, ніж у наступні роки. Нижче представлено відповідні результати досліджень WHI.
Дослідження WHI - додатковий ризик розвитку ВТЕ після 5-річного застосування
Вікова група (роки)
|
Частота виникнення на 1000 жінок з групи плацебо протягом 5 років |
Відносний ризик (95 % ДІ)
|
Додаткові випадки на 1000 жінок, які отримували ГЗТ протягом 5 років (95% ДІ) |
Пероральна естрогенова монотерапія ГЗТ* |
50-59 |
7 |
1,2 (0,6-2,4) |
1 (-3-10) |
Комбінована пероральна естроген-прогестагенова терапія ГЗТ |
50-59 |
4 |
2,3 (1,2-4,3) |
5 (1-13) |
Ризик розвитку ішемічної хвороби серця
Ризик розвитку ішемічної хвороби серця дещо підвищений у жінок, які отримують комбіновану естроген-гестагенову ГЗТ у віці понад 60 років.
Ризик розвитку ішемічного інсульту
Естрогенова монотерапія та комбінована естроген-прогестагенова терапія пов’язані із підвищенням ризику виникнення ішемічного інсульту в 1,5 раза. Ризик виникнення геморагічного інсульту не зростає на тлі застосування ГЗТ.
Відносний ризик не залежить від віку або тривалості застосування, але оскільки базовий ризик значною мірою залежить від віку, загальний ризик інсульту в жінок, які отримують ГЗТ, зростатиме з віком.
Об’єднані дані досліджень WHI - додатковий ризик виникнення ішемічного інсульту* після 5-річного застосування
Вікова група (роки)
|
Частота виникнення на 1000 жінок з групи плацебо протягом 5 років |
Відносний ризик (95 % ДІ)
|
Додаткові випадки на 1000 жінок, які отримували ГЗТ протягом 5 років (95% ДІ) |
50-59 |
8 |
1,3 (1,1-1,6) |
3 (1-5) |
* Різниці між ішемічним та геморагічним інсультом виявлено не було.
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації препарату має велике значення. Це дозволяє здійснювати тривалий моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про усі підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.