Лікарський засіб вводити внутрішньом'язово або внутрішньовенно шляхом однократної повільної ін'єкції або шляхом інфузії. Для приготування розчину ондансетрону для інфузії можна застосовувати 0,9% розчин хлориду натрію, 5% розчин глюкози, розчин Рінгера. готувати безпосередньо перед введенням; Однак при необхідності його можна зберігати до повного використання не більше 24 годин при температурі 2-8 °С. При проведенні інфузії лікарський засіб не вимагає захисту від світла при природному освітленні.
Нудота та блювання, спричинені хіміотерапією та променевою терапією.
Еметогенний потенціал раку варіює залежно від дози та комбінації режимів хіміотерапії та променевої терапії. Вибір режиму дозування залежить від тяжкості еметогенного впливу.
Еметогенна хіміотерапія та променева терапія
Дорослі.
Призначити розчин у дозі 8 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно повільно протягом не менше 30 секунд безпосередньо перед проведенням хіміотерапії.
Для профілактики відстроченого або тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується пероральне або ректальне застосування препарату.
Висока еметогенна хіміотерапія :
- одноразова доза 8 мг внутрішньом'язово або внутрішньовенно, повільно, безпосередньо перед проведенням хіміотерапії; При введенні препарату в дозі більше 8 мг Ондансетрон необхідно розчинити в 50-100 мл 0,9% розчину натрію хлориду або іншого спільного розчину для введення та проводити одноразову дозу більше 16 мг не можна (див. розділ «Особливості застосування»);
- дозу 8 мг або меншу дозу не слід розводити і можна вводити шляхом повільної внутрішньовенної або внутрішньом'язової ін'єкції
(не менше 30 секунд) безпосередньо перед проведенням курсу хіміотерапії, потім ще двічі внутрішньом'язово або внутрішньовенно повільно, у дозі 8 мг з інтервалом 2-4 години або внутрішньовенно краплинно у дозі 1 мг/год протягом 24 годин.
Вибір режиму дозування встановлює лікар індивідуально залежно від ступеня еметогенного ефекту.
Ефективність препарату при високоеметогенній хіміотерапії може бути підвищена додатковим одноразовим введенням дексаметазону фосфату натрію в дозі 20 мг перед хіміотерапією. Для профілактики відстроченої або
тривалого блювання після перших 24 годин рекомендується пероральне застосування препарату протягом 5 днів.
Діти та підлітки (вік від 6 місяців до 17 років).
У педіатричній практиці Ондансетрон слід вводити шляхом внутрішньовенної інфузії в 25-50 мл розчину 0,9% хлориду натрію або іншого відповідного розчинника протягом не менше 15 хвилин. Дозу можна розраховувати по площі поверхні тіла або маси тіла дитини. /p>
Розрахунок дози відповідно до площі тіла дитини
Ондансетрон слід вводити безпосередньо перед хіміотерапією шляхом одноразової ін'єкції в дозі 5 мг/м 2
внутрішньовенна доза не повинна перевищувати 8 мг. Через 12 годин можна починати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів. Не перевищувати дозування для дорослих.
Розрахунок дози відповідно до маси тіла дитини
Ондансетрон слід вводити безпосередньо перед хіміотерапією шляхом разової ін'єкції в дозі 0,15 мг/кг. Внутрішньовена доза не повинна перевищувати 8 мг. У перший день можна ввести ще 2 внутрішньовенні дози з 4-годинним інтервалом. Через 12 годин можна починати пероральне застосування препарату, яке може тривати ще 5 днів. Не перевищувати дозування для дорослих.
Пацієнти похилого віку
Пацієнтам старше 65 років усі дози для внутрішньовенних ін'єкцій слід розчиняти та вводити протягом 15 хвилин, при повторному застосуванні інтервал між ін'єкціями повинен бути не менше 4 годин.
Пацієнтам від 65 до 74 років початкова доза ондансетрону повинна становити 8 мг або 16 мг, її слід вводити шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 15 хвилин, яку можна продовжити введенням 2 доз по 8 мг протягом 15 хвилин з інтервалом між інфузіями не менше 4 години.
Пацієнтам віком від 75 років початкова внутрішньовенна ін'єкція ондансетрону не повинна перевищувати 8 мг з інфузією протягом не менше 15 хвилин. Після початкової дози в 8 мг можна продовжити застосування 2 дозами по 8 мг, які вводять шляхом інфузії протягом 15 хвилин з інтервалом між інфузіями не менше 4 годин.
Післяопераційна нудота та блювання
Дорослі. Для профілактики післяопераційної нудоти і блювоти можливе призначення 4 мг у вигляді повільного введення або внутрішньом'язової ін'єкції під час індукції анестезії. Для лікування післяопераційної нудоти та блювоти або внутрішньовенно повільно.
Діти та підлітки (віком від 1 місяця до 17 років). Для профілактики та лікування післяопераційної нудоти та блювоти призначати препарат у дозі 0,1 мг/кг (максимально 4 мг) у повільної внутрішньовенної ін'єкції (не менше 30 секунд) до, під час або після введення в наркоз або після операції.
Пацієнти похилого віку.
Досвід застосування Ондансетрону для профілактики та лікування післяопераційних нудоти та блювання у літніх людей обмежений, проте Ондансетрон добре переноситься пацієнтами віком від 65 років, які отримують хіміотерапію.
Для всіх видів терапії
Пацієнти з нирковою недостатністю
Не змінюється режим дозування або шляхи введення препарату пацієнтам з порушенням функції нирок.
Пацієнти з печінковою недостатністю
При помірних та тяжких порушеннях функції печінки кліренс ондансетрону значно знижується, а період напіввиведення із сироватки крові зростає. Для таких пацієнтів максимальна добова доза не повинна перевищувати 8 мг.
Пацієнти з порушенням метаболізму спартеїну/дебрисоквіна
Період напіввиведення ондансетрону у пацієнтів з порушенням метаболізму спартеїну та дебрисоквіну не змінюється. У таких пацієнтів повторне введення призводить до такої ж концентрації
препарату, що і у пацієнтів з непорушеним метаболізмом. Тому зміна дозування або частоти введення не потрібна.
Сумісність з іншими препаратами.
Препарат у вигляді інфузійного розчину при концентрації ондансетрону 16-160 мкг/мл (наприклад, 8 мг/500 мл або 8 мг/50 мл відповідно) можна вводити через Y-подібний катетер з такими препаратами:
– цисплатин в концентрації до 0,48 мг/мл (наприклад, 240 мг/500 мл) протягом 1-8 годин;
– 5-фторурацил в концентрації до 0,8 мг/мл (наприклад, 2,4 г/3 л або 400 мг/500 мл) зі швидкістю не менше
20 мл/год (500 мл/24 год). При концентрації 5-фторурацилу більше 0,8 мг/мл може відбуватися преципітація ондансетрону. Розчин 5-фторурацилу для інфузії може містити не більше 0,045% магнію хлору ;на додаток до інших наповнювачів, сумісних;
– карбоплатин в концентрації до 0,18-9,9 мг/мл (наприклад, 90 мг/500 мл або 990 мг/100 мл) вводити протягом 10- 60 хвилин;
– этопозид в концентрації до 0,14-0,25 мг/мл (наприклад, 70 мг/500 мл або 250 мг/1000 мл) вводити протягом 30- 60 хвилин;
– цефтазидим в дозі 250 мг-2 г з додаванням води для ін'єкцій вводити відповідно до рекомендацій виробника у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції (наприклад, 250 мг/2,5 мл або 2 г/10 мл протягом 5 хвилин;
– циклофосфамід в дозі 100 мг-1 г з додаванням води для ін'єкцій відповідно до рекомендацій виробника вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції (100 мг/5 мл) протягом 5 хвилин;
– доксорубіцин в дозі 10-100 мг з додаванням води для ін'єкцій відповідно до рекомендацій виробника у вигляді внутрішньовенної болюсної ін'єкції (10 мг/5 мл) вводити протягом 5 хвилин ;
– дексаметазон – можливе введення 20 мг дексаметазону повільно протягом 2-5 хвилин у вигляді внутрішньовенної ін'єкції через Y-подібний катетер, через який приблизно протягом 15 хвилин проходить 8-16 мг ондансетрону, розведеного в 50-100 мл основного інфузійного розчину.