Оксаліплатин Ебеве 5мг / мл 20 мл (100 мг) №1 концентрат для розчину для інфузій

Флакон, закупорений пробкою та алюмінієвим обтискним ковпачком, що містить 10 мл або 20 мл, або 30 мл, або 40 мл концентрату для приготування розчину для інфузій у картонній коробці.

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від безбарвного до світло-жовтого кольору розчин.

Антинеопластичний агент оксаліплатин (цис [оксалатів (транс-1-1,2-діаміноциклогексаном) платина]) належить до нового класу сполук платини, в яких атом платини утворює комплекс з 1,2-діаміноциклогексаном (ДАЦГ) та оксалатною групою. Оксаліплатин є енантіомером.

Оксаліплатин надає цитотоксичну дію in vitro і протипухлинну дію in vivo щодо широкого спектру тест-систем, зокрема моделей колоректального раку людини. Було продемонстровано активність оксаліплатину in vitro і in vivo різних моделей раку, резистентних до цисплатину.

При комбінованому застосуванні оксаліплатину та 5-фторурацилу in vitro і in vivo спостерігається синергічний цитотоксичний ефект.

Механізм дії оксаліплатину остаточно не з'ясований, проте дослідження показали, що водні деривати, які утворюються при біотрансформації оксаліплатину, взаємодіють з ДНК та викликають формування міжніткових та внутрішньошоніткових зшивок у ДНК, внаслідок чого порушується синтез ДНК та спостерігаються цитотоксичний та протипухлинний.

Фармакокінетика окремих активних метаболітів не досліджувалась. Фармакокінетичні показники (ФКП) для ультрафільтрованої платини (суміші всіх незв'язаних, активних та неактивних сполук платини) після двогодинних інфузій оксаліплатину в дозі 130 мг/м2 кожні 3 тижні (1-5 курсів) або в дозі 85 мг/м2 тіла кожні 1-3 курси) наведено в таблиці нижче.

Наприкінці двогодинної інфузії 15% введеної платини знаходиться у системному кровообігу, а 85% швидко розподіляється у тканинах або виводиться із сечею. Внаслідок незворотного зв'язування з еритроцитами та альбуміном плазми період напіввиведення платини у цих сполуках близькі до часу природного оновлення еритроцитів та альбуміну плазми крові. При введенні оксаліплатину кожні 2 тижні у дозі 85 мг/м2 або кожні 3 тижні у дозі 130 мг/м2 кумуляції платини в ультрафільтраті плазми не спостерігається, а рівноважний стан досягається вже після першого курсу терапії. Інтер та інтрасуб'єктна варіабельність фармакокінетичних показників загалом невелика.

Метаболізм in vitro вважається результатом безферментної деградації. Немає доказів цитохром Р450 опосередкованого метаболізму диаминоциклогексанового кільця.

В організмі людини оксаліплатин інтенсивно біотрансформується. Після закінчення двогодинної інфузії препарату незмінений оксаліплатин не виявляється в ультрафільтраті плазми крові. У системному кровообігу було ідентифіковано декілька цитотоксичних продуктів біотрансформації оксаліплатину, зокрема монохлор-, дихлор- та диакво-ДАЦГ сполуки платини. Пізніше також виявляються неактивні кон'югати платини. Платина виводиться переважно із сечею (за 5 діб 54% дози виводиться із сечею та <3% - з калом). Більшість платини виводиться протягом 48 годин після застосування препарату. У хворих з порушеннями функції нирок кліренс платини значно нижчий, ніж у пацієнтів без таких порушень (9,95±1,91 л/год. порівняно з 17,6±2,18 л/год). Крім того, у них статистично значимо нижчий обсяг розподілу (241 ± 36,1 л порівняно з 330 ± 40,9 л). Кліренс платини у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок не досліджувався.

Антинеопластичні засоби. З'єднання платини.

Код АТХ L01Х А03.

Одноразове введення оксаліплатину в дозі 85 мг/м2 безпосередньо перед введенням 5-фторурацилу не впливає на експозицію 5-фторурацилу.

Дослідження in vitro не виявили значного витіснення оксаліплатину, пов'язаного з білками плазми крові, при комбінованому застосуванні з такими препаратами, як еритроміцин, саліцилати, гранісетрон, паклітаксел та натрію вальпро .

Особливу обережність слід виявляти, якщо пацієнт отримує оксаліплатин разом з іншими лікарськими засобами, які впливають на подовження інтервалу QT. У разі одночасного застосування таких лікарських засобів слід уважно спостерігати за інтервалом QT (див. розділ «Особливості застосування»). Застосування лікарських засобів, пов'язаних з рабдоміолізом, одночасно із застосуванням оксаліплатину має проводитися з особливою обережністю (див. розділ «Особливості застосування»).

діюча речовина: оксаліплатин;

1 мл концентрату для приготування розчину для інфузій 5 мг оксаліплатину;

Допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Вплив оксаліплатину на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не вивчався, однак потенційні побічні ефекти (такі як запаморочення, нудота, блювання, неврологічні симптоми, порушення зору) можуть певною мірою впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. , про що необхідно попереджати пацієнтів.

Вагітність. Безпека застосування оксаліплатину під час вагітності не досліджувалася. Доклінічні дані свідчать про те, що оксаліплатин у терапевтичних дозах може надавати ембріолетальну та/або тератогенну дію на плід, тому не рекомендується застосовувати у період вагітності та жінкам репродуктивного віку, які не застосовують контрацептиви.

Фертильність. Призначення препарату можливе лише після ретельного зважування користі та ризику, а також після інформування пацієнтки про ризик для плода та за умови його згоди. Належні протизаплідні засоби слід застосовувати в період проведення терапії та після її завершення протягом 4 місяців жінкам та протягом 6 місяців чоловікам. Оксаліплатин може призвести до безпліддя.

Годування грудьми. Екскреція оксаліплатину в грудне молоко не вивчалася, тому в період лікування оксаліплатином годування груддю необхідно припинити.

Безпека та ефективність лікування оксаліплатином досліджувалися лише на дорослих пацієнтах, специфічна інформація щодо лікування дітей відсутня. Лікарський засіб призначений для застосування лише у дорослих.

Застосовується в комбінації з 5-фторурацилом (5-ФУ) та фоліновою кислотою для:

Ад'ювантної терапії колоректального раку III стадії (стадія С за класифікацією Дьюка), після повної резекції первинної пухлини;

Лікування метастатичного колоректального раку.

• Чутливість до оксаліплатину в анамнезі або допоміжних речовин.

• Пригнічення функції кісткового мозку до початку першого курсу терапії (кількість нейтрофілів <2×109/л та/або кількість тромбоцитів <100×109/л).

• Період годування груддю.

• Периферична сенсорна нейропатія з функціональними порушеннями до початку першого курсу терапії.

• Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв).

Препарат призначений лише для лікування дорослих!

Дози для дорослих

Рекомендована доза оксаліплатину для ад'ювантної терапії становить 85 мг/м2 площі поверхні тіла у формі внутрішньовенної інфузії з інтервалом 2 тижні, курсом з 12 циклів (загальна тривалість лікування - 6 місяців).

Рекомендована доза оксаліплатину в терапії метастатичного колоректального раку становить 85 мг/м2 площі поверхні тіла у формі внутрішньовенної інфузії з інтервалом 2 тижні до припинення прогресування захворювання або до появи ознак непереносимої токсичності.

Дози коригують залежно від переносимості терапії.

Оксаліплатин завжди слід вводити перед фторпіримідинами (наприклад, 5-фторурацилом).

Оксаліплатин вводять у вигляді 2 або 6-годинної інфузії, по 250 або 500 мл, розведених у 5% (50 мг/мл) розчині глюкози, у концентрації від 0,2 до 0,7 мг/мл; концентрація 0,7 мг/мл є найбільшою для застосування у клінічній практиці при введенні оксаліплатину дозою 85 мг/м2 площі поверхні тіла.

Оксаліплатин, як правило, застосовується у комбінованій терапії з 5-фторурацилом, який вводиться у формі тривалої інфузії. При використанні режиму введення з 2-тижневими інтервалами 5-фторурацил вводиться у формі хворобливих або тривалих інфузій. При введенні оксаліплатину попередня гіпергідратація пацієнта не потрібна.

Дози для пацієнтів з порушеннями функції нирок

Оксаліплатин забороняється застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). У разі незначних порушень функції нирок або порушень функції нирок середньої тяжкості лікування можна починати у звичайних дозах, що рекомендуються, і коригувати їх залежно від вираженості токсичних ефектів (див. «Особливості застосування»).

Дози для пацієнтів з порушеннями функції печінки

Дію оксаліплатину на хворих з тяжкими порушеннями функції печінки досліджено недостатньо.

Не відмічено збільшення гострої токсичності при лікуванні оксаліплатином пацієнтів з відхиленнями результатів функціональних печінкових тестів перед початком терапії, тому в таких випадках коригувати дози зазвичай не потрібно.

Дози для пацієнтів похилого віку

Не відмічено збільшення частоти тяжких токсичних ефектів у пацієнтів віком від 65 років при монотерапії оксаліплатином або комбінованої терапії оксаліплатином у поєднанні з 5-фторурацилом, тому коригувати дози у таких випадках не потрібно.

Спосіб застосування

• Оксаліплатин не можна вводити за допомогою інфузійних систем, до складу яких входять алюмінієві частини або через голки, що містять алюміній.

• Концентрат оксаліплатину з концентрацією 5 мг/мл не можна вводити нерозбавленим.

• Оксаліплатин не можна розчиняти у розчині натрію хлориду або розводити розчином натрію хлориду.

• Оксаліплатин не можна змішувати з будь-якими іншими лікарськими засобами в одному інфузійному мішку/флаконі або вводити одночасно через одну інфузійну лінію (особливо 5-фторурацил, лужні лікарські засоби, трометамол та препарати фолієвої кислоти, які містять трометамол). Оксаліплатин слід завжди вводити раніше, ніж фторпіримідини, наприклад, перед введенням 5-фторурацилу. Після введення оксаліплатину інфузійну систему потрібно промити, і лише після цього вводити 5-фторурацил.

• Оксаліплатин можна вводити одночасно з фоліновою кислотою через Y-подібний трійник, розміщений безпосередньо перед місцем ін'єкції. Оксаліплатин та фолінову кислоту забороняється змішувати в одному інфузійному мішку/флаконі. Фолінова кислота повинна бути розведена 5% розчином глюкози.

• Після введення оксаліплатину інфузійну лінію та вену промивають 5% розчином глюкози.

Приготування розчину для інфузій

Перед застосуванням оксаліплатину підлягає розведенню. Для розведення концентрату для приготування розчину для інфузій слід використовувати лише 5% розчин глюкози.

Необхідну кількість концентрату оксаліплатину з концентрацією 5 мг/мл розводять 250-500 мл 5% розчину глюкози. Концентрація розчину для інфузій має бути не менше 0,2 мг/мл. Приготовлений розчин перевіряють візуально. Можна використовувати лише прозорий розчин без механічних включень.

Особливості застосування

Лікування оксаліплатином має здійснюватися тільки у спеціалізованих онкологічних відділеннях під наглядом досвідчених лікарів-онкологів.

Порушення функції нирок

З огляду на обмежену інформацію щодо лікування оксаліплатином хворих з порушеннями функції нирок середньої тяжкості, призначати в таких випадках можна лише після ретельного зважування користі та ризику. При лікуванні оксаліплатином хворих з дисфункцією нирок необхідний регулярний контроль функції нирок та коригування доз залежно від токсичних ефектів.

Реакції підвищеної чутливості

Пацієнти з алергічними реакціями на сполуки платини в анамнезі повинні перебувати під пильним наглядом. У разі анафілактичної/анафілактоїдної реакції на оксаліплатин інфузію препарату слід негайно припинити та призначити відповідне симптоматичне лікування. Повторне призначення оксаліплатину у разі протипоказано. Надходили повідомлення про випадки перехресних реакцій з усіма сполуками платини, які іноді завершувалися летально.

У разі екстравазації препарату інфузію слід негайно припинити та призначити звичайне місцеве симптоматичне лікування.

Неврологічні симптоми

Слід ретельно контролювати прояви неврологічної токсичності оксаліплатину, особливо у разі застосування у комбінації з лікарськими засобами, що характеризуються специфічною неврологічною токсичністю. Перед початком кожного введення, а потім періодично після введення необхідно проводити неврологічне обстеження хворого.

Якщо під час або протягом декількох годин після двогодинної інфузії оксаліплатину у пацієнта розвивається ларинго- фарингальна дизестезія, подальше введення препарату слід проводити не раніше ніж через 6 годин. Щоб запобігти виникненню такої дизестезії, потрібно проінформувати пацієнта про необхідність уникати холоду та ковтання свіжої/холодної їжі та/або напоїв протягом кількох годин після застосування препарату.

Периферична нейропатія

При появі симптомів нейротоксичної дії (парестезії, дизестезія) наступні дози оксаліплатину необхідно знижувати залежно від тривалості та тяжкості симптомів:

• Якщо симптоми спостерігаються більше 7 днів та турбують пацієнта, наступну дозу оксаліплатину знижують з 85 до 65 мг/м2 (при лікуванні метастатичного колоректального раку) або до 75 мг/м2 (при ад'ювантній терапії раку товстого кишечника).

• Якщо парестезії без функціональних порушень спостерігається до початку наступного курсу терапії, наступну дозу оксаліплатину знижують з 85 мг/м2 до 65 мг/м2 (при лікуванні метастатичного колоректального раку) або до 75 мг/м2 (при ад'ювантній терапії раку товстого). .

• Якщо парестезії з функціональними порушеннями спостерігаються до початку наступного курсу терапії, оксаліплатин необхідно скасувати.

• У разі зникнення симптомів нейротоксичної дії після відміни препарату можна розглянути доцільність відновлення терапії.

Пацієнтів слід інформувати про те, що симптоми периферичної сенсорної нейропатії можуть зберігатися після закінчення лікування оксаліплатином (локалізовані парестезії середньої тяжкості або парестезії, що заважають функціональній діяльності, можуть виявлятися до трьох років після закінчення ад'ювантної терапії оксаліплатином).

Синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ)

Випадки виникнення синдрому зворотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ, також відомого як Созе - синдром задньої зворотної енцефалопатії) були зареєстровані у пацієнтів, які отримували оксаліплатин у складі комбінованої хіміотерапії. СОЗЛ є рідкісним оборотним неврологічним захворюванням, швидко розвивається і може супроводжуватися судомами, артеріальною гіпертензією, головним болем, сплутаністю свідомості, сліпотою та іншими зоровими та неврологічними розладами (див. розділ «Побічні реакції»). Діагноз СОЗЛ підтверджується за допомогою методів візуалізації головного мозку, бажано МРТ (магнітно-резонансної томографії).

Нудота, блювання, діарея, дегідратація та гематологічні зміни

Профілактичне та/або терапевтичне застосування антиеметиків може допомогти послабити шлунково-кишкові токсичні ефекти (нудоту та блювання). Тяжка діарея/блювота можуть призвести до дегідратації, паралітичної непрохідності кишечника, обструкції шлунково-кишкового тракту, гіпокаліємії, метаболічного ацидозу та порушення функції нирок, особливо при комбінованому застосуванні оксаліплатину та 5-фторурацилу.

Від пацієнтів, які отримували лікування оксаліплатином, надходили повідомлення про випадки ішемії кишечника, іноді завершувалися летально. У разі розвитку ішемії кишечника лікування слід припинити та вжити відповідних заходів (див. розділ «Побічні реакції»).

У разі гематологічних токсичних ефектів (кількість нейтрофілів <1,5× 109/л та/або кількість тромбоцитів <50× 109/л) наступний курс терапії оксаліплатином відкладають до відновлення гематологічних показників. До початку лікування та перед кожним курсом терапії необхідно проводити повний аналіз крові з диференціацією лейкоцитів.

Якщо у пацієнта розвивається запалення слизових оболонок/стоматит з нейтропенією або без неї, наступний курс лікування відкладається до зменшення тяжкості запалення слизових оболонок/стоматиту ступеня 1 або нижче та/або збільшення числа нейтрофілів до 1,5 × 109/л.

Крім ефектів, що відзначаються на тлі проведення одночасної хіміотерапії, можуть додатково спостерігатися мієлосупресивні ефекти. Пацієнти з тяжкою та стійкою мієлосупресією перебувають у групі високого ризику розвитку інфекційних ускладнень. Сепсис, нейтропенічний сепсис і септичний шок спостерігалися у пацієнтів, які приймали оксаліплатин, включаючи летальні випадки (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні цих симптомів застосування оксаліплатину слід припинити.

Пацієнти повинні бути інформовані про ризик виникнення діареї/блювання, запалення слизових оболонок/стоматиту та нейтропенії та про необхідність негайно звертатися до лікаря при появі відповідних симптомів.

Якщо оксаліплатин застосовується у поєднанні з 5-фторурацилом (з фоліновою кислотою або без неї), дози 5-фторурацилу коригують залежно від токсичних ефектів за звичайною схемою.

У разі діареї IV ступеня, нейтропенії III-IV ступеня (кількість нейтрофілів <1,0 × 109/л), фебрильної нейтропенії (лихоманка невідомого походження без клінічно або мікробіологічно підтвердженої інфекції, абсолютна кількість нейтрофілів <1,0 ×109/л, одноразове підвищення температури до 38,3 °C або постійна температура на рівні 38 °C протягом більше однієї години) або тромбоцитопенії III-IV ступеня (кількість тромбоцитів <50 × 109/л) дози оксаліплатину знижують з 85 мг/м2 до 65 мг/м2 (при лікуванні метастатичного колоректального раку) або до 75 мг/м2 (при ад'ювантній терапії раку товстого кишечника), а також знижують дози 5-фторурацилу.

Легкові прояви

У разі нез'ясованих симптомів з боку дихальної системи (таких як непродуктивний кашель, задишка, крепітація або інфільтрати на рентгенограмі легень) оксаліплатин необхідно відмінити до проведення пульмонологічного обстеження з метою виключення інтерстиціальної хвороби легень або фіброзу легень.

Імуносупресивний вплив / підвищена схильність до інфекцій: введення живих або ослаблених вакцин пацієнтам, імунна система яких порушена введенням хіміотерапевтичних препаратів, у тому числі оксаліплатину, може призвести до розвитку серйозних або смертельних інфекційних захворювань. У період проведення терапії із застосуванням оксаліплатину щеплення із введенням живих вакцин проводити не слід. Можливе введення мертвих або інактивованих вакцин, проте реакція на такі вакцини може бути слабшою.

З боку системи крові

Гемолітико-уремічний синдром (ГУС) є небезпечною для життя побічною реакцією (частота розвитку невідома). Застосування оксаліплатину слід припинити при появі перших ознак мікроангіопатичної гемолітичної анемії, а також при раптовому падінні рівня гемоглобіну з супутньою тромбоцитопенією, підвищеним рівнем білірубіну, креатиніну, азоту сечовини крові та лактатдегідрогенази у сироватці. Ниркова недостатність може зберігатись і після відміни препарату, у цьому випадку слід провести гемодіаліз.

У пацієнтів, які отримували лікування оксаліплатином, повідомлялося про випадки дисемінованих внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ), включаючи летальні наслідки. У разі діагнозу ДВЗ лікування слід припинити та призначити необхідне лікування (див. розділ «Побічні реакції»). Особливу увагу слід приділити пацієнтам із порушеннями, пов'язаними з ДВЗ, такими як інфекції, сепсис тощо.

Довжина інтервалу QT

Подовження інтервалу QT може підвищувати ризик розвитку шлуночкової аритмії, включаючи пірует тахікардію, у тому числі з летальним кінцем (див. розділ «Побічні реакції»). За інтервалом QT слід уважно спостерігати до і після застосування оксаліплатину. Особливу увагу слід звернути на пацієнтів з подовженням інтервалу QT в анамнезі та на пацієнтів зі схильністю до подовження інтервалу QT, пацієнтів, які приймають лікарські засоби, які можуть сприяти подовженню інтервалу QT, а також на пацієнтів з порушеннями електролітного обміну, такими як гіпокаліємія, гіпокальціємія або гіпомагніємія. У разі подовження інтервалу QT лікування оксаліплатином слід припинити (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Рабдоміоліз

У пацієнтів, які отримували лікування оксаліплатином, повідомлялося про випадки рабдоміолізу, включаючи летальні наслідки. У разі болю та набряку м'язів, які супроводжуються слабкістю, лихоманкою або темною сечею, лікування оксаліплатином слід припинити. Після підтвердження діагнозу рабдоміоліз слід вжити належних заходів. Застосування лікарських засобів, пов'язаних з рабдоміолізом, одночасно із застосуванням оксаліплатину має проводитися з особливою обережністю (див. Розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Виразка шлунка / шлунково-кишкова кровотеча та перфорація

Оксаліплатин може спричинити виразку шлунка та потенційні ускладнення, такі як шлунково-кишкова кровотеча та перфорація, яка може мати летальний кінець. У разі виразки шлунка лікування оксаліплатином слід припинити та вжити відповідних заходів (див. розділ «Побічні реакції»).

Пічкові прояви

У разі порушення функції печінки за даними аналізів, або портальної гіпертензії, не визначених метастазами в печінці, слід враховувати можливість виникнення поодиноких випадків судинних порушень у печінці, спричинених дією препарату.

Внутрішньочеревна кровотеча може спостерігатися при введенні оксаліплатину внутрішньочеревно (спосіб застосування, не затверджений виробником).

Вагітність.

Застосування вагітним див. розділ «Застосування в період вагітності або годування груддю».

Фертильність.

Під час доклінічних досліджень було виявлено генотоксичні ефекти оксаліплатину. Чоловікам рекомендується застосовувати протизаплідні засоби протягом усього періоду прийому оксаліплатину і принаймні 6 місяців після припинення терапії, а також проконсультуватися про можливість консервації сперми до початку терапії, оскільки оксаліплатин може спричинити безплідність, у тому числі незворотне. Жінки повинні уникати вагітності під час прийому препарату та застосовувати надійний засіб контрацепції (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

При комбінованій терапії оксаліплатином та 5-фторурацилом/фоліновою кислотою (5-ФУ/ФК) частіше відзначаються побічні ефекти з боку травного тракту (діарея, нудота, блювання та запалення слизових оболонок), з боку системи кровотворення (нейтропенія) і з боку нервової системи (гостра та кумулятивна периферична сенсорна нейропатія). Загалом частота та тяжкість небажаних побічних ефектів при комбінованій терапії оксаліплатином та 5-ФУ/ФК вища, ніж при терапії лише 5-ФУ/ФК.

Побічні ефекти, наведені нижче, спостерігалися в ході клінічних досліджень та отримані в результаті постмаркетингового досвіду.

Частота побічних явищ, зазначених нижче, визначена за такими принципами: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 до <1/10), нечасті (від ≥1/1000 до <1/100) , рідкісні (від ≥ 1/10000 до <1/1000), рідкісні (<1/10000), частота невідома (не може бути встановлена ​​за наявними даними).

Інфекції та інвазії *

Дуже часто - інфекції; часто - риніт, інфекції верхніх дихальних шляхів, нейтропенічний сепсис +; нечасто - сепсис +.

З боку крові та лімфатичної системи *

Дуже часто - анемія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, лімфопенія; часто - фебрильна нейтропенія; поодинокі - гемолітична анемія, імуноалергічна тромбоцитопенія; частота невідома - аутоімунна панцитопенія.

З боку імунної системи *

Дуже часто - алергія / алергічні реакції ++.

З боку метаболізму та харчування

Дуже часто - анорексія, гіперглікемія, гіпокаліємія, гіпернатріємія; часто - дегідратація, гіпокальціємія; нечасто - метаболічний ацидоз.

З боку психіки

Часто - депресія, безсоння; нечасто - нервозність.

З боку нервової системи *

Дуже часто - периферична сенсорна нейропатія, сенсорні порушення, порушення смаку, головний біль; часто - запаморочення, неврит рухового нерва, менінгізм; поодинокі - дизартрія, синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ) та симптом Лермітта (див. розділ «Особливості застосування»); частота невідома - втрата глибоких сухожильних рефлексів та симптом Лермітта.

З боку органу зору

Часто - кон'юнктивіт, порушення зору; поодинокі - минуще зниження гостроти зору, порушення поля зору; тимчасова втрата зору, що проходить після припинення лікування, неврит зорового нерва.

З боку органу слуху

Нечасто - ототоксичні ефекти, глухота.

З боку судинної системи

Часто - кровотечі, гіперемія, артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт глибоких вен, емболія легеневої артерії.

З боку дихальної системи, грудної клітки та середостіння

Дуже часто - задишка, кашель, носова кровотеча; часто - гикавка, емболія легеневої артерії; поодинокі - інтерстиціальне захворювання легень, іноді летальне; легеневий фіброз **.

З боку шлунково-кишкового тракту *

Дуже часто - діарея, нудота, блювання, стоматит / запалення слизових оболонок, біль у животі, запор; часто - диспепсія, гастроезофагеальний рефлюкс, гастроінтестинальна кровотеча, ректальна кровотеча; нечасто- парез кишечника, обструкція кишечника; поодинокі - коліт (зокрема коліт та діарея, викликані Clostridium difficile), панкреатит; частота невідома - езофагіт.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Дуже часто - дерматологічні реакції, алопеція; часто - ексфоліація шкіри (синдром лущення шкіри на долонях і стопах), еритематозні висипання, шкірні висипання, підвищена пітливість, зміна нігтів; частота невідома - гіперсенситивний васкуліт.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини

Дуже часто - біль у спині; часто - артралгія, біль у кістках.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Часто - дизурія, гематурія, хворобливі та часті сечовипускання.

Загальні порушення та реакції в місці введення

Дуже часто - лихоманка +++, стомлюваність, астенія, біль, реакції у місці ін'єкції ++++.

Дослідження

Дуже часто - підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня лужної фосфатази в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові, збільшення маси тіла (при ад'ювантній терапії) часто < /em>- підвищення рівня креатиніну, втрата маси тіла (при лікуванні метастатичного раку).

Травми, отруєння та процедурні ускладнення

Часто - падіння.

+ Часто спостерігається септична нейтропенія, у тому числі з летальним кінцем.

++ дуже часто алергії/алергічні реакції, що виникають переважно під час проведення інфузії та іноді завершувалися летально. До частих алергічних реакцій відносяться висипи на шкіру (зокрема кропив'янка), кон'юнктивіт і риніт. Анафілактичні реакції, включаючи бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, гіпотензію, відчуття болю в грудній клітці та анафілактичний шок або анафілактоїдні реакції.

Повідомлялося також про реакцію гіперчутливості уповільненого типу, що виникає через кілька годин або навіть днів після інфузії.

+++ Дуже часто: підвищення температури тіла, озноб (тремтіння) як інфекційного походження (з появою фебрильної нейтропенії або без), так і, можливо, імунологічного походження.

++++ Спостерігалися реакції у місці ін'єкції, у тому числі локалізований біль, почервоніння, набряк та тромбоз. Екстравазація також може викликати місцевий біль та запалення, які можуть бути важкими та призвести до ускладнень, у тому числі і некрозу, особливо при інфузії оксаліплатину у периферичну вену (див. розділ «Особливості застосування»).

+ Часто спостерігається септична нейтропенія, у тому числі зі смертю.

++ дуже часто алергії / алергічні реакції, що виникають переважно під час проведення інфузії і іноді завершувалися летально. До частих алергічних реакцій відносяться висипи на шкіру (зокрема кропив'янка), кон'юнктивіт і риніт. Анафілактичні реакції, включаючи бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, артеріальна гіпотензія, відчуття болю в грудній клітці та анафілактичний шок або анафілактоїдні реакції. +++ Дуже часто: підвищення температури тіла, озноб (тремтіння) як інфекційного походження (з появою фебрильної нейтропенії або без), так і, можливо, імунологічного походження.

++++ Спостерігалися реакції у місці ін'єкції, у тому числі локалізований біль, почервоніння, набряк та тромбоз. Екстравазація також може викликати місцевий біль та запалення, які можуть бути тяжкими та призвести до ускладнень, у тому числі і некрозу, особливо при інфузії оксаліплатину в периферичну вену (див. розділ «Особливості застосування»). Часто спостерігається септична нейтропенія , у тому числі з летальним кінцем.

++ дуже часто алергії / алергічні реакції, що виникають переважно під час проведення інфузії і іноді завершувалися летально. До частих алергічних реакцій відносяться висипи на шкіру (зокрема кропив'янка), кон'юнктивіт і риніт. Анафілактичні реакції, включаючи бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, артеріальна гіпотензія, відчуття болю в грудній клітці та анафілактичний шок або анафілактоїдні реакції. +++ Дуже часто: підвищення температури тіла, озноб (тремтіння) як інфекційного походження (з появою фебрильної нейтропенії або без), так і, можливо, імунологічного походження.

++++ Спостерігалися реакції в місці ін'єкції, в тому числі локалізований біль, почервоніння, набряк та тромбоз. Екстравазація також може викликати місцевий біль та запалення, які можуть бути важкими та призвести до ускладнень, у тому числі і некрозу, особливо при інфузії оксаліплатину у периферичну вену (див. розділ «Особливості застосування»).

Опис окремих побічних реакцій

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи

Рідко:

Дисиминоване внутрішньосудинне згортання крові (ДВС), включаючи летальні випадки (див. Розділ «Особливості застосування»).< br />Дані постмаркетингових досліджень (частота виникнення невідома):

Гемолітичний уремічний синдром, аутоімунна панцитопенія, вторинна лейкопенія.

Інфекції та інвазії

Частота побічних реакцій у пацієнтів (%)

Дані постмаркетингових досліджень (частота виникнення невідома):

Септичний шок, включаючи летальний кінець.

Порушення імунної системи.

Побічні реакції, що спостерігалися у післяреєстраційний період (частота невідома): реакції гіперчутливості уповільненого типу.

З боку нервової системи

Дозолімітуючим фактором при лікуванні оксаліплатином є нейротоксичність.

Розвивається сенсорна периферична нейропатія, яка характеризується дизестезією та/або парестезією кінцівок із судомами або без них, часто причиною холодом. Ці симптоми спостерігаються майже у 95% пацієнтів.

Тривалість цих симптомів, які зазвичай регресують між курсами лікування, зростає із збільшенням кількості курсів.

Поява болю та/або функціональних порушень, залежно від тривалості симптомів, є показанням до корекції доз або навіть відміни препарату.

Функціональні порушення, зокрема утруднення виконання точних рухів, є можливим наслідком сенсорних порушень. Ризик появи стійких симптомів становить приблизно 10% при кумулятивній дозі 850 мг/м2 (10 курсів) та приблизно 20% - при кумулятивній дозі 1020 мг/м2 (12 курсів).

У більшості випадків неврологічні симптоми регресують або повністю зникають після припинення лікування. Через 6 місяців після закінчення ад'ювантної терапії раку товстого кишківника у 87% пацієнтів неврологічні симптоми не спостерігалися або були слабкими. Через 3 роки приблизно 3% пацієнтів мали стійкі локалізовані парестезії середньої тяжкості (2,3%) або парестезії, які заважали функціональній діяльності (0,5%).Повідомлялося про розвиток гострих нейросенсорних симптомів, які з'являлися протягом кількох годин після введення оксаліплатину, часто під впливом холоду. Вони можуть включати транзиторну парестезію, дизестезію та гіпестезію або гострий синдром ларингофарингеальної дизестезії. Цей синдром, частота якого становить 1-2%, характеризується суб'єктивним відчуттям дисфагії або диспное без об'єктивних клінічних ознак респіраторного дистресу (без ціанозу чи гіпоксії), або лагінгоспазмом, або бронхоспазмом (без стридорозного дихання). Також можливі спазм жувальних м'язів, дизестезія язика, дизартрія та відчуття тиску у грудній клітці. Хоча в таких випадках застосовували антигістамінні та бронходилататори, симптоми швидко проходять навіть без будь-якого втручання. Збільшення тривалості інфузії допомагає зменшити частоту проявів цього синдрому. Іноді спостерігалися й інші симптоми, а саме: спазм щелепних м'язів, м'язові спазми, скорочення м'язів, мимовільне посмикування м'язів, міоклонус, порушення координації рухів, порушення ходи, атаксія, порушення рівноваги, відчуття стиснення у горлі чи грудях/тиску/дискомфорту/болю.

Також можливі явища, пов'язані з порушенням функцій черепних нервів, або як ізольовані явища, а саме: птоз повік, диплопія, афонія, дистонія, захриплість, яка іноді описується як параліч голосових зв'язок, дизестезії мови або дизартрії, які іноді називають афазією, невралгія трійчастого нерва, болі в особі чи очах, зниження гостроти зору, порушення поля зору.

На тлі терапії із застосуванням оксаліплатину також спостерігалися й інші симптоми неврологічних порушень, такі як дизартрія, втрата глибоких сухожильних рефлексів та симптом Лермітта. Є повідомлення про окремі випадки невриту очного нерва.

Постмаркетинговий досвід застосування препарату, частота явищ невідома:

Конвульсії. Ішемічні та геморагічні порушення мозкового кровообігу, падіння.

Порушення серцевої діяльності

Досвід постмаркетингового застосування з невідомою частотою виникнення:

Подовження інтервалу QT, яке може призводити до шлуночкової аритмії, включаючи пірует тахікардію, можливі летальні наслідки (див. розділ «Особливості застосування»).

Гострий коронарний синдром (включаючи інфаркт міокарда, коронарний артеріоспазм та стенокардію у пацієнтів, які отримували Оксаліплатин у поєднанні з 5-ФУ та бевацизумабом).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Дані постмаркетингових досліджень щодо невідомої частоти виникнення:

Ларінгоспазм. Пневмонія та бронхопневмонія, у тому числі з летальним кінцем.

З боку травної системи

Частота за кількістю уражених пацієнтів (%) та ступінь тяжкості

Показано застосування для профілактики або лікування сильнодіючих протиблювотних засобів.Зневоднення, паралітична непрохідність кишечника, непрохідність кишечника, гіпокаліємія, метаболічний ацидоз та пошкодження нирок можуть бути наслідками діареї/блювання високого ступеня тяжкості, особливо у випадках застосування оксаліплатину в комбінації з 5-фторурацилом. Досвід постмаркетингового застосування з невідомою частотою виникнення:Ішемія кишечника, включаючи летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»).Виразка шлунка та перфорація, включаючи летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»).

Езофагіт.

З боку травної системи

Рідкісні: синдром синусоїдальної печінкової обструкції, відомий також як вено-оклюзійне захворювання печінки або патологічні прояви такого порушення печінки, у тому числі печінкова пурпура, регенеративна гіперплазія лімфатичних вузлів, перисинусоїдальний фіброз. Клінічними проявами можуть бути портальна гіпертензія та/або підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини

Досвід постмаркетингового застосування з невідомою частотою виникнення: Рабдоміоліз, включаючи летальні випадки (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нирок та сечовидільної системи

Рідкісні: гострий некроз канальців. Гострий інтерстиціальний нефрит та гостра ниркова недостатність.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Досвід постмаркетингового застосування з невідомою частотою виникнення: Алергічний васкуліт.

Специфічний антидот оксаліплатину невідомий. У разі передозування очікується більш важких побічних ефектів. Необхідний регулярний моніторинг гематологічних показників. Лікування інших проявів інтоксикації є симптоматичним.

Зберігати при температурі не вище 25°С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Препарат застосовується для ад'ювантної терапії колоректального раку III стадії та лікування метастатичного колоректального раку.