Виявляються головним чином при тривалому лікуванні і застосуванні великих доз препарату.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості у вигляді кропив’янки або почервоніння шкіри, слизових оболонок очей і носоглотки. У разі прояву таких побічних ефектів слід одразу припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.
Інколи можливі такі прояви реакції гіперчутливості, як анафілактичний шок або агранулоцитоз.
Анафілактичний шок проявляється такими ознаками: холодний піт, запаморочення, нудота, блідість, утруднене дихання, набряк обличчя, свербіж, серцева недостатність, слабкий пульс, відчуття холоду. Ці побічні ефекти можуть виникати одразу після прийому препарату або через 1 годину. Якщо спостерігається прояв будь-яких із цих симптомів, необхідно надати першу допомогу: забезпечити пацієнту можливість глибоко дихати, звільнити дихальні шляхи, перевести пацієнта в горизонтальне положення, викликати лікаря.
Агранулоцитоз проявляється гарячкою, відчуттям холоду, болем у горлі, труднощами з ковтанням, запаленням слизової оболонки порожнини рота, носа, горла і статевих органів. Швидкість осідання еритроцитів висока, кількість гранулоцитів низька або вони відсутні, підвищені показники гемоглобіну, червоних кров’яних клітин і тромбоцитів. Якщо є підозра на агранулоцитоз, слід провести аналіз крові та у разі необхідності відмовитися від застосування препарату.
З боку центральної нервової системи: парестезії (відчуття поколювання), гіпестезія (оніміння), слабкість, запаморочення, пригнічення свідомості, безсоння, обмеженість рухів, медикаментозний головний біль, сонливість, галюцинації, судоми.
З боку органів зору: нечіткість зору як результат порушення акомодації; поява рухливих зелених зірок («мушок») у полі зору, що може свідчити про розвиток глаукоми.
З боку органів слуху та лабіринту: вертиго, дзвін у вухах.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: задишка. Були зареєстровані випадки плевролегеневого фіброзу.
З боку серцево-судинної системи: міокардіальна ішемія, ціаноз, відчуття холоду у кінцівках, гангрена, слабкий пульс, біль у ділянці серця, зміни на ЕКГ, транзиторна тахікардія або брадикардія, артеріальна гіпертензія, периферична вазоконстрикція; у поодиноких випадках – шум у вухах, інфаркт, фіброз ендокарду.
З боку травного тракту: нудота та блювання (не пов’язані з мігренню), біль в епігастральній ділянці, сухість у роті, біль у животі, діарея. Випадки заочеревинного фіброзу та ішемії кишечнику.
З боку шкіри та підшкірної тканини: локалізований набряк, свербіж, висипання, почервоніння шкіри, набряк обличчя.
З боку опорно-рухового апарату: біль у м’язах спини і кінцівок, міалгія, судоми м’язів нижніх кінцівок.
Загальні порушення: м’язова слабкість.
Дослідження: відсутність пульсу; може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти, можливе підвищення кліренсу креатиніну, збільшення екскреції натрію та кальцію, незначне підвищення концентрації 5-гідроксііндолоцтової кислоти, ванілілмигдалевої кислоти та катехоламінів у сечі.
Травми, отруєння та процедурні ускладнення: ерготизм, кофеїнізм.
Ерготизм проявляється як інтенсивна артеріальна вазоконстрикція з ознаками і симптомами периферичної судинної ішемії кінцівок та інших тканин. При неконтрольованому, надмірному та тривалому застосуванні препаратів, що містять ерготамін, можуть відбуватися фіброзні зміни, зокрема, у плеврі і заочеревинному просторі. Є рідкісні повідомлення про фіброзні зміни серцевих клапанів. При тривалому і безперервному лікуванні можлива поява головного болю, спричиненого застосуванням цього лікарського засобу. Прийом високих доз кофеїну (250–700 мг/добу) може призвести до кофеїнізму. Синдром кофеїнізму характеризується занепокоєнням, порушенням сну (за аналогією з тривожними станами), депресією, тахіпное, при раптовій відміні – посиленням гальмування центральної нервової системи з появою відчуття підвищеної втомлюваності, сонливості, м’язового напруження, депресії; відчуттям серцебиття, стиснення у грудях; аритмією, посиленням секреції шлунка.
Інформування при підозрі на наявність побічних реакцій.
Інформування при підозрі на прояви побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням цього лікарського засобу, є важливим для формування максимально повної картини щодо профілю безпеки препарату та для уточнення оцінки співвідношення користь/ризик при його застосуванні. Таке інформування про побічні реакції сприяє проведенню моніторингу співвідношення користь/ризик лікарського засобу, а також адекватній оцінці його профілю безпеки.