Натрію хлорид розчин 0,9%, 200 мл

По 200 мл у контейнері.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина. 

Іонний склад, ммоль/л натрій-іон – 154; хлорид-іон – 154. 

Теоретична осмолярність – близько 308 мосм/л.

0,9% розчин хлориду натрію нормалізує водно-сольовий баланс і ліквідує дефіцит рідини в організмі людини, розвивається при дегідратації або через акумуляцію позаклітинної рідини в осередках великих опіків і травм, при операціях на органах черевної порожнини, перитоніті.

0,9% розчин натрію хлориду покращує перфузію тканин, підвищує ефективність гемотрансфузійних заходів при масивних крововтратах та важких формах шоку.

Надає також дезінтоксикаційний ефект внаслідок короткочасного підвищення об'єму рідини, зниження концентрації токсичних продуктів у крові, активації діурезу.

Швидко виводиться із судинної системи. Препарат міститься в судинному руслі короткий час, після чого переходить в інтерстиціальний та внутрішньоклітинний сектори. Через 1 годину в судинах залишається приблизно половина введеного розчину. Дуже швидко солі та рідина починають виводитися нирками, підвищуючи діурез.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини електролітів. Код АТХ В05Х А03.

Одночасне введення лікарських засобів, що затримують натрій (наприклад, кортикостероїдів, нестероїдних протизапальних препаратів), може призвести до утворення набряків.

При одночасному застосуванні з препаратами літію нирковий кліренс натрію та літію може збільшитися. Застосування препарату може призвести до зниження рівня літію.

Препарат сумісний з більшістю лікарських засобів, тому його застосовують для розчинення різних лікарських засобів, за винятком тих препаратів, які несумісні з натрію хлоридом як розчинником.

Примітка. Якщо цей розчин використовується як розчинник, слід враховувати інформацію про безпеку засобу, що розчиняється, наданий відповідним виробником.

діючих речовинпро: натрію хлорид;

100 мл розчину містять натрію хлориду 0,9 г;

іонний склад на 1 л препарату: Na+ – 154 ммоль, Cl¯ – 154 ммоль;

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Не впливає.

Вагітність. Дані щодо застосування лікарського засобу Натрію хлорид 0,9% розчин для інфузій у період вагітності обмежені. Ці дані не підтверджують наявність прямого або непрямого шкідливого впливу хлориду натрію 9 мг/мл, які вказували б на репродуктивну токсичність.

Оскільки концентрація натрію та хлориду відповідає концентрації цих речовин в організмі людини, при застосуванні препарату відповіді на показання проявів шкідливого впливу не очікуються. Препарат можна застосовувати за показаннями. Однак за наявності еклампсії слід вжити заходів (див. розділ «Особливості застосування»).

Годування груддю. Оскільки концентрація натрію та хлориду відповідає концентрації цих речовин в організмі людини, при застосуванні препарату за показаннями проявів шкідливого впливу не очікується. При необхідності препарат можна застосовувати під час годування груддю.

Дітям при шоковій дегідратації (без визначення лабораторних показників) вводять 20-30 мл/кг. Далі режим дозування коригується залежно від показників лабораторних. Загальна добова доза залежить від водно-електролітного балансу тощо.

Для заповнення нестачі рідини в організмі та в комплексі заходів інтенсивної терапії як розчинник інших сумісних лікарських засобів. 

Може застосовуватися місцево для промивання ран, слизової оболонки носа, а також катетерів та систем для трансфузії.

Гіпергідратація, гіперхлоремія, гіпернатріємія, хлоридний ацидоз, стани, пов'язані з небезпекою розвитку набряку легенів.

Препарат не застосовують для промивання очей при офтальмологічних операціях.

Призначають внутрішньовенно, ректально та зовнішньо. Вводять внутрішньовенно краплинно до 3 л і більше розчину на добу зі швидкістю 4-10 мл/кг/год, залежно від клінічної ситуації та рівня втрати рідини; застосовують внутрішньо; призначають у клізмах по 75-100 мл, застосовують для промивання ран, слизових оболонок.

Особливості застосування

При тривалому введенні, особливо у великих обсягах, контролюють рівень електролітів у плазмі та сечі, а також діурез.

Одночасне призначення з кортикостероїдами або кортикотропіном потребує постійного контролю рівня електролітів крові.

При шокових станах і втратах крові одночасно із застосуванням розчину 0,9% натрію хлориду можна здійснювати гемотрансфузії, переливання плазми та плазмозамінників.

З обережністю застосовувати пацієнтам у таких випадках:

• гіпокаліємія;
• розлади, при яких показано обмеження споживання натрію, наприклад, серцева недостатність з декомпенсованими вадами серця, анасарка, набряк легенів, гіпертензія, еклампсія, тяжка ниркова недостатність, цироз печінки.

Також слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають препарати літію, оскільки: низький вміст натрію в організмі або підвищені його втрати (наприклад, низькосольова дієта або надмірне потовиділення тощо), затримують виведення літію та підвищують ризик його накопичення; а застосування натрію у високих дозах посилює виведення літію, що може зменшити його ефективність. Рекомендується моніторинг рівня літію в крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).

Для запобігання синдрому осмотичної демієлінізації збільшення рівня натрію в сироватці крові не повинно перевищувати 9 ммоль/л/добу. У більшості випадків рекомендована швидкість корекції становить від 4 до 6 ммоль/л/добу з урахуванням стану пацієнта та супутніх факторів ризику.

Клінічний моніторинг повинен включати перевірку іонограми сироватки крові, водного балансу та кислотно-лужного стану.

Якщо необхідно виконати швидку інфузію, слід здійснювати ретельний моніторинг функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи.

Швидкість інфузії

Швидкість інфузії залежить від індивідуального стану пацієнта.

Особи похилого віку

Як правило, для осіб похилого віку слід застосовувати такі ж дози, як для інших дорослих пацієнтів, проте слід вживати особливих заходів безпеки при лікуванні пацієнтів з такими захворюваннями, як серцева недостатність або ниркова недостатність, часто пов'язані з літнім віком.

Розчинник

При застосуванні лікарського засобу як розчинник дозування швидкість інфузії визначають переважно на основі характеристик та режиму дозування розчинника.

Промивання ран

Об'єм розчину для промивання ран або зволоження пов'язок визначається на основі наявних потреб.

Діти

У новонароджених може спостерігатися надлишок натрію через недорозвинену функцію нирок. Таким чином, повторну інфузію хлориду натрію немовлятам (недоношеним та доношеним) можна проводити лише після визначення рівня натрію у сироватці крові.

Контейнери призначені виключно для одноразового застосування. Після застосування слід утилізувати контейнер та його невикористаний вміст.

Не використовувати, якщо розчин не прозорий, безбарвний або якщо контейнер має явні ознаки пошкодження.

Наступні побічні реакції були зареєстровані у постмаркетинговий період. Частота побічних реакцій не може бути оцінена за наявними даними.

Неврологічні розлади: тремор.

Судові розлади: гіпотензія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: кропивниця, висипання, свербіж.

Загальні розлади та порушення у місці введення: почервоніння у місці введення подразнення вени та відчуття печіння, локальний біль або реакція, кропив'янка у місці введення, інфекція у місці інфузії, венозний тромбоз та флебіт у зоні введення , екстравазація та гіперволемія, пірексія, озноб.

Наведені нижче побічні реакції, які не були зареєстровані при застосуванні цього лікарського засобу, але ризик їх виникнення існує:

• гіпернатріємія (наприклад, при введенні пацієнтам з нефрогенним нецукровим діабетом або у випадках евакуації великих обсягів вмісту шлунка за допомогою назогастрального зонда);
• гіперхлоремічний метаболічний ацидоз;
• гіпонатріємія, яка може мати симптоматичний характер. Гіпонатріємія може виникнути при порушенні екскреції надлишку води (наприклад, при синдромі неадекватної секреції АДГ або післяопераційний період).

Загальні побічні ефекти надлишку натрію описані в розділі «Передозування».

Додавання інших лікарських засобів до натрію хлориду 0,9%

Якщо натрію хлорид 0,9% використовують як розчинник для інших лікарських засобів, ймовірність виникнення будь-якого іншого небажаного ефекту визначається характеристиками препарату, до якого буде додано натрію хлорид 0,9%.

У разі виникнення побічних реакцій необхідно припинити інфузію, оцінити стан пацієнта та надати адекватну допомогу. Залишок розчину слід зберегти для проведення розслідування, якщо в цьому буде потреба.

Звіт про підозрювані побічні реакції.

Звіт про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу дуже важливий. Це дозволяє проводити моніторинг співвідношення між користю та ризиками, пов'язаними із застосуванням цього препарату. Медичні працівники повинні звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.

Загальні несприятливі ефекти надлишку натрію в організмі включають нудоту, блювання, діарею, спазми в животі, спрагу, зменшення слиновиділення та сльозотечу, пітливість, підвищення температури тіла, тахікардію, гіпертонію, ниркову недостатність, периферичні набряки та набряк головний біль, запаморочення, тривожність, дратівливість, слабкість, м'язові посмикування і ригідність, судоми, кому і смерть.

Надмірне введення 0,9% натрію хлориду може призвести до гіпернатріємії (що може викликати порушення з боку центральної нервової системи (ЦНС), включаючи судомні напади, кому, набряк мозку та смерть) та перевантаження натрієм (що може викликати центральний та/ або периферичний набряк). Пацієнту слід надати спеціалізовану допомогу.

Надлишкова кількість хлориду в організмі може призвести до втрати бікарбонату з підкислювальним ефектом.

У разі застосування 0,9% натрію хлориду як розчинник для інших лікарських засобів ознаки та симптоми передозування будуть пов'язані з характером розчинених препаратів.

Може призвести до хлоридного ацидозу, гіпернатріємії, гіперхлоремії, збільшення виведення калію з організму, гіперосмолярності сироватки, гіпергідратації та гіперволемії, внаслідок чого може розвинутись серцева недостатність. Швидке збільшення рівня натрію в сироватці крові у пацієнтів з хронічною гіпонатріємією може призвести до виникнення синдрому осмотичної демієлінізації (див. розділ «Особливості застосування»).

До перших ознак передозування можуть належати спрага, сплутаність свідомості, пітливість, біль голови, слабкість, сонливість та тахікардія. При появі таких симптомів введення препарату слід припинити, оцінити стан хворого та надати адекватну допомогу.

Лікування

Залежно від тяжкості стану пацієнта: негайне припинення інфузії, введення діуретиків з моніторингом рівня електролітів у сироватці крові, корекція рівня електролітів та порушень кислотно-лужного балансу.

У разі важкого передозування або при олігурії або анурії може знадобитися діаліз.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25°С. Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Натрію хлорид розчин для інфузій 0.9% використовується для заповнення нестачі рідини в організмі та в комплексі заходів інтенсивної терапії як розчинник інших сумісних лікарських засобів.