Дози
Дорослі
Дозу визначати в залежності від реальної потреби у поповненні рівня води та електролітів.
Максимальна добова доза: дпро 40 мл/кг маси тіла на добу, що відповідає 6 ммоль натрію на 1 кг маси тіла.
Додаткові втрати рідини (наприклад, через лихоманку, діарею, блювоту тощо) слід компенсувати залежно від обсягу та складу втраченої рідини.
Під час лікування гострого дефіциту рідини, а саме вираженого або загрозливого життя, гіповолемічного шоку, допускається застосування високих доз, наприклад, шляхом швидкої інфузії (під тиском).
Під час лікування дефіциту натрію обсяг натрію, необхідний для відновлення рівня натрію в плазмі крові, можна обчислити за допомогою формули:
Потреба натрію [ммоль] = (бажаний - реальний обсяг Na в сироватці крові) × TBW де TBW (загальний обсяг води в організмі) обчислюється як частка маси тіла. Ця частка становить 0,6 у дітей, 0,6 та 0,5 у дорослих чоловічої та жіночої статі та відповідно 0,5 та 0,45 у чоловіків та жінок похилого віку.
Швидкість інфузії
Швидкість інфузії залежить від індивідуального стану пацієнта (див. розділ «Особливості застосування»).
Особи похилого віку
Як правило, для осіб похилого віку слід застосовувати такі ж дози, як для інших дорослих пацієнтів, проте слід вживати особливих заходів безпеки при лікуванні пацієнтів з такими захворюваннями, як серцева недостатність або ниркова недостатність, часто пов'язані з літнім віком.
>
Розчинник
При застосуванні лікарського засобу як розчинник дозування та швидкість інфузії визначають переважно на основі характеристик та режиму дозування розчинного засобу.
Промивання ран
Об'єм розчину для промивання ран або зволоження пов'язок визначається на основі наявних потреб.
Спосіб введення
Введення або промивання та зволоження. При проведенні швидкої інфузії з використанням розчину у поліетиленових флаконах перед початком інфузії з флакону та інфузійної системи слід обов'язково повністю видалити повітря.
Особливості застосування
Натрію хлорид ізотонічний 0,9% Б. Браун слід застосовувати з заходами у таких випадках:
- гіпокаліємія;
- гіпернатріємія;
- гіперхлоремія;
- розлади, при яких показано обмеження споживання натрію, наприклад, серцева недостатність з декомпенсованими вадами серця, анасарка, набряк легенів, гіпертензія, еклампсія, тяжка ниркова недостатність, цироз печінки.
Слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають препарати літію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій»).
При шокових станах і втратах крові одночасно із застосуванням 0,9% розчину натрію хлориду можна здійснювати гемотрансфузії, переливання плазми та плазмозамінників.
Для запобігання синдрому осмотичної демієлінізації збільшення рівня натрію в сироватці крові не повинно перевищувати 9 ммоль/л/добу. У більшості випадків рекомендована швидкість корекції становить від 4 до 6 ммоль/л/добу з урахуванням стану пацієнта та супутніх факторів ризику.
Клінічний моніторинг повинен включати перевірку іонограми сироватки крові, водного балансу та кислотно-лужного стану.
Якщо необхідно виконати швидку інфузію, слід здійснювати ретельний моніторинг функціонального стану серцево-судинної та дихальної системи.
Примітка. Якщо цей розчин використовується як розчинник, слід враховувати інформацію про безпеку засобу, що розчиняється, надану відповідним виробником.
Флакони призначені виключно для одноразового застосування. Після застосування слід утилізувати флакон та його невикористаний вміст.
Не застосовувати, якщо розчин не прозорий, безбарвний або якщо флакон або його кришка мають явні ознаки пошкодження.