Мононітросид 0.04 г №40 таблетки

Таблетки по 40 мг №30 (10х3), №40 (10х4) у блістерах у пачці

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою та ризиком.

Ізосорбіда мононітрат є метаболітом ізосорбіду динітрату, що викликає релаксацію гладкої мускулатури судин та вазодилатацію завдяки утворенню оксиду азоту. Ізосорбіда мононітрат розширює одночасно периферичні вени та артерії, що призводить до збільшення ємності венозних судин, зменшення зворотного венозного відтоку до серця і, як наслідок, до редукування шлуночкового кінцевого діастолічного тиску та переднавантаження.

Вплив на артеріальні судини сприяє зниженню їхнього системного опору (постнавантаження), полегшуючи роботу серця. Одночасний вплив на перед- та постнавантаження зменшує споживання кисню міокардом. Крім того, ізосорбіда мононітрат викликає перерозподіл кровотоку до субендокардіальних шарів, коли вінцевий кровотік частково зменшується завдяки наявності атеросклеротичних бляшок. Дилатація, спричинена нітратами, покращує перфузію постстенотичної ділянки міокарда. Нітрати усувають ексцентричний коронарний стеноз, зменшуючи венозні спазми. Нітрати покращують гемодинаміку у стані спокою та при навантаженні у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю.

Внаслідок зниження потреби в кисні та збільшення його доставки обмежується площа пошкодженого міокарда. Ізосорбіду мононітрат впливає і на інші органи та системи: розслаблює бронхіальну мускулатуру, м'язи шлунково-кишкового, біліарного та сечового трактів. Ефект препарату проявляється через 20 хвилин і триває протягом 8 годин. Нітрати покращують гемодинаміку у стані спокою та при навантаженні у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю.

Внаслідок зниження потреби в кисні та збільшення його доставки обмежується площа пошкодженого міокарда.

Ізосорбіда мононітрат впливає і на інші органи та системи: розслаблює бронхіальну мускулатуру, м'язи шлунково- кишкового, біліарного та сечового трактів. Ефект препарату проявляється через 20 хвилин і триває протягом 8 годин. Нітрати покращують гемодинаміку у стані спокою та при навантаженні у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю. Внаслідок зниження потреби в кисні та збільшення його доставки обмежується площа пошкодженого міокарда.

Ізосорбіда мононітрат впливає і на інші органи та системи: розслаблює бронхіальну мускулатуру, м'язи шлунково-кишкового, біліарного та сечового трактів. Ефект препарату проявляється через 20 хвилин і триває протягом 8 годин. виявляється через 20 хвилин і триває протягом 8 годин. Ефект препарату виявляється через 20 хвилин і триває протягом 8 годин.

Ізосорбіда мононітрат дещо пригнічує агрегацію тромбоцитів, знижує внутрішньотромбоцитарний синтез тромбоксану.

Після перорального прийому ізосорбіду мононітрат повністю абсорбується. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 1 годину після прийому. При «першому проходженні» через печінку ізосорбіду мононітрат біологічної трансформації не піддається, не зв'язується з білками плазми. Період напіввиведення становить 4-5 годин. Фармакокінетика ізосорбіду мононітрату не залежить від наявності серцевої, ниркової та печінкової недостатності.

Ізосорбіда мононітрат перетворюється в печінки на ізосорбід та ізосорбід-5-мононітрат-2-глюкуронід. Обидва метаболіти фармакологічно неактивні і виводяться нирками. Тільки 2% препарату екскретується із сечею у незміненому вигляді.

Кошти, що впливають на серцево-судинну систему. Вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Органічні нітрати. Ізосорбіда мононітрат. Код АТХ С01D A14.

Інгібітори фосфодіестерази (наприклад, силденафіл), нейролептики, вазодилататори і трициклічні антидепресанти : потенціюють гіпотензивний ефект нітратів, тому їх не можна застосовувати одночасно з мононітросидом.

Норадреналін, ацетилхолін, гістамін: зменшуються їхні ефекти при одночасному застосуванні з нітратами.

Алкоголь, опіоїдні анальгетики, судинорозширюючі засоби і препарати, які знижують артеріальний тиск (такі як бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, вазоди ): можливе посилення їхнього гіпотензивного ефекту.

Симпатоміметики: можуть зменшити антиангінальний ефект нітратів.

Дігідроерготамін: нітрати можуть підвищувати плазмові рівні та посилювати його гіпертензивний ефект.

Гепарин: посилення антиагрегантної дії.

діюча речовина: ізосорбіду мононітрат;

1 таблетка містить 40 мг ізосорбіду мононітрату розведеного (у перерахунку на 100% ізосорбіду мононітрат);

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, кальцію стеарат.

У період лікування можливе зниження швидкості психомоторних реакцій, запаморочення, що необхідно враховувати під час керування автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат впливає на гемодинаміку плода/дитини, тому він протипоказаний у період вагітності та годування груддю.

Препарат не застосовують дітям.

• Профілактика стенокардії;
• застійна серцева недостатність.

• Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого компонента препарату;
• гостра циркуляторна недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.) або гіповолемія, колапс; кардіогенний шок, якщо не забезпечений досить високий кінцевий діастолічний тиск у лівому шлуночку шляхом застосування інтрааортальної контрпульсації або препаратів із позитивним інотропним ефектом;
• гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення лівого шлуночка;
• виражена анемія;
• токсичний набряк легень;
• нещодавно перенесена черепно-мозкова травма або крововилив у мозок, підвищений внутрішньочерепний тиск;
• глаукома;
• підвищена чутливість до нітратів;
• одночасне застосування з силденафілом та іншими інгібіторами фосфодіестерази.

Препарат застосовують внутрішньо перед їдою, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Дозу та кратність прийому встановлює лікар індивідуально. Для досягнення максимального терапевтичного ефекту рекомендується індивідуальне дозування препарату залежно від стану пацієнта, його реакції на препарат та переносимості.

Починати лікування необхідно з низьких доз, які при необхідності підвищувати. Рекомендована доза – 40 мг (1 таблетка) 2 рази на день. Для запобігання розвитку нітратної толерантності (за будь-якого режиму дозування) необхідно забезпечити 10-12 годинний безнітратний інтервал (звичайно вночі). Другу таблетку рекомендується приймати не раніше, ніж через 8 годин після прийому першої.

Під час лікування стенокардії з частими нічними нападами препарат слід застосовувати вранці і безпосередньо перед сном.

Для визначення індивідуального дозування велике значення має моніторинг гемодинаміки.

Добова доза, залежно від тяжкості перебігу захворювання, може досягати 120 мг (максимальна добова доза) у 3 прийоми.

Нервова система: головний біль, який поступово зменшується протягом кількох діб, але може бути сильним і стійким, неуважність, запаморочення, сонливість і слабкість, руховий неспокій, синкопе.

Серцево-судинна система: артеріальна (в т.ч. ортостатична) гіпотензія, колапс з порушенням серцевого ритму та брадикардією, посилення симптомів стенокардії, брадіаритмія, рефлекторна тахікардія, перехідна гіпоксемія з гіпоксемії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.

Травлення: нудота, блювання, діарея, диспепсія.

Шкіра і підшкірна клітковина: 

Імунна система: у пацієнтів з індивідуальною непереносимістю до будь-якого компонента препарату можливі реакції гіперчутливості.

Інші: гіперемія обличчя, шум у вухах, астенія.

Спостерігалися випадки виникнення толерантності до препарату, зокрема. перехресної толерантності до інших органічних нітрат. Щоб запобігти ослабленню ефекту від застосування або повної неефективності лікарського засобу, рекомендується уникати безперервного застосування високих доз протягом тривалого часу.

Симптоми: зниження артеріального тиску нижче 90 мм рт. ст., блідість, підвищене потовиділення, слабкий пульс, тахікардія, запаморочення при вставанні, головний біль, відчуття жару або озноб, гіперемія, відчуття страху, слабкість, втрата свідомості, вертиго, ортостатична гіпотензія, церебральні симптоми, нудота , судоми, порушення зору, підвищення внутрішньочерепного тиску, ціаноз, диспное, тахіпное, задишка, кома.

Лікування симптоматичне. Припинити прийом препарату. Рекомендується внутрішньовенне введення фізіологічного розчину та плазми. Якщо прийом препарату був здійснений нещодавно, то для його виведення рекомендується промивання шлунка, прийом ентеросорбентів (активоване вугілля). При гіпотензії слід укласти пацієнта на горизонтальну поверхню з низьким узголів'ям (ноги необхідно підняти).

У тяжких випадках вводять допамін та симпатоміметики. При розвитку метгемоглобінемії призначають аскорбінову кислоту 1 г внутрішньо, 1 % метиленовий синій внутрішньовенно, толуїдиновий синій 2-4 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, штучну вентиляцію легень, при необхідності проводять замісне переливання крові. Показано гемодіаліз.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат для профілактики стенокардії та застійної серцевої недостатності.