< p>Мельдоній є попередником карнітину, структурним аналогом гамма-бутиробетаїну( ГББ), у якого один атом вуглецю заміщений на атом азоту. Його дію на організм можна пояснити двояко. 1. Вплив на біосинтез карнітину. Мельдоній, оборотно інгібуючи гамма-бутиробетаінгідроксилазу, знижує біосинтез карнітину і тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот через оболонки клітин, таким чином запобігаючи накопиченню в клітинах сильного детергенту - активованих форм недоокислених жирних кислот. Отже, попереджається пошкодження клітинних мембран. При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот і оптимізується споживання кисню в клітинах, стимулюється окислення глюкози і відновлюється транспортування АТФ від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами і киснем, а також оптимізується споживання цих речовин. У свою чергу, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетази, в результаті чого поліпшуються реологічні властивості крові і зменшується периферичний опір судин. При зменшенні концентрації мельдонію біосинтез карнітину знову посилюється і в клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот. Вважається, що основою ефективності дії мельдонію є підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот). 2. Функція медіатора в гіпотетичній ГББ-ергічній системі. Висунуто гіпотезу про те, що в організмі існує система передачі нейрональних сигналів - ергічна система, яка забезпечує передачу нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останній попередник карнітину-ГББ-ефір. В результаті дії ГББ-естерази медіатор віддає клітині електрон, таким чином переносячи електричний імпульс, перетворюється в гідролізований форму ГББ, активно транспортується в печінку, нирки і яєчники, де перетворюється в карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на роздратування знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу. При зменшенні концентрації карнітину стимулюється синтез ГББ, в результаті чого збільшується концентрація ефіру ГББ. Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ і може виконувати функції «медіатора». На противагу цьому, ГББ-гідроксилази & laquo;не впізнає & raquo; мельдоній, тому концентрація карнітину не збільшується, а зменшується. Таким чином, мельдоній, замінюючи & laquo;медіатор» і сприяючи приросту концентрації ГББ, призводить до розвитку відповідної реакції організму. В результаті зростає загальна метаболічна активність також в інших системах, наприклад в центральній нервовій системі (ЦНС). Вплив на серцево-судинну систему. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому властива міокардіопротекторна дія (в т.ч. проти катехоламінів і алкоголю), він здатний попередити порушення ритму серця, зменшити зону інфаркту міокарда. Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія навантаження). Аналіз даних досліджень курсове застосування мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав, що препарат зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також кількість гліцерилтрінітрату, що застосовується. Препарат має виражену антиаритмічну дію у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) та шлуночковими екстрасистолами, менша дія спостерігається у пацієнтів з суправентрикулярними екстрасистолами. Особливо важлива здатність препарату зменшувати споживання кисню в стані спокою, вважається ефективним критерієм антиангінальної терапії ІХС. Мельдоній сприятливо впливає на атеросклеротичні процеси в коронарних і периферичних судинах, зменшуючи загальний рівень холестерину в сироватці крові і індекс атерогенності. Хронічна серцева недостатність. Встановлено, що застосування мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та підвищує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя пацієнтів, не спричиняючи тяжких побічних ефектів. У разі тяжкої серцевої недостатності мельдоній необхідно застосовувати у поєднанні з іншими традиційними засобами терапії. Вплив на ЦНС. В експериментах на тваринах встановлено антигіпоксичну дію мельдонію та дію на мозковий кровообіг. Препарат покращує перерозподіл обсягу мозкового кровообігу на користь ішемічних вогнищ, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії. Препарат притаманна стимулююча дія на ЦНС-підвищення рухової активності та фізичної витривалості, Стимуляція поведінкових реакцій, а також антистресова дія - Стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку та надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, спричинених стресом. Ефективність при неврологічних захворюваннях. Доведено, що мельдоній є ефективним засобом в комплексній терапії гострих і хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хронічна недостатність мозкового кровообігу). Мельдоній нормалізує тонус і опірність капілярів і артеріол головного мозку, відновлює їх реактивність. Вивчено вплив мельдонію на процес реабілітації пацієнтів з порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворювань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту). Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежний позитивний вплив на фізичну витривалість та відновлення функціональної незалежності в період одужання. При аналізі змін окремих і сумарних інтелектуальних функцій після застосування препарату встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій в період одужання. Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму), до того ж він усуває психологічні порушення. Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи зменшувати порушення у пацієнтів з неврологічним дефіцитом в період одужання. Поліпшується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів головного мозку і патології рефлексів, регресія парезів, поліпшення координації рухів і вегетативних функцій).