Лікарський засіб призначений тільки для офтальмологічного застосування.
Дозування
Дорослі (включаючи осіб літнього віку)
При тяжкому або гострому запаленні слід закапувати 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока (очей) кожні 30–60 хвилин (початкова терапія).
У разі позитивного ефекту дозу слід зменшити до 1–2 крапель лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока (очей) кожні 2–4 години.
У подальшому дозу можна зменшити до 1 краплі лікарського засобу 3–4 рази на добу, якщо цієї дози достатньо, щоб контролювати запалення.
Якщо бажаний результат не досягається впродовж 3–4 діб, може бути призначена додаткова системна або субкон’юнктивальна терапія.
При хронічних запаленнях доза становить 1 або 2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока(очей) кожні 3–6 годин або частіше, якщо це необхідно.
При алергії або незначному запаленні доза становить 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока(очей) кожні 3–4 години до досягнення бажаного ефекту.
Не слід припиняти терапію передчасно (див. розділ «Особливості застосування»).
Рекомендується постійно контролювати внутрішньоочний тиск.
Пацієнти із порушеннями функції печінки та/або нирок
Безпека та ефективність застосування лікарського засобу таким пацієнтам не встановлені. Однак через низьку системну абсорбцію дексаметазону після місцевого застосування цього лікарського засобу в коригуванні дози немає необхідності.
Спосіб застосування
- Вимити руки перед закапуванням.
- Добре струснути флакон.
- Для зручності сісти перед дзеркалом.
- В ідкрутити ковпачок. Слід бути обережним та нічого не торкатися крапельницею. Це може спричинити забруднення вмісту флакона.
- Тримати флакон між вказівним і великим пальцями однієї руки догори дном.
- Відхилити голову назад.
- Відтягнути пальцем іншої руки нижню повіку.
- Піднести кінчик флакона до ока, не торкаючись його, та легенько натиснути на дно флакону вказівним пальцем, так щоб 1–2 краплі потрапили у проміжок між оком та повікою.
- Закрити око та обережно натиснути пальцем на внутрішній куточок ока біля носа протягом 2 хвилин. Це обмежує кількість лікарського засобу, що потрапляє у кров.
- У разі необхідності слід повторити таку ж саму процедуру для іншого ока. Одразу ж після закапування щільно закрутити ковпачок на флаконі.
Якщо закапано більшу дозу препарату, ніж потрібно, необхідно промити око теплою водою та не закапувати більше до моменту наступної дози.
Якщо дозу препарату пропущено, слід закапати разову дозу, як тільки про це згадали. Але якщо настав час для наступної дози, то слід пропустити ту, про яку забули, і повернутися до звичайного режиму. Не слід застосовувати подвійну дозу.
Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та вмісту флакона, не слід торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці. При зберіганні флакон необхідно тримати щільно закритим.
Після закапування очних крапель рекомендується нососльозова оклюзія або обережне закриття повік. Це знижує системну абсорбцію препарату, введеного в око, що зменшує вірогідність виникнення системних побічних реакцій.
У разі застосування більше одного місцевого офтальмологічного засобу інтервал між їх застосуванням повинен становити не менше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати в останню чергу.
Особливості застосування
Лікарський засіб призначений тільки для офтальмологічного застосування.
Лікарський засіб слід застосовувати під медичним наглядом. Не слід розпочинати та відновлювати лікування без флуоресцентного тесту та мікроскопії із застосуванням щілинної лампи.
Лікарський засіб є не ефективним для лікування кератокон’юнктивіту Шегрена.
Надмірне та/або тривале застосування кортикостероїдів для місцевого офтальмологічного застосування підвищує ризик ускладнень з боку очей та системних ефектів. У разі відсутності покращення протягом відповідного терміну лікування слід запровадити альтернативні методи лікування для запобігання ризикам.
Тривале лікування кортикостероїдами для місцевого офтальмологічного застосування може призвести до очної гіпертензії та/або глаукоми з ушкодженням зорового нерва, погіршенням гостроти зору та поля зору, а також до утворення субкапсулярної катаракти задньої камери ока. У пацієнтів, яким терапію кортикостероїдами застосовують в око протягом тривалого часу (10 діб та більше), необхідно регулярно та багаторазово контролювати внутрішньоочний тиск. Особливо це важливо для дітей, оскільки ризик виникнення підвищеного внутрішньоочного тиску, спричиненого кортикостероїдами, може бути більшим у дітей та з’явитися раніше, ніж у дорослих. Лікарський засіб не призначений для застосування дітям. Ризик підвищення внутрішньоочного тиску збільшується у пацієнтів із глаукомою в особистому або сімейному анамнезі. Пацієнтам із глаукомою слід здійснювати моніторинг внутрішньоочного тиску щотижня.
Ризик підвищення внутрішньоочного тиску та/або ризик утворення катаракти збільшується у схильних до цього пацієнтів (наприклад, у хворих на цукровий діабет).
Під час застосування системних або місцевих препаратів кортикостероїдів можуть траплятися випадки розладів зору. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми, як затуманення зору або інші розлади зору, йому потрібно звернутися до лікаря-офтальмолога для встановлення можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ), випадки якої траплялися після застосування системних або місцевих препаратів кортикостероїдів.
Синдром Кушинга та/або адренокортикальна супресія, зумовлені системною абсорбцією офтальмологічних препаратів дексаметазону, можуть спостерігатися після інтенсивної або тривалої безперервної терапії пацієнтів зі схильністю до таких розладів, включаючи дітей та пацієнтів, які приймають інгібітори CYP3A4 (у тому числі ритонавір та кобіцистат). У таких пацієнтів лікування слід відміняти поступово.
Кортикостероїди можуть зменшувати резистентність до бактеріальної, вірусної, грибкової або паразитарної інфекції, підвищуючи ризик зараження, та маскувати клінічні ознаки інфекції. У разі розвитку супутньої бактеріальної інфекції слід розпочати відповідну антибактеріальну терапію.
При стійкому утворенні виразок рогівки слід враховувати можливість грибкової інфекції. У разі виникнення грибкової інфекції терапію кортикостероїдами слід припинити.
У пацієнтів при системній або місцевій терапії кортикостероїдами, які застосовувалися для лікування інших захворювань, виникав очний Herpes simplex. Застосування кортикостероїдів при лікуванні Herpes simplex, за винятком епітеліального кератиту, спричиненого Herpes simplex, при якому кортикостероїди протипоказані, слід здійснювати з особливою обережністю. Лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю і тільки у поєднанні з антивірусною терапією при лікуванні стромального кератиту або увеїту, спричиненого Herpes simplex. Слід періодично здійснювати мікроскопію із застосуванням щілинної лампи.
Кортикостероїди для місцевого офтальмологічного застосування можуть сповільнювати загоєння ран рогівки. Також відомо, що НПЗЗ для місцевого застосування уповільнюють або затримують загоєння ран. Одночасне лікування НПЗЗ для місцевого застосування і стероїдів для місцевого застосування може збільшити ризик виникнення ускладнень при загоєнні ран (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
При наявності захворювань, які призводять до потоншання рогівки або склери, місцеве застосування кортикостероїдів може спричинити виникнення перфорацій.
Цей лікарський засіб містить динатрію фосфат, додекагідрат. Повідомлялося про кальцифікацію рогівки у пацієнтів, які лікуються фосфатовмісними офтальмологічними препаратами. При перших ознаках кальцифікації рогівки слід припинити застосування лікарського засобу та розпочати лікування препаратом, що не містить фосфатів.
Застосування лікарського засобу не слід припиняти передчасно, оскільки раптове припинення місцевого лікування високими дозами стероїдів може призвести до загострення запалення ока.
Не рекомендується носити контактні лінзи під час лікування запалень ока.
Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, що може поглинатися м’якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Необхідно знімати контактні лінзи перед закапуванням очних крапель і зачекати 15 хвилин після інстиляції, перш ніж застосовувати контактні лінзи. Бензалконію хлорид також може спричиняти подразнення ока, особливо у разі «синдрому сухого ока» або ушкоджень рогівки.
Для зменшення системної абсорбції лікарського засобу після закапування очних крапель рекомендується закриття повік протягом 2 хвилин або натискання на ділянку слізного мішка протягом 2 хвилин.