Маріта таблетки 2 мг блістер № 28

По 28 таблеток у блістері. По 1 блістеру у пачці.

Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого або злегка жовтуватого кольору з тисненням «D2» з одного боку та без тиснення з другого боку.

Фармакодинаміка. Дієногест — похідне нортестостерону без андрогенної та з певною антиандрогенною активністю, що становить приблизно одну третину активності ципротерону ацетату. Дієногест зв’язується з рецепторами прогестерону у матці тільки з 10% відносною афінністю. Незважаючи на низьку афінність до рецепторів прогестерону, дієногест виявляє сильний прогестогенний ефект in vivo. Дієногест не проявляє значну андрогенну, мінералокортикоїдну або глюкокортикоїдну активність in vivo. Дієногест впливає на ендометріоз, зменшуючи ендогенну продукцію естрадіолу і таким чином пригнічуючи трофічні ефекти естрадіолу на еутопічний та ектопічний ендометрій. При безперервному застосуванні дієногест призводить до створення гіпоестрогенного, гіпергестагенного ендокринного середовища, що спричиняє початкову децидуалізацію тканини ендометрія з подальшою атрофією ендометріоїдних вогнищ. Дані щодо ефективності Перевага дієногесту порівняно з плацебо була продемонстрована у процесі тримісячного дослідження з участю 198 пацієнток з ендометріозом. Біль у ділянці таза, пов’язаний з ендометріозом, вимірювали за допомогою візуальної аналогової шкали (0–100 мм). Через 3 місяці терапії дієногестом була визначена статистично значуща різниця порівняно з плацебо (D = 12,3 мм; 95% ДІ: 6,4 — 18,1; p<0,0001) та клінічно значуще зменшення болю порівняно з початковим рівнем (середнє зменшення = 27,4 мм ± 22,9). Через 3 місяці лікування зменшення болю у ділянці малого таза, що був пов’язаний з ендометріозом, на 50% або більше було досягнуто у 37,3% пацієнток, які отримували дієногест (плацебо: 19,8%) без відповідного збільшення дози супутнього знеболювального засобу; зменшення болю у ділянці малого таза, пов’язаного з ендометріозом, на 75% або більше (також без відповідного збільшення дози супутнього знеболювального) було досягнуто у 18,6% пацієнток, які отримували дієногест (плацебо: 7,3%). Відкрите продовження цього плацебо-контрольованого дослідження показало безперервне зменшення пов’язаного з ендометріозом болю в ділянці таза при лікуванні тривалістю до
15 місяців. Результати плацебо-контрольованих досліджень підтверджувалися результатами, отриманими у процесі шестимісячного активно контрольованого дослідження порівняно з агоністом гонадотропін-рилізинг гормону з участю 252 пацієнток з ендометріозом. Три дослідження з участю 252 пацієнток, які отримували дієногест по 2 мг на добу, продемонстрували істотне зниження ендометріоїдних уражень через 6 місяців лікування. У процесі невеликого дослідження (n=8 на групу дозування) застосування дієногесту у дозі 1 мг на добу виявило відсутність овуляції через 1 місяць терапії. Дієногест не досліджували щодо контрацептивної ефективності у більших дослідженнях. Дані щодо безпеки Рівень ендогенного естрогену тільки помірно пригнічується під час лікування дієногестом. У даний час результати довгострокових досліджень мінеральної щільності кісток (МЩК) і ризику переломів у пацієнток, які застосовують дієногест, дотепер недоступні. МЩК оцінювали у 21 дорослої пацієнтки до та після 6 місяців лікування дієногестом. Зниження середнього показника МЩК виявлено не було. У 29 пацієнток, які отримували лейпрореліну ацетат, середнє зниження 4,04% ± 4,84 було відзначено за той же період (D між групами = 4,29%, 95% ДІ: 1,93–6,66, р <0,0003). Не спостерігалося значного впливу на стандартні лабораторні показники, у тому числі на результати аналізу крові, біохімічного аналізу крові, рівень печінкових ферментів, рівень ліпідів і HbA1С, під час лікування дієногестом упродовж 15 місяців (n=168). Дані щодо безпеки для підлітків Безпеку дієногесту щодо МЩК було досліджено у процесі неконтрольованого дослідження протягом 12 місяців за участі 111 пацієнток підліткового віку (віком від 12 до <18 років) з клінічно підозрюваним або підтвердженим ендометріозом. Середня відносна зміна МЩК поперекового відділу хребта (L2 — L4) від вихідних показників у 103 пацієнток до закінчення лікування становила −1,2%. Повторне вимірювання через 6 місяців після закінчення лікування у субгрупі зі зниженими значеннями МЩК показало підвищення МЩК до −0,6%. Дані доклінічних досліджень з безпеки Дані доклінічних досліджень не вказують на існування особливого ризику для людини на підставі стандартних досліджень токсичності при багаторазовому прийомі, генотоксичності, канцерогенної дії та токсичного впливу на репродуктивну функцію. Проте слід брати до уваги, що статеві стероїди можуть спричиняти ріст певних гормонозалежних тканин та пухлин. Фармакокінетика. Всмоктування Після перорального прийому дієногест швидко і повністю всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається упродовж 1,5 години після одноразового перорального прийому і становить 47 нг/мл. Біодоступність дієногесту становить приблизно 91%. Фармакокінетика дієногесту залежить від дози в діапазоні доз 1–8 мг. Розподіл Дієногест зв’язується зі сироватковим альбуміном та не зв’язується із глобуліном, що зв’язує статеві стероїди (ГЗСС), або глобуліном, що зв’язує кортикоїди (ГЗК). Лише 10% від загальної концентрації дієногесту в сироватці крові знаходяться у вигляді вільного стероїду, а 90% — неспецифічно зв’язані з альбуміном. Очевидний об’єм розподілу дієногесту становить 40 л. Метаболізм Дієногест повністю метаболізується відомими шляхами метаболізму стероїдів з утворенням переважно ендокринологічно неактивних метаболітів. На підставі досліджень in vitro та in vivo CYP3A4 — головний фермент, залучений у метаболізм дієногесту. Ці метаболіти дуже швидко виводяться з плазми крові у такий спосіб, що домінуючим метаболітом у плазмі крові є дієногест у незміненому вигляді. Швидкість кліренсу зі сироватки крові становить 64 мл/хв. Виведення Рівень дієногесту в сироватці крові знижується двофазно з періодом напіввиведення, що становить 9–10 годин. Дієногест виводиться у формі метаболітів із сечею та калом у співвідношенні приблизно 3:1 після перорального прийому у дозі 0,1 мг/кг. Період напіввиведення метаболітів зі сечею становить приблизно 14 годин. Після перорального прийому 86% введеної дози виводиться з організму у межах 6 днів, більша частина цієї кількості виводиться у перші 24 години, головним чином із сечею. Стан рівноваги Фармакокінетика дієногесту не залежить від рівня ГЗСС. При щоденному прийомі концентрація речовини у сироватці крові зростає в 1,24 раза, досягаючи рівноважного стану через 4 дні застосування. Фармакокінетика дієногесту після повторного застосування може бути передбачена на підставі даних щодо фармакокінетики однієї дози. Фармакокінетика в особливих групах пацієнтів У пацієнтів із порушеннями функції нирок фармакокінетику дієногесту не вивчали. У пацієнтів із порушеннями функції печінки фармакокінетику дієногесту не вивчали.

Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують при патології статевих органів. Прогестогени. Код АТХ G03D B08.

Примітка: для виявлення можливих взаємодій слід ознайомитися з інструкціями для медичного застосування лікарських засобів, що застосовуються супутньо. Вплив інших препаратів на дієногест Прогестогени, включаючи дієногест, метаболізуються головним чином системою цитохрому Р450 3А4 (CYP3A4), що розташована у слизовій оболонці кишечнику та в печінці. Тому індуктори або інгібітори CYP3A4 можуть впливати на метаболізм прогестогену.
Збільшення кліренсу статевих гормонів через індукцію ферментів може зменшити терапевтичний ефект препарату Маріта і призвести до небажаних ефектів, наприклад до змін характеру менструальної кровотечі. Зменшення кліренсу статевих гормонів через пригнічення ферменту може збільшити терапевтичний ефект препарату Маріта і призвести до розвитку побічних реакцій. До речовин, що підвищують кліренс статевих гормонів (зниження ефективності шляхом індукування ферментів), наприклад, відносяться: фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин, а також, можливо, окскарбазепін, топірамат, фельбамат, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять звіробій (Hypericum perforatum). Індукція ферментів може спостерігатися після декількох днів терапії. Максимальна індукція ферментів загалом виявляється через декількі тижнів. Індукція ферментів може тривати до 4 тижнів після припинення терапії. Вплив індуктора CYP 3А4 рифампіцину досліджувався у здорових жінок у постклімактеричному періоді. Одночасне застосування рифампіцину з таблетованою формою естрадіолу валерату/дієногесту призвело до значного зниження рівноважної концентрації та системного впливу дієногесту та естрадіолу. Системний вплив дієногесту та естрадіолу у рівноважному стані, виміряний за AUC (0 — 24 години), зменшився на 83% та 44% відповідно. Речовини з різним впливом на кліренс статевих гормонів. Одночасне застосування зі статевими гормонами великої кількості комбінацій інгібіторів ВІЛ-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази у поєднанні з комбінаціями інгібіторів вірусу гепатиту С може збільшити або зменшити рівень прогестину в плазмі крові. Сукупний вплив цих змін може бути клінічно значущим у деяких випадках. Речовини, що знижують кліренс статевих гормонів (інгібітори ферментів). Дієногест є субстратом цитохрому P450 (CYP) 3A4. Клінічна значущість потенційних взаємодій з інгібіторами ферментів залишається невідомою. Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP3A4 може збільшувати плазмові концентрації дієногесту. Одночасне застосування із сильним інгібітором ферменту CYP3A4 кетоконазолом призводило до підвищення у 2,9 раза AUC (0 — 24 години) дієногесту у рівноважному стані. Одночасне застосування з помірним інгібітором еритроміцином призводило до підвищення у 1,6 раза AUC (0 — 24 години) дієногесту у рівноважному стані. Вплив дієногесту на інші лікарські засоби За результатами досліджень інгібування in vitro, клінічно значуща взаємодія дієногесту з іншими препаратами, метаболізм яких опосередковується ферментами цитохрому P450, є малоймовірною. Взаємодія з харчовими продуктами Вживання їжі з високим вмістом жирів не впливало на біодоступність дієногесту. Лабораторні тести Прийом прогестогенів може вплинути на результати деяких лабораторних аналізів, зокрема на біохімічні параметри печінки, щитовидної залози, функції нирок та надниркових залоз, рівень білків (носіїв) у плазмі крові (наприклад, ГЗК та фракції ліпідів/ліпопротеїдів), параметри метаболізму вуглеводів та показники коагуляції та фібринолізу. Зміни зазвичай залишаються у межах лабораторної норми.

діюча речовина: дієногест мікронізований; 1 таблетка містить дієногесту мікронізованого 2 мг; допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; повідон К 30; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований; целюлоза мікрокристалічна; кросповідон (тип А); кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Препарат Маріта не показаний для застосування дітям до настання менархе. Безпеку та ефективність застосування дієногесту було досліджено у процесі неконтрольованого дослідження протягом 12 місяців у 111 пацієнток підліткового віку (12 — <18 років) з клінічно підозрюваним або підтвердженим ендометріозом (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування»). Ефективність дієногесту була продемонстрована при лікуванні ендометріозу, асоційованого з тазовим болем, у підлітків (12 — 18 років) із загальним сприятливим профілем безпеки та переносимості лікарського засобу. Застосування дієногесту у підлітків протягом періоду лікування 12 місяців асоціювалося із зниженням середнього значення МЩКТ у поперековому відділі хребта на 1,2%. Після припинення лікування МЩКТ підвищувалася знову у цих пацієнтів. Порушення МЩКТ має особливо важливе значення у підлітковому віці та у ранньому періоді статевого дозрівання, критичному періоді росту кісток. Невідомо чи зменшить пікову кісткову масу та підвищить ризик перелому кісток у літньому віці зниження МЩКТ у цій популяції. Тому лікарю слід зважити переваги застосування препарату Маріта та можливі ризики застосування для кожного окремого підлітка (див. розділи «Фармакологічні властивості» та «Особливості застосування»).

Лікування ендометріозу.

Препарат Маріта не слід застосовувати у разі наявності будь-якого із нижчезазначених станів або захворювань. Ця інформація частково отримана на підставі застосування інших препаратів, що містять тільки прогестоген. Якщо будь-який із цих станів або захворювань виникає вперше під час застосування дієногесту, прийом препарату слід негайно припинити. Венозна тромбоемболія в активній формі. Артеріальні або кардіоваскулярні захворювання нині або в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічна хвороба серця). Цукровий діабет з ураженням судин. Тяжкі захворювання печінки нині або їх наявність в анамнезі, поки показники функції печінки не повернуться до норми. Пухлини печінки нині або в анамнезі (доброякісні або злоякісні). Відомі або підозрювані злоякісні пухлини, залежні від статевих гормонів. Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології. Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату.

Спосіб застосування Для перорального застосування. Дозування Приймати по 1 таблетці щодня без перерви у застосуванні препарату приблизно в один і той же час, запиваючи невеликою кількістю рідини. Таблетки можна приймати незалежно від вживання їжі. Таблетки слід приймати регулярно, незалежно від менструальної кровотечі. Як тільки таблетки з однієї упаковки закінчилися, починати приймати таблетки з наступної упаковки, не роблячи перерви у застосуванні лікарського засобу. Відсутній досвід лікування дієногестом пацієнток з ендометріозом довше 15 місяців. Прийом препарату можна розпочати у будь-який день менструального циклу. Застосування будь-яких гормональних контрацептивів слід припинити перед початком терапії препаратом Маріта. Якщо необхідна контрацепція, слід додатково використовувати негормональний метод запобігання вагітності (наприклад, бар’єрний метод). Пропуск прийому лікарського засобу У випадку пропуску прийому таблетки, блювання та/або діареї (які мали місце протягом 3–4 годин після прийому таблетки) ефективність препарату Маріта може зменшитися. У разі пропуску прийому однієї або кількох таблеток 1 таблетку слід прийняти, як тільки жінка згадає про це, а наступну приймати у звичний час. Аналогічно таблетку, що не всмокталася через блювання або діарею, слід замінити на іншу таблетку. Додаткова інформація щодо застосування в особливих групах пацієнтів Пацієнти літнього віку Немає відповідних показань для застосування препарату Маріта пацієнткам цієї групи. Печінкова недостатність Препарат протипоказаний пацієнткам із тяжкими захворюваннями печінки нині або в анамнезі (див. розділ «Протипоказання»). Ниркова недостатність Немає жодних даних, що свідчать про потребу в корекції дози для пацієнток з нирковою недостатністю.

Побічні реакції описано згідно з MedDRA. Побічні реакції найчастіше розвиваються протягом перших місяців застосування дієногесту і зникають у процесі лікування. Можуть спостерігатися зміни характеру кровотеч, такі як кровомазання, нерегулярні кровотечі або аменорея. Повідомлялося про наступні побічні реакції під час лікування дієногестом. Побічні реакції, про які найчастіше повідомлялося під час лікування дієногестом, включають головний біль (9,0%), дискомфорт у молочних залозах (5,4%), пригнічений настрій (5,1%) та акне (5,1%). Крім того, лікування дієногестом впливає на характер менструальних кровотеч у більшості жінок. Характер менструальних кровотеч оцінювали систематично з використанням щоденників пацієнток та аналізували із застосуванням методу ВОЗ протягом 90-денного звітного періоду. Протягом перших 90 днів терапії дієногестом спостерігали такі характери кровотеч (n=290; 100%): аменорея (1,7%), нечасті кровотечі (27,2%), часті кровотечі (13,4%), нерегулярні кровотечі (35,2%), тривалі кровотечі (38,3%), нормальна менструальна кровотеча, тобто жодна з попередніх категорій (19,7%). Протягом четвертого звітного періоду спостерігалися наступні характери кровотеч (n=149; 100%): аменорея (28,2%), нечасті кровотечі (24,2%), часті кровотечі (2,7%), нерегулярні кровотечі (21,5%), тривалі кровотечі (4,0%), нормальна менструальна кровотеча, тобто така, яка не належить до жодної з попередніх категорій (22,8%). Зміни характеру менструальних кровотеч лише іноді повідомляли як побічні реакції у пацієнток (див. таблицю побічних реакцій). У таблиці зазначені побічні реакції відповідно до класифікації MedDRA (MedDRA SOCs), про які повідомлялося під час лікування дієногестом, та їх частота. У межах кожної групи побічні реакції зазначені у порядку зменшення частоти: часто (від ≥ 1/100 до <1/10) і нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100). Частота визначена на підставі об’єднаних даних чотирьох клінічних досліджень за участю 332 пацієнток (100%). Побічні реакції, фаза ІІІ клінічних досліджень, n=332

Системи органів (MedDRA)	Часто	Нечасто
З боку системи крові та лімфатичної системи		анемія
Метаболізм та порушення обміну речовин	підвищення маси тіла	зниження маси тіла, підвищений апетит
З боку психіки	пригнічений настрій, порушення сну, нервозність, зниження лібідо, зміни настрою	занепокоєння, депресія, лабільність настрою
З боку нервової системи	головний біль, мігрень	порушення вегетативної регуляції, порушення уваги
З боку органів зору		сухість очей
З боку органів слуху та вестибулярного апарату		дзвін у вухах
З боку серця		неспецифічні порушення з боку системи кровообігу, посилене серцебиття
З боку судин		артеріальна гіпотензія
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння		диспное
З боку шлунково-кишкового тракту	нудота, біль у животі, метеоризм, здуття живота, блювання	діарея, запор, дискомфорт у черевній порожнині, запалення шлунково-кишкового тракту, гінгівіт
З боку шкіри та підшкірної клітковини	акне, алопеція	сухість шкіри, гіпергідроз, свербіж, гірсутизм, оніхоклазія, лупа, дерматит, порушення росту волосся, реакції фоточутливості, зміни пігментації
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини	біль у спині	біль у кістках, м’язові судоми, біль у кінцівках, відчуття тяжкості у кінцівках
З боку нирок та сечовидільної системи		інфекції сечовивідних шляхів
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	дискомфорт у молочних залозах, кіста яєчників, припливи, маткові/ вагінальні кровотечі, у т.ч. кровомазання	вагінальний кандидоз, сухість вульви та піхви, виділення зі статевих органів, біль у ділянці малого таза, атрофічний вульвовагініт, збільшення молочних залоз, кістозно-фіброзні захворювання молочних залоз, нагрубання молочних залоз
Загальні розлади та місцеві реакції	астенічні стани, дратівливість	набряк

Також спостерігалися такі побічні реакції: персистенція фолікулів, підвищення апетиту, реакції гіперчутливості. Інші серйозні побічні реакції спостерігалися під час застосування стероїдних статевих гормонів прогестогенів (див. розділ «Особливості застосування»): венозні та артеріальні тромбоемболічні порушення, артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт, новоутворення молочних залоз, пухлини печінки, відчуття дискомфорту у спині, хлоазма, холестатична жовтяниця, остеопороз (див. нижче), зміни толерантності до глюкози або вплив на периферичну інсулінорезистентність. Зниження МЩКТ У процесі неконтрольованого клінічного дослідження за участі 111 пацієнток підліткового віку (віком від 12 до <18 років), які отримували терапію дієногестом, 103 пацієнтки мали вимірювання МЩКТ. Приблизно у 72% учасників дослідження спостерігалося зниження МЩКТ поперекового відділу хребта (L2 — L4) після 12 місяців застосування (див. розділ «Особливості застосування»). Повідомлення про підозрювані побічні реакції Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження є дуже важливими. Це дає можливість здійснювати контроль співвідношення користь/ризик застосування лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про підозрювані побічні реакції.

Дослідження гострої токсичності, проведені з дієногестом, не вказували на ризик розвитку гострих побічних реакцій у випадку ненавмисного прийому кількох добових терапевтичних доз. Жодних специфічних антидотів не існує. Застосування 20–30 мг дієногесту на добу (що у 10–15 разів вище, ніж доза в таблетці препарату Маріта) упродовж більше 24 тижнів переносилися дуже добре.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.