Поверхня багатоядерної основи заліза (ІІІ) гідроксиду в складі полімальтозного комплексу гідроксиду заліза оточена нековалентно зв’язаними молекулами полімальтози, що зумовлює середню загальну молекулярну масу близько 50 кДа. Структура багатоядерної основи заліза (ІІІ) гідроксиду в складі комплексу залізо-полімальтоза подібна до структури феритину - фізіологічного білкового депо заліза. Полімальтозний комплекс гідроксиду заліза є стабільним та не вивільняє залізо у великій кількості в нормальних фізіологічних умовах. Через його розмір дифузія полімальтозного комплексу гідроксиду заліза через слизову оболонку є приблизно в 40 разів меншою, ніж дифузія більшості водорозчинних солей заліза (ІІ), що містяться у водних розчинах як комплекс гексааква-залізо (ІІ). Залізо з полімальтозного комплексу абсорбується у кишечнику із залученням активних механізмів. Фолієва кислота (фолат) належить до вітамінів групи В. Вона є попередником тетрагідрофолату, коферменту, який бере участь в різних метаболічних процесах, включаючи біосинтез нуклеїнових кислот, пуринів та тимідилатів. Фолієва кислота необхідна для синтезу нуклеопротеїнів та підтримки нормального еритропоезу. Абсорбоване залізо зв’язується з трансферином та використовується для синтезу гемоглобіну в кістковому мозку або депонується переважно в печінці у зв’язаному з феритином вигляді.
Клінічна ефективність.
У період вагітності збільшується потреба в залізі приблизно до 0,8 мг/добу протягом першого триместру та до 6 мг/добу протягом третього триместру вагітності. Окрім того, збільшується потреба у фолієвій кислоті у період вагітності. Низький вміст фолієвої кислоти може проявлятися ознаками дефіциту як у матері (анемія, периферична нейропатія), так і у плода (вроджені дефекти невральної трубки).
За участю вагітних жінок було проведено клінічні дослідження профілю безпеки та ефективності лікування дефіциту заліза з анемією або без неї, а також профілактики дефіциту заліза та фолієвої кислоти при лікуванні полімальтозним комплексом гідроксиду заліза у поєднанні з фолієвою кислотою (Мальтофер®Фол). Зміни гематологічних показників порівнювали під час лікування таблетками жувальними Мальтофер®Фол у дозі 100-300 мг заліза на добу разом із 0,35 мг фолієвої кислоти на добу порівняно зі стандартними препаратами сульфату заліза (II) з фолієвою кислотою та без неї. У дослідженні оцінювали ефективність полімальтозного комплексу гідроксиду заліза із додаванням фолієвої кислоти порівняно з ефективністю внутрішньовенних форм заліза, та ще одне дослідження вивчало ефективність та переносимість препарату Мальтофер® Фол порівняно з дієтою з високим вмістом заліза. У дослідження було включено приблизно 700 вагітних жінок з нормальним та зниженим рівнем заліза, більше 400 з яких отримували Мальтофер® Фол.
Лікування вагітних жінок препаратом Мальтофер® Фол продемонструвало поліпшення гематологічних показників, подібне до результатів лікування препаратом Мальтофер® невагітних пацієнтів, а також добру переносимість. У клінічних дослідженнях було виявлено збільшення вмісту гемоглобіну в середньому на 0,72-2,2 г/дл (p < 0,05) в порівнянні з показниками до початку терапії із застосуванням препарату Мальтофер®Фол, таке підвищення зберігалось протягом періоду від 30 днів до 2,5 місяця. Крім того, було виявлено покращення вмісту феритину в сироватці крові (+5,74 мкг/л) та феритину в еритроцитах (в середньому +6,3 мкг/г або 5,74 мкг/г після терапії тривалістю від 30 днів до 2,5 місяця порівняно з показниками до початку лікування).
У відкритому дослідженні оцінювали ефективність застосування препарату Мальтофер® Фол (по 200 мг полімальтозного комплексу гідроксиду заліза на добу протягом 10 днів та по 100 мг/добу протягом 20 днів) в комбінації з вітаміном В12 в терапії вагітних жінок із залізодефіцитною анемією. Відмічено достовірне збільшення показників гемоглобіну та гематокриту, кількості еритроцитів та рівня фолієвої кислоти (p < 0,01).
У відкритому дослідженні, до якого було включено 43 особи із залізодефіцитною анемією різного ступеня тяжкості віком від 14,5 до 17 років, оцінювали вплив застосування препарату Мальтофер® Фол на рівень гемоглобіну. Зміна показників гемоглобіну через 48-49 днів терапії порівняно з показниками до початку лікування становила 10,44 ± 0,08 г/дл, 11,64 ±0,07 г/дл та 13,41 ±0,13 г/дл у пацієнтів з легкою, помірною та тяжкою анемією відповідно, а після 75-76 днів лікування - 13,32 ±0,11 г/дл та 12,64 ±0,07 г/дл (помірна та тяжка анемія відповідно).