Лорано ОДТ Лік таблетки 10 мг N7

По 7 або 10 таблеток у блістері по 1 (7 1) або 2 (10 2) блістера у картонній коробці.

Дісперговані таблетки в ротовій порожнині.

Білий круглі плоскі таблетки.

Лоратадин - антигістамінний засіб, трициклічний селективний блокатор периферичних Н1-гістамінових рецепторів. При застосуванні в рекомендованій дозі не має клінічно значущої седативної та антихолінергічної дії. Протягом тривалого лікування не виявлено жодних клінічно значущих змін у показниках життєво важливих функцій, лабораторних дослідженнях, даних фізикального обстеження хворого чи електрокардіограмі. Лоратадин не дуже впливає на активність Н2-гістамінових рецепторів, не блокує захоплення норепінефрину і фактично не впливає на серцево-судинну систему або активність водія ритму.

Після прийому внутрішньо лоратадин добре всмоктується і метаболізується під впливом CYP3A4 і CYP2D6 головним чином дезлоратадин. Час досягнення максимальної концентрації лоратадину і дезлоратадину в плазмі становить 1-1,5 год і 1,5-3,7 год відповідно. Зв'язування лоратадину з білками плазми крові становить 97-99%, його метаболіту - ndash; 73-76%.

Середній період напіввиведення у здорових пацієнтів - 8,4 години для лоратадину та 28 годин - для основного метаболіту.

Приблизно 40% введеної дози виводиться із сечею і 42% - з калом протягом 10 днів, головним чином, у формі кон'югованих метаболітів. Приблизно 27% введеної дози виводиться із сечею за перші 24 години. Менш ніж 1% активної субстанції виводиться у незміненому вигляді як лоратадин або дезлоратадин.

Біодоступність лоратадину та дезлоратадину прямо пропорційна дозі.

Прийом їжі незначно подовжує час всмоктування лоратадину, але не впливає на клінічний ефект.

У пацієнтів з хронічними порушеннями функції нирок середній період напіввиведення лоратадину та його метаболіту не відрізняється від такого для здорових пацієнтів. У пацієнтів з хронічними порушеннями функції нирок гемодіаліз не впливає на фармакокінетику лоратадину та його активний метаболіт.

У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки алкогольної етіології пікові рівні концентрації лоратадину в плазмі крові зростають вдвічі, тоді як фармакокінетичний профіль активного метаболіту суттєво не відрізняється від пацієнтів із нормальною функцією печінки. Період напіввиведення лоратадину та його метаболіту становив 24 та 37 годин відповідно і збільшувався залежно від тяжкості захворювання печінки.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Код АТС R06A X13.

Одночасне застосування лоратадину з інгібіторами CYP3A4 або CYP2D6 може призводити до підвищення рівня лоратадину, що, у свою чергу, посилює побічні ефекти.

При одночасному застосуванні лоратадину з кетоконазолом еритроміцином циметидином відзначалося підвищення концентрації лоратадину в плазмі крові, але це підвищення не проявлялося клінічно, у тому числі за даними електрокардіограми.

Діти. Дослідження взаємодії з іншими препаратами проводилися лише за участю дорослих пацієнтів.

діюча речовина: лоратадин

1 таблетка містить лоратадину мікронізованого 10 мг

допоміжні речовини: аспартам (Е 951) кислота лимонна безводна кремнію діоксид колоїдний безводний крохмаль кукурудзяний лактоза безводна магнію стеарат натрію кроскармелоза маніт

У клінічних дослідженнях не відмічався вплив препарату на швидкість реакції пацієнта. Однак пацієнт повинен бути проінформований про окремі випадки виникнення сонливості або запаморочення, які можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Безпека застосування лоратадину вагітним не встановлена, тому не рекомендується призначати Лорано ОДТ у період вагітності.

Лоратадин проникає в грудне молоко, тому не рекомендується застосовувати препарат у період годування груддю.

фертильність. Дані щодо впливу продукту на жіночу або чоловічу фертильність відсутні.

Ефективність та безпека застосування препарату дітям до 2 років не встановлена.

Симптоматичне лікування алергічного риніту та хронічної ідіопатичної кропив'янки.

Препарат протипоказаний пацієнтам з підвищеною чутливістю до активної речовини або будь-якого іншого компонента препарату.

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Пацієнтам з тяжким порушенням функцій печінки необхідно призначати меншу початкову дозу через можливе зменшення кліренсу лоратадину (рекомендована початкова доза – 10 мг через день). Терапію Лорано ОДТ слід припинити у разі виникнення алергічної реакції або тяжких побічних ефектів.

Застосування препарату необхідно припинити як мінімум за 48 годин перед проведенням шкірних тестів, оскільки антигістаміни можуть нейтралізувати або іншим чином послаблювати позитивну реакцію при визначенні індексу реактивності шкіри.

Препарат містить лактозу та сорбіт, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози та галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Препарат містить аспартам. Аспартам є джерелом фенілаланіну, який може бути небезпечним для пацієнтів з фенілкетонурією.

Таблетки можна використовувати незалежно від їжі. При застосуванні таблеток слід бути обережними і приймати їх тільки сухими руками.

Таблетка слід покласти на язик і почекати, поки вона повністю розчиниться, запивати таблетки водою або іншою рідиною не слід.

Дорослим та дітям від 12 років призначать по 10 мг лоратадину (1 таблетка) 1 раз на добу.

Дітям до 12 років з масою тіла більше 30 кг призначать по 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.

Таблетки по 10 мг не використовувати дітям з масою тіла менше 30 кг. Таким пацієнтам рекомендується застосовувати препарат у вигляді сиропу або суспензії.

Пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки слід приймати меншу початкову дозу, оскільки кліренс лоратадину у хворих цієї групи може знижуватися. Для дорослих та дітей з масою тіла понад 30 кг рекомендується прийом 10 мг лоратадину через день.

Пацієнтам похилого віку та хворим на ниркову недостатність корекція дози не потрібна.

У дітей віком від 2 до 12 років відзначалися такі небажані явища, як головний біль, нервозність або підвищена стомлюваність. У дорослих та дітей віком від 12 років відзначалися сонливість, головний біль, підвищений апетит та безсоння.

Спостерігалися поодинокі випадки наступних побічних ефектів:

Передозування лоратадину підвищує частоту виникнення антихолінергічних симптомів. При передозуванні відзначалися сонливість, тахікардія та головний біль. При передозуванні рекомендується симптоматичне та підтримуюче лікування протягом необхідного періоду часу. Рекомендуються стандартні заходи для видалення препарату, який не всмоктався зі шлунка: промивання шлунка, прийом подрібненого активованого вугілля з водою.

Лоратадин не виводиться шляхом гемодіалізу; невідомо, чи виводиться лоратадин шляхом перитонеального діалізу.

Після невідкладної допомоги пацієнт повинен залишатися під контролем.

Зберігати в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Лорано ОДТ Лек таблетки 10 мг N7 - антигістамінний засіб системного застосування.