Лоперамід не призначений для початкової терапії серйозної діареї, що супроводжується зниженням рівнів рідини та електролітів. Зокрема у дітей цю втрату бажано компенсувати завдяки призначенню замісної терапії парентерально або перорально.
Таблетки слід приймати не розжовуючи, запиваючи водою.
Симптоматичне лікування гострої діареї у дорослих та дітей віком від 12 років
Початкова доза - 2 таблетки (4 мг), у подальшому 1 таблетка (2 мг) після кожного наступного рідкого випорожнення. Звичайна доза становить 3-4 таблетки (6-8 мг) на добу. Максимальна добова доза при гострій діареї не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).
Симптоматичне лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечнику, у дорослих віком від 18 років після встановлення первинного діагнозу лікарем
Початкова доза становить дві таблетки (4 мг); у подальшому приймати по 1 таблетці (2 мг) після кожного випадку рідких випорожнень або згідно з попередніми рекомендаціями лікаря. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 6 таблеток (12 мг).
При гострій діареї, якщо протягом 48 годин не спостерігається клінічного поліпшення, прийом лопераміду слід припинити.
Застосування для лікування хворих літнього віку
Не потрібна корекція дози для пацієнтів літнього віку.
При порушеннях функції нирок
Не потрібна корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок.
Особливості застосування
Лікування діареї має симптоматичний характер. Якщо можна визначити етіологію захворювання (або зазначено, що потрібно це зробити), то, по можливості, слід проводити специфічне лікування.
У хворих з діареєю, особливо у дітей, ослаблених пацієнтів, людей похилого віку може виникнути дегідратація та дисбаланс електролітів. У таких випадках найважливішим заходом є застосування замісної терапії для поповнення рідини та електролітів.
Застосування препарату не замінює введення відповідної кількості рідини та відновлення електролітів.
Оскільки стійка діарея може свідчити про потенційно більш серйозні стани, лікарський засіб не слід застосовувати тривалий час, доки причина діареї не буде з'ясована.
При гострій діареї, коли не спостерігається клінічне поліпшення протягом 48 годин, застосування лопераміду гідрохлориду слід припинити та звернутися до лікаря.
Пацієнтам із синдромом набутого імунодефіциту, які приймають лоперамід при діареї, необхідно негайно припинити лікування з появою перших ознак здуття живота. Є дані про випадки кишкової непрохідності з підвищеним ризиком появи токсичного мегаколону у пацієнтів, хворих на СНІД, з інфекційними колітами як вірусної, так і бактеріальної етіології при лікуванні лоперамідом.
Зловживання лоперамідом або неправильне його застосування як опіоїдний замінник було описано у осіб з опіоїдною залежністю.
Хоча фармакокінетичні дані для пацієнтів з порушенням функції печінки відсутні, таким пацієнтам лоперамід слід застосовувати з обережністю через уповільнення метаболізму першого проходження. Цей лікарський засіб необхідно з обережністю призначати хворим з порушенням функції печінки, оскільки він може призвести до відносного передозування, що може призвести до токсичного ураження ЦНС.
Лікарські препарати, що продовжують час проходження, можуть призвести до розвитку токсичного мегаколону у пацієнтів цієї групи.
З огляду на швидкий метаболізм лопераміду, а також на виведення лопераміду та його метаболітів з фекаліями, зазвичай не потрібно коригувати дозу препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Оскільки препарат містить лактозу, його не слід застосовувати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.
Для лопераміду не характерні виражені кардіологічні ускладнення в межах діапазону терапевтичних концентрацій. Але при суттєвому перевищенні цих значень (до 47 разів) лоперамід демонструє кардіологічні ускладнення: пригнічення калієвого (hERG) та натрієвого потоків та аритмії на тваринних моделях in vivo та in vitro.
У зв'язку з передозуванням були зареєстровані серцеві порушення, включаючи подовження інтервалу QT та комплексу QRS, пірует тахікардія (torsade de pointes). Повідомлялося також про летальні випадки. Передозування може проявити синдром Бругада.Пацієнти не повинні перевищувати рекомендовану дозу та/або рекомендовану тривалість лікування.
Якщо препарат приймати для контролю нападів діареї, обумовленої синдромом подразненого кишечника, який був попередньо діагностований лікарем, і клінічного поліпшення не спостерігається протягом 48 годин, слід припинити застосування лопераміду гідрохлориду та звернутися до лікаря. Також слід звернутися до лікаря, якщо характер симптомів змінився або напади діареї, що повторюються, тривають більше 2 тижнів.
Для лікування гострих нападів діареї, зумовленої синдромом подразненого кишечника, лоперамід слід приймати, тільки якщо лікар попередньо діагностував це захворювання.
У таких випадках препарат не слід застосовувати без попередньої консультації з лікарем, навіть якщо відомо, що у пацієнта синдром подразненого кишечника (СРК):
- вік пацієнта 40 років і з моменту останнього нападу СПК пройшов деякий час;
- вік пацієнта 40 років і цього разу симптоми СРК відрізняються;
- недавня кровотеча з кишечника;
- важка запор;
- нудота або блювання;
- втрата апетиту або зменшення маси тіла
- утруднене або хворобливе сечовипускання;
- лихоманка;
- недавня подорож за кордон.
У разі нових симптомів, погіршення або якщо клінічний стан не покращився протягом двох тижнів, слід звернутися до лікаря.