Зазначена інформація ґрунтується на даних, отриманих у ході клінічних досліджень, під час яких більше ніж 2000 дорослих пацієнтів отримували рекомендовані дози препарату Лінелід протягом періоду до 28 днів.
Найчастіше повідомлялося про діарею (8,4%), головний біль (6,5%), нудоту (6,3%) та блювання (4,0%). Найчастішими побічними реакціями, які призводили до відміни препарату, були головний біль, діарея, нудота та блювання. Приблизно 3% пацієнтів припинили лікування через розвиток обумовлених препаратом побічних реакцій.
Побічні реакції, про які повідомлялося після виходу препарату на ринок, включені до переліку нижче із зазначенням частоти виникнення як «частота невідома», оскільки частоту виникнення не можна встановити за наявними даними.
Побічні реакції, про які повідомлялося протягом лікування, наведено нижче за такою класифікацією частоти: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома — не можна встановити частоту за наявними даними.
Інфекції та інвазії
Часто: кандидоз, оральний кандидоз, вагінальний кандидоз, грибкові інфекції.
Нечасто: вагініт.
Рідко: антибіотикасоційовані коліти, включаючи псевдомембранозний коліт*.
З боку системи крові та лімфатичної системи
Часто: анемія*†.
Нечасто: лейкопенія*, нейтропенія, тромбоцитопенія*, еозинофілія.
Рідко: панцитопенія*.
Частота невідома: мієлосупресія*, сидеробластна анемія*.
З боку імунної системи
Частота невідома: анафілаксія.
З боку метаболізму та харчування
Нечасто: гіпонатріємія.
Частота невідома: лактоацидоз*.
З боку психіки
Часто: безсоння.
З боку нервової системи
Часто: головний біль, перверсії смаку (металічний присмак), запаморочення.
Нечасто: судоми*, гіпестезія, парестезія.
Частота невідома: серотоніновий синдром**, периферична невропатія*.
З боку органів зору
Нечасто: затуманений зір*.
Рідко: дефект поля зору*.
Частота невідома: зорова невропатія*, неврит зорового нерва*, втрата зору*, зміна зорового відчуття*, зміна сприйняття кольору*.
З боку органів слуху та рівноваги
Нечасто: дзвін у вухах.
З боку серця
Нечасто: аритмія (тахікардія).
З боку судин
Часто: артеріальна гіпертензія.
Нечасто: транзиторна ішемічна атака, флебіт, тромбофлебіт.
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто: діарея, нудота, блювання, локальний або генералізований біль у животі, запор, диспепсія.
Нечасто: панкреатит, гастрит, здуття живота, сухість у роті, глосит, часті рідкі випорожнення, стоматит, розлади або зміна кольору язика.
Рідко: знебарвлення поверхні зубів.
З боку гепатобіліарної системи
Часто: відхилення від норм показників функціональних печінкових проб, збільшення рівнів АЛТ, АСТ або лужної фосфатази.
Нечасто: підвищення загального білірубіну.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Часто: свербіж, висип.
Нечасто: кропив′янка, дерматит, надмірне потовиділення.
Частота невідома: бульозні ураження шкіри, такі як синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, ангіоедема, алопеція.
З боку нирок та сечовидільної системи
Часто: підвищення азоту сечовини крові.
Нечасто: ниркова недостатність, підвищення креатиніну, поліурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Нечасто: вульвовагінальні порушення.
Загальні розлади та реакції у місці введення
Часто: гарячка, локалізований біль.
Нечасто: озноб, втома, біль у місці ін’єкції, спрага.
Дослідження
Біохімія
Часто: підвищення лактатдегідрогенази, креатинінкінази, ліпази, амілази або постпрандіального (не натще) рівня глюкози, зниження загального білка, альбуміну, натрію та кальцію, підвищення або зниження калію або бікарбонату.
Нечасто: підвищення натрію або кальцію, зниження глюкози без голодування, підвищення або зниження хлоридів.
Гематологія
Часто: підвищення кількості нейтрофілів або еозинофілів, зниження гемоглобіну, гематокриту або кількості еритроцитів, підвищення або зниження кількості тромбоцитів або лейкоцитів.
Нечасто: підвищення кількості ретикулоцитів, зниження кількості нейтрофілів.
* Див. розділ «Особливості застосування».
** Див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
† Під час контрольованих клінічних досліджень, в яких лінезолід застосовували у період до 28 днів, у 2,0% пацієнтів відзначалася анемія. У програмі із застосуванням незареєстрованого лікарського засобу по гуманітарній програмі (compassionate use) за участю пацієнтів з інфекціями, що загрожують життю, та супутніми захворюваннями, відсоток пацієнтів, у яких виникла анемія після прийому лінезоліду протягом ≤ 28 днів, становив 2,5% (33 з 1326) у порівнянні з 12,3% (53 з 430), які лікувалися > 28 днів. Співвідношення зафіксованих випадків тяжкої анемії, викликаної застосуванням лікарського засобу, що потребувало переливання крові становило 9% (3 з 33) у пацієнтів, що лікувалися протягом ≤ 28 днів, та 15% (8 з 53) у тих, хто лікувався протягом > 28 днів.
Побічні реакції, пов’язані із застосуванням лінезоліду, які були оцінені в рідких випадках як реакції тяжкого ступеня: локалізований абдомінальний біль, транзиторний ішемічний напад та артеріальна гіпертензія.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.