Пітавастатин конкурентно інгібує ГМГ-КоА-редуктази, обмежуючи швидкість дії ферменту в біосинтезі холестерину, та інгібує синтез холестерину в печінці. В результаті експресія рецепторів ЛПНЩ у печінці підвищується, сприяючи захопленню циркулюючих ЛПНЩ з крові, зниженню загального холестерину (ХС) та холестерину ЛПНЩ (ХC ЛПНЩ) у крові. Його стійке пригнічення печінкового синтезу холестерину знижує секрецію ЛПНГ у крові, знижуючи рівні тригліцеридів у плазмі крові (ТГ).
Лівазо знижує підвищений рівень холестерину ЛПНГ, загального холестерину і тригліцеридів і підвищує рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Препарат знижує Apo-B та призводить до варіабельного збільшення Аро-A1 (див. Таблицю нижче).
Доза-відповідь у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією (скоригована середня зміна у відсотках від вихідного рівня протягом 12 тижнів)
Доза |
N |
ХC ЛПНГ |
ЗХC * |
ХС ЛПВЩ |
tг |
Аpo-B |
Apo-A1 |
Плацебо |
51 |
-4,0 |
-1,3 |
2,5 |
-2,1 |
0,3 |
3,2 |
1 мг |
52 |
-33,3 |
-22,8 |
9,4 |
-14,8 |
-24,1 |
8,5 |
2 мг |
49 |
-38,2 |
-26,1 |
9,0 |
-17,4 |
-30,4 |
5,6 |
4 мг |
50 |
-46,5 |
-32,5 |
8,3 |
-21,2 |
-36,1 |
4,7 |
· Не скориговано
Клінічна ефективність
У контрольованих клінічних дослідженнях, в які були включені загалом 1687 пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією, Лівазо послідовно знижував рівні ЛПНГ, загального холестерину (ОХ), ніяк ЛПВЩ, тригліцеридів (ТГ) та аполіпопротеїну-B, та ЛПВЩ та аполіпопротеїну -A1. Співвідношення ТГ/ЛПЗЗ та апо-B/а в-A1 були знижені. Лівазо в дозі 2 мг знижував вміст ЛПНЩ на 38-39%, а в дозі 4 мг - на 44-45%. Більшість пацієнтів, які приймали 2 мг Лівазо, досягли «цільового значення» ЛПНГ (згідно з рекомендаціями Європейського товариства з вивчення Атеросклерозу (ЄТВА)) 3 ммоль/л.
У контрольованих клінічних випробуваннях з 942 пацієнтами у віці ≥ 65 років з первинною гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією (середній початковий рівень ЛПНЩ близько 4,2 ммоль/л), які приймали Лівазо у дозах 1 мг, 2 мг або 4 мг, вміст ЛПНЩ були знижені на 31%, 39% та 44,3 %, відповідно, і близько 90% пацієнтів групи Лівазо досягли цільового значення цього параметра згідно з рекомендаціями ЕТВА. Більше 80% пацієнтів приймали супутні засоби, проте частота побічних реакцій була однаковою у всіх групах лікування, і менше 5% пацієнтів виключили з дослідження через побічні реакції. Результати безпеки та ефективності були подібними у пацієнтів різних вікових підгруп (65-69, 70-74 та ≥ 75 років).
У контрольованих клінічних дослідженнях за участю 761 пацієнта з первинною гіперхолестеринемією або змішаною дисліпідемією, з двома або більше факторами серцево-судинного ризику (середній початковий рівень ЛПНГ близько 4,1 ммоль/л), або змішаною дисліпідемією з цукровим діабетом II типу середній початковий рівень ЛПНЩ близько 3,6 ммоль/л), близько 80% пацієнтів групи Лівазо досягли цільового значення ЛПНЩ за рекомендаціями ЕТВА (3 або 2,5 ммоль/л, залежно від ступеня ризику). У групах пацієнтів значення ЛПНГ було знижено на 44% та 41% відповідно.
У довгострокових дослідженнях, що тривали близько 60 тижнів, первинної гіперхолестеринемії та змішаної дисліпідемії досягненню цільового значення за ЕТВА сприяло постійне та стабільне зниження ЛПНЩ, а рівень ЛПВЩ продовжував зростати. У дослідженні з 1346 пацієнтами після 12-ти денної статинів терапії результатами є – зниження рівня ЛПНЩ на 42,3%, досягнення цільового значення по ЕТВА на 69%, підвищення рівня ЛПВЩ на 5,6%, після подальшого лікування пітавастатином 4 мг тривалістю 52 тижнів рівень ЛПНГ знизився на 42,9%, цільове значення щодо ЕТВА досягнуто на 74%, а рівень ЛПВЩ збільшився на 14,3%.
На додаток до дворічного наглядового дослідження (LIVES-01), 6582 пацієнти з гіперхолестеринемією, які отримували лікування пітавастатином (1, 2 або 4 мг), продовжили лікування ще протягом 3 років (всього 5 років лікування). Протягом цього 5-річного дослідження знижене значення ЛПНЩ (-30,5%) містилося від 3-х місяців і протягом усього дослідження значення ЛПВЩ збільшилися на 1,7%, за 3 місяці до 5,7% протягом 5 років , причому у пацієнтів з меншими початковими значеннями ЛПВЩ (< 40 мг/дл), цей параметр зріс більшою мірою, а саме рівень у сироватці крові підвищився на 11,9% за 3 місяці, і до 28,9% через 5 років.
Атеросклероз
У дослідженні JAPAN-ACS порівнювали вплив 8-12-місячного лікування пітавастатином (4 мг) або аторвастатину (20 мг) в об'єм коронарної атеросклеротичної бляшки у 251 пацієнта, які перенесли черезшкірну коронарну ангіопластику при гострому коронарному синдромі. Це дослідження продемонструвало зниження обсягу бляшок приблизно на 17% для обох схем. Була доведена ефективність як питавастатину, так і аторвастатину. В обох випадках регресія бляшки була пов'язана з негативним ремоделювання судин (від 113,0 до 105,4 мм 3). У цьому дослідженні не було жодної істотної кореляції між зниженням ЛПНГ та регресією бляшок, на відміну від результатів, отриманих у ході плацебо-контрольованих досліджень.
Позитивні ефекти летальністі та захворюваністі ще не оцінювали.
Цукровий діабет
У відкритому проспективному контрольованому дослідженні 1269 японських пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози, які були відібрані щодо зміни якості життя завдяки прийому Лівазо (1 мг або 2 мг на добу) та контрольна група без прийому Лівазо; протягом 2,8 року у 45,7% пацієнтів контрольної групи розвинувся цукровий діабет у порівнянні з 39,9% пацієнтів групи Лівазо.
Мета-аналіз 4815 недіабетичних пацієнтів, включених до рандомізованих контрольованих подвійних сліпих досліджень, тривалістю не менше 12 тижнів показав, що препарат Лівазо не впливає на ризик виникнення первинного цукрового діабету (розвинувся цукровий діабет у 0,98% пацієнтів контрольної групи та 50% пацієнтів із Лівазо). 6,5% пацієнтів контрольної групи були ліковані плацебо, інші пацієнти отримували статини включаючи аторвастатин, правастатин та симвастатин.
Діти
У подвійному сліпому рандомізованому мультицентровому плацебо-контрольованому дослідженні NK-104-4.01EU, в якому брали участь 106 пацієнтів - діти та підлітки у віці ≥ 6 років та < 17 років (48 пацієнтів чоловічої статі та 58 жіночої), з високим ризиком виникнення гіперліпідемії (рівні в плазмі крові ХС ЛПНГ ≥ 160 мг/дл (4,1 ммоль/л) або ХС ЛПНП ≥ 130 мг/дл (3, 4 ммоль/л) із додатковими факторами ризику), які отримували пітавастатин у дозі 1 мг, 2 мг, 4 мг або плацебо щодня протягом 12 тижнів. У більшості пацієнтів перед дослідженням діагностували гетерозиготну сімейну гіперхолестеринемію, приблизно 41% хворих були у віці від 6 до 10 років і приблизно 20%, 9%, 12% і 9% перебували на стадії II, III, IV та V за шкалою Таннера відповідно. Середній рівень ХС ЛПНЩ був знижений на 23,5%, 30,1% та 39,3% після прийому пітавастатину в дозах 1, 2 та 4 мг відповідно порівняно з 1,0% у групі плацебо.
У 52-тижневому відкритому додатковому дослідженні та дослідженні безпеки NK-104-4.02EU (загальна кількість пацієнтів - 113, у тому числі 87 пацієнтів з 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження, з них 55 пацієнтів чоловічої статі, 58 - жіночої ), в якому брали участь діти та підлітки у віці ≥ 6 років та < 17 років з високим ризиком виникнення гіперліпідемії приймали пітавастатин протягом 52 тижнів. Всі пацієнти розпочали лікування пітавастатином у дозі 1 мг на добу з можливістю підвищення дози до 2 мг та 4 мг для досягнення оптимальної мети лікування ХС ЛПНЩ < 110 мг/дл (2,8 ммоль/л), ґрунтуючись на рівнях ХС ЛПНЩ на 4 та на 8 тижні лікування. Приблизно 37% пацієнтів, які брали участь у дослідженні, були у віці 6 – 10 років і приблизно 22%, 11%, 12% та 13% перебували на стадії II, III, IV та V за шкалою Таннера відповідно. Більшість пацієнтів (n=103) дозу пітавастатину титрували до 4 мг на добу. Середній показник ХС ЛПНЩ знизився на 37,8% на 52 тижні лікування. Загалом, 47 пацієнтів (42,0%) досягли мінімального рівня ХС ЛПНЩ < 130 мг/дл згідно з рекомендаціями Американської Асоціації Серця (АНА), а 23 пацієнти (20,5%) досягли оптимального рівня ХС ЛПНЩ < 110 мг/дл згідно з рекомендаціями AHA на 52 тижні лікування. Значення ХС ЛПНЩ наприкінці 52 тижнів у пацієнтів у віці ≥ 6 до 10 років (n = 42) знизилося на 40,2%, у пацієнтів у віці ≥ 10 до < 16 років (n=61) – на 36,7% та на 34,5% у пацієнтів віком від 16 до 17 років (n=9). Підлога пацієнта не впливала на відповідь на лікування. Крім того, середнє значення ОХ було знижено на 29,5%, а середнє значення ТГ у крові знизилося на 7,6% у кінцевій точці 52 тижнів лікування.
Комітет з педіатрії Європейського агентства з лікарських засобів відмовився від зобов'язання надати результати досліджень застосування дітям до 6 років та у дітей будь-якого віку з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.
ВІЛ-інфіковані пацієнти
Ефективність пітавастатину та інших статинів за ХС ЛПНЩ знижувалася у пацієнтів з гіперхолестеринемією та супутньою ВІЛ-інфекцією або її лікуванням порівняно з ВІЛ-неінфікованими пацієнтами з первинною гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією.
У дослідження INTREPID було включено загалом 252 ВІЛ-інфікованих пацієнта з дисліпідемією (по 126 пацієнтів у кожній із груп), яким після 4-тижневого вступного періоду підготовки до дослідження та дієти рандомізованим чином було призначено лікування пітавастатином у дозі 4 мг 1 раз на добу або правастатин в дозі 40 мг 1 раз на добу протягом 52 тижнів. Первинний показник ефективності оцінили на 12 тижні.
Зміст ХС ЛПНЩ у сироватці натще знизився на 31% та 30% у групі лікування пітавастатином та на 21% та 20% у групі лікування правастатином через відповідно 12 та 52 тижні (різниця середніх результатів лікування склала -9,8%, P 0,0001 на 12-му тижні і -8,4%, P = 0,0007 на 52-му тижні). Було відзначено статистично значущу різницю у зміні від початкового рівня середнього значення вторинних показників ефективності, таких як рівень ОХ, ніяк ЛПВЩ та аполіпопротеїну В, при лікуванні на 12-му та 52-му тижнях з більш вираженим зниженням у групі лікування пітавастатином, ніж у групі лікування правастатином відповідно для кожного параметра. Жодного нового сигналу безпеки або побічної реакції при лікуванні пітавастатином 4 мг не спостерігалося. На 52 тижні було зареєстровано вірологічну недостатність (визначену як значення вірусного навантаження РНК ВІЛ-1 200 копій/мл та 0,3-log збільшення від базового рівня) у 4 пацієнтів (3,2%) з групи пітавастатину та у 6 пацієнтів (4,8%) із групи правастатину без статистично значущих відмінностей між методами лікування.