Лівоком Ретард Асіно таблетки при хворобі Паркінсона 200 мг/50 мг №100

По 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів у картонній пачці.

Таблетки пролонгованої дії.
Основні фізико-хімічні властивості: кругла, двоопукла таблетка оранжево-коричневого кольору з округлими краями.

Механізм дії

Левоком ретард Асіно - це комбінований препарат для лікування хвороби Паркінсона та синдрому Паркінсона. Він містить карбідопу, інгібітор декарбоксилази периферичної дії, та леводопу, метаболічний попередник дофаміну. Левоком ретард Асіно доступний у вигляді препарату на полімерній основі з подовженим всмоктуванням.

Ефект леводопи на симптоматику хвороби Паркінсона зумовлений дією дофаміну, утвореного в головному мозку. Леводопа зменшує симптоми хвороби Паркінсона після декарбоксилювання з утворенням дофаміну в головному мозку.

Карбідопа не проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Карбідопа тільки інгібує екстрацеребральне декарбоксилювання леводопи, у зв'язку з чим більша кількість леводопи транспортується в головний мозок з подальшим перетворенням в дофамін. Таким чином, необхідності у застосуванні високих доз леводопи через короткі проміжки часу немає. Нижча доза, зокрема, спричиняє менше периферичних побічних ефектів. Карбідопа запобігає прискоренню периферичного перетворення леводопи в дофамін, що, як відомо, відбувається під впливом піридоксину (вітаміну В6).

Фармакодинаміка.

Препарат леводопа/карбідопа з подовженим вивільненням є особливо корисним в зменшенні «періоду виключення» в пацієнтів з наявністю дискінезій та мимовільними руховими розладами на фоні попередньої комбінованої терапії леводопою/інгібітором декарбоксилази при максимальних рівнях у плазмі крові.

У пацієнтів з паркінсонізмом, які отримують лікування препаратами леводопи, можуть виникати рухові розлади, які характеризуються відсутністю ефекту перед наступним прийомом препарату, дискінезією при максимальних рівнях у плазмі крові та акінезією. Цей «феномен включення-виключення» характеризується непередбачуваними чергуваннями рухової активності та нерухомості. Хоча механізм дії до кінця не з'ясований, було визначено, що така флуктуаційна мобільність може послаблюватись при стабільних рівнях леводопи в плазмі крові.

Клінічна ефективність.

У пацієнтів з флуктуаційними руховими розладами менше періодів «виключення» виникало при застосуванні препарату леводопа/карбідопа у лікарській формі з подовженим вивільненням. Загальна оцінка покращення стану та повсякденної активності серед пацієнтів з «феноменом включення-виключення», відповідно до оцінювання самими пацієнтами та лікарями, також була кращою при застосуванні препарату леводопа/карбідопа у лікарській формі з подовженим вивільненням, ніж при застосуванні леводопи/карбідопи без подовженого вивільнення.

Абсорбція.

Вивільнення діючих речовин відбувається впродовж 4-6 годин. Для даної форми лікарського засобу характерні менші коливання рівнів у плазмі крові; максимальний рівень леводопи в плазмі крові є на 60 % нижчим у порівнянні з формами препарату без подовженого вивільнення.

Після прийому препарату Левоком ретард Асіно середній час досягнення максимальних рівнів леводопи в плазмі крові становить приблизно 2 години, у порівнянні з 0,75 години при застосуванні препарату леводопа/карбідопа у формі без подовженого вивільнення.

Вплив прийому їжі на фармакокінетику препарату леводопа/карбідопа у формі з подовженим вивільненням вивчався у 12 здорових осіб.

Максимальний рівень леводопи в плазмі крові (Cmax) був дещо більшим після прийому їжі (приблизно на 25 %), а експозиція (AUC) була більшою приблизно на 40 % у порівнянні із застосуванням препарату натще.

Розподіл.

Дані відсутні.

Метаболізм

Метаболізм карбідопи: після перорального прийому радіоактивно міченої карбідопи максимальна концентрація в плазмі крові досягалась через 2-4 години в здорових осіб та через 1,5-5 годин у пацієнтів з хворобою Паркінсона.

Як у здорових осіб, так і у пацієнтів з хворобою Паркінсона приблизно половина дози препарату виводиться з сечею і приблизно половина - з калом. Виведення препарату нирками у незміненому вигляді відбувається впродовж перших 7 годин та відповідає приблизно 35 % загальної ниркової екскреції препарату. Після цього виводяться тільки метаболіти.

Метаболізм леводопи: леводопа швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті та піддається значному метаболізму. У разі однократного прийому досліджуваного радіоактивного препарату леводопи натще у пацієнтів з хворобою Паркінсона максимальні концентрації в плазмі крові спостерігаються через 0,5-2 години та зберігаються впродовж
4-6 годин. При максимальних концентраціях приблизно 30 % радіоактивного ізотопу входить до складу катехоламінів, 15 % - до складу дофаміну та 10 % - до складу дофи. Радіоактивність швидко починає відмічатися в сечі; 1/3 дози препарату виводиться впродовж 2 годин. 80-90 % метаболітів, які присутні в сечі, є фенілкарбоксильними кислотами, включаючи гомованілінову кислоту. Через 24 години 1-2 % радіоактивних ізотопів виводиться у вигляді дофаміну та менше 1 % - у вигляді адреналіну, норадреналіну та незміненої леводопи.

Оскільки біодоступність леводопи при застосуванні препарату леводопа/карбідопа у формі з подовженим вивільненням становить приблизно 70 % у порівнянні з препаратом леводопа/карбідопа у формі без подовженого вивільнення, добова доза леводопи у вигляді препарату з подовженим всмоктуванням, як правило, є вищою, ніж для препарату в стандартній формі.

У здорових добровольців більш молодого віку абсолютна біодоступність леводопи після однократного прийому препарату леводопа/карбідопа у формі з подовженим вивільненням становить приблизно 42 %.

У здорових осіб похилого віку були визначені показники в діапазоні від 71 % до 78 % як після однократного прийому препарату, так і після багатократного його застосування.

Протипаркінсонічні засоби. ДОФА та її похідні.
Код ATХ N04B A02.

Слід з обережністю застосовувати препарат Левоком ретард Асіно одночасно з антигіпертензивними засобами, оскільки може виникнути симптоматична ортостатична артеріальна гіпотензія. У зв'язку з цим на початку терапії препаратом Левоком ретард Асіно може виникнути потреба у корекції дозування антигіпертензивного засобу. У рідкісних поодиноких випадках при одночасному застосуванні трициклічних антидепресантів та комбінації карбідопа/леводопа повідомлялось про появу небажаних реакцій, включаючи артеріальну гіпертензію та дискінезію (щодо одночасного застосування інгібіторів МАО, див. розділ «Протипоказання»).

В рамках досліджень при застосуванні разом із сульфатом заліза чи глюконатом заліза спостерігалось зниження біодоступності карбідопи і/або леводопи.

Антагоністи D2-рецепторів дофаміну (наприклад, фенотіазини, бутирофенони і рисперидон) та ізоніазид можуть знижувати терапевтичний ефект леводопи.

Були також повідомлення про те, що фенітоїн і папаверин можуть блокувати протипаркінсонічний ефект леводопи. У пацієнтів, які приймають ці лікарські засоби разом з препаратом Левоком ретард Асіно, потрібно проводити моніторинг терапевтичного ефекту.

Одночасне застосування препарату Левоком ретард Асіно та речовин, які призводять до зниження запасів дофаміну (наприклад, резерпін і тетрабеназин), або інших лікарських засобів, що знижують запаси моноаміну, не рекомендується.

Одночасне пероральне застосування селегіліну та карбідопи/леводопи може асоціюватись з появою серйозної ортостатичної артеріальної гіпотензії, проте це не зумовлено виключно застосуванням карбідопи/леводопи.

Постпрандіальний прийом препарату Левоком ретард Асіно може дещо подовжувати час досягнення максимальної його концентрації в плазмі крові, а також час розпаду.

Дієта з високим вмістом білків може знижувати ефект леводопи.

Діюча речовина: леводопа, карбідопа (у вигляді карбідопи моногідрату);
1 таблетка пролонгованої дії препарату Левоком ретард Асіно 200/50 містить:
леводопи 200 мг, карбідопи моногідрату, що відповідає карбідопі – 50 мг;
допоміжні речовини: гіпромелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота фумарова, натрію стеарилфумарат, хіноліновий жовтий (Е 104), макрогол 6000, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171).

Індивідуальна відповідь на прийом лікарських засобів може бути різною. Певні небажані ефекти, що спостерігаються при застосуванні комбінації леводопа/карбідопа, можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Препарат Левоком ретард Асіно може спричинити сонливість та появу епізодів раптового засинання. У зв'язку з цим пацієнти з такими симптомами не повинні керувати транспортними засобами та займатися діяльністю, що може бути небезпечною для них самих та інших людей (наприклад, працювати з механізмами).

В дослідженнях на тваринах були отримані різні результати, залежно від видів лабораторних тварин. В рамках досліджень застосування леводопи без карбідопи у тварин спостерігалось порушення розвитку внутрішніх органів та скелету. У інших дослідженнях не було виявлено тератогенного ефекту у тварин.

Рішення про припинення терапії препаратом Левоком ретард Асіно у вагітної жінки слід приймати в кожному окремому випадку, оскільки пацієнтка може мати серйозний ризик через тяжкість нелікованої хвороби.

Якщо лікування препаратом Левоком ретард Асіно є необхідним під час лактації, годування груддю слід припинити.

Безпечність та ефективність застосування препарату Левоком ретард Асіно не були продемонстровані для пацієнтів віком до 18 років. Застосування пацієнтам віком до 18 років не рекомендується.

Ідіопатична хвороба Паркінсона та синдром Паркінсона.

Постенцефалітичний паркінсонізм.

Для зменшення «періоду виключення» в пацієнтів, які раніше отримували лікування комбінаціями леводопи та карбідопи негайного вивільнення та у яких спостерігаються моторні флуктуації внаслідок ефекту закінчення дози (феномен «виснаження ефекту препарату»), піково-дозова дискінезія, акінезія або подібні ознаки транзиторних рухових розладів.

Препарат не призначений для лікування медикаментозно індукованого паркінсонізму

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Підозрілі недіагностовані утворення на шкірі (дерматози) або меланома в анамнезі.

Закритокутова глаукома.

Одночасне застосування лікарського засобу Левоком ретард Асіно та неселективних інгібіторів моноаміноксидази (МАО). Лікування інгібіторами МАО слід припинити щонайменше за два тижні до призначення препарату. Лікарський засіб можна застосовувати із селективними інгібіторами МАО-В (наприклад, селегіліном) у рекомендованих дозах.

Не рекомендується застосовувати для лікування екстрапірамідних розладів, індукованих лікарськими засобами.

Препарат Лівоком ретард Асіно у формі таблеток з подовженим вивільненням потрібно запивати рідиною, таблетку не можна ділити, розжовувати або подрібнювати, щоб не порушувати ефект подовженого вивільнення.

Оптимальну добову дозу препарату слід підбирати для кожного пацієнта індивідуально шляхом обережного титрування. У фазі титрування дози необхідно пильно спостерігати за пацієнтом щодо посилення нудоти та патологічних мимовільних рухів, включаючи дискінезії, хорею та дистонію.

Під час терапії препаратом Левоком ретард Асіно можна продовжувати застосовувати інші протипаркінсонічні засоби, за винятком леводопи, хоча може знадобитися корекція їх дози.

Початкова доза.

Пацієнти, які раніше не отримували терапію леводопою.
Препарат Лівоком ретард Асіно 100/25 був розроблений для застосування у пацієнтів із хворобою на ранній стадії, які раніше не отримували лікування ліводопою або для проведення титрування з підвищенням дози для пацієнтів, яким призначено препарат Левоком ретард Асіно 200/50. Початкова доза, що рекомендується, - 1 таблетка з подовженим вивільненням препарату Левоком ретард Асіно 100/25 двічі на добу. Доза від 1 до 4 таблеток з подовженим вивільненням препарату Левоком ретард Асіно 100/25 двічі на добу, як правило, добре переноситься пацієнтами, які потребують великої дози леводопи.

Якщо необхідно, терапію леводопою можна розпочати застосуванням препарату Левоком ретард Асіно 200/50. Початкова доза, що рекомендується, - 1 таблетка з подовженим вивільненням препарату Левоком ретард Асіно 200/50 два або три рази на добу. Початкова доза не повинна перевищувати 600 мг леводопи на добу, а інтервал між прийомами препарату повинен становити не менше годин.

Пацієнти, які отримують лікування іншими стандартними комбінованими препаратами, що містять леводопу та інгібітори декарбоксилази.

Добова доза Лівоком ретард Асіно має містити приблизно на 10% більше леводопи. Залежно від відповіді на лікування може знадобитися збільшення добової дози леводопи до 30%.

Інтервал між прийомами препарату Левоком ретард Асіно повинен становити від 4 до 8 годин протягом часу, коли пацієнт не спить, у будь-який день.

Застосування початкової конверсійної дози Левоком ретард Асіно 200/50:

Титрування з підвищенням дози на 100 мг, за необхідності, можна проводити із застосуванням препарату Левоком ретард Асіно 100/25.

Пацієнти, які приймають леводопу у вигляді монотерапії.

Прийом леводопи слід припинити не менше ніж за 8 годин до початку застосування препарату Левоком ретард Асіно. При хворобі в пізніх стадіях легкого або помірного ступеня активності рекомендована доза Левоком ретард Асіно становить 1 таблетку з подовженим вивільненням двічі або тричі на добу.

Титрування.
Після початку лікування дозу препарату можна збільшити або зменшити, а інтервал між прийомами препарату можна продовжити або укоротити залежно від відповіді на терапію. Для більшості пацієнтів може бути прийнятним застосування від 2 до 8 таблеток з подовженим вивільненням на добу.

Лікування із застосуванням високих доз препарату (до 12 таблеток з подовженим вивільненням) з короткими інтервалами між його прийомами може бути застосоване, але, як правило, не рекомендується.

Якщо інтервал між прийомами препарату становить менше 4 годин або застосовують не однакові дози за один прийом, рекомендується застосовувати нижчу дозу препарату ввечері.

У деяких пацієнтів початок дії препарату, перший прийом якого був вранці, може спостерігатися із затримкою до однієї години порівняно з формою препарату леводопа/карбідопа без подовженого вивільнення.

Корекцію дози препарату рекомендується здійснювати з інтервалом не менше 3 днів.

Підтримуюча доза.
Оскільки для хвороби Паркінсона властивий прогресуючий перебіг, рекомендується здійснювати регулярні обстеження, і якщо потрібно проводити корекцію дози препарату Левоком ретард Асіно.

Якщо відповідь пацієнта на терапію препаратом Левоком ретард Асіно недостатньо після титрування дози, слід розглянути можливість заміни на форму препарату без подовженого вивільнення.

Комбінація з іншими засобами для лікування хвороби Паркінсона.
Препарат Лівоком ретард Асіно можна застосовувати одночасно з антихолінергічними препаратами, агоністами дофаміну та амантадину. При ад'ювантному застосуванні цих лікарських засобів із препаратом

Лівоком ретард Асіно може знадобитися корекція дози.

Деяким пацієнтам з вираженими патологічними симптомами, яким потрібне часте застосування леводопи, препарат леводопа/карбідопа 100/25 у формі без подовженого вивільнення можна застосовувати додатково до препарату Левоком ретард Асіно.

Припинення терапії препаратом.
При раптовому зменшенні дози або припиненні лікування Лівоком ретард Асіно необхідно ретельно спостерігати за пацієнтом, особливо у випадку, якщо він отримує нейролептики.

Якщо необхідно проведення загальної анестезії, застосування препарату Левоком ретард Асіно може продовжуватися доти, доки дозволяється приймати пероральні форми лікарських засобів.

Особливості застосування

Препарат Лівоком ретард Асіно слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжкими захворюваннями серцево-судинної або дихальної системи, бронхіальною астмою або захворюваннями нирок, печінки або органів ендокринної системи.

Як і леводопу, препарат Левоком ретард Асіно слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда, пацієнтам із суправентрикулярними, вузловими або шлуночковими аритміями. При підборі початкової дози у таких пацієнтів слід проводити моніторинг серцевої діяльності з особливо ретельним наглядом.

Пацієнти, які приймають леводопу у вигляді монотерапії, повинні припинити прийом леводопи не менше ніж за 8 годин до початку терапії препаратом Левоком ретард Асіно (мінімум за 12 годин до зміни терапії у разі, якщо застосовується леводопа у формі з подовженим всмоктуванням).

У пацієнтів, які отримують леводопу у вигляді монотерапії, можуть виникати дискінезії. Карбідопа сприяє попаданню в мозок більшої кількості леводопи, у зв'язку з чим виробляється дофаміну. У разі появи дискінезії слід розглянути можливість зниження дози препарату. Як і леводопа, препарат Левоком ретард Асіна може також призвести до появи мимовільних рухів та психологічних розладів. Такі реакції пов'язані зі збільшенням рівнів дофаміну у головному мозку після застосування леводопи. Для їхньої корекції може бути показано зменшення дози препарату. У всіх пацієнтів слід проводити ретельний моніторинг щодо появи змін у психічній сфері, депресії з думками суїцидального характеру або інших тяжких порушень з боку поведінки. Пацієнтам з наявністю психозу в анамнезі або зараз препарат слід застосовувати з обережністю.

При раптовому припиненні прийому протипаркінсонічних засобів спостерігалися симптомокомплекси, подібні до злоякісного нейролептичного синдрому, з ригідністю, підвищенням температури тіла, змінами в психічній сфері та підвищенням рівня КФК у сироватці крові. У зв'язку з цим необхідно проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів у разі раптового зменшення дози або відміни комбінації карбідопа/леводопа, особливо у пацієнтів, які приймають нейролептики.

Потрібно періодично проводити аналіз крові та показників функції печінки, а також оцінку функції серця та нирок, особливо при тривалій терапії препаратом.

Одночасне застосування з препаратом Левоком ретард Асіно психоактивних засобів слід здійснювати з обережністю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам із наявністю в анамнезі судом препарат слід застосовувати з обережністю.

У разі хронічної відкритокутової глаукоми застосування препарату Левоком ретард Асіно допускається за умови належного контролю внутрішньоочного тиску та ретельного моніторингу на предмет можливих змін під час терапії препаратом.

Застосування леводопи асоціюється з появою сонливості та епізодами раптового засинання. Дуже рідко повідомлялося про раптову появу сонливості під час нормальної денної активності, інколи без продромальних ознак. Під час лікування леводопою пацієнти повинні бути обережними при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами. Пацієнти, у яких відзначається сонливість та/або епізоди раптового засипання, не повинні керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Як і в разі монотерапії леводопою у пацієнтів з наявністю в анамнезі виразок шлунка або дванадцятипалої кишки можливе виникнення шлунково-кишкової кровотечі.

Під час проведення анестезії терапія препаратом Левоком ретард Асіно може продовжуватися доти, доки пацієнт може ковтати рідину та пероральні форми лікарських засобів.

Після тимчасового припинення терапії препаратом пацієнт повинен продовжувати приймати препарат у звичайній дозі, як тільки він знову зможе приймати пероральні форми лікарських засобів.

Дані епідеміологічних досліджень свідчать про те, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона ризик розвитку меланоми приблизно у 2-6 разів вищий у порівнянні із загальною популяцією. В даний час не ясно, чи пов'язаний такий підвищений ризик власне з хворобою Паркінсона, або з іншими факторами, наприклад, з лікарськими засобами, які застосовуються для лікування хвороби Паркінсона.

З огляду на наведені вище фактори, пацієнти та лікарі, які призначають препарат, повинні знати про необхідність проведення частого та регулярного скринінгу на предмет меланоми під час застосування препарату Левоком ретард Асіно щодо будь-яких показань.

Періодичні дослідження шкіри повинні проводити кваліфіковані фахівці (дерматологи). Потрібно здійснювати моніторинг стану пацієнта щодо появи імпульсивних порушень. Пацієнти та особи, які доглядають за ними, повинні знати про те, що у деяких пацієнтів, які отримували агоністи дофаміну та/або інші дофамінергічні препарати з приводу хвороби Паркінсона, спостерігалися симптоми імпульсивних поведінкових порушень (таких як патологічний потяг до азартних ігор, гіперсексуальність, потяг до шопінгу / витрачання грошей, компульсивне переїдання). З появою цих симптомів лікування перегляду.

Часті побічні реакції у пацієнтів, які приймають леводопу/карбідопу, пов'язані з центральною дією дофаміну.

Як правило, вони можуть бути зменшені шляхом зниження дози препарату.

Найчастіше спостерігаються дискінезії, у тому числі хорееформні, дистонічні та інші мимовільні рухові розлади, а також нудота. М'язові судоми та блефароспазм можуть бути ранніми ознаками відносного передозування препарату.

Відомо, що застосування комбінації леводопи/карбідопи у формі з подовженим вивільненням у пацієнтів з помірними або тяжкими руховими розладами не призводило до появи небажаних реакцій, пов'язаних із лікарською формою препарату. Дискінезії спостерігалися дещо частіше у пацієнтів, які отримували препарат леводопа/карбідопа у формі з подовженим вивільненням, порівняно з пацієнтами, які отримували препарат у формі без подовженого вивільнення, оскільки зменшення «періоду виключення» препаратом леводопа/карбідопа у формі з подовженим вивільненням міняється довше «період включення» (з частішим виникненням дискінезії).

Найчастішими небажаними реакціями, про які повідомлялося, були дискінезії (форма патологічних мимовільних рухів).

Побічні ефекти, що спостерігалися під час клінічних досліджень у 1% або більше пацієнтів

Інші серйозні побічні ефекти включають психічні розлади, у тому числі параноїдальні думки та психотичні епізоди, депресію з можливими думками суїцидального характеру та деменцією.
Побічні ефекти, що спостерігалися в рамках клінічних досліджень або післяреєстраційного застосування:

Інфекційні та паразитарні захворювання: інфекції сечовивідних шляхів, інфекції верхніх дихальних шляхів.
Доброякісні та злоякісні новоутворення (зокрема кісти та поліпи): </

em>злоякісна меланома (див. розділ «Протипоказання»).

З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, лейкопенія, гемолітична та негемолітична анемія, тромбоцитопенія.

Метаболічні та аліментарні порушення: анорексія.

З боку психіки: підвищена збудливість, тривожність, бруксизм, сплутаність свідомості, деменція, депресія з суїцидальними тенденціями або без такої, дезорієнтація, незвичайні сновидіння, ейфорія, галюцинації, безсоння, психотичні епізоди, число марення та параноїдальні думки.
У рамках постмаркетингового застосування повідомлялося про патологічний потяг до азартних ігор, підвищення лібідо, гіперсексуальність, поїзд до шопінгу/витрати грошей та переїдання після застосування антогоністів дофаміну та/або інших дофамінергічних препаратів, у тому числі, в окремих випадках у пацієнтів, які отримували леводопу, включаючи препарат Левоком ретард Асіно (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи: активація синдрому Горнера, атаксія, брадикінетичні епізоди (феномен «включення-вимкнення»), хорея, судоми, зниження реакції, запаморочення, дискінезія, дистонія, екстрапірамідні та рухові розлади, слабкість, падіння та порушення ходи, головний біль, тремор рук, оніміння кінцівок, патологічний рух/позиція очей з гострим дистонічного типу (окулогірний криз), парестезії, збудження, сонливість, у тому числі дуже рідкісні випадки вираженої сонливості вдень та епізодів раптового засинання, непритомності, спазм жувальних м'язів.

З боку органу зору: блефароспазм, нечіткість зору, мідріаз, диплопія.

З боку серця: порушення серцевого ритму, прискорене серцебиття.

З боку судин: гіперемія, посилене потовиділення, артеріальна гіпертензія, ортостатичні ефекти, у тому числі ортостатична артеріальна гіпотензія, флебіт.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: порушення дихання, задишка, захриплість голосу.

З боку травної системи: гіркота у роті, печіння язика, запор, потемніння слини, розвиток виразок дванадцятипалої кишки, діарея, сухість у роті, диспепсія, дисфагія, метеоризм, шлунково-кишкова кровотеча, біль у животі шлунково-кишкового етіології, гикавка, нудота, посилене слиновиділення, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: випадання волосся, ангіоневротичний набряк, потемніння поту, пурпура Шенлейна-Геноха, посилене потовиділення, свербіж, висипання, кропив'янка.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м'язові спазми, посмикування м'язів.

З боку нирок та сечовидільної системи: темне фарбування сечі, нетримання сечі, затримка сечі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: пріапізм.

Загальні розлади: астенія, біль у грудях, набряки, підвищена стомлюваність, загальне нездужання, злоякісний нейролептичний синдром (див. розділ «Особливості застосування»), слабкість.

Результати досліджень: збільшення маси тіла, втрата маси тіла.
За результатами лабораторних аналізів спостерігалися відхилення від норми показників креатиніну, сечової кислоти, лужної фосфатази, сироваткової глутаматоксалоацетаттрансаміну ( сироваткової глутаматпіруваттрансамінази (аланінамінотрансферази), лактатдегідрогенази, білірубіну, сечовини та проби Кумбса.

Були повідомлення про зниження рівня гемоглобіну та гематокриту, підвищення рівня глюкози у сироватці крові, а також наявність лейкоцитів, бактерій та крові у сечі.

Препарати карбідопа/леводопа можуть призводити до хибнопозитивних результатів реакцій на кетонові тіла в сечі, якщо для визначення кетонурії застосовуються тест-смужки. Результат реакції не змінюється навіть при кип'ятінні зразків сечі.

Неправдиві результати можуть бути отримані при визначенні глюкозурії за допомогою глюкозооксидазного методу.

Лікувальні заходи при гострому передозуванні препарату Левоком ретард Асіно в основному є такими ж, як і при передозуванні леводопи. Проте при наявності симптомів передозування препарату Левоком ретард Асіно застосування піридоксину є неефективним.

У разі передозування слід вжити загальних підтримувальних заходів, в тому числі негайно промити шлунок, якщо препарат було прийнято за короткий час до цього. Внутрішньовенне введення рідин потрібно здійснювати дуже обережно, забезпечивши належну оксигенацію. Потрібно проводити ретельний моніторинг електрокардіограми пацієнта на предмет можливого виникнення аритмій. У разі необхідності застосовують відповідні протиаритмічні засоби. Потрібно взяти до уваги те, що пацієнт міг прийняти інші лікарські засоби. На цей час досвіду застосування діалізу немає. У зв'язку з цим його значення в лікуванні передозування препарату невідоме.

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Лівоком ретард Асіно - це комбінований препарат для лікування хвороби Паркінсона та синдрому Паркінсона.