Включення до складу раціону харчування комбінації фосфоліпідів сої з екстрактами артишоку та редьки у поєднанні з вітамінами В1, В2 та В6 сприяє:
- відновленню ушкоджених клітин печінки;
- стабілізації складу жовчі;
- прискоренню процесів регенерації і стабілізації клітинних мембран;
- пригніченню перекисного окислення ліпідів;
- опосередкованому зменшенню впливу імунних реакцій на клітини печінки;
- нормалізації співвідношення холестерин/фосфоліпіди у жовчі і підвищенню розчинності холестерину;
- зниженню рівня загального холестерину і підтримці оптимального рівня ліпопротеїдів у сироватці крові;
- транспортуванню холестерину до печінки і створенню умов для активізації печінкових ферментів;
- нормалізації процесів сечоутворення та сечовиділення.
Фосфоліпіди:
- основний компонент всіх клітинних і внутрішньоклітинних мембран;
- забезпечують відповідний захист і відновлюють нормальне функціонування клітин печінки, вбудовуючись в пошкоджені клітинні мембрани гепатоцитів;
- позитивно впливають на ліпідний обмін організму.
В експериментальних моделях гострого пошкодження печінки при застосуванні фосфоліпідів спостерігали гепатопротекторні ефекти. Під час виведення фосфоліпідів через жовчовивідні шляхи літогенний індекс знижується і відбувається стабілізація складу жовчі.
Екстракт артишоку
- стимулює секрецію жовчі, завдяки чому проявляє жовчоутворювальну та жовчогінну дію;
- знижує концентрацію жирових фракцій у крові, особливо тригліцеридів і холестерину;
- рискорює виведення токсинів разом із жовчю.
Комплекс біологічно активних речовин, що входять до складу екстракту листя артишоку, спричиняє жовчогінну, гепатопротекторну, сечогінну дію, а також знижує вміст сечовини в крові.
Екстракт кореня редьки
- покращує травлення і фізіологічні функції печінки;
- має жовчоутворювальну та жовчогінну дію;
- попереджує зміни клітинних мембран, викликаних жирною дієтою;
- захищає клітинні мембрани від перекисного окислення ліпідів.
Експериментальними дослідженнями встановлено, що екстракт кореня редьки, може значно зменшити пошкодження печінки від токсичних агентів, має гепатопротекторні властивості.
Вітамінний комплекс виконує такі функції:
- вітамін В1 (тіамін) бере участь у вуглеводному, жировому, білковому та азотистому обміні; сприяє передачі нервового імпульсу в нервових волокнах; впливає на функцію органів травлення, діяльність серцево-судинної, ендокринної і нервової систем. Захищає мембрани клітин від токсичного впливу продуктів перекисного окислення.
- вітамін В2 (рибофлавін) дозволяє поліпшити стан капілярів, слизової оболонки ротової порожнини, шлунку і кишечника, печінки. Його дефіцит призводить до зменшення синтезу жовчі і зниження її відтоку.
- вітамін В4 (холін) відновлює клітини печінки, пошкоджені токсичною дією лікарських препаратів, вірусами, алкоголем і наркотиками; нормалізує жировий обмін, стимулюючи розщеплення жирів, допомагає засвоєнню жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K).
- вітамін В6 (піридоксин) як кофермент бере участь у метаболізмі фосфоліпідів, амінокислот та білків; має кардіотонічний, гепатопротекторний, нейротрофічний ефекти; стимулює кровотворення; необхідний для нормального функціонування центральної нервової системи.