При прийомі кветіапіну найчастіше можуть спостерігатися: сонливість, запаморочення, сухість у роті, головний біль, синдром відміни, високий рівень тригліцеридів у сироватці крові, збільшення рівня загального холестерину в сироватці крові, збільшення маси тіла, зменшення рівня гемоглобіну та екстрапірамідні симптоми.
Як і стосовно інших антипсихотичних засобів, застосування кветіапіну супроводжувалося збільшенням маси тіла, синкопе, злоякісним нейролептичним синдромом, лейкопенією і периферичними набряками.
Усі побічні реакції приведено за системою класів та органів і залежно від частоти повідомлень: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 — < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 — < 1/100), рідко (≥ 1/10000 — < 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома (не можуть бути оцінені за наявними даними).
З боку органів зору: часто — нечіткість зору.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка23; нечасто — риніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто — сухість у роті; часто — запор, диспепсія, блювання25; нечасто — дисфагія7; рідкісні — панкреатит1, кишкова непрохідність, заворот кишок.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: часто — збільшення рівня трансаміназ (аланінамінотрансфераза3, гамма-глутамілтрансфераза3); нечасто — збільшення рівня аспартатамінотрансферази3; рідкісні — жовтяниця5, гепатит.
З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто — затримка сечовипускання.
З боку ендокринної системи: часто — гіперпролактинемія15, зниження загального Т424, зниження вільного Т424, зниження загального Т324, підвищення ТТГ24; нечасто — зменшення вільного Т325, гіпотиреоз; гіпотиреоїдизм21; рідкісні — порушення секреції антидіуретичного гормону.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто — підвищення рівня тригліцеридів у сироватці крові10,30, підвищення загального холестерину (особливо холестерину ЛПНЩ)11,30, зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності7,30, збільшення маси тіла8,30; часто — підвищення апетиту, збільшення рівня глюкози до величин, характерних для гіперглікемії6,30; нечасто — гіпонатріємія19, цукровий діабет1,5, загострення діабету; рідкісні — метаболічний синдром29.
З боку нервової системи: дуже часто — запаморочення4,16, сонливість2,16, головний біль, екстрапірамідні симптоми1,21; часто — дизартрія; нечасто — судоми1, синдром неспокійних ніг, пізня дискінезія1,5, втрата свідомості4,16.
З боку психіки: часто — незвичайні сни, нічні кошмари, суїцидальні думки та поведінка20; рідкісні — сомнамбулізм і пов’язані з ним явища, такі як розмови уві сні та розлади харчової поведінки у сні.
З боку серцево-судинної системи: часто — тахікардія4, посилене серцебиття23, ортостатична гіпотензія4,16; нечасто — подовження інтервалу QT1,12,18, брадикардія32; рідкісні — венозна тромбоемболія1; частота невідома — інсульт33, кардіоміопатія та міокардит.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже часто — зниження гемоглобіну22; часто — лейкопенія1,28, зниження кількості нейтрофілів, підвищення рівня еозинофілів27; нечасто — нейтропенія1, тромбоцитопенія, анемія, зниження кількості тромбоцитів13; рідкісні — агранулоцитоз26.
З боку імунної системи: нечасто — гіперчутливість (включаючи алергічні реакції шкіри); рідкісні — анафілактична реакція5.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідкісні – ангіоневротичний набряк5, синдром Стівенса-Джонсона5; частота невідома — токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, шкірні реакції, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS), шкірний васкуліт.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідкісні — рабдоміоліз.
З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз: нечасто — статева дисфункція; рідкісні — пріапізм, галакторея, набухання молочних залоз, порушення менструального циклу.
Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани: частота невідома — синдром відміни лікарського засобу у новонароджених31.
Загальні розлади: дуже часто — симптоми відміни1,9; часто — легка астенія, периферичні набряки, дратівливість, гіпертермія; рідкісні — злоякісний нейролептичний синдром1, гіпотермія.
Лабораторні показники: рідкісні — підвищення рівня креатинфосфокінази7.
Примітки:
1 — див. розділ «Особливості застосування».
2 — сонливість може виникати протягом перших 2-х тижнів лікування і зазвичай зникає при продовженні застосування кветіапіну.
3 — безсимптомне підвищення (зсув від норми до > 3 × ВМН у будь-який час) рівнів трансаміназ у сироватці крові (АЛТ, АСТ) або рівнів гамма-ГТ спостерігалося у деяких пацієнтів при застосуванні кветіапіну. Ці підвищення зазвичай були оборотними при продовженні лікування кветіапіном.
4 — як і інші антипсихотичні лікарські засоби, що блокують α1-адренергічні рецептори, кветіапін часто може спричиняти ортостатичну гіпотензію, що супроводжується запамороченням, тахікардією та у деяких пацієнтів − непритомністю, особливо в період підбору початкової дози (див. розділ «Особливості застосування»).
5 — підрахунок частоти цих побічних реакцій проводили лише з постмаркетингових даних застосування кветіапіну у лікарській формі зі швидким вивільненням.
6 — рівень глюкози у крові натще ≥ 126 мг/дл (≥ 7,0 ммоль/л) або рівень глюкози у крові після їди ≥ 200 мг/дл (≥ 11,1 ммоль/л) як мінімум в одному випадку.
7 — зростання частоти виникнення дисфагії при застосуванні кветіапіну порівняно з плацебо спостерігалося тільки у ході клінічних досліджень біполярної депресії.
8 — засноване на > 7% збільшенні маси тіла порівняно з початковим. Виникає переважно протягом перших тижнів терапії у дорослих.
9 — симптоми відміни, які спостерігалися найчастіше у ході короткочасних плацебо-контрольованих клінічних досліджень монотерапії, в яких оцінювали симптоми відміни: безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та дратівливість. Частота цих реакцій суттєво знижувалася через тиждень після припинення лікування.
10 — рівень тригліцеридів ≥ 200 мг/дл ( ≥ 2,258 ммоль/л) (пацієнти віком ≥ 18 років) або ≥ 150 мг/дл (≥ 1,694 ммоль/л) (пацієнти віком < 18 років) як мінімум в одному випадку.
11 — рівень холестерину ≥ 240 мг/дл (≥ 6,2064 ммоль/л) (пацієнти віком ≥ 18 років) або ≥ 200 мг/дл (≥ 5,172 ммоль/л) (пацієнти віком < 18 років) як мінімум в одному випадку. Підвищення рівня холестерину ЛПНЩ ≥ 30 мг/дл (≥ 0,769 ммоль/л) виникали дуже часто. Середнє значення серед пацієнтів з таким підвищенням становило 41,7 мг/дл (1,07 ммоль/л).
12 — див. текст нижче.
13 — тромбоцити ≤ 100 × 109/л щонайменше в одному випадку.
14 — згідно з повідомленнями клінічних досліджень про побічні реакції, підвищення рівня креатинфосфокінази у крові не пов’язані зі злоякісним нейролептичним синдромом.
15 — рівень пролактину (пацієнти віком > 18 років): > 20 мкг/л (> 869,56 пмоль/л) чоловіки; > 30 мкг/л (> 1304,34 пмоль/л) жінки — у будь-який час.
16 — може призвести до падіння.
17 — холестерин ЛПВЩ: < 40 мг/дл (1,025 ммоль/л) чоловіки; < 50 мг/дл (1,282 ммоль/л) жінки у будь-який час.
18 — кількість пацієнтів, у яких змінювалася тривалість інтервалу QTC від < 450 мсек до ≥ 450 мсек з підвищенням на ≥30 мсек. У плацебо-контрольованих дослідженнях кветіапіну середня зміна та кількість пацієнтів, які мали зсув до клінічно значущого рівня, подібні у групах кветіапіну та плацебо.
19 — зсув від > 132 ммоль/л до ≤ 132 ммоль/л принаймні при одному обстеженні.
20 — про випадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки повідомляли під час терапії кветіапіном або одразу після припинення лікування препаратом (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості»).
21 — див. розділ «Фармакологічні властивості».
22 — зниження рівня гемоглобіну до ≤ 13 г/дл (8,07 ммоль/л) для чоловіків, ≤ 12 г/дл (7,45 ммоль/л) для жінок щонайменше в одному випадку траплялося в 11% пацієнтів, які лікувалися кветіапіном, в усіх дослідженнях, включаючи відкриті додаткові дослідження. Для цих пацієнтів середнє максимальне зниження гемоглобіну у будь-який час становило -1,50 г/дл.
23 — повідомлення про ці реакції часто траплялися на тлі тахікардії, запаморочення, ортостатичної гіпотензії та/або супутніх серцевих/респіраторних захворювань.
24 — на основі відхилення від нормального початкового до потенційно клінічно важливого значення у будь-який час після початкового в усіх дослідженнях. Відхилення загального Т4, вільного Т4, загального Т3 та вільного Т3 становило < 0,8 × НМН (пмоль/л) та відхилення ТТГ становить > 5 мМО/л у будь-який час.
25 — згідно зі збільшенням частоти випадків блювання у пацієнтів літнього віку (≥ 65 років).
26 — відхилення нейтрофілів від ≥ 1,5 × 109/л від базового до < 0,5 × 109/л у будь-який час протягом лікування.
27 — засноване на відхиленні від нормального початкового до потенційно клінічно важливого значення у будь-який час після початкового в усіх дослідженнях. Відхилення еозинофілів становило > 1 × 109/л у будь-який час.
28 — засноване на відхиленні від нормального початкового до потенційно клінічно важливого значення у будь-який час після початкового в усіх дослідженнях. Відхилення лейкоцитів становило ≤ 3 × 109/л у будь-який час.
29 — згідно з повідомленнями побічних реакцій щодо метаболічного синдрому з усіх клінічних досліджень кветіапіну.
30 — під час клінічних досліджень у деяких пацієнтів спостерігалося погіршення більше одного з метаболічних факторів: маси тіла, рівня глюкози та ліпідів у крові.
31 — див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».
32 — може виникнути під час або близько від початку терапії та асоціюватися з гіпотензією та/або непритомністю. Частота виникнення ґрунтується на повідомленнях щодо побічних реакцій брадикардії та пов’язаних із цим явищ, які спостерігалися у всіх клінічних дослідженнях кветіапіну.
33 — на основі одного ретроспективного нерандомізованого епідеміологічного дослідження.
Були повідомлення про випадки подовження інтервалу QT, шлуночкових аритмій, раптового нез’ясованого летального наслідку, зупинки серця та аритмії типу «torsades de pointes» на тлі застосування нейролептиків, що вважаються специфічними для цього класу препаратів.
Повідомляли про тяжкі шкірні небажані реакції (SCAR), включаючи синдром Стівенса–Джонсоса (SJS), токсичний епідермальний некроліз (TEN), шкірні реакції, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS), у зв’язку з лікуванням кветіапіном.
Пацієнти дитячого віку
Зазначені побічні реакції, які спостерігалися у дорослих, можуть бути і у дітей. Побічні реакції з вищою частотою виникнення у цій віковій групі пацієнтів або які не спостерігали у дорослих пацієнтів.
З боку ендокринної системи: дуже часто — підвищення рівня пролактину1.
З боку обміну речовин та метаболізму: дуже часто — підвищення апетиту.
З боку нервової системи: дуже часто — екстрапірамідні симптоми3; часто — втрата свідомості.
Судинні порушення: дуже часто — підвищення артеріального тиску2.
З боку дихальної системи: часто — риніт.
З боку травної системи: дуже часто – блювання.
Загальні розлади: часто — дратівливість3.
Примітки:
1 — рівні пролактину (пацієнти < 18 років): > 20 мкг/л (> 869,56 пмоль/л) у чоловіків; > 26 мкг/л (> 1130,428 пмоль/л) у жінок у будь-який час. Менше 1% пацієнтів мали підвищення рівня пролактину > 100 мкг/л.
2 — на основі відхилення вище клінічно значущих меж (на основі критеріїв Національного інституту охорони здоров’я) або підвищення > 20 мм рт. ст. для систолічного або > 10 мм рт. ст. для діастолічного артеріального тиску у будь-який час, отриманого з короткострокових (3−6 тижнів) плацебо-контрольованих досліджень з участю дітей та підлітків.
3 — частота відповідає такій, що спостерігалася у дорослих, але дратівливість може бути пов’язана з різними клінічними проявами у дітей та підлітків порівняно з дорослими.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.