Корвалкапс капсули, 27 шт.

По 9 капсул у блістері, по 3 блістери у пачці.

Капсули м'які.
Основні фізико-хімічні властивості: м'які желатинові капсули овальної форми, зі швом, від світло-жовтого кольору до світло-коричнево-жовтого кольору, заповнені прозорою безбарвною в'язкою рідиною з характерним запахом.

Етиловий ефір альфа-бромізовалеріанової кислоти виявляє рефлекторну заспокійливу та спазмолітичну дію, обумовлену подразненням переважно рецепторів ротової порожнини та носоглотки, зниженням рефлекторної збудливості в центральних відділах нервової системи, посиленням явищ гальмування у нейронах корів. центральних судинно-рухових центрів і прямою місцевою спазмолітичною дією на гладкі м'язи судин.

Фенобарбітал пригнічує активні впливи центрів ретикулярної формації середнього та довгастого мозку на кору великих півкуль, тим самим зменшуючи потоки збудливих впливів на кору головного мозку та підкіркові структури. Зменшення впливу впливає на залежність від дози, заспокійливий або снодійний ефект.

Корвалкапс зменшує збудливі впливи на судинно-рухові центри, коронарні та периферичні судини, знижуючи загальний артеріальний тиск, знімаючи та попереджаючи спазми судин, особливо серцевих.

Дія препарату розвивається через 15-45 хвилин і продовжується протягом 3-6 годин. У пацієнтів, які раніше приймали препарати барбітурової кислоти, тривалість дії скорочується за рахунок прискореного метаболізму фенобарбіталу в печінці, де барбітурати викликають індукцію ферментів. У людей похилого віку та у пацієнтів з цирозом печінки метаболізм Корвалкапсу знижений, тому у них період напіввиведення подовжується, що потребує зменшення дози та подовження інтервалів між прийомами препарату.

Снодійні та седативні засоби. Комбіновані препарати барбітуратів. Код АТХ N05C B02.

При застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, можливе взаємне посилення дії (седативно-снодійного ефекту), що може супроводжуватись пригніченням дихання. Алкоголь посилює дію препарату та може збільшувати його токсичність.

Лікарські засоби, що містять Вальпроєва кислота, підвищують дію барбітуратів.

Фенобарбітал індукує ферменти печінки і, відповідно, може прискорювати метаболізм деяких ліків, які метаболізуються ферментами печінки (наприклад, похідних кумарину, антибіотиків та сульфаніламідів). Фенобарбітал посилює дію аналгетиків, анестетиків, засобів для наркозу, нейролептиків, транквілізаторів; знижує дію парацетамолу, непрямих антикоагулянтів, метронідазолу, трициклічних антидепресантів, саліцилатів, дигітоксину.

Можливий вплив на концентрацію фенітоїну в крові, а також карбамазепіну та клоназепаму. Інгібітори МАО пролонгують ефект фенобарбіталу. Рифампіцин може знижувати ефект фенобарбіталу. При застосуванні препаратів золота збільшується ризик ураження нирок. При тривалому одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами існує ризик утворення виразки шлунка та кровотечі. Одночасне застосування препаратів, що містять фенобарбітал, із зидовудином посилює токсичність обох препаратів. Небажана взаємодія Корвалкапсу (містить фенобарбітал) з ламотриджином, тиреоїдними гормонами, доксицикліном, хлорамфеніколом, протигрибковими (група азолів), гризеофульвіну, кортикостероїдами, пероральними контрацептивами через можливість ослаблення дії зазначених вище препаратів.

Лікарський засіб підвищує токсичність метотрексату.

діючі речовини: етиловий ефір альфа-бромізовалеріанової кислоти, фенобарбітал;

1 капсула містить етилового ефіру альфа-бромізовалеріанової кислоти 20 мг, фенобарбіталу 18,26 мг;

допоміжні речовини: масло м'яти; натрію ацетат, тригідрат; вода очищена поліетиленгліколь 200;

желатинова оболонка капсули: желатин, сорбіт рідкий, частково дегідратований (Е 420), метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216).

Лікарський засіб містить фенобарбітал, який може викликати порушення координації та швидкості психомоторних реакцій, тому не слід приймати пацієнтам, які працюють з механізмами та водіям.

Лікарський засіб не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Досвід застосування лікарського засобу у дитячому віці відсутній.

• неврози з підвищеною дратівливістю;
• безсоння;
• у комплексній терапії гіпертонічної хвороби та вегетосудинної дистонії;
• нерізко виражені спазми коронарних судин, тахікардія;
• спазми кишечника, зумовлені нейровегетативними розладами (як спазмолітичний препарат).

Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу, гостра печінкова порфірія, тяжкі порушення функції печінки та нирок, цукровий діабет, депресія, міастенія. Лікарські засоби, що містять фенобарбітал, протипоказані при алкоголізмі, медикаментозній та наркотичній залежності (у тому числі в анамнезі); при респіраторних захворюваннях із задишкою, обструктивним синдромом; вираженої артеріальної гіпотензії, при гострому інфаркті міокарда при депресивних розладах зі схильністю пацієнта до суїцидальної поведінки.

Лікарський засіб приймати внутрішньо незалежно від їди по 1 капсулі 2-3 рази на день, запиваючи водою. При необхідності (виражена тахікардія та спазм коронарних судин) разова доза може бути збільшена до 2 капсул.
Тривалість застосування лікарського засобу визначає лікар залежно від клінічного ефекту та переносимості препарату.

З боку нервової системи: астенія, слабкість, порушення координації рухів, ністагм, атаксія, галюцинації, парадоксальне збудження, зниження концентрації уваги, стомлюваність, уповільненість реакцій, головний біль, когнітивні порушення. В окремих випадках може спостерігатися сонливість та легке запаморочення, сплутаність свідомості.

З боку опорно-рухового апарату: при тривалому застосуванні препаратів, що містять фенобарбітал, існує ризик порушення остеогенезу та розвиток рахіту (якщо препарат застосовувати дітям). Були повідомлення про скорочення мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенію, остеопороз та переломи у пацієнтів, які отримують тривалу терапію фенобарбіталом. Механізм, за допомогою якого фенобарбітал впливає на метаболізм кісткової тканини, не виявлено.

З боку травного тракту: нудота, блювання, запори, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці, при тривалому застосуванні - порушення функції печінки.

З боку органів кровотворення: агранулоцитоз, мегалобластна анемія, тромбоцитопенія, анемія.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у т.ч. ангіоневротичний набряк.

Інше: утруднене дихання, набряк обличчя, висипання, свербіж.

З боку шкіри та слизових оболонок: синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив'янка, риніт, кон'юнктивіт, акне, пурпура, сльозотеча.

Довготривалий прийом препаратів, що містять бром, може призвести до отруєння бромом, яке характеризується такими симптомами: пригнічення центральної нервової системи (ЦНС), депресія, стан сплутаності свідомості, атаксія, апатія, депресивний настрій, кон'юнктивіт, риніт, акне або акне.

Симптоми.

Гострі (легкі та середнього) отруєння барбітуратами: запаморочення, втома, глибокий сон, від якого пацієнта неможливо розбудити.

Можуть спостерігатися реакції гіперчутливості: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, свербіж, висип.

Гостре важке отруєння: гноблення центральної нервової системи (ЦНС), аж до коми; пригнічення дихальної системи, аж до припинення дихання; пригнічення серцево-судинної системи, аж до колаптоїдного стану, включаючи зниження артеріального тиску, прискорене серцебиття, порушення ритму; брадикардія, судинний колапс, ослаблення або втрата рефлексів, ністагм, біль голови, нудота, слабкість, зниження температури тіла, уповільнення пульсу, зменшення діурезу.

Якщо не лікувати отруєння може настати летальний наслідок внаслідок судинної недостатності, дихальної паралічу або набряку легенів.

Лікування.

Випадки гострого отруєння Корвалкапсом слід лікувати так само, як отруєння іншими снодійними засобами та барбітуратами залежно від тяжкості симптомів отруєння. Пацієнта слід перевести у відділення інтенсивної терапії. Необхідно стабілізувати дихання та кровообіг. Дихальна недостатність долається шляхом проведення штучного дихання, шок слід усунути вливанням плазми та плазмозамінників. Якщо пройшло багато часу від прийому, необхідно промити шлунок (шлунок ввести 10 г порошку активованого вугілля та сульфату натрію). З метою швидкого виведення барбітурату з організму можна проводити форсований діурез луками, а також гемодіаліз та/або гемоперфузію.

Лікування отруєнь бромом: виведення іонів брому з організму можна прискорити запровадженням значної кількості розчину столової солі з одночасним введенням салуретичних засобів.

При виникненні реакцій гіперчутливості призначити десенсибілізуючі лікарські засоби.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Корвалкапс - заспокійливий та спазмолітичний засіб.