Більшість даних про безпеку застосування глатирамера ацетату заснована на досвіді підшкірного введення препарату Копаксон-Тева (20 мг/мл) 1 раз на добу. Нижче наведено дані з безпеки глатирамера ацетату, отримані в результаті 4-х плацебо-контрольованих досліджень застосування Копаксон-Тева (20 мг/мл) 1 раз на добу та 1-го плацебо-контрольованого дослідження застосування Копаксона 40 (40 мг/мл) 3 рази на тиждень.
Пряме порівняння безпеки при застосуванні Копаксону-Тева (20 мг/мл) 1 раз на добу та Копаксону 40 (40 мг/мл) 3 рази на тиждень в одному дослідженні не проводилося.
Копаксон-Тева (20 мг/мл) 1 раз на добу
У всіх клінічних дослідженнях при застосуванні Копаксону-Тева (20 мг/мл) частими побічними реакціями були реакції у місці ін'єкції, які спостерігалися у більшості пацієнтів, які отримували препарат. У контрольованих дослідженнях частка пацієнтів, у яких спостерігалися ці реакції хоча б раз, була більша після лікування Копаксон-Тева (20 мг/мл) (70%), ніж після ін'єкцій плацебо (37%). Реакції в місці ін'єкції, найчастіше спостерігалися при застосуванні препарату Копаксон-Тева (20 мг/мл) у порівнянні з плацебо, включали еритема, біль, новоутворення, свербіж, набряк, запалення та гіперчутливість.
Реакція, пов'язана щонайменше з одним із таких симптомів, як вазодилатація (приплив крові), біль у грудях, задишка, пальпітація або тахікардія, описана як негайна реакція після ін'єкції. Ця реакція може виникати кілька хвилин після ін'єкції Копаксона. Щонайменше один із симптомів негайної реакції після ін'єкції (окремі симптоми негайної реакції після ін'єкції із зазначенням частоти вказані нижче) спостерігався у 31% пацієнтів, які отримували препарат Копаксон-Тева (20 мг/мл) у порівнянні з 13% пацієнтів, які отримували плацебо .
Всі побічні реакції, частіше спостерігалися у пацієнтів, які отримували препарат Копаксон-Тева (20 мг/мл) у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо, наведені нижче.
Ці дані отримані в 4-х базових, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях за участю загалом 512 пацієнтів, які отримували препарат Копаксон-Тева (20 мг/добу), та 509 пацієнтів, які отримували плацебо протягом 36 місяців. У три дослідження ремітуючо-рецидивуючого РС в цілому було включено 269 пацієнтів, які отримували препарат Копаксон-Тева (20 мг/добу), та 271 пацієнт групи застосування плацебо протягом 35 місяців. У четвертому клінічному дослідженні брали участь пацієнти з першим клінічним епізодом, які були визначені як група високого ризику розвитку клінічно підтвердженого РС. У цьому дослідженні 243 пацієнтів застосовували препарат Копаксон-Тева (20 мг/добу) та 238 пацієнтів застосовували плацебо протягом 36 місяців.
Побічні реакції, перелічені нижче, класифіковані за класами систем органів та частоті: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 - <1/10), нечасто (≥1/1000 - <1/100).
Інфекції та інвазії
Дуже часто: інфекції, грип.
Часто: бронхіт, гастроентерит, простий герпес, середній отит, риніт, зубний абсцес, вагінальний кандидоз*.
Нечасто: абсцес, флегмона, фурункул, оперізувальний герпес, пієлонефрит.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (у тому числі кісти та поліпи)
Часто: доброякісні пухлини шкіри, новоутворення.
Нечасто: рак шкіри.
З боку системи крові та лімфатичної системи
Часто: лімфаденопатія *.
Нечасто: лейкоцитоз, лейкопенія, збільшення селезінки, тромбоцитопенія, аномальна морфологія лімфоцитів.
З боку імунної системи
Часто: гіперчутливість.
З боку ендокринної системи
Нечасто: зоб, гіпертиреоз.
З боку метаболізму та харчування
Часто: анорексія, збільшення маси тіла *.
Нечасто: непереносимість алкоголю, подагра, гіперліпідемія, підвищення рівня натрію в крові, зниження феритину плазми.
З боку психіки
Дуже часто: тривога*, депресія.
Часто: нервозність.
Нечасто: аномальні сновидіння, сплутаність свідомості, ейфорія, галюцинації, ворожість, манія, розлад особистості, спроба самогубства.
З боку нервової системи
Дуже часто: головний біль.
Часто: дисгевзія, гіпертонус, мігрень, порушення мови, непритомність, тремор *.
Нечасто: зап'ястний тунельний синдром, когнітивний розлад, судоми, дисграфія, дислексія, дистонія, моторна дисфункція, міоклонус, неврит, нейром'язова блокада, ністагм, параліч, параліч перонеального нерва, ступор, дефект поля зору.
З боку органів зору
Часто: двоїння в очах, розлади з боку органів зору *.
Нечасто: катаракта, ураження рогівки, сухість очей, відчуття крововиливу, опущення верхньої повіки, мідріаз, атрофія зорового нерва.
З боку органів слуху та рівноваги
Часто: порушення органів слуху.
З боку серцево-судинної системи
Дуже часто: вазодилатація *.
Часто: пальпітація *тахікардія*.
Нечасто: екстрасистолія, синусова брадикардія, пароксизмальна тахікардія, варикозне розширення вен.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Дуже часто: задишка *.
Часто: кашель, сезонний риніт.
Нечасто: апное, носова кровотеча, гіпервентиляція, ларингоспазм, захворювання легень, відчуття ядухи.
З боку шлунково-кишкового тракту
Дуже часто: нудота *.
Часто: аноректальні розлади, запор, зубний карієс, диспепсія, дисфагія, нетримання калу, блювання.
Нечасто: коліт, кишковий поліп, ентероколіт, відрижка, виразка стравоходу, періодонтит, ректальна кровотеча, збільшення слинних залоз.
З боку травної системи
Часто: порушення функції печінки.
Нечасто: холелітіаз, збільшення печінки, ураження печінки, токсичний гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Дуже часто: висипання *.
Часто: екхімози, гіпергідроз, свербіж, порушення шкіри *, кропив'янка.
Нечасто: ангіоневротичний набряк, контактний дерматит, вузлувата еритема, шкірні вузлики.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини
Дуже часто: артралгія, біль у спині*.
Часто: біль у ділянці шиї.
Нечасто: артрит, бурсит, біль у боці, м'язова атрофія, остеоартрит.
З боку нирок та сечовидільної системи
Часто: імперативний поклик до сечовипускання, півлакіурія, затримка сечі.
Нечасто: гематурія, нефролітіаз, розлад сечового тракту, порушення показників загального аналізу сечі.
Вагітність, післяпологовий період та перинатальний стан
Нечасто: аборт.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз
Нечасто: нагрубання молочних залоз, еректильна дисфункція, опущення тазових органів, пріапізм, порушення з боку простати, аномальний мазок із шийки матки, тестикулярні розлади, вагінальна кровотеча, вульвовагінальні розлади.
Загальні порушення та реакції в місці введення
Дуже часто: астенія, біль у грудях*, реакції в місці ін'єкції*^, біль*.
Часто: озноб *, набряк обличчя *, атрофія в місці ін'єкції, місцева реакція *, периферичний набряк, набряк, гіпертермія.
Нечасто: кіста, похмільний синдром, гіпотермія, негайна реакція після ін'єкції, запалення, некроз у місці ін'єкції, розлади з боку слизової оболонки.
Травми, отруєння та ускладнення
Нечасто: поствакцинальний синдром.
* Кількість випадків була більше 2% (> 2/100) у групі застосування Копаксона 40 у порівнянні з групою плацебо. Побічні реакції без символу * означають різницю менше 2% або еквівалентну 2%.
^ Термін «реакції у місці ін'єкції» (різні типи) охоплює всі побічні реакції, що виникають у місці ін'єкції, за винятком атрофії у місці ін'єкції та некрозу у місці ін'єкції, зазначені окремо.
◊Включаючи терміни, що стосуються локалізованої ліпоатрофії у місці ін'єкції.
У 4-му дослідженні, зазначеному вище, після плацебо-контрольованого періоду проводилася відкрита фаза лікування. Змін відомого профілю безпеки Копаксону-Тева (20 мг/мл) під час подальшого відкритого 5-річного дослідження не спостерігалося.
Копаксон 40 (40 мг/мл), що вводиться 3 рази на тиждень
Безпеку застосування препарату Копаксон 40 (40 мг/мл) оцінювали в ході подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження за участю хворих з ремітивно-рецидивним розсіяним склерозом. Протягом дослідження 943 пацієнти отримували Копаксон 40 (40 мг/мл) тричі на тиждень, а 461 пацієнт отримував плацебо протягом 12 місяців.
Загалом у пацієнтів, які отримували лікування Копаксон 40 (40 мг/мл) (3 рази на тиждень), спостерігалися такі ж побічні реакції і з аналогічною частотою, що і при застосуванні препарату Копаксон-Тева (20 мг/мл) (щодня).
Зокрема, побічні реакції в місці ін'єкції та негайні реакції після ін'єкції у пацієнтів, які застосовували Копаксон 40 (40 мг/мл) (3 рази на тиждень), виникали з меншою частотою, ніж у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Копаксон ® -Тева (20 мг/мл) (щодня) (35,5% проти 70% для реакцій у місці ін'єкції та 7,8% проти 31% для негайних реакцій після ін'єкції відповідно).
Реакції у місці ін'єкції спостерігалися у 36% пацієнтів, які отримували лікування препаратом Копаксон 40 (40 мг/мл) у порівнянні з 5% пацієнтів, які приймали плацебо. Негайна реакція після ін'єкції спостерігалася у 8% хворих, які отримували лікування препаратом Копаксон 40 (40 мг/мл) порівняно з 2% хворих, які отримували плацебо.
Зафіксовано кілька специфічних побічних реакцій:
- Анафілактичні реакції у пацієнтів з РС, які отримували лікування препаратом Копаксон-Тева (20 мг/мл), спостерігалася в поодиноких випадках (> 1/10000, <1/1000) в ході неконтрольованих клінічних досліджень та постреєстраційного застосування. Про випадки анафілактичної реакції повідомлялося у 0,3% пацієнтів, які отримували Копаксон40 (40 мг/мл) (нечасто ≥1/1000 - <1/100).
- Відсутні повідомлення про некроз у місці ін'єкції.
- Еритема шкіри та біль у кінцівках, не відрізнялися при застосуванні препарату Копаксон-Тева (20 мг/мл), спостерігалися у 2,1% пацієнтів, які приймали Копаксон40 (40 мг/мл) (часто: ≥1/100 - <1/10).
- Медикаментозне ураження печінки та токсичний гепатит спостерігалися при застосуванні Копаксону40 (40 мг/мл), кожна з побічних реакцій у одного пацієнта (0,1%) (нечасто 1/1000 - 1/100). li>
У неконтрольованих клінічних дослідженнях та протягом постреєстраційних застосування також повідомляли про реакцію гіперчутливості (зокрема про рідкісні випадки анафілактичних реакцій (≥1/10000 - <1/1000)) та підвищення рівня печінкових ферментів без клінічно значущих наслідків у пацієнтів з РС, які отримували лікування із застосуванням Копаксона.
У період післяреєстраційного застосування Копаксону повідомляли про рідкісні випадки тяжкого ураження печінки (зокрема про гепатит з жовтяницею, печінковою недостатністю та в окремих випадках трансплантацією печінки). Найчастіше тяжке ураження печінки зникало з припиненням лікування. Небажані явища з боку печінки траплялися від декількох днів до декількох років після початку застосування Копаксона. У разі клінічно значущого ураження печінки слід розглянути питання щодо припинення застосування Копаксона.