Побічні реакції, які спостерігаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі та тимчасові.
Побічні реакції наведені нижче відповідно до частоти виникнення: часто (≥ 1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1000, <1/100) рідко (≥ 1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо встановити за наявними даними).
З боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості, у тому числі ангіоневротичний набряк.
Ендокринні порушення: часто - цукровий діабет1 .
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення дуже рідко – поліневропатія, втрата пам'яті; частота невідома - периферична невропатія, порушення сну, у тому числі безсоння та нічні кошмари.
Психічні розлади: частота невідома – депресія.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: частота невідома - кашель, задишка.
З боку травного тракту: часто - запор, нудота, біль у животі рідко - панкреатит частота невідома - діарея.
З боку травної системи: рідко – підвищення рівня печінкових трансаміназ; дуже рідко – жовтяниця, гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто - свербіж, висипання, кропив'янка частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часто - міалгія; рідко – міопатія (у тому числі міозит) та рабдоміоліз, люпусоподібний синдром, розрив м'язів; дуже рідко – артралгія частота невідома – порушення з боку сухожилля, іноді ускладнені розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.
З боку нирок: рідко – гематурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко – гінекомастія.
Загальний стан: часто - астенія частота невідома - набряк.
1 Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ> 30 кг/м2, підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).
>
Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота небажаних реакцій залежить від дози.
Вплив на нирки.
У пацієнтів, які отримували розувастатин, спостерігалися випадки протеїнурії, переважно канальцевого походження (визначеної за «тестами смужки»).
Зміни вмісту білка в сечі від відсутності або слідів до значення ++ або більше зареєстровані в деяких тимчасових точках <1% пацієнтів, які приймали розувастатин у дозі 10 мг і 20 мг, і приблизно у 3% пацієнтів при застосуванні дози 40 мг.
Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка в сечі від відсутності або слідів до значення спостерігалося при застосуванні дози 20 мг. У більшості випадків виразність протеїнурії зменшувалась або зникала спонтанно при продовженні застосування розувастатину.
З огляду на наявні дані клінічних досліджень та постмаркетингових спостережень, в даний час не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.
Гематурія спостерігалася у пацієнтів, які приймали розувастатин та відомі дані клінічних досліджень свідчать про її низьку частоту.
Вплив на скелетну мускулатуру.
Ураження скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит) та рідко рабдоміоліз, з гострою нирковою недостатністю або без неї, спостерігалися при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при застосуванні доз> 20 мг.
У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне збільшення рівнів КФК (КФК) у більшості випадків явище було слабким, асимптомним та тимчасовим. Якщо рівні КФК підвищені (> 5 разів верхньої межі норми (ВМН)), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Вплив на печінку.
Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне підвищення рівня трансаміназ; в більшості випадків явище було слабким, асимптомним і тимчасовим.
При застосуванні розувастатину також відзначалося підвищення рівнів НbА1с.
При застосуванні деяких статинів повідомлялося про такі побічні явища:
розлади статевої функції; окремі випадки інтерстиціального захворювання легень, особливо у разі тривалої терапії (див. розділ «Особливості застосування»).
Частота випадків рабдоміолізу, серйозних порушень з боку нирок та печінки (переважно підвищений рівень трансаміназ) була вищою при застосуванні дози 40 мг.
Відомо, що в процесі клінічного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно з популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням розувастатину.
Зрідка при клінічному застосуванні повідомлялося про порушення когнітивних функцій (наприклад, погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), які асоціюються із застосуванням статинів.
Про такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв'язку з усіма статинами. Явлення, про які йдеться в повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і проходять після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від одного до кількох років) та до їхнього зникнення (медіана – 3 тижні).
Діти .
Підвищення рівня КФК> 10 разів вище за верхню межу норми та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у дітей порівняно з дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Однак профіль безпеки розувастатину у дітей був подібним до такого у дорослих.