Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (³ 1/10), часто (³ 1/100−< 1/10), нечасто (³ 1/1000−< 1/100), поодинокі (³ 1/10000−< 1/1000), рідкісні (< 1/10000), частота невідома (частота не може бути оцінена на підставі наявних даних).
Під час клінічних досліджень за участю 588 жінок і даних постмаркетиногового спостереження, що включало 10115 жінок, повідомляли про такі побічні ефекти, які, можливо, є пов’язаними з застосуванням препарату.
Системи та органи |
Часто |
Нечасто |
Поодинокі |
Обстеження |
- |
Підвищення рівня глюкози крові, анемія, зміна маси тіла, гіпербілірубінемія |
- |
Розлади з боку нервової системи |
Головний біль/ мігрень |
Зниження пам’яті*, затьмарення свідомості/запаморочення
|
Розлади сну |
Розлади з боку органів зору |
- |
Порушення зору |
- |
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту |
- |
Нудота/блювання, здуття живота, абдомінальний біль, запор*, диспептичні симптоми |
- |
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини |
- |
Акне/себорея, свербіж |
Втрата волосся |
Інфекції та інвазії |
- |
Інфекції органів дихання/ бронхіт |
- |
Судинні розлади
|
Артеріальна гіпертензія |
Тахікардія/серцебиття, варикозне розширення вен, гемороїдальні вузли, порушення з боку серцево-судинної системи |
Тромбоз**, поверхневий тромбофлебіт, артеріальна гіпотензія
|
Загальні розлади |
- |
Припливи, втома, набряк/ відчуття тяжкості в ногах, біль у тазовій ділянці |
- |
Розлади з боку імунної системи
|
- |
Реакції гіперчутливості/алергія
|
- |
Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів
|
- |
Холангіт, холецистит,
порушення функції печінки
|
- |
Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз
|
Неоплазія молочної залози (доброякісні захворювання молочних залоз), відчуття напруженості/біль у молочних залозах |
Міжменструальні кровотечі/ порушення менструального циклу, мастит*, вагініт*, цервікальна гіперплазія*/ дисплазія*, гіпертрофія ендометрію, гіперплазія ендометрію*, вульвовагініти, рак молочної залози |
- |
Психічні розлади
|
- |
Лабільність настрою, що включає стривоженість та депресію |
Зміни лібідо |
* Єдине зареєстроване небажане явище, для якого причинний зв’язок із застосуванням лікарського засобу, можливо, потрапляє в категорію «нечасто» принаймні на підставі малого розміру вибірки клінічних досліджень (n = 588).
** Венозна тромбоемболія (наприклад, тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, малого таза та тромбоемболія легеневої артерії) частіше розвивається у жінок, які отримують ЗГТ, ніж у тих, які її не отримують. Більш детальна інформація викладена у розділах «Протипоказання» та «Особливості застосування».
Рак молочної залози
У жінок, які отримують комбіновану терапію із застосуванням естрогену та гестагену більше 5 років, ризик виникнення раку молочної залози був підвищений у 2 рази.
У пацієнток, які отримують монотерапію із застосуванням естрогену, ступінь підвищення ризику є дещо нижчим, ніж у пацієнток, які приймають комбіновані препарати естрогену та гестагену.
Ступінь ризику залежить від тривалості застосування (див. розділ «Особливості застосування»).
Результати найбільшого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження WHI та найбільшого епідеміологічного дослідження «Дослідження мільйона жінок» (MWS) представлені нижче.
MWS: оцінено додатковий ризик розвитку раку молочної залози після 5-річної ЗГТ
Вікова група (роки) |
Додаткові випадки на 1000 жінок, які не застосовували ЗГТ, протягом 5 років* |
Відносний ризик # |
Додаткові випадки на 1000 жінок, які застосовували ЗГТ, протягом 5 років (95 % ДІ) |
Монотерапія естрогенами |
50−65 |
9−12 |
1,2 |
1−2 (0−3) |
Комбінована терапія із застосуванням естрогену та гестагену
|
50−65 |
9−12 |
1,7 |
6 (5−7) |
* Відносно вихідних даних щодо частоти виникнення у промислових країнах
# Відносний ризик загалом. Відносний ризик не є постійним значенням, він зростає зі збільшенням тривалості застосування.
Примітка. Оскільки вихідні дані щодо частоти виникнення раку молочної залози в країнах ЄС можуть різнитися, відповідним чином варіюється й кількість додаткових випадків виникнення раку молочної залози.
Дослідження WHI у США – додатковий ризик розвитку раку молочної залози після 5-річної ЗГТ
Вікова група (роки) |
Частота виникнення на 1000 жінок з групи плацебо протягом 5 років |
(95 % ДІ) ризик (95 % ДІ) |
ВідноснийДодаткові випадки на 1000 жінок, які застосовували ЗГТ протягом 5 років |
Монотерапія естрогенами (КЕЕ) |
50−79 |
21 |
0,8 (0,7 – 1,0) |
−4 (−6−0)* |
Естроген та гестаген (КEE + MПA) # |
50−79 |
14 |
1,2 (1,0 – 1,5) |
+4 (0−9) |
КEE: кон’югований еквінний естроген; MПA: медроксипрогестерону ацетат
* Дослідження WHI у жінок з видаленою маткою, які не показали збільшення ризику розвитку раку молочної залози.
#При обмеженні аналізу жінками, які не застосовували ЗГТ до початку дослідження, явного ризику протягом перших 5 років лікування не спостерігали; після 5 років ризик був вищим, ніж у тих, хто не приймав ЗГТ.
Рак ендометрія
Жінки у період постменопаузи з невидаленою маткою
Ризик раку ендометрія становить близько 5 випадків на кожну 1000 жінок з невидаленою маткою, які не отримують ЗГТ. Жінкам з невидаленою маткою не рекомендується проведення монотерапії із застосуванням естрогенів, оскільки це підвищує ризик виникнення раку ендометрія (див. розділ «Особливості застосування»). Залежно від тривалості монотерапії естрогенами та дозами, що були призначені, підвищення ризику виникнення раку ендометрію в ході епідеміологічних досліджень коливалось від 5 до 55 додаткових випадків, діагностованих у кожної 1000 жінок віком від 50 до 65 років.
Додавання гестагену до монотерапії із застосуванням естрогену протягом принаймні 12 днів на цикл може запобігти такому підвищенню ризику. У ході дослідження MWS застосування протягом 5 років комбінованої (послідовної чи постійної) ЗГТ не підвищувало ризик виникнення раку ендометрія [відноcний ризик 1,0 (95 % ДІ 0,8 – 1,2)].
Рак яєчників
Тривале застосування монопрепаратів естрогену та комбінованих препаратів естрогену та гестагену для ЗГТ асоціювалося з дещо підвищеним ризиком виникнення раку яєчників. За результатами дослідження MWS 5-річна ЗГТ зумовлювала 1 додатковий випадок на 2500 жінок, які отримували терапію.
Рак печінки
Після застосування стероїдних гормонів у поодиноких випадках спостерігали доброякісні новоутворення в печінці, рідше – злоякісні, які іноді спричиняли внутрішньочеревні кровотечі, що становили загрозу життю. Слід розглядати можливість наявності новоутворень печінки при проведенні диференційної діагностики у разі наявності сильного болю в епігастральній ділянці, гепатомегалії або ознак внутрішньочеревної кровотечі.
Венозна тромбоемболія
Ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), тобто тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії, підвищується при ЗГТ у 1,3−3 рази. Розвиток ВТЕ є найбільш імовірним протягом 1-го року ЗГТ, ніж у наступні роки (див. розділ «Особливості застосування»). Нижче представлено відповідні результати досліджень WHI.
Дослідження WHI: додатковий ризик розвитку ВТЕ після 5-річної ЗГТ
Вікова група (роки) |
Частота виникнення на 1000 жінок з групи плацебо протягом 5 років |
Відносний ризик (95 % ДІ) |
Додаткові випадки на 1000 жінок, які отримували ЗГТ протягом 5 років (95 % ДІ) |
Пероральна монотерапія естрогенами* |
50−59 |
7 |
1,2 (0,6–2,4) |
1 (−3–10) |
Комбінована пероральна терапія із застосуванням естрогену та гестагену |
50−59 |
4 |
2,3 (1,2–4,3) |
5 (1–13) |
* Дослідження за участі жінок з видаленою маткою
Ішемічна хвороба серця
Ризик розвитку ішемічної хвороби серця дещо підвищений у жінок, які отримують комбіновану естроген-гестагенову ЗГТ у віці понад 60 років (див. розділ «Особливості застосування»).
Інсульт
Монотерапія естрогенами та комбіноване лікування із застосуванням естрогенів/гестагенів пов’язані із підвищенням ризику виникнення ішемічного інсульту в 1,5 раза. Ризик виникнення геморагічного інсульту не зростає на тлі застосування ЗГТ. Відносний ризик не залежить від віку або тривалості застосування, але оскільки базовий ризик значною мірою залежить від віку, загальний ризик інсульту у жінок, які отримують ЗГТ, зростатиме з віком.
Об’єднані дані досліджень WHI: додатковий ризик виникнення ішемічного інсульту* після 5-річної ЗГТ.
Вікова група (роки) |
Частота виникнення на 1000 жінок з групи плацебо протягом 5 років |
Відносний ризик (95 % ДІ) |
Додаткові випадки на 1000 жінок, які отримували ЗГТ протягом 5 років (95 % ДІ) |
50−59 |
8 |
1,3 (1,1–1,6) |
3 (1–5) |
* Різниці між ішемічним та геморагічним інсультом виявлено не було.
Нижчезазначені небажані реакції були також зареєстровані у зв’язку з терапією комбінаціями естрогену/прогестагену:
- захворювання жовчного міхура;
- розлади з боку шкіри або підшкірної клітковини: хлоазма, вузликова еритема, мультиформна еритема, судинна пурпура;
- можливий розвиток деменції у жінок віком від 65 років;
- у жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть індукувати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.
Також спостерігали такі побічні реакції як: непереносимість контактних лінз, висипання, кропив’янка, дисменорея, збільшення молочних залоз, м’язові судоми, гірсутизм, виділення з молочних залоз, екзема, зміна характеру вагінальних виділень, біль у нижніх кінцівках, зміни толерантності до глюкози, збільшення розмірів лейоміом матки, естрогензалежна доброякісна/злоякісна неоплазія, інфаркт міокарда та гостре порушення мозкового кровообігу, хорея, жовчнокам’яна хвороба, збільшення розміру міоми матки, порфірія, затримка води чи солей, вагінальні виділення, діарея, підвищення апетиту, вагінальний кандидоз, ерозії шийки матки, ектропіон, носові кровотечі, цистит-подібні симптоми, біль у спині, інфекції верхніх відділів статевих шляхів.