Хлоргексідін розчин для зовнішнього застосування 0,05%, 100 мл - Вишфа

По 100 мл у флаконах із кришкою.

Розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина без запаху.

Хлоргексидин біглюконат є катіонним бігуанідом. Хлоргексидин має аміногрупи клітинних білків. Проникає у внутрішньоклітинні мембрани бактеріальних клітин, осідає на цитоплазмі та змінює функцію мембрани, перешкоджаючи споживанню кисню, що спричиняє зниження рівня аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) та загибель клітин. Руйнує ДНК та порушує синтез ДНК у мікроорганізмів. Забезпечує тривалу персистентну антимікробну активність, перешкоджає розмноженню мікроорганізмів як мінімум протягом 6 годин після застосування препарату.

Хлоргексидин біглюконат має швидку і виражену дію на грампозитивні та грамнегативні бактерії (Treponema pallidum, Chlamidia spp., Ureaplasma spp., Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella vaginalis, Bacteroides fragilis), найпростіші (Trich). У присутності крові та інших органічних субстанцій антимікробна активність хлоргексидину біглюконату не знижується.

Через інтактну шкіру не проникає. Практично не всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Після випадкового ковтання 300 мг максимальна концентрація досягається через 30 хв і становить 0,206 мкг/л. Виводиться в основному з фекаліями (90%), менше 1% виділяється нирками.

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08А С02.

Для уникнення розвитку дерматиту одночасно застосовувати хлоргексидин та препарати йоду не бажано.

Хлоргексидин біглюконат є катіонною речовиною і несумісний з милом та іншими аніонними речовинами (сапоніни, натрію лаурилсульфат, натрію карбоксиметилцелюлоза, колоїди, гуміарабік).

Сумісний з препаратами, що містять катіонну групу (бензалконію хлорид, цетримонія бромід).

Етанол посилює дію препарату.

У концентрації 0,05% хлоргексидину біглюконат несумісний з боратами, карбонатами, хлоридами, цитратами, фосфатами, сульфатами, оскільки утворюються важкорозчинні опади.

Діюча речовина: хлоргексидину біглюконат;

100 мл розчину містять розчину хлоргексидину біглюконату 20% - 0,25 мл;

допоміжна речовина: вода очищена.

У період вагітності та годування груддю препарат застосовувати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода/дитини. Не обробляти поверхню молочних залоз перед годуванням.

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Для профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, трихомоніаз, хламідіоз, уреаплазмоз, генітальний герпес).

Для дезінфекції гнійних ран, інфікованих опікових поверхонь; для лікування інфекцій шкіри та слизових оболонок у хірургії, акушерстві, гінекології, урології (уретрит, уретропростатит), стоматології (полоскання та зрошення - гінгівіт, стоматит, афти, пародонтит, альвеоліт).

Для дезінфекції мікротравм (ран, подряпин, опіків).

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Схильність до алергічних реакцій та алергічних захворювань, дерматити, вірусні захворювання шкіри.

Не рекомендується застосовувати для обробки кон'юнктиви та промивання порожнин, на рани з великою поверхнею, при операціях на ділянках центральної нервової системи та слухового каналу, в офтальмології, для введення у слуховий канал.

Лікарський засіб тільки для зовнішнього застосування.

Перед застосуванням препарату з метою профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, слід спорожнити сечовий міхур, вимити руки та статеві органи. Після цього слід зняти кришку, натиснути на стінки флакона та струменем розчину обробити шкіру лобка, внутрішніх поверхонь стегон, статевих органів. У зовнішній отвір уретри слід ввести носик насадки, щільно притиснути його рукою до сечоводу та видавити 2–3 мл розчину (для чоловіків) або 1–2 мл розчину (для жінок; у піхву ‒ 5–10 мл). Потім, не розтуляючи пальців, витягнути насадку з уретри, а розчин утримувати протягом 2–3 хвилин. Розчином, що залишився, жінкам обприскати вагіну. Після процедури рекомендується не опорожняти сечовий міхур протягом 2 годин. Цей профілактичний захід ефективний, якщо він проведений не пізніше 2 годин після статевого акту.

Комплексне лікування уретритів та уретропростатитів проводити шляхом впорскування в уретру 2–3 мл розчину препарату 1–2 рази на день, курс лікування ‒ 10 днів. Процедури призначати через день.

При мікротравмах шкіру навколо рани обробити розчином, після чого на рану накласти серветку, змочену розчином, і зафіксувати її пов’язкою або пластирем. Пов’язку змінювати 2–3 рази на добу. Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання, характеру комплексної терапії та переносимості препарату.

Розчин препарату застосовувати у вигляді зрошень, полоскань та аплікацій: 5–10 мл розчину наносити на уражену поверхню шкіри або слизових оболонок з експозицією 1–3 хвилини 2–3 рази на добу (на тампоні або шляхом зрошення).

У період вагітності або годування груддю препарат застосовувати у звичайних рекомендованих дозах.

Особливості застосування

Слід уникати потрапляння лікарського засобу всередину рани пацієнтам із відкритою черепно-мозковою травмою, ушкодженням спинного мозку, перфорацією барабанної перетинки. При потраплянні розчину на слизові оболонки ока їх слід швидко та ретельно промити водою. Потрапляння гіпохлоридних вибілювальних речовин на тканини, що раніше перебували у контакті з препаратами, які містять хлоргексидин, може сприяти появі на них плям коричневого кольору. Бактерицидна дія препарату посилюється з підвищенням температури. При температурі вище 100 °С хлоргексидину біглюконат частково розкладається.
Препарат практично не абсорбується у шлунку. при випадковому проковтуванні засобу слід промити шлунок, використовуючи сире молоко, сире яйце, желатин. У разі необхідності проводити симптоматичну терапію.
Не розводити жорсткою водою. Можна стерилізувати в автоклаві при температурі 116 ºС протягом 30 хв. Не стерилізувати за допомогою іонізуючого випромінювання.
Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу ‒ це може зашкодити здоров’ю.

В окремих випадках при підвищеній індивідуальній чутливості можливі реакції гіперчутливості, сухість та свербіж шкіри, дерматити, липкість шкіри рук, що спостерігається протягом 3-5 хвилин, фотосенсибілізація. При лікуванні гінгівіту – забарвлення емалі зубів, відкладення зубного каменю, порушення смаку.

У разі появи будь-яких небажаних явищ слід припинити застосування лікарського засобу та обов'язково звернутися до лікаря.

Випадки передозування при зовнішньому застосуванні невідомі.

Помилкове застосування внутрішньо великої кількості речовини (300 мл хлоргексидину) призводить до летального результату з ознаками печінково-ниркової недостатності.

При потраплянні всередину препарат практично не абсорбується – промити шлунок з використанням молока, желатину чи сирого яйця. У разі потреби проводиться симптоматична терапія.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Препарат застосовується для лікування та профілактики різних захворювань, спричинених мікроорганізмами, чутливими до дії хлоргексидину.