Хелпекс антиколд нео імбир порошок д/оральн. р-ну саше 4 г

Анальгетики та антипіретики. Аніліди. Парацетамол, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B E51.

При одночасному застосуванні з парацетамолом можуть спостерігатися такі види взаємодій: може уповільнюватися виведення антибіотиків з організму; барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу; при одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив на печінку; індуктори мікросомальних ферментів печінки (протисудомні препарати (фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), рифампіцин), алкоголь та ізоніазид посилюють гепатотоксичність парацетамолу; метоклопрамід і домперидон підвищують, а холестирамін, антациди та їжа зменшують абсорбцію парацетамолу; саліциламід подовжує період виведення парацетамолу; тетрациклін збільшує ризик розвитку анемії та метгемоглобінемії, спричиненої парацетамолом; парацетамол знижує ефективність діуретиків; прийом парацетамолу може впливати на результати визначення вмісту в крові глюкози і сечової кислоти. При одночасному довготривалому застосуванні посилюється антикоагулянтний ефект кумаринів (наприклад варфарину) із підвищенням ризику кровотечі. Одночасне застосування парацетамолу з нестероїдними протизапальними засобами збільшує ризик порушення функції нирок. При одночасному застосуванні з флуклоксациліном виникає ризик метаболічного ацидозу із високим аніонним інтервалом, особливо у пацієнтів з факторами ризику (див. розділ «Особливості застосування»). Дослідження з левоцетиризином щодо взаємодії не проводилися. Дослідження з цетиризином (рацемічна суміш) показали, що одночасне застосування з антипірином, псевдоефедрином, циметидином, кетоконазолом, еритроміцином, азитроміцином, гліпізидом або діазепамом не виявляє клінічно значущих несприятливих взаємодій. При сумісному застосуванні з теофіліном (400 мг/добу) спостерігалося невелике зниження (на 16 %) загального кліренсу левоцетиризину (розподіл теофіліну не змінювався). Під час дослідження багаторазового введення ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) ступінь експозиції цетиризину збільшувався приблизно на 40 %, тоді як розподіл ритонавіру дещо порушувався (-11 %) при паралельному застосуванні цетиризину. Прийом їжі не впливає на ступінь всмоктування препарату, але знижує швидкість його абсорбції. Одночасне застосування цетиризину або левоцетиризину і алкоголю або інших депресантів центральної нервової системи у вразливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження пильності та здатності до виконання роботи

Одне саше по 4 г містить (діючі речовини): парацетамолу - 500 мг; фенілефрину гідрохлориду - 10 мг; левоцетиризину дигідрохлориду - 1,25 мг. Допоміжні речовини: аспартам (Е 951), цукралоза, ароматизатор меду, ароматизатор імбиру, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, сахароза, лимонна кислота безводна, тартразин (Е 102), мальтодекстрин, екстракт імбиру лікарського (6: 1).

Під час лікування слід утримуватися від діяльності, що вимагає підвищеної концентрації уваги (наприклад керування автотранспортом або роботи з потенційно небезпечними механізмами).

Вагітні Препарат не застосовується вагітним, оскільки левоцетиризину дигідрохлорид протипоказаний до застосування під час вагітності. Оскільки активні речовини лікарського засобу в певній мірі проникають в грудне молоко, препарат не застосовують під час годування грудьми. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Не застосовувати дітям віком до 12-ти років.

Лікування симптомів, що виникають при гострих респіраторних вірусних інфекціях, грипі (для зниження підвищеної температури тіла, зменшення нежитю, зняття набряку слизової оболонки носа, вгамування головного болю, усунення ломоти у тілі).

підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, похідним піперазину в анамнезі; важкі форми серцево-судинних захворювань, артеріальної гіпертензії, порушення провідності, ішемічної хвороби серця, атеросклерозу, серцевої недостатності; гіпертиреоз, феохромоцитома; епілепсія, підвищена збудливість, порушення сну; тромбоз, тромбофлебіт, схильність до спазму судин; бронхіальна астма; захворювання крові (в тому числі виражена анемія, лейкопенія); гострий панкреатит; тяжкі порушення функції печінки та / або нирок (кліренс креатиніну <10-ти мл / хвилину); алкоголізм; аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, обструкція шийки сечового міхура; цукровий діабет; глаукома; вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; одночасне застосування з трициклічними антидепресантами, бета-блокаторами або іншими антигіпертензивними лікарськими засобами, симпатоміметиками; з інгібіторами моноаміноксидази та протягом 2-х тижнів після припинення їх застосування; препаратами, які пригнічують або підвищують апетит; амфетоподібніми психостимуляторами.

Дорослі та діти старше 12-ти років: по одному саше до 4 разів на добу. Інтервали між прийомами повинні бути не менше 4-х годин. Розчинити вміст саше в склянці гарячої води та випити. Тривалість лікування повинна становити не більше 5-ти днів. Максимальний термін застосування без консультації лікаря - 3 дні.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, кропив'янка, висип, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла). З боку нервової системи: сонливість, головний біль, підвищена стомлюваність, слабкість, астенія, тремор, судоми, парестезія, запаморочення, непритомність, дисгевзія, порушення сну, агресія, психомоторне збудження, безсоння, суїцидальні думки, галюцинації, нервозність, дратівливість, неспокій, почуття страху, депресія, порушення орієнтації. З боку органу зору: порушення зору і акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску. З боку серця: підвищення артеріального тиску, зниження артеріального тиску, тахікардія, посиленого серцебиття, задишка, біль у серці. З боку нирок та сечовидільної системи: дизурія, затримка сечі, ниркова колька, нефротоксичність. З боку органів слуху та рівноваги: шум у вухах, вертиго. З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших нестероїдних протизапальних засобів. Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, сухість у роті, дискомфорт і біль в животі, діарея, запор, підвищений апетит, печія, метеоризм, гіперсалівація. З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів, печінкова недостатність, гепатит. З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми. З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, в тому числі гемолітична анемія (синці або кровотечі); сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, болі в серці); лейкопенія, панцитопенія, нейтропенія. З боку кістково-м'язової системи: міалгія, артралгія.

Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу або 5 г при наявності факторів ризику, і у дітей, які прийняли понад 150-ти мг/кг маси тіла. При передозуванні парацетамолом в перші 24 години розвиваються симптоми: блідість, нудота, блювання, втрата апетиту, біль в животі. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи - порушення орієнтації. При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. Лікування передозування: при передозуванні необхідна швидка медична допомога. Симптоми передозування левоцетиризину дигідрохлориду можуть включати сонливість у дорослих та початкове збудження і підвищену дратівливість з подальшою сонливістю у дітей. Лікування передозування. Специфічного антидоту до левоцетиризину немає. У разі появи симптомів передозування рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Передозування фенілефрину проявляється симптомами з боку серцево-судинної системи з пригніченням дихання. Можуть бути присутніми нервозність, головний біль, запаморочення, безсоння, нудота, блювота, підвищення артеріального тиску або рефлекторна брадикардія, тахікардія, посилене серцебиття, затримка сечі (частіше у пацієнтів з гіпертрофією передміхурової залози). Лікування передозування. Для усунення гіпертензивних ефектів застосовують внутрішньовенно α-адреноблокатори; в разі судом - діазепам.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Порошок для орального розчину «Хелпекс ® Антіколд Нео Імбир» застосовується для лікування симптомів, що виникають при гострих респіраторних вірусних інфекціях, грипі (для зниження підвищеної температури тіла, зменшення нежитю, зняття набряку слизової оболонки носа, втамування головного болю, усунення ломоти в тілі).