Кардітаб IC таблетки, 10 шт.

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістері в пачці.

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою допускається неоднорідність кольору на одній поверхні таблетки нанесений товарний знак підприємства, на другій поверхні таблетки - ризику.

Фенобарбітал залежно від дози має седативну, помірну спазмолітичну або снодійну дію.

Сприяє зниженню збудливості центральної нервової системи, чинить заспокійливу дію, полегшує настання природного сну, знижує артеріальний тиск, знімає та попереджає спазми судин, особливо серцевих.

Етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти має седативну та спазмолітичну дію, подібну до дії екстракту валеріани; у високих дозах викликає легкий снодійний ефект.

Олія м'яти має рефлекторний судинорозширювальний та спазмолітичний ефект. Знімає спазми гладкої мускулатури, надає заспокійливу, антисептичну та легку жовчогінну дію.

Дія лікарського засобу розвивається через 15-45 хвилин і продовжується протягом 3-6 годин. У пацієнтів, які раніше приймали препарати барбітурової кислоти, тривалість дії лікарського засобу скорочується за рахунок прискореного метаболізму фенобарбіталу в печінці, де барбітурати викликають індукцію ферментів. У пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з цирозом печінки метаболізм фенобарбіталу знижений, тому у цих пацієнтів період напіввиведення подовжується, що потребує необхідності зменшувати дозу та подовжувати інтервали між прийомами препарату.

Снодійні та седативні препарати. Комбіновані препарати барбітуратів. Код АТХ N05C B02.

Фенобарбітал індукує ферменти печінки і таким чином може прискорювати метаболізм деяких лікарських засобів, які метаболізуються цими ферментами (включаючи парацетамол, саліцилати, антикоагулянти, серцеві глікозиди (дигітоксин), протимікробні (хлорамфенікол, доксициклін, противірус, протигрибкові (гризеофульвін, ітраконазол), протиепілептичні (протисудомні), психотропні (трициклічні антидепресанти), гормональні (естрогени, прогестогени, кортикостероїди, тиреоїдні гормони), імуносупресивні (глюкокортикостероїди, антибактеріальні, каналів), пероральні цукрознижувальні лікарські засоби тощо).

Фенобарбітал посилює дію аналгетиків, анестетиків, нейролептиків, транквілізаторів. Фенобарбітал може прискорювати метаболізм пероральних контрацептивів, що призводить до втрати їхнього ефекту.

При застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, можливе взаємне посилення дії (седативно-снодійного ефекту), що може супроводжуватись пригніченням дихання.

Алкоголь посилює дію лікарського засобу та може збільшувати його токсичність. Можливий вплив на концентрацію фенітоїну в крові, а також карбамазепіну та клоназепаму. Лікарський засіб підвищує токсичність метотрексату.

Лікарські засоби, що володіють властивостями кислот (аскорбінова кислота, хлорид амонію), та препарати, що містять вальпроєву кислоту, посилюють дію барбітуратів. Інгібітори моноаміноксидази (МАО) пролонгують ефект фенобарбіталу.

Рифампіцин може знижувати ефект фенобарбіталу. При застосуванні препаратів золота збільшується ризик ураження нирок. При тривалому одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними лікарськими засобами існує ризик утворення виразки шлунка та кровотечі. Одночасне застосування фенобарбіталу разом із зидовудином посилює токсичність обох лікарських засобів.

Діючі речовини: фенобарбітал, етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти, олія м'яти;

1 таблетка містить фенобарбітал 7,5 мг, етилового ефіру α-бромізовалеріанової кислоти 8,2 мг, олії м'яти 0,58 мг;

допоміжні речовини: β-циклодекстрин, кальцію гідрофосфат дигідрат, StarLac (лактоза, крохмаль кукурудзяний), натрію кроскармелоза, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат.

Препарат може викликати порушення координації рухів, швидкості психомоторних реакцій, сонливість та запаморочення, тому в період лікування пацієнтам не рекомендується працювати з небезпечними механізмами та керувати транспортними засобами.

Період вагітності

Застосування лікарського засобу у період вагітності протипоказане.

Барбітурати збільшують ймовірність розвитку патології плода. При застосуванні фенобарбіталу протягом III триместру вагітності можливе виникнення фізичної залежності, що призводить до появи синдрому відміни у новонародженого, який проявляється судомами, збудженістю, порушенням згортання крові. Застосування фенобарбіталу під час пологів може спричинити пригнічення дихання у новонародженого.

Період годування груддю

Застосування лікарського засобу у період годування груддю протипоказано.

Фенобарбітал у великій кількості проникає у грудне молоко і може пригнічувати центральну нервову систему дитини.

Досвід застосування лікарського засобу для лікування дітей (віком до 18 років) відсутній, тому препарат протипоказаний пацієнтам цієї вікової категорії.

• Неврози з підвищеною дратівливістю.
• Безсоння.
• У комплексній терапії гіпертонічної хвороби та вегето-судинної дистонії.
• Кардіалгія, тахікардія.
• Спазми кишечника, зумовлені нейровегетативними розладами (як спазмолітичний препарат).

• Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу, у брому;
• виражені порушення функції печінки та/або нирок, гостра печінкова порфірія, тяжка серцева недостатність, гострий інфаркт міокарда, виражена артеріальна гіпотензія, цукровий діабет, міастенія, респіраторні захворювання з задишкою, обструктивним синдромом;
• депресія та депресивні розлади зі схильністю хворого до суїцидальної поведінки;
• алкоголізм, наркотична та лікарська залежність (у тому числі в анамнезі);
• період вагітності та годування груддю;
• дитячий вік.

Дози та тривалість курсу лікування залежать від перебігу захворювання та визначаються індивідуально.

Дорослим, як правило, призначають по 1-2 таблетки лікарського засобу 2-3 рази на день до їди.

При тахікардії та спазмах коронарних судин (кардіалгії) разову дозу можна збільшити до 3 таблеток.

В окремих випадках можуть спостерігатися такі побічні реакції:

• з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, шкірний висип (зокрема кропив'янка), свербіж;
• з боку нервової системи: астенія, слабкість, атаксія, порушення координації рухів, ністагм, галюцинації, парадоксальне збудження, зниження концентрації уваги, підвищена стомлюваність, уповільненість реакцій, головний біль, когнітивні порушення, безсоння (переважно у пацієнтів похилого віку), сонливість, запаморочення, сплутаність свідомості, депресія;
• з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, запор, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці, при тривалому застосуванні - порушення функції печінки;
• з боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, мегалобластна анемія;
• з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія;
• з боку дихальної системи: утруднене дихання;
• з боку шкіри та підшкірної клітковини: підвищена світлочутливість шкіри (фотосенсибілізація), поліморфна ексудативна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит;
• з боку кістково-м'язової системи: при тривалому застосуванні препаратів, що містять фенобарбітал, існує ризик порушення остеогенезу. Були повідомлення про зниження мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенію, остеопороз та переломи у пацієнтів, які отримували тривалу терапію фенобарбіталом. Механізм впливу фенобарбіталу на метаболізм кісткової тканини не встановлений.

Інші: підвищення температури тіла, збільшення лімфатичних вузлів, лейкоцитоз, лімфоцитоз, лейкопенія, колапс.

При тривалому застосуванні фенобарбіталу може розвинутись дефіцит фолатів, імпотенція, лікарська залежність, синдром відміни, який зазвичай може виникати при різкій відміні лікарського засобу та супроводжується кошмарними сновидіннями, нервозністю.

Передозування можливе при частому або тривалому застосуванні лікарського засобу, що пов'язане з кумуляцією його складових. Тривале постійне застосування може призвести до розвитку залежності, появи симптомів абстинентного синдрому (психомоторного збудження тощо).

Симптоми гострого отруєння барбітуратами легкого або середнього ступеня тяжкості: запаморочення, підвищена стомлюваність, навіть глибокий сон, від якого пацієнта неможливо розбудити. Можуть спостерігатися реакції гіперчутливості: ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання (зокрема кропив'янка).

Симптоми гострого важкого отруєння барбітуратами: пригнічення центральної нервової системи, аж до глибокої коми, супроводжується тканинною гіпоксією; поверхневе дихання, спочатку прискорене, потім уповільнене дихання, пригнічення дихання, до його зупинки; пригнічення серцево-судинної діяльності, включаючи порушення ритму, зниження артеріального тиску, аж до колаптоїдного стану; зниження температури тіла, зменшення діурезу, прискорене серцебиття або брадикардія, ослаблення або відсутність рефлексів, ністагм, головний біль, нудота, слабкість.

Якщо не лікувати отруєння, можливий смерть через судинну недостатність, дихальний параліч або набряк легенів.

Лікування: терапія симптоматична (перш за моніторинг основних життєвих функцій організму: дихання, пульс, артеріальний тиск). Випадки гострого отруєння лікарським засобом Кардитаб ІС слід лікувати так само, як отруєння іншими снодійними засобами та барбітуратами, залежно від тяжкості симптомів отруєння. Пацієнтам може знадобитися інтенсивна терапія. Необхідно стабілізувати та нормалізувати дихання та кровообіг. Дихальна недостатність долається шляхом проведення штучного дихання, шок усувають введенням плазми та плазмозамінників. Якщо минуло трохи часу від прийому лікарського засобу (не більше 6 годин), необхідно провести промивання шлунка з подальшим введенням сорбенту (активоване вугілля) та сульфату натрію. З метою швидкого виведення барбітурату з організму можна проводити форсований діурез лугами, а також гемодіаліз та/або гемоперфузію.

Довготривалий прийом лікарських засобів, що містять бром, може призвести до отруєння бромом.

Симптоми отруєння бромом: пригнічення центральної нервової системи, депресія, сплутаність свідомості, атаксія, апатія, кон'юнктивіт, риніт, сльозотеча, акне, пурпура.

Лікування: виведення іонів брому з організму можна прискорити введенням значної кількості розчину столової солі з одночасним введенням салуретичних засобів.

При виникненні реакцій гіперчутливості призначати десенсибілізуючі лікарські засоби.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 5°C до 25°C.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Седативний, судинорозширювальний, спазмолітичний засіб.