Кальцію хлорид слід призначати внутрішньовенно струминно (дуже повільно) і внутрішньовенно краплинно (повільно).
Дорослим.
Внутрішньовенне введення струминно: 5 мл 10 % розчину вводити зі швидкістю 1 мл/хв. Внутрішньовенне введення краплинно: 5-10 мл 10 % розчину препарату розводити у
100-200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози; вводити зі швидкістю 6-8 крапель/хв.
Обмінне переливання крові та переливання цитратної крові: дорослим і дітям по 30 мг
(0,3 мл) на кожні 100 мл крові.
Гіпокальціємія: від 500 мг до 1 г (5-10 мл) з інтервалом від 1 до 3 днів, залежно від реакції пацієнта або рівня кальцію у плазмі крові. У разі необхідності можна ввести повторну дозу препарату.
Магнієва інтоксикація: 500 мг (5 мл) вводити швидко. Слід встановити нагляд за пацієнтом до відновлення стану, перед введенням наступних доз.
Гіперкаліємія, зареєстрована на ЕКГ порушенням серцевої функції: слід підбирати дозу індивідуально, залежно від стану пацієнта під постійним контролем кардіограми.
Тетанія у дорослих: 10 мл 10 % розчину (1 г) протягом 10-30 хвилин, у разі необхідності повторити введення через 6 годин.
Дітям.
Гіпокальціємія: вводити повільно, зі швидкістю до 0,5 мл/хв, у дозі 10-20 мг/кг маси тіла (0,1-0,2 мл/кг маси тіла), при необхідності повторювати кожні 4-6 годин.
Тетанія: 10 мг/кг маси тіла (0,1 мл/кг маси тіла) протягом 5-10 хвилин, у разі необхідності повторювати введення через 6 годин або продовжувати у вигляді інфузій. Максимальна добова доза для дітей (незалежно від віку) – 10 мл (1000 мг).
Дози для пацієнтів літнього віку збігаються з дозами для дорослих.
Особливості застосування
При тривалому застосуванні у високих дозах можлива гіперкальціємія з відкладенням солей кальцію в організмі.
Ін’єкцію потрібно проводи через тонку голку у велику вену, щоб мінімізувати пошкоджуючую дію препарату на стінку судин. Розчин слід нагріти до температури тіла. Кальцію хлорид не можна вводити підшкірно або внутрішньом’язово через його сильну подразнювальну та некротизуючу дію. У разі попадання розчину препарату під шкіру або у м’яз потрібно, наскільки це можливо, видалити його за допомогою шприца і в місце ін’єкції ввести 10 мл натрію сульфату, 25 % розчин для ін’єкцій, або 5-10 мл магнію сульфату, 25 % розчин для ін’єкцій. Для усунення резорбтивного впливу призначати димедрол, при гіперкальціємії – ЕДТА.
При внутрішньовенному введенні препарату з’являється звичайна реакція на нього – відчуття жару у порожнині рота, а потім у всьому тілі.
При застосуванні необхідно проводити ретельний моніторинг рівня кальцію в крові.
З обережністю слід застосовувати пацієнтам із захворюванням нирок, дегідратацією, порушеннями електролітного балансу (ризик гіперкальціємії), захворюваннями серця (ризик аритмії), нефролітіазом або захворюваннями, що супроводжуються гіперкальціємією (зокрема злоякісні новоутворення та саркоїдоз) «легеневим» серцем, респіраторним ацидозом, дихальною недостатністю (ризик токсичних реакцій внаслідок окислення кальцію хлориду). При застосуванні необхідно проводити ретельний моніторинг рівня кальцію в крові. Кальцію хлорид для ін’єкцій не слід призначати дітям внутрішньо через можливе тяжке подразнення шлунково-кишкового тракту.
Дітям не слід вводити препарат в вени на голові.