Препарат застосовувати перорально. Добова доза залежить від маси тіла та тяжкості захворювання, що розподіляють дозу рівномірно протягом дня. Для полегшення ковтання таблетку можна подрібнити та розчинити у невеликій кількості рідини при застосуванні.
Дорослі та пацієнти похилого віку: рекомендована доза становить 50 мг/кг маси тіла (1 таблетка на 10 кг), зазвичай 3 г/добу (6 таблеток), максимальна доза – 4 г/добу (8 таблеток); застосовувати перорально, розподіливши рівномірно на 3-4 прийоми протягом дня.
Діти від 1 року: доза становить 50 мг/кг маси тіла на добу (1 таблетка на 10 кг маси тіла для дітей з масою тіла до 20 кг; при масі тіла більше 20 кг призначати дозу як для дорослих).
/p>
Тривалість лікування
Гострі захворювання: при захворюваннях з короткочасним перебігом курс лікування становить від 5 до 14 днів. Після зниження симптомів захворювання лікування слід продовжувати ще 1-2 дні або довше, залежно від рішення лікаря.
Вірусні захворювання з тривалим перебігом: лікування слід продовжувати протягом 1-2 тижнів після зниження симптомів захворювання або довше, залежно від рішення лікаря.
Рецидивні захворювання: у початковій стадії лікування застосовуються ті ж рекомендації, що й для гострих захворювань. Під час підтримуючої терапії дозу можна знизити до 500-1000 мг (1-2 таблетки) на добу. При появі перших ознак рецидиву необхідно відновити прийом добової дози, рекомендованої для гострих захворювань, та продовжувати застосування протягом 1-2 днів після зникнення симптомів. Курс лікування можна повторювати кілька разів, якщо необхідно, за рекомендацією лікаря, залежно від оцінки клінічного стану.
Хронічні захворювання: препарат призначати в добовій дозі 50 мг/кг маси тіла відповідно до таких схем:
- асимптоматичні захворювання: приймати протягом 30 днів з перервою у 60 днів;
- захворювання з помірно вираженими симптомами: приймати протягом 60 днів з перервою в 30 днів;
- захворювання з тяжкими симптомами: застосовувати протягом 90 днів з перервою в 30 днів.
Таке лікування можна повторювати, якщо потрібно; стан пацієнта слід контролювати як при рецидивуючих станах.
Дозування за особливих показань
Зовнішні генітальні бородавки (гострі кондиломи) або папіломавірусна інфекція каналу шийки матки: приймати по 2 таблетки 3 рази на день (3 г) як монотерапію або як доповнення до місцевої терапії або хірургічного лікування відповідно до наступними схемами:
пацієнти групи низького ризику(хворі на нормальний імунітет або пацієнти з низьким ризиком рецидиву): протягом періоду в 3 місяці лікарський засіб застосовують 14-28 днів безперервно з подальшою перервою в лікуванні на 2 місяці, продовжують, доки ділянки поразки не зменшаться або не зникнуть;
пацієнти групи високого ризику* (хворі з імунодефіцитом або з високим ризиком рецидиву): протягом періоду в 3 місяці препарат застосовують 5 днів на тиждень 2 тижні поспіль на місяць або 5 днів на тиждень кожну другу тиждень.
Таке лікування можна повторювати кілька разів у необхідних умовах.
Підгострий склерозуючий паненцефаліт: добова доза становить 100 мг/кг маси тіла, максимальна доза – 3-4 г на добу. Лікування тривале, безперервне, з регулярною оцінкою стану пацієнта та необхідності продовження лікування.
* Фактори високого ризику виникнення рецидивів або дисплазії шийки матки у пацієнтів з папіломавірусною інфекцією статевих органів, як і за інших подібних захворювань, включають:
- папіломавірусна інфекція статевих органів, що триває більше 2 років або має 3 і більше рецидиви в анамнезі;
- імунодефіцит, спричинений:
- рецидивні або хронічні інфекції;
- захворюваннями, що передаються статевим шляхом;
- протипухлинна хіміотерапія;
- хронічний алкоголізм;
- погано контрольований цукровий діабет;
- атопія (спадкова схильність до гіперчутливості);
- тривале застосування контрацептивів (довше 2 років);
- рівень фолатів в еритроцитах ≤660 нмоль/л;
- кілька сексуальних партнерів або зміна постійного сексуального партнера;
- часті вагінальні статеві контакти (≥2-6 разів на тиждень);
- анальний секс;
- негативний анамнез шкірних бородавок у дитинстві;
- вік >20 років;
- хронічне куріння.
Особливості застосування
Під час лікування Ізопринозином можливе тимчасове підвищення рівня сечової кислоти у сироватці крові та сечі, особливо у чоловіків та осіб похилого віку, проте зазвичай ці показники залишаються в нормальних межах (до 8 мг/дл або 0,420 ммоль/л відповідно). Причиною підвищення рівня сечової кислоти є катаболічний метаболізм інозину в людини. Це відбувається не через викликану препаратом фундаментальну зміну ферментної функції або функції ниркового кліренсу.
Тому препарат необхідно застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з подагрою, гіперурикемією, уролітіазом в анамнезі, а також пацієнтам із порушенням функції нирок. Протягом лікування необхідно контролювати рівні сечової кислоти у цих пацієнтів.
У деяких осіб можуть виникати гострі реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, кропив'янка). У такому разі терапію ізопринозином слід припинити.
При тривалому застосуванні існує ризик виникнення каменів у нирках та жовчному міхурі.
При тривалому застосуванні препарату слід регулярно перевіряти рівень сечової кислоти у сироватці крові та/або сечі, функцію печінки, формулу крові та функцію нирок у всіх пацієнтів.
Ізопринозин містить пшеничний крохмаль, який може містити глютен, але в дуже малій кількості, тому лікарський засіб вважається безпечним для людей з целіакією (глютеновою ентеропатією). Пацієнтам з алергією на пшеницю (що відрізняється від целіакії) не рекомендується приймати препарат.