Іпріксон Неб розчин для інгаляцій ампули по 2,5 мл, 20 шт.

По 2,5 мл в ампулі з поліетилену низької щільності; по 5 ампул у конверті з ламінованої фольги; по 4 конверти разом з інструкцією для медичного застосування в картонній коробці.

Розчин для інгаляцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий та вільний від видимих часток розчин.

Іпратропію бромід є антихолінергічним засобом, що пригнічує рефлекси, опосередковані блукаючим нервом, виступаючи антагоністом мускаринової дії ацетилхоліну. Після інгаляції із застосуванням іпратропію броміду бронходилатація зумовлена переважно місцевою специфічною дією в легенях, несистемною за своєю природою.

Сальбутамол є β2-агоністом адренорецепторів, що діє на гладку мускулатуру дихальних шляхів, викликаючи її розслаблення. Сальбутамол розслабляє всі гладкі м’язи від трахеї до кінцевих бронхіол і захищає від дії бронхозвужувальних агентів.

Застосування препарату Іпріксон Неб забезпечує одночасний вплив іпратропію броміду та сальбутамолу сульфату, а отже, вплив на мускаринові та β2-адренергічні рецептори легень. У результаті цього впливу посилюється бронхолітичний ефект, який би виникав при застосуванні кожної з речовин окремо.

Іпратропій

Абсорбція

На основі цілковитої кількості речовини, що виводиться нирками (0-24 години), яка становить 3-4 %, зроблено висновок, що загальна системна біодоступність іпратропію після інгаляції становить 7-9 %.

Розподіл

Кінетичні параметри, що характеризують розподіл іпратропію броміду, розраховані на основі показників концентрації у плазмі після внутрішньовенного введення. Відмічено раптове двофазне зниження концентрації у плазмі. 

Уявний обʼєм розподілу у рівноважному стані (Vdss) становить приблизно 176 л 

(≈ 2,4 л/кг). Препарат мінімально (менше 20 %) звʼязується з білками плазми крові. Доклінічні дані вказують, що четвертинний амін іпратропію не проникає крізь плаценту або гематоенцефалічний барʼєр.

Метаболізм

Загальний кліренс іпратропію становить 2,3 л/хв, натомість нирковий кліренс - 0,9 л/хв. Після інгаляції близько 87-89 % дози біотрансформується, переважно в печінці шляхом окиснення. 

Виведення

Після інгаляційного введення близько 3,2 % радіоактивного міченого засобу, за яку відповідає вихідна сполука і метаболіти, виділяються із сечею. Цей шлях введення відповідає за загальну радіоактивність, що виводиться із калом. Період напіввиведення радіоактивного міченого засобу після інгаляційного введення становить 3,2 години. Основні метаболіти, що виділяються із сечею, слабо звʼязуються з мускариновими рецепторами і вважаються неактивними. 

Сальбутамол 

Абсорбція

Сальбутамол швидко і повністю абсорбується після перорального, інгаляційного та ентерального прийому, а його біодоступність після перорального прийому становить близько 50 %. Середній показник пікової концентрації сальбутамолу в плазмі крові становив 492 пг/мл та спостерігався через 3 години після інгаляційного застосування комбінації іпратропію броміду і сальбутамолу сульфату.

Розподіл

Кінетичні параметри розраховані на основі концентрації в плазмі після внутрішньовенного введення. Уявний обʼєм розподілу (Vz) становить приблизно 156 л (≈ 2,5 л/кг). Лише 8 % препарату звʼязується з білками плазми. У доклінічних дослідженнях виявлено приблизно 5% плазмових концентрацій сальбутамолу в мозку. Однак за цю концентрацію відповідає ймовірно розподіл речовини у позаклітинній рідині в мозку.

Метаболізм і виведення

Після інгаляції разової дози приблизно 27 % дози, що потрапляє у загубник, виводиться у незміненому вигляді із сечею протягом 24 годин. Період напіввиведення становить у середньому приблизно 4 години, середній загальний кліренс 480 мл/хв, в той час як нирковий кліренс - 291 мл/хв. Сальбутамол одночасно метаболізується до сальбутамолу 4'-O-сульфату. Біотрансформації в основному підлягає R(-) енантіомер сальбутамолу (левосальбутамол), тому від швидше виводиться з організму, ніж S(+) енантіомер. Після внутрішньовенного введення сальбутамол виводиться із сечею протягом 24 годин. Більша частина дози виводиться у незміненому вигляді (64,2 %), натомість 12,0 % дози виводиться у вигляді сульфату. Після перорального введення із сечею виводиться 31,8 % та 48,2 % дози препарату у незміненому вигляді та у формі сульфату відповідно. Спільна інгаляція іпратропію броміду і сальбутамолу сульфату не підсилює системну абсорбцію кожного із компонентів. Підвищена фармакодинамічна активність препарату Іпріксон Неб зумовлена комбінованою місцевою дією обох препаратів на легені.

Препарати для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Адренергічні засоби у комбінації з антихолінергічними засобами. Код АТХ R03A L02.

Довготривале застосування лікарського засобу Іпріксон Неб з іншими антихолінергічними засобами не досліджувалося, тому не рекомендується приймати його з іншими антихолінергічними засобами протягом тривалого часу.

Одночасне застосування агоністів β2-адренорецепторів, кортикостероїдів, антихолінергічних засобів і похідних ксантину може посилити дію препарату Іпріксон Неб на дихальні шляхи та посилити серйозність побічних ефектів. Через антагоністичну фармакодинамічну взаємодію із сальбутамолом при супутньому лікуванні β-блокаторами, такими як пропранолол, можливе значне зниження ефективності препарату.

Сальбутамол слід з обережністю застосовувати пацієнтам, яких лікують інгібіторами моноаміноксидази або трициклічними антидепресантами, оскільки дія агоністів β2-адренорецепторів може посилюватись.

Інгаляційний наркоз із застосуванням анестезуючих речовин, що містять галогенізовані вуглеводи, таких як галотан, трихлоретилен та енфлуран, може підвищувати ризик серцево-судинних побічних ефектів β2-агоністів, у зв’язку з чим потрібен ретельний контроль стану пацієнтів. Як альтернативу можна припинити застосування препарату Іпріксон Неб перед проведенням хірургічної операції.

Внаслідок терапії із застосуванням β2-агоністів може розвинутися потенційно серйозна гіпокаліємія. Особливу обережність слід виявляти при серйозній обструкції дихальних шляхів, оскільки цей ефект може посилюватися при одночасному застосуванні похідних ксантину, діуретиків і стероїдів. У разі одночасного застосування дигоксину та препарату Іпріксон Неб може виникати потенційно серйозна аритмія. Ризик взаємодії посилюється у разі гіпокаліємії, тому необхідний регулярний моніторинг концентрації калію в крові пацієнта. Гіпокаліємія може викликати підвищений ризик аритмій у пацієнтів, яких лікують дигоксином.

Діючі речовини: іпратропію бромід, сальбутамол;

1 ампула 2,5 мл містить 0,5 мг іпратропію броміду (у вигляді іпратропію броміду моногідрату) та 2,5 мг сальбутамолу (у вигляді сальбутамолу сульфату);

допоміжні речовини: натрію хлорид, розчин кислоти хлористоводневої 1N, вода для ін’єкцій.

Гострі ефекти передозування іпратропію броміду (сухість у роті, порушення акомодації) протікають швидко і без ускладнень через низьку системну абсорбцію після інгаляції або прийому внутрішньо. Тому всі прояви передозування повʼязані, скоріш за все, дією сальбутамолу.

Симптомами передозування сальбутамолу можуть бути: тахікардія, ангінозний біль, артеріальна гіпертензія, пальпітація, тремор, гіпокаліємія, артеріальна гіпотензія, висока ЧСС, аритмія, гіперемія. Після прийому сальбутамолу спостерігався також метаболічний ацидоз. Необхідно припинити прийом засобу Іпріксон Неб та слідкувати за кислотно-лужним балансом і рівнем електролітів.

Рекомендований антидот при передозуванні сальбутамолу – кардіоселективні ß-блокатори, однак дані препарати слід застосовувати з обережністю пацієнтам із бронхоспазмом у анамнезі

Вагітність

Іпратропію бромід широко застосовується протягом більше десяти років і немає переконливих доказів того, що під час вагітності він викликає наслідки для здоровʼя; дослідження на тваринах не виявили небезпеки.

Багаторічне широке застосування сальбутамолу не виявило побічних ефектів під час вагітності. Немає відповідних літературних даних щодо безпеки застосування на ранніх строках вагітності в людей, однак дослідження на тваринах показали шкідливий вплив на плід при застосуванні дуже високих доз.

Не існує достатніх даних щодо застосування комбінації іпратропію броміду та сальбутамолу вагітним жінкам (на ранніх стадіях вагітності). Потенційний ризик для людини невідомий. Іпріксон Неб слід застосовувати під час вагітності тільки у разі нагальної потреби, вагітним жінкам його призначають з обережністю (особливо у І триместрі).

Період годування груддю

Невідомо, чи виділяється іпратропію бромід у грудне молоко. Інформація про виділення препарату Іпріксон Неб у грудне молоко людини та тварин недостатня/обмежена. Рішення відносно продовження або припинення застосування препарату Іпріксон Неб, приймають, беручи до уваги користь годування груддю для дитини і користь від застосування препарату Іпріксон Неб для матері.

Іпріксон Неб не рекомендується дітям у віці до 12 років через відсутність даних про ефективність і безпеку застосування.

Іпріксон Неб показаний для лікування бронхоспазму в пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), які потребують терапії на основі іпратропію броміду та сальбутамолу.

• гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія або тахіаритмія;
• підвищена чутливість до іпратропію броміду, сальбутамолу, атропіну і його похідних;
• дитячий вік до 12 років.

Дозування

Дорослі (у тому числі пацієнти літнього віку та діти віком від 12 років).

Вміст однієї ампули 3 - 4 рази на добу.

Спосіб введення

Виключно для інгаляційного застосування. Іпріксон Неб можна вводити за допомогою відповідного небулайзера або системи для неінвазійної вентиляції легень в режимі позитивного тиску після того, як ампулу з одноразовою дозою відкрито, а її вміст перенесено в резервуар небулайзера. Застосовувати препарат за допомогою небулайзера слід згідно з інструкцією для цього пристрою. Розчин в ампулах з одноразовою дозою призначено лише для інгаляцій, його не слід застосовувати перорально або вводити парентерально.

1. Підготувати небулайзер згідно з інструкцією його виробника та рекомендаціями лікаря.
2. Обережно відділити нову ампулу від стрічки. Не можна використовувати ампулу, яка вже була відкрита.
3. Відкрити ампулу, просто відламавши ковпачок, обережно утримуючи її вертикально.
4. Якщо лікар не призначив інше, видавити весь вміст пластмасової ампули в резервуар небулайзера.
5. Скласти небулайзер і використати його згідно з інструкцією лікаря. Тривалість інгаляції для застосування повної дози зазвичай становить від 5 до 15 хвилин.
6. Після інгаляції вимити небулайзер згідно з інструкцією його виробника. Важливо, щоб небулайзер завжди був чистим.

Оскільки ампули з одноразовою дозою не містять консервантів, важливо використовувати вміст одразу після відкриття, беручи для кожного застосування нову ампулу, щоб уникнути мікробіологічного забруднення. Частково використані, відкриті або пошкоджені ампули з одноразовою дозою слід викидати. Розчин, що залишився невикористаним у камері небулайзера, слід вилити.

Не можна змішувати Іпріксон Неб з іншими лікарськими засобами в тому самому небулайзері.

Більшість побічних ефектів можна пояснити антихолінергічними та β2-симпатоміметичними властивостями засобу Іпріксон Неб. Як інші інгаляційні препарати, Іпріксон Неб може викликати симптоми місцевого подразнення. Інформація про побічні реакції походить з клінічних випробувань та досвіду післяреєстраційного застосування. Найпоширенішими побічними реакціями в клінічних дослідженнях є: головний біль, подразнення слизової оболонки горла, кашель, сухість слизової оболонки ротової порожнини, порушення моторики шлунково-кишкового тракту (в тому числі запор, діарея і блювання), нудота і запаморочення.

Перелік побічних ефектів подається у формі таблиці за органами та системами MedDRA та за частотою виникнення.

Частота виникнення систематизована наступним чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, < 1/10), нечасто (≥1/1000, < 1/100), рідко (≥1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (частота не може бути визначена на основі доступних даних).

(1) Про офтальмологічні ускладнення повідомлялося, коли іпратропію бромід у вигляді аерозолю, окремо або в комбінації з β2-адренергічним агоністом, випадково потрапляв в очі.

(2) Як і в разі інших видів інгаляційної терапії, існує ризик парадоксального бронхоспазму з симптомами у вигляді посилення хрипів та задишки після застосування препарату. Парадоксальний бронхоспазм вимагає негайного застосування інгаляційного бронхорозширювального засобу швидкої дії. Застосування препарату Іпріксон Неб слід негайно припинити, оцінити стан пацієнта і в разі необхідності призначити альтернативну терапію.

(3) Ризик затримки сечі може бути вищим у пацієнтів з діагностованим ускладненням відтоку сечі із сечового міхура.

Гострі ефекти передозування іпратропію броміду (такі, як сухість у роті, порушення акомодації) протікають швидко і без ускладнень через низьку системну абсорбцію після інгаляції або прийому внутрішньо. Тому всі прояви передозування повʼязані, скоріш за все, із дією сальбутамолу.

Симптомами передозування сальбутамолу можуть бути: тахікардія, ангінозний біль, артеріальна гіпертензія, пальпітація, тремор, гіпокаліємія, артеріальна гіпотензія, висока ЧСС, аритмія, гіперемія. Після прийому сальбутамолу спостерігався також метаболічний ацидоз. Необхідно припинити прийом засобу Іпріксон Неб та слідкувати за кислотно-лужним балансом і рівнем електролітів.

Рекомендований антидот при передозуванні сальбутамолу – кардіоселективні β-блокатори, однак дані препарати слід застосовувати з обережністю пацієнтам із бронхоспазмом в анамнезі.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в недоступному для дітей місці. Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці.

Цей препарат належить до протиастматичних засобів.