Дозування, графік введення та кількість ін'єкцій визначає лікар, виходячи з конкретних потреб та відповідно до кожного конкретного випадку.
Інсулар Актив вводять шляхом підшкірної ін'єкції, але його також можна вводити шляхом внутрішньом'язової ін'єкції, хоча такий спосіб введення не рекомендується. Інсулар Актив можна вводити внутрішньовенним шляхом.
Підшкірну ін'єкцію роблять у плече, стегно, сідниці або живіт. Місце ін'єкції необхідно міняти, щоб те саме місце не повторювалося частіше одного разу на місяць.
Під час введення препарату Інсулар Актив слід уникати введення голки в кровоносну судину. Після застосування препарату не можна розтирати місце ін'єкції. З пацієнтами слід провести детальний інструктаж щодо методики виконання ін'єкцій. Внутрішньом'язово та внутрішньовенно Інсулар Актив можна вводити лише під контролем лікаря.
Інсулар Актив можна застосовувати в комбінації з Інсуларом Стабіл.
Потреба в інсуліні значно змінюється при нирковій та печінковій недостатності.
Вказівки щодо застосування препарату.
Розчин для ін'єкцій у картриджах по 3 мл необхідно застосовувати з пен-ін'ектором, згідно з рекомендаціями виробника пен-ін'екторів. Препарат вводиться за 30 хвилин до їди або легкої закуски, яка містить вуглеводи. Температура інсуліну, що вводиться, повинна відповідати кімнатній.
a) Приготування дози.
Препарат Інсулар Актив у картриджах не потребує ресуспендування; його слід застосовувати лише в тому випадку, якщо розчин прозорий, безбарвний, не містить видимих частинок та має вигляд води.
Картриджі не розроблені для змішування різних інсулінів. Порожні картриджі не можна використовувати повторно. Альтернативно для введення потрібної дози кожного з препаратів можна також користуватися окремими шприцами для Інсулару Актив та Інсулару Стабіл.
Для того, щоб зарядити картридж у пен-ін'ектор, приєднати голку та провести ін'єкцію інсуліну, зверніться до інструкції виробника пен-ін'ектора для введення інсуліну.
Інсулар Актив у флаконах може змішуватися в одному шприці з Інсуларом Стабіл, при цьому насамперед завжди набирається Інсулар Актив. Ін'єкція суміші інсулінів повинна бути зроблена відразу.
б) Введення препарату.
Введіть необхідну дозу інсуліну відповідно до вказівок лікаря.
Ін'єкції проводять у різні місця тіла з таким розрахунком, щоб ін'єкцію в те саме місце робити не частіше одного разу на місяць.
Особливі заходи безпеки.
Будь-яка заміна типу або марки інсуліну має відбуватися під пильним медичним контролем. Зміна концентрації, марки (що відповідає певному виробнику), типу (швидкої дії, НПХ, повільної дії тощо), виду (інсулін тваринного походження, людський інсулін, аналог людського інсуліну) та/або способу приготування (інсулін, одержуваний за допомогою технології з використанням рекомбінантної ДНК, на відміну від інсуліну тваринного походження) може потребувати зміни дозування.
Дозування у разі лікування пацієнтів людським інсуліном може відрізнятися від дозування, застосовуваного при лікуванні інсулінами тваринного походження. При виникненні потреби в регулюванні доз таке регулювання можна виконувати з першої дози або протягом кількох перших тижнів або місяців.
У деяких пацієнтів, у яких були гіпоглікемічні реакції після переведення їх з режиму введення інсуліну тваринного походження на режим введення людського інсуліну, ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявилися менш явними або відмінними від симптомів, які раніше спостерігалися у цих пацієнтів при лікуванні тваринним інсуліном. У пацієнтів зі значним покращанням рівня глюкози в крові (наприклад, завдяки інтенсифікації інсулінової терапії) можуть надалі не спостерігатися деякі або жодні з ранніх попереджувальних симптомів гіпоглікемії, про що їм слід повідомити. Ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії також можуть бути іншими або менш явними у пацієнтів з тривалою формою діабету та діабетичною невропатією або у пацієнтів, які паралельно із застосовуваним лікуванням приймають інші медичні препарати, наприклад, бета-блокатори. Відсутність коригуючого лікування від гіпоглікемії або гіперглікемічних реакцій може призвести до втрати свідомості, коми або смерті. Неправильне дозування або призупинення лікування (особливо це стосується хворих на інсулінзалежний діабет) може призвести до гіперглікемії та потенційно фатального діабетичного кетоацидозу.
При лікуванні людським інсуліном можуть вироблятися антитіла, хоча і в менших концентраціях, ніж у випадку застосування очищеного інсуліну тваринного походження.
Потреба в інсуліні значно змінюється при порушенні функцій надниркової залози, гіпофіза, щитовидної залози, нирок або печінки. Потреба в інсуліні також може зростати під час хвороби або під впливом емоційного стресу. Потреба у регулюванні доз може виникнути у разі зміни інтенсивності фізичних навантажень або звичного режиму харчування.