Гроприм таблетки 500 мг, тм Ілан Фарм № 40

По 10 таблеток у блістері;по 2 або по 4 блістери в коробці.

Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею від майже білого до кремового кольору.

Гроприм — противірусний засіб з імуномодулюючими властивостями. Препарат нормалізує (до індивідуальної норми) клітинний імунітет, індукуючи дозрівання і диференціювання Т-лімфоцитів і Т1-хелперів, потенціюючи індукцію лімфопроліферативної відповіді у мітогенних або антиген-активних клітинах. Гроприм моделює цитотоксичність Т-лімфоцитів і натуральних кілерів, функцію Т8-супресорів і Т4-хелперів, а також збільшує кількість імуноглобуліну G та поверхневих маркерів комплементу. Гроприм збільшує синтез інтерлейкіну-1 (IL-1) та синтез інтерлейкіну-2 (IL-2), регулює експресію рецепторів IL-2. Гроприм суттєво збільшує секрецію ендогенного гамма-інтерферону та зменшує продукування інтерлейкіну-4 в організмі. Гроприм пoсилює дію нейтрофільних гранулоцитів, хемотаксис та фагоцитоз моноцитів і макрофагів. Гроприм пригнічує синтез вірусу шляхом вбудовування інозин-оротової кислоти у полірибосоми ураженої вірусом клітини та пригнічує приєднання аденілової кислоти до вірусної і-РНК.

Після прийому препарату внутрішньо у дозі 1,5 г максимальна концентрація інозину пранобексу у плазмі крові досягається через 1 годину і становить 600 мкг/мл. В організмі інозину пранобекс метаболізується у печінці з утворенням сечової кислоти. Період напіввиведення 4-(ацетиламіно)бензоату становить 50 хвилин, 1-(диметиламіно)-2-пропанолу — 3,5 години. Виводиться нирками у вигляді метаболітів.

Противірусні препарати для системного застосування. Противірусні засоби прямої дії. Код АТХ J05A X05.

З обережністю слід призначати препарат з інгібіторами ксантиноксидази (наприклад з алопуринолом) або засобами, що сприяють виведенню сечової кислоти, включаючи сечогінні препарати, зокрема з тіазидними діуретиками (такими як гідрохлоротіазид, хлорталідон, індапамід) або петльовими діуретиками (наприклад з фуросемідом, торасемідом, етакриновою кислотою). Ізопринозин можна застосовувати після, але не одночасно з імуносупресантами, оскільки можливий фармакокінетичний вплив на бажані терапевтичні ефекти. При одночасному застосуванні з зидовудином (азидотимідином) підвищується утворення нуклеотиду азидотимідину за допомогою багатьох механізмів, зокрема внаслідок збільшення біодоступності азидотимідину у плазмі крові та збільшення внутрішньоклітинного фосфорилювання у моноцитах крові людини. Наслідком цього є посилення дії зидовудину.

діюча речовина: inosine pranobex; 1 таблетка містить інозину пранобексу 500 мг; допоміжні речовини: крохмаль пшеничний, повідон, маніт (Е 421), магнію стеарат.

Вплив препарату на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не досліджувався. Однак пацієнтам слід враховувати, що препарат може спричинити запаморочення або інші побічні реакції з боку нервової системи.

Дослідження ризику виникнення патології у плода та порушення фертильності у людей не проводилися. Невідомо, чи проникає інозину пранобекс у грудне молоко. Не рекомендується застосовувати препарат у період вагітності або годування груддю.

Препарат застосовувати дітям віком від 1 року.

Гроприм показаний для лікування при зниженні або дисфункції клітинно-опосередкованого імунітету і клінічних симптомах, пов’язаних з такими захворюваннями: вірусні респіраторні інфекції, первинні і вторинні та імунодепресивні стани; інфекції, спричинені герпесвірусами: вірусом простого герпесу типу 1 і 2, вірусом вітряної віспи; інфекції, спричинені цитомегаловірусом і вірусом Епштейна–Барр; генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи) — зовнішні ураження (за винятком періанальних ділянок та ділянок всередині анального каналу) — як монотерапія або як допоміжна терапія у складі місцевого чи хірургічного лікування; папіломавірусні інфекції шкіри та слизових оболонок, вульви і вагіни (субклінічні) або шийки матки; вірусний гепатит; тяжкий або ускладнений кір; підгострий склерозуючий паненцефаліт.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого компонента препарату; загострення подагри; гіперурикемія.

Препарат застосовувати внутрішньо. Добова доза залежить від маси тіла і тяжкості захворювання, дозу розподіляти рівномірно протягом дня. Для полегшення ковтання таблетку можна подрібнити і розчинити у невеликій кількості рідини при застосуванні. Дорослі та пацієнти літнього віку: рекомендована доза становить 50 мг/кг маси тіла (1 таблетка на 10 кг), зазвичай 3 г/добу (6 таблеток), максимальна доза — 4 г/добу (8 таблеток); застосовувати перорально, розподіливши рівномірно на 3–4 прийоми протягом дня. Діти віком від 1 року: доза становить 50 мг/кг маси тіла на добу (1 таблетка на 10 кг маси тіла для дітей з масою тіла до 20 кг; при масі тіла більше 20 кг призначати дозу, як для дорослих). Тривалість лікування Гострі захворювання: при захворюваннях з короткочасним перебігом курс лікування становить від 5 до 14 днів. Після зниження вираженості симптомів захворювання лікування слід продовжувати ще 1–2 дні або довше, залежно від рішення лікаря. Вірусні захворювання з довготривалим перебігом:лікування слід продовжувати протягом 1–2 тижнів після зниження вираженості симптомів захворювання або довше, залежно від рішення лікаря. Рецидивуючі захворювання: на початковій стадії лікування застосовувати ті ж рекомендації, що і для гострих захворювань. У ході підтримуючої терапії дозу можна зменшити до 500 –1000 мг (1–2таблетки) на добу. При появі перших ознак рецидиву необхідно відновити прийом добової дози, рекомендованої для гострих захворювань, і продовжувати застосування протягом 1–2днів після зникнення симптомів. Курс лікування можна повторювати кілька разів, якщо необхідно, за рекомендацією лікаря залежно від його оцінки клінічного стану. Хронічні захворювання: препарат призначати у добовій дозі 50 мг/кг маси тіла відповідно до таких схем: — асимптоматичні захворювання: приймати протягом 30 днів із перервою 60 днів; — захворювання з помірно вираженими симптомами: приймати протягом 60 днів з перервою 30 днів; — захворювання з тяжкими симптомами: застосовувати протягом 90 днів з перервою 30 днів. Таке лікування можна повторювати,якщо необхідно; стан пацієнта слід контролювати, як при рецидивуючих станах. Дозування при особливих показаннях Зовнішні генітальні бородавки (гострокінцеві кондиломи) або папіломавірусна інфекція каналу шийки матки: приймати по 2 таблетки 3 рази на добу (3 г) як монотерапію або як доповнення до місцевої терапії чи хірургічного лікування відповідно до таких схем: – пацієнти групи низького ризику (хворі з нормальним імунітетом або пацієнти з низьким ризиком рецидиву): протягом періоду в 3 місяці лікарський засіб застосовувати 14–28 днів безперервно з наступною перервою у лікуванні на 2 місяці, продовжувати, поки ділянки ураження не зменшаться або не зникнуть; – пацієнти групи високого ризику^* (хворі з імунодефіцитом або з високим ризиком рецидиву): протягом періоду в 3 місяці препарат застосовувати 5 днів на тиждень 2 тижні поспіль за місяць або 5 днів на тиждень кожен другий тиждень. Таке лікування можна повторювати кілька разів за необхідних умов. Підгострий склерозуючий паненцефаліт: добова доза становить 100 мг/кг маси тіла, максимальна доза — 3–4 г/добу. Лікування довготривале, безперервне, з регулярною оцінкою стану пацієнта і необхідності продовження лікування. * Фактори високого ризику виникнення рецидивів або дисплазії шийки матки у пацієнтів із папіломавірусною інфекцією статевих органів, як і при інших подібних захворюваннях, включають: папіломавірусна інфекція статевих органів, яка триває більше 2 років або має 3 і більше рецидиви в анамнезі; імунодефіцит, спричинений: - рецидивуючими або хронічними інфекціями; - захворюваннями, що передаються статевим шляхом; - протипухлинною хіміотерапією; - хронічним алкоголізмом; погано контрольований цукровий діабет; атопія (спадкова схильність до гіперчутливості); тривале застосування контрацептивів (довше 2 років); рівень фолатів в еритроцитах ≤ 660 нмоль/л; кілька статевих партнерів або зміна постійного статевого партнера; часті вагінальні статеві контакти (≥ 2–6 разів на тиждень); анальний секс; негативний анамнез шкірних бородавок у дитинстві; вік > 20 років; хронічне паління.    

Єдиною побічною дією, що виникає найчастіше при лікуванні Гропримом як у дорослих, так і у дітей, є підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові та в сечі (зазвичай рівень залишається у нормальних межах), що переважно повертається до початкових значень через декілька днів після закінчення лікування. За частотою побічні реакції розподілені таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); частота невідома (неможливо оцінити з наявних даних). З боку імунної системи: частота невідома — ангіоневротичний набряк, гіперчутливість, кропив’янка, анафілактична реакція. З боку психіки: нечасто — нервозність. З боку нервової системи: часто — головний біль, вертиго; нечасто — сонливість, безсоння; частота невідома — запаморочення. З боку шлунково-кишкового тракту: часто — блювання, нудота, дискомфорт вепігастрії; нечасто — діарея, запор; частота невідома — біль у верхній частині живота. З боку шкіри та підшкірної тканини: часто — висип, свербіж; частота невідома — еритема. З боку кістково-м’язової системи: часто — атралгія. З боку сечовидільної системи: нечасто — поліурія. Загальні порушення: часто — втома, дискомфорт. Лабораторні дослідження: дуже часто — підвищення рівня сечової кислоти у крові та сечі; часто — підвищення рівня сечовини, трансаміназ, лужної фосфатази у крові.

Випадки передозування не спостерігалися. Серйозні небажані явища, за винятком підвищення рівнів сечової кислоти в сироватці крові, малоймовірні з огляду на дослідження токсичності у тварин. Лікування: симптоматичната підтримувальна терапія.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.