Глікостерил Ф-10 розчин для інфузій, 250 мл

По 250 мл у пакетах полімерних, що поміщають в прозорий пластиковий пакет.

Розчин для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтуватого кольору рідина; теоретична осмолярність – 845 мосмоль/л; рН 3,0-6,0.

Плазмозамінний ізотонічний сольовий розчин, що містить збалансований склад необхідних організму іонів та фруктозу. Лікарський засіб компенсує втрату рідини, електролітів та частково – енергії, що відновлює водно-сольовий баланс. Фруктоза стимулює утворення глюкози та глікогену в печінці, покращує надходження глюкози до клітин. Метаболізм фруктози здійснюється незалежно від інсуліну, при її застосуванні рівень глюкози в крові не підвищується, що важливо при лікуванні хворих на цукровий діабет. Фруктоза має виражену антикетогенну дію, має незначну діуретичну дію, має специфічний ефект на обмін білків, який проявляється у збереженні амінокислот за рахунок їх меншого використання в глюконеогенезі.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини, які застосовуються для корекції порушень електролітного балансу. Електроліти із вуглеводами. Код АТХ В05В В02.

Препарат не можна змішувати з фосфат- і карбонатсодержащими розчинами.

Можливе збільшення затримки натрію в організмі при одночасному застосуванні таких лікарських засобів: нестероїдних протизапальних препаратів, андрогенів, анаболічних гормонів, естрогенів, кортикотропіну, мінералокортикоїдів, вазодилататорів або гангліоблокаторів.

При застосуванні калійзберігаючих діуретиків, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та препаратів калію посилюється ризик розвитку гіперкаліємії.

При одночасному застосуванні лікарського засобу «Глікостерил Ф10» та серцевих глікозидів посилюється токсичний ефект останніх за рахунок присутності в розчині іонів Са++.

діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлорид дигідрат, магнію хлорид гексагідрат, фруктоза;

100 мл розчину містять: хлориду натрію – 0,8 г; калію хлориду – 0,0298 р; кальцію хлориду дигідрату – 0,0242 г; магнію хлориду гексагідрату – 0,0254 р; фруктози – 10 г;

іонний склад на 1000 мл розчину: Na+– 136,89 ммоль; К+– 4 ммоль; Са++– 1,65 ммоль; 

Mg++– 1,25 ммоль; Cl-– 146,69 ммоль;

допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

Дані відсутні через застосування лікарського засобу виключно в умовах стаціонару.

Лікарський засіб застосовувати в період вагітності або годування груддю лише за життєвими показаннями в тих випадках, коли очікувана користь від лікування для матері переважає можливий ризик для плода/дитини.

У педіатрії не застосовувати через відсутність клінічних досліджень.

Застосовувати

• для парціального парентерального харчування при ізо- та гіпотонічній дегідратації внаслідок нестримного блювання, профузної діареї, кишкової непрохідності, гострої масивної крововтрати, при опіках, шоці, колапсі;
• для компенсації потреби у вуглеводах, у тому числі при цукровому діабеті та інших порушеннях утилізації глюкози, за умови нормальної кислотно-лужної рівноваги крові або при зсувах його в лужну сторону.

Набряки, гіперволемія/гіпергідратація, гіпернатріємія, гіперкаліємія, декомпенсована серцево-судинна недостатність, гостра ниркова недостатність, олігурія, анурія, крововилив у мозок, гіперчутливість до фруктози та/або інших компонентів лікарського засобу, інтоксикація метанолом, гіпертактація метаболічний ацидоз.

Призначати дорослим внутрішньовенно. Режим дозування призначає лікар залежно від віку, маси тіла, клінічного стану пацієнта та лабораторних показників. Вводити внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 2,5 мл/кг/год, тобто 180 мл/год при масі тіла 70 кг. Максимальна доза – 15 мл/кг/добу (1,5 г фруктози/кг/добу), але не більше 1000 мл/добу. Максимальна швидкість інфузії – 5 мл/кг/год, тобто 350 мл/год при масі тіла 70 кг.

Для швидкого отримання цільової каталітичної концентрації фруктози необхідно провести струменеву інфузію 50–60 мл «Глікостерила Ф10».

Підтримка цільової концентрації фруктози досягається інфузією «Глікостерила Ф10» від 65 до 75 мл/год протягом 12-24 годин.

Для підготовки хворих перед операціями за ургентними показаннями «Глікостеріл Ф10» застосовувати в дозі 800-1200 мл у комплексі з колоїдними та кристалоїдними розчинами.

Напередодні планових великих операцій у різних галузях хірургії (абдомінальної, торакальної, кардіохірургії, ортопедії та травматології, онкології, нейрохірургії) для попередження інсулінорезистентності та гіперглікемії вводити внутрішньовенно краплинно 400 мл &lquo;<>

Особливості застосування

Під час тривалої парентеральної терапії необхідно визначати лабораторні показники та давати клінічну оцінку стану пацієнта для моніторингу концентрації електролітів та водно-електролітного балансу кожні 6 годин (залежно від швидкості інфузії).

Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною та/або розчином, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легенів. Ризик розвитку дилюції обернено пропорційний концентрації електролітів. Ризик розвитку навантаження розчином, що викликає застійні явища з периферичними набряками та набряком легенів, прямо пропорційний концентрації електролітів.

У разі появи будь-яких проявів реакції гіперчутливості слід негайно припинити введення розчину та провести необхідне лікування.

Через вміст іонів натрію розчин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією, із захворюваннями серця та/або нирок, пацієнтам похилого віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками, пацієнтам з гіпоксією та печінковою недостатністю. .

Розчини, що містять натрій, слід обережно застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.

Зміст калію вимагає обережності при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця та клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі.

У пацієнтів зі зниженою функцією виділення нирок застосування розчину може призвести до затримки натрію або калію.

Призначення кальцію слід проводити з урахуванням результатів електрокардіографії (ЕКГ), особливо пацієнтам, які застосовують дигіталіс. Рівні кальцію у сироватці крові не завжди відображають рівні кальцію у тканинах.

Наявність у розчині іонів кальцію потребує обережності при одночасному призначенні з препаратами крові через ймовірність розвитку коагуляції.

Призначити кальцій парентерально потрібно з особливою увагою пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди.

Оскільки кожні 100 мл препарату містять 10 г фруктози, з обережністю слід застосовувати хворим на цукровий діабет.

Тривале застосування (більше 5 днів) «Глікостерила Ф10» недоцільно, оскільки це може бути причиною гіперглікемії, індукованої фруктозою, та гіпертригліцеридемії внаслідок порушень ліпідного обміну та зниження кількості глюкозних транспортерів на зовнішніх поверхнях клітинних мембран.

З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи шкірні та системні прояви, гіпертермію.

З боку серцево-судинної системи: коливання артеріального тиску, набряки, тахікардія.

Порушення водно-електролітного балансу: при проведенні масивної інфузійної терапії може спостерігатися порушення обміну електролітів (калію, кальцію, натрію, хлору), лактоацидоз, гіпергідратація.

Введення занадто великої кількості розчину може призвести до порушення балансу рідини, електролітів (гіперволемія, гіпернатріємія, гіперкальціємія, гіперхлоремія) та кислотно-лужної рівноваги.

При перевищенні рекомендованої швидкості введення можливий розвиток тахікардії, підвищення артеріального тиску, задишка, біль голови, біль за грудиною, біль у животі. Ці симптоми швидко зникають самі по собі після припинення або значного зниження швидкості введення розчину.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Глікостерил Ф-10 розчин для інфузій використовується для парціального парентерального харчування при ізо- та гіпотонічній дегідратації внаслідок нестримного блювання, профузної діареї, кишкової непрохідності, гострої масивної крововтрати, при опіках, шоку, колапсі, також для компенсації потреби у вуглеводах, у тому числі при цукровому діабеті та інших порушеннях утилізації глюкози, за умови нормальної кислотно-лужної рівноваги крові або при зсувах його в лужну сторону.