Призначити дорослим внутрішньовенно.
Вводити внутрішньовенно краплинно зі швидкістю 2,5 мл/кг/годину, тобто 180 мл/годину при масі тіла 70 кг. Максимальна доза – 15 мл/кг/добу (1,5 г фруктози/кг/сут), але не більше 1000 мл/сут. Максимальна швидкість інфузії – 5 мл/кг/годину, тобто 350 мл/годину при масі тіла70 кг.
Для швидкого отримання цільової каталітичної концентрації фруктози необхідно провести струменеву інфузію 50-60 мл глікостерилу Ф10.
Підтримка цільової концентрації фруктози досягається інфузією глікостерилу Ф10 від 65 до 75 мл/год протягом 12-24 годин.
Для підготовки хворих перед операціями за ургентними показниками Глікостерил Ф10 застосовувати у дозі 800-1200 мл у комплексі з колоїдними та кристалоїдними розчинами.
У передопераційному періоді у хворих напередодні планових великих хірургічних операцій у різних галузях хірургії (абдомінальної, торкальної, кардіохірургії, ортопедії та травматології, онкології, нейрохірургії) для попередження інсулінорезистентності та гіперглікемії.
З обережністю застосовувати препарат при нирковій та/або печінковій недостатності. Лікування проводити під контролем водного балансу.
Оскільки кожні 100 мл препарату містять 10 г фруктози , з обережністю застосовувати хворий цукровий діабет .
Тривале застосування (більше 5 днів) Глікостерилу Ф10 недоцільно, оскільки це може бути причиною фруктозо-індукованої гіперглікемії та гіпертригліцеридемії внаслідок порушень ліпідного обміну та зниження кількості глюкозних транспортерів на зовнішніх поверхнях клітинних мембран.
Особливості застосування препарату
Під час тривалої парентеральної терапії необхідно визначати лабораторні показники і давати клінічну оцінку стану пацієнта для моніторування концентрації електролітів та водно-електролітного балансу кожні 6 годин (залежно від швидкості інфузії).
Застосування внутрішньовенних розчинів може спричинити перевантаження рідиною та/або розчином, гіпергідратацію, застійні явища та набряк легень. Ризик розвитку дилюції обернено пропорційний до концентрації електролітів. Ризик розвитку перевантаження розчином, що спричиняє застійні явища з периферичними набряками та набряком легень, прямо пропорційний до концентрації електролітів.
У разі появи будь-яких проявів реакції гіперчутливості негайно припинити введення розчину та провести належне лікування.
Через вміст іонів натрію розчин потрібно застосовувати з обережністю пацієнтам з артеріальною гіпертензією, з захворюваннями серця та/або нирок, пацієнтам літнього віку, а також пацієнтам з клінічними станами, що супроводжуються затримкою натрію та набряками, пацієнтам з гіпоксією та печінковою недостатністю.
Розчини, що містять натрій, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які отримують кортикостероїди або кортикотропін.
Вміст калію потребує обережності при застосуванні розчину пацієнтам із захворюваннями серця та клінічними станами, що супроводжуються затримкою калію в організмі.
У пацієнтів зі зниженою видільною функцією нирок застосування розчину може призвести до затримки натрію чи калію.
Призначення кальцію потрібно проводити з урахуванням результатів електрокардіографії (ЕКГ), особливо пацієнтам, які отримують дигіталіс. Рівні кальцію в сироватці крові не завжди відображають рівні кальцію у тканинах.
Наявність у розчині іонів кальцію потребує обережності у разі одночасного призначення з препаратами крові через імовірність розвитку коагуляції.
Призначати кальцій парентерально потрібно з особливою увагою пацієнтам, які отримують серцеві глікозиди.
Оскільки кожні 100 мл препарату містять 10 г фруктози, з обережністю застосовувати хворим на цукровий діабет.
Довготривале застосування (понад 5 днів) «Глікостерилу Ф10» є недоцільним, оскільки це може бути причиною гіперглікемії, індукованої фруктозою, і гіпертригліцеридемії внаслідок порушень ліпідного обміну і зниження кількості глюкозних транспортерів на зовнішніх поверхнях клітинних мембран.