Гемаксам розчин для ін'єкцій 50 мг/мл у ампулах по 5 мл, 10 шт.

По 5 мл в ампулах, по 50 ампул у пачці з картону.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора або майже прозора, безбарвна або зі світло-коричневим відтінком рідина.

Транексамова кислота – антифібринолітичний засіб, специфічно інгібує активацію профібринолізину (плазміногену) та його перетворення на фібринолізин (плазмін). Чинить місцеву та системну гемостатичну дію при кровотечах, пов'язаних з підвищенням фібринолізу (патологія тромбоцитів, менорагії).

Також транексамова кислота шляхом стримування утворення кінінів та інших активних пептидів, що беруть участь в алергічних та запальних реакціях, має протизапальну, протиалергічну, протиінфекційну та протипухлинну дію. Експериментально підтверджено власну аналгетичну активність транексамової кислоти, а також здатність посилювати знеболювальну дію опіатів.

Розподіляється в тканинах відносно рівномірно (за винятком спинномозкової рідини, де концентрація становить 1/10 від плазмової); проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри, у грудне молоко (близько 1% від концентрації у плазмі матері). Виявляється у насіннєвій рідині, де знижує фібринолітичну активність, але не впливає на міграцію сперматозоїдів. Початковий обсяг розподілу – 9-12 л. З білками плазми (профібринолізином) поєднується менше 3%.

Антифібринолітична концентрація в різних тканинах зберігається 17 годин, у плазмі - до 7-8 годин.

Метаболізується незначна частина. Крива «концентрація-час» має трифазну форму з періодом напіввиведення у термінальній фазі – 2 години. Загальний нирковий кліренс дорівнює плазмовому (7 л/год).

Виводиться нирками (основний шлях - гломерулярна фільтрація): близько 95% - у незміненому вигляді протягом перших 12 годин.

Ідентифіковано два метаболіти транексамової кислоти (N-ацетильований та дезамінований). У разі порушення функції нирок існує ризик кумуляції транексамової кислоти.

Інгібітори фібринолізу. Код АТХ B02A A02.

Preparat mozhno primenyat' s izotonicheskim rastvorom natriya khlorida i rastvorom glyukozy, 20% rastvorom fruktozy, 10% rastvorom invertazy, dekstrana 40 ili 70, rastvorom Ringera. Pri vnutrivennom kapel'nom vvedenii mozhno dobavlyat' geparin. V kombinatsii s geparinom preparat sleduyet primenyat' s ostorozhnost'yu patsiyentam s narusheniyem svertyvayemosti krovi.

Farmatsevticheski nesovmestim s preparatami krovi, rastvorami, soderzhashchimi penitsillin, gipertenzivnyye sredstva (norepinefrin, dezoksiepinefrina gidrokhlorid), tetratsiklinami, dipiridamolom, diazepamom. Nesovmestim s urokinazoy, krome sluchayev primeneniya kak antidota posle peredozirovki posledney.

Sushchestvuyet risk uvelicheniya tromboobrazovaniya pri primenenii s estrogenami. Ne primenyat' vmeste s trombolitikami. Traneksamovaya kislota nesovmestima s metarminom bitartratom.

Vysokoaktivnyye protrombinovyye kompleksy i antifibrinoliticheskiye agenty, antiingibitornyye koagulyatsionnyye kompleksy ne sleduyet primenyat' odnovremenno s traneksamovoy kislotoy.

Neobkhodimo izbegat' kombinatsii khlorpromazina i traneksamovoy kisloty patsiyentam s subarakhnoidal'nym krovoizliyaniyem; eto mozhet privodit' k spazmu mozgovykh sosudov i tserebral'noy ishemii i, vozmozhno, k snizheniyu tserebral'nogo potoka krovi; simptomaticheskiye svoystva oboikh preparatov, vozmozhno, sposobstvuyut razvitiyu spazma sosudov i tserebral'noy ishemii u etikh patsiyentov.

Препарат можна застосовувати з ізотонічним розчином хлориду натрію і розчином глюкози, 20% розчином фруктози, 10% розчином інвертази, декстрану 40 або 70, розчином Рінгера. При внутрішньовенному краплинному введенні можна додавати гепарин. У комбінації з гепарином препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушенням зсідання крові.

Фармацевтично несумісний із препаратами крові, розчинами, що містять пеніцилін, гіпертензивні засоби (норепінефрін, дезоксіепінефрину гідрохлорид), тетрациклінами, дипіридамолом, діазепамом. Несумісний з урокіназою, крім випадків застосування як антидоту після передозування останнього.

Високоактивні протромбінові комплекси та антифібринолітичні агенти, антиінгібіторні коагуляційні комплекси не слід застосовувати одночасно з транексамовою кислотою.

Необхідно уникати комбінації хлорпромазину та транексамової кислоти пацієнтам із субарахноїдальним крововиливом; це може призводити до спазму мозкових судин та церебральної ішемії та, можливо, до зниження церебрального потоку крові; симптоматичні властивості обох препаратів, можливо, сприяють розвитку спазму судин та церебральної ішемії у цих пацієнтів.

діюча речовина: транексамова кислота;

1 мл розчину містить 50 мг транексамової кислоти;

допоміжна речовина: вода для ін'єкцій.

При застосуванні Гемаксаму у звичайних дозах можливе виникнення запаморочення та артеріальної гіпотензії, погіршення якості кольорового сприйняття і чіткості зору, тому у період лікування слід уникати керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами, яка передбачає необхідність концентрації уваги та швидкості реакції.

Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування.
Транексамова кислота проникає через плаценту та у грудне молоко. Адекватних та строго контрольованих клінічних досліджень безпеки застосування транексамової кислоти в період вагітності не проводили, тому в цей період призначати препарат можна лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У разі необхідності застосування препарату слід вирішити питання щодо припинення годування груддю.

Максимальна разова доза не повинна перевищувати 10 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза становить 20 мг/кг маси тіла.

Кровотеча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого (кровотеча під час операцій та післяопераційному періоді на передміхуровій залозі, геморагічні ускладнення фібринолітичної терапії), так і місцевого (маткова, шлунково-кишкова кровотеча, кровотеча після простатектомії, тонзилектомії, конізації шийки матки, екстракції зуба у хворих на гемофілію).

• Підвищена чутливість до препарату;
• субарахноїдальний крововилив;
• важка ниркова недостатність;
• коагулопатія внаслідок дифузного внутрішньосудинного згортання крові (ДВСК-синдром) без значної активації фібринолізу;
• гострий артеріальний або венозний тромбоз;
• судоми в анамнезі;
• фібринолітичні стани після коагулопатії внаслідок виснаження, за винятком надмірної активації фібринолітичної системи при гострій тяжкій кровотечі;
• інтратекальні та внутрішньошлуночкові аплікації (небезпека набряку мозку та судом);
• порушення сприйняття кольорів;
• макроскопічна гематурія;
• високий ризик тромбоутворення;
• тромбофлебіт;
• інфаркт міокарда.

Гемаксам вводити внутрішньовенно (краплинно, струминно).

Режим дозування індивідуальний, залежить від клінічної ситуації.

При генералізованому фібринолізі вводити в разовій дозі 15 мг/кг маси тіла кожні 6-8 годин, швидкість введення - 1 мл/хв.

При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат по 200-500 мг 2-3 рази на добу.

При простатектомії або операції на сечовому міхурі вводити під час операції 1 г, потім по 1 г кожні 8 годин протягом 3 днів, після чого переходити на прийом таблетованої форми до зникнення макрогематурії.

Якщо існує великий ризик кровотечі при системній запальній реакції, рекомендується застосовувати препарат у дозі 10-11 мг/кг за 20-30 хвилин до хірургічного втручання.

Хворим на коагулопатію перед екстракцією зуба препарат вводити в дозі 10 мг/кг маси тіла, після екстракції зуба призначати прийом внутрішньо таблетованої форми транексамової кислоти.

У разі порушення функції виділення нирок необхідна корекція режиму дозування:

• при концентрації креатиніну в крові 120-250 мкмоль/л призначати по 10 мг/кг двічі на добу;
• при концентрації 250-500 мкмоль/л – по 10 мг/кг 1 раз на добу;
• при концентрації понад 500 мкмоль/л по 5 мг/кг 1 раз на добу. 

Особливості застосування

Не вводити внутрішньом'язово!

При застосуванні транексамової кислоти повідомляли про випадки судом. Більшість цих випадків були зареєстровані після внутрішньовенного застосування транексамової кислоти у високих дозах при проведенні аортокоронарного шунтування (АКШ). При застосуванні рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота виникнення випадків судом після операцій така сама, як у пацієнтів, які не приймали транексамову кислоту.

Можливі порушення зору, включаючи розмитий зір, порушення сприйняття кольорів. З появою цих симптомів лікування слід припинити. Крім того, повідомляли про випадки закупорки центральної артерії сітківки та центральної ретинальної вени. Після консультації офтальмолога для пацієнтів з офтальмологічними патологічними змінами, особливо при захворюваннях сітківки, лікар повинен вирішити питання необхідності продовження застосування розчину для ін'єкцій.

Не призначати пацієнтам, які приймають пероральні контрацептиви, естрогени через підвищений ризик тромбозу.

Транексамову кислоту не слід приймати одночасно з комплексом Фактор ІХ або антиінгібіторними коагуляційними комплексами, оскільки може бути підвищений ризик утворення тромбозів.

Пацієнтам із розсіяною внутрішньосудинною коагуляцією, яким необхідне лікування транексамовою кислотою, необхідно перебувати під наглядом лікаря, який має досвід лікування таких захворювань.

Транексамова кислота була виявлена в спермі у фібринолітичній концентрації, але не впливає на рухливість сперматозоїдів. Клінічні дослідження не виявили впливу на фертильність.

З обережністю препарат призначати при тромбогеморагічних ускладненнях (у поєднанні з гепарином і непрямими антикоагулянтами), при тромбозах (тромбофлебіт глибоких вен, тромбоемболічний синдром, інфаркт міокарда) або загрозі їх розвитку, порушенні сприйняття квітів. обструкція кров'яним згустком), ниркової недостатності (можлива кумуляція).

Перед початком та під час лікування необхідно проведення огляду окулістом на предмет гостроти зору, сприйняття кольору, стану очного дна.

З боку імунної системи: алергічні реакції (висипання, свербіж, кропив'янка), алергічний дерматит, реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію.

З боку травного тракту: диспепсичні явища (анорексія, нудота, блювання, печія, діарея, відчуття дискомфорту в шлунку та кишечнику).

З боку серця: тахікардія, біль у грудній клітці, артеріальна або венозна емболія, гіпотензія з або без втрати свідомості (після швидкої внутрішньовенної ін'єкції або у виняткових випадках після прийому внутрішньо). >

З боку органів зору: порушення сприйняття кольорів, нечіткість зору.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоз або тромбоемболія (ризик розвитку мінімальний).

З боку нирок: гострий некроз кіркового шару нирок.

Спільні розлади: судоми, запаморочення, слабкість, сонливість, нездужання.

У разі передозування можливі нудота, блювання, ортостатична гіпотензія.
Лікування симптоматичне, показаний форсований діурез. Необхідно підтримувати водно-сольовий баланс.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Це антигеморагічний засіб. Виявляє системну та місцеву гемостатичну дію при кровотечах, які пов'язані з підвищенням фібринолізу (менорагії, патологія тромбоцитів). Також транексамова кислота має протиалергічну, протизапальну дію шляхом стримування утворення кінінів, інших активних пептидів, що беруть участь у реакціях такого типу.