Тільки для внутрішньовенного введення.
Добова доза та швидкість інфузії залежать від об'єму крововтрати, підтримки або відновлення гемодинаміки та від гемодилюції (ефекту розведення). Гековен можна вводити повторно протягом декількох днів.
Перші 10-20 мл лікарського засобу слід вводити повільно. Пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом через можливі анафілактичні/анафілактоїдні реакції.
Доза для дорослих.
Доза становить до 50 мл розчину Гековен на кг маси тіла (еквівалентно 3 г гідроксиетилкрохмалю та 7,7 мекв натрію на кг маси тіла). Це еквівалентно 3500 мл Гековен для пацієнта вагою 70 кг.
Доза для дітей.
Дозування для дітей слід адаптувати до потреб у колоїдах конкретного пацієнта з урахуванням перебігу захворювання, а також гемодинаміки та статусу гідратації.
Для новонароджених та дітей віком до 2 років середня доза становить 16 ± 9 мл/кг маси тіла. Для дітей віком від 2 до 12 років середня доза становить 36 ± 11 мл/кг маси тіла. Доза для підлітків старша 12 років така сама, як доза для дорослих.
Особливості застосування
Виникнення анафілактичних/анафілактоїдних реакцій, таких як гіперчутливість, слабкі грипоподібні симптоми, брадикардія, тахікардія, бронхоспазм, некардіальний набряк легень, пов'язували з розчинами, що містять гідроксиетиловий крохмаль. Якщо виникли реакції гіперчутливості, введення препарату слід негайно припинити та провести відповідні лікувальні та підтримувальні заходи, доки симптоми не будуть усунені.
При появі ознак ураження нирок застосування ГЕК слід негайно припинити. Потрібно продовжувати стежити за функцією нирок у госпіталізованих пацієнтів принаймні до 90 днів. Випадки, коли виникала необхідність проведення замісної ниркової терапії, спостерігались у період до 90 днів після інфузії ГЕК.
Під час моніторингу стану коагуляції у пацієнтів, які перенесли операцію на відкритому серці у поєднанні зі штучним кровообігом, повідомлялося про крововтрату у цієї категорії пацієнтів при використанні інших розчинів ГЕК.
Застосування Гековена слід припинити за перших ознак клінічно значущої коагулопатії.
Слід уникати перевантаження рідиною, коригувати дозування пацієнтам із серцевою та нирковою дисфункцією. Потрібно регулярно оцінювати об'ємний стан та швидкість інфузії під час лікування, особливо у пацієнтів із серцевою недостатністю або тяжкою нирковою дисфункцією.
У разі тяжкої дегідратації спочатку призначаються розчини кристалоїдів. Як правило, потрібно вводити достатньо рідини, щоб уникнути зневоднення. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам із порушенням обміну електролітів.
Клінічна оцінка та періодичні лабораторні дослідження необхідні для контролю балансу рідини, концентрації електролітів у сироватці крові, функції нирок, кислотно-лужного балансу та параметрів коагуляції при тривалій парентеральній терапії, або якщо стан пацієнта потребує такої оцінки. Потрібно контролювати функцію печінки у пацієнтів, які отримують розчини ГЕК, включаючи Гековен. У разі повторного застосування слід ретельно контролювати показники зсідання крові.
В даний час відсутні надійні дані щодо безпеки тривалого застосування ГЕК пацієнтам після хірургічних втручань та пацієнтам із травмами.
Перед призначенням ГЕК таким хворим необхідно ретельно зважити очікувану користь та невизначеність щодо довгострокової безпеки, а також розглянути можливість альтернативного лікування.