Гідрокортизон мазь 1 % по 10 г у тубах

По 10 г у тубі. По 1 тубі у картонній пачці.

Мазь. Основні фізико-хімічні властивості: мазь від білого з жовтуватим відтінком до світло-жовтого кольору.

Фармакодинаміка. Гідрокортизон є активним негалогенізованим кортикостероїдом для місцевого застосування. Швидко чинить протизапальну, протинабрякову, протисвербіжну дію. Його ефективність така ж сама, як і галогенізованих стероїдів. Застосування у рекомендованих дозах не спричиняє пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи. Хоча застосування великих доз препарату протягом тривалого часу, особливо при використанні оклюзійних пов’язок, може призвести до збільшення вмісту кортизолу у плазмі крові, це не супроводжується зниженням реактивності гіпофізарно-наднирковозалозної системи, а відміна препарату сприяє швидкій нормалізації продукування кортизолу. Фармакокінетика. Всмоктування Після аплікації відбувається накопичення активної речовини в епідермісі, переважно у зернистому шарі. Метаболізм Гідрокортизону ацетат, абсорбований через шкіру, метаболізується до гідрокортизону та інших метаболітів безпосередньо в епідермісі, а потім у печінці. Виведення Метаболіти та незначна частина незміненого гідрокортизону ацетату виводиться із сечею та калом.

Всмоктування. Після аплікації відбувається накопичення активної речовини в епідермісі, переважно у зернистому шарі. Метаболізм. Гідрокортизону ацетат, абсорбований через шкіру, метаболізується до гідрокортизону та інших метаболітів безпосередньо в епідермісі, а потім у печінці. Виведення. Метаболіти та незначна частина незміненого гідрокортизону ацетату виводиться із сечею та калом.

Кортикостероїди для застосування у дерматології. Код АТХ D07А А02.

Немає даних про взаємодію з іншими лікарськими засобами.

діюча речовина: гідрокортизону ацетат; 1 г мазі містить гідрокортизону ацетату 10 мг; допоміжні речовини: парафін білий м’який, метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), ланолін, пентол, вода очищена, кислота стеаринова.

Застосовувати дітям віком від 2 років.

Поверхневі неінфіковані дерматози, які лікуються місцевими кортикостероїдами (екзема, алергічний та контактний дерматит, нейродерміт, псоріаз). Продовження лікування або підтримуюча терапія дерматозів, для лікування яких у минулому застосовували сильніші кортикостероїди.

Пошкодження шкіри, спричинені бактеріальними інфекціями (наприклад піодермія, сифілітичні або туберкульозні ураження), вірусними інфекціями (наприклад вітряна віспа, простий герпес, оперізувальний герпес, бородавка звичайна, бородавка плоска, кондилома, контагіозний молюск); інфекції, спричинені грибками та дріжджами; паразитарні інфекції (наприклад короста); виразкові ураження шкіри та рани; побічні реакції, спричинені кортикостероїдами (наприклад періоральний дерматит, стрії); іхтіоз, ювенільний підошовний дерматоз, вульгарні вугри, розацеа, ламкість судин шкіри, атрофія шкіри; алергічні реакції гіперчутливості на компоненти лікарського засобу або кортикостероїди (останні виникають рідко); новоутворення шкіри.

Лікарський засіб наносити у невеликій кількості на шкіру 1–3 рази на добу. При поліпшенні стану, як правило, достатньо застосування препарату 1 раз на добу або 2–3 рази на тиждень. Термін застосування визначає лікар. Гідрокортизон слід наносити рівномірним тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Препарат можна обережно втирати у шкіру для прискорення його проникнення. Для забезпечення кращого терапевтичного ефекту можна накласти оклюзійну пов’язку.

У разі місцевого застосування кортикостероїдів при захворюваннях, які призводять до потоншання рогівки або склери, можуть спостерігатися випадки перфорації. Є інформація про уповільнення загоєння ран, птоз, мідріаз, затуманення зору (див. розділ «Особливості застосування»). У разі тривалого лікування можливий також розвиток вторинних інфекційних уражень шкіри, атрофічних змін, гіпертрихозу. При тривалому застосуванні мазі, особливо на великих уражених ділянках шкіри, можливий розвиток гіперкортицизму як прояв резорбтивної дії гідрокортизону. У таких випадках лікарський засіб слід відмінити. Системні побічні реакції при місцевому застосуванні кортикостероїдів у дорослих виникають рідко, але можуть бути серйозними (див. розділ «Особливості застосування»). Особливо це стосується адренокортикальної супресії при тривалому застосуванні препарату. Рідко (>1/10000, < 1/1000) Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: дерматит, екзема, контактний дерматит; контактна алергія, пустульозне акне; атрофія шкіри, часто необоротна, що супроводжується потоншанням епідермісу, телеангіектазіями, пурпурою та стріями; депігментація, гіпертрихоз; розацеаподібний та періоральний дерматит, що супроводжується або не супроводжується атрофією шкіри; «ефект рикошету», що може призвести до стероїдної залежності; уповільнене загоювання ран. Ендокринні порушення: адренокортикальна супресія. Дуже рідко (< 1/10000, включаючи окремі повідомлення). З боку органів зору: підвищення внутрішньоочного тиску, підвищений ризик виникнення катаракти (при систематичному попаданні препарату на кон’юнктиву). З боку імунної системи: реакції гіперчутливості.

У випадку хронічного передозування або невідповідного застосування можуть виникати побічні ефекти, описані у розділі «Побічні реакції». У випадку, якщо спостерігаються симптоми гіперкортицизму, лікування слід припинити.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С.