Частота виникнення системних побічних ефектів є незначною через дуже низький рівень метронідазолу у плазмі крові при вагінальному застосуванні препарату (2–12 % від рівня, що досягається при пероральному застосуванні метронідазолу). Інша діюча речовина препарату, міконазолу нітрат, може спричиняти подразнення піхви (печіння, свербіж), як і всі інші протигрибкові засоби з вмістом похідних імідазолу, що вводяться інтравагінально (2–6 %). При вагінітах застосування препарату може спричинити запалення слизової піхви. Тому печіння і свербіж у піхві можуть спостерігатися від початку до третього дня терапії. Вказані симптоми значно знижуються впродовж лікування. У разі виникнення тяжкого подразнення або інших алергічних реакцій (висип, ангіоневротичний набряк в ділянці обличчя, губ, язика, гортані та бронхоспазм) необхідно припинити лікування.
Побічні реакції внаслідок місцевої дії діючих речовин препарату Гайнекс®.
Метронідазол: реакції гіперчутливості (у тому числі висипання на шкірі), біль у черевній порожнині, головний біль, свербіж, печіння і подразнення піхви.
Міконазолу нітрат: подразнення піхви (печіння, свербіж).
Побічні реакції внаслідок системної дії діючих речовин препарату Гайнекс®.
З боку крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, нейтропенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, лейкопенія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, алергічні реакції, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, лихоманка, анафілактичний шок.
З боку психіки: депресія, галюцинації, розлади свідомості.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість, атаксія, судоми, периферична нейропатія, асептичний менінгіт, енцефалопатія* (наприклад сплутаність свідомості, підвищення температури тіла, підвищена чутливість до світла, кривошия, галюцинації, параліч, розлади зору та руху), підгострий мозочковий синдром* (наприклад атаксія, дизартрія, порушення ходи, ністагм, тремор).
З боку органів зору: тимчасові порушення зору, такі як диплопія, міопія, розмивчасте зображення, зниження гостроти зору, зміни у сприйняті кольорів, оптична нейропатія/неврит.
Гепатобіліарні розлади: підвищення рівнів печінкових ферментів (аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, лужна фосфатаза), холестатичний або змішаний гепатит та ураження клітин печінки (гепатоцитів), іноді з жовтяницею; повідомлялося про випадки печінкової недостатності, що потребувала трансплантації печінки у пацієнтів, які лікувались метронідазолом та іншими антибіотиками.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: висипання, включаючи такі, що можуть супроводжуватись пропасницею, припливи, гіперемія, свербіж, поліморфна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, контактний дерматит.
З боку опорно-рухового апарату і сполучної тканини: міалгія, артралгія.
З боку нирок та органів сечовипускання: потемніння сечі (за рахунок метаболізму метронідазолу).
З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, порушення смаку, запалення слизової оболонки порожнини рота, металічний присмак у роті, обкладений язик, стоматит, глосит, нудота, блювання, запор, біль в епігастральній ділянці, діарея, сухість у роті, зниження апетиту, біль у животі та спазми.
Загальні порушення та реакції в місці введення: вагінальні виділення, вагініт, вульвовагінальне подразнення, дискомфорт у ділянці малого таза, відчуття спраги, відчуття печіння у піхві, свербіж, подразнення, місцеве подразнення та гіперчутливість, припливи, підвищення температури тіла.
* Можуть минати після припинення прийому препарату.