Всі побічні реакції наведено за системою класів та органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не можуть бути оцінені за наявними даними).
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея*; часто – абдомінальний біль*, запор, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання.
З боку нервової системи: часто – запаморочення, головний біль.
З боку імунної системи: частота невідома – анафілактичні реакції.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – висипання.
З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз: нечасто – вагінальна кровотеча (у тому числі постменопаузна кровотеча), міжменструальна кровотеча, порушення менструального циклу, спазм м’язів матки; рідко – менорагія, дисменорея; частота невідома – маткова кровотеча.
Вагітність, післяпологовий та перинатальний період: рідко – розрив матки**; частота невідома – емболія амніотичною рідиною, ненормальне скорочення матки, смерть плода, неповний аборт, передчасні пологи, затримка відшарування плаценти, перфорація матки.
Вроджені, сімейні та генетичні розлади: частота невідома – вади розвитку плода.
Загальні розлади: рідко – озноб; нечасто – пропасниця.
* - Діарея і біль у животі були пов’язані з дозуванням зазвичай розвивались на початку курсу терапії та були локальними. Є повідомлення про рідкісні випадки діареї, що призводила до сильної дегідратації. Симптоми діареї можуть бути зведені до мінімуму при застосуванні дози не більше 200 мкг під час вживання їжі та при уникненні застосування магнійвмісних антацидів.
** - Нечасто повідомлялося про розрив матки після прийому простагландинів протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності. Розриви матки траплялись у жінок, які багато разів народжували, або у жінок з рубцем після кесаревого розтину.
Побічні реакції, які виникають при застосуванні мізопростолу та при застосуванні НПЗЗ схожі.
Понад 15 000 пацієнтів у клінічних випробуваннях отримували принаймні одну дозу мізопростолу. Побічні реакції виникали переважно з боку ШКТ. Профіль побічних реакцій із частотою > 1 % був однаковим для нетривалих (тривалість 4–12 тижнів) та довгострокових (до 1 року) клінічних випробувань. Безпека тривалого (більше 12 тижнів) прийому мізопростолу була продемонстрована в кількох дослідженнях, у яких пацієнти отримували безперервне лікування протягом 1 року.
Сюди не входять несприятливі або незвичні зміни в морфології слизової оболонки шлунка, що визначаються після проведення біопсії шлунка. Не було значущих відмінностей у профілі безпеки мізопростолу у пацієнтів віком від 65 років порівняно з пацієнтами молодого віку. Застосування мізопростолу у дітей не оцінювалось.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.