Для назального застосування.
ГАЛАЗОЛІН® КОМБІ слід застосовувати по одному розпорошенню в кожну ніздрю не більше трьох разів на день. Дозування залежить від індивідуальної чутливості та клінічної реакції.
ГАЛАЗОЛІН® КОМБІ не слід застосовувати довше 7 днів, крім випадків, коли це рекомендовано лікарем.
ГАЛАЗОЛІН® КОМБІ (0,5 мг + 50 мг)/мл (з одним натисканням вивільняється 0,05 мг ксилометазолін гідрохлориду та 5,0 мг декспантенолу) призначають дітям віком від 2 років.
Діти віком від 2 до 6 років
1 доза спрею в кожну ніздрю 1-2 рази на добу (кожні 8-10 годин).
Застосування для дітей рекомендується лише під наглядом дорослих.
ГАЛАЗОЛІН® КОМБІ (1 мг + 50 мг) / мл (з одним натисканням вивільняється 0,1 мг ксилометазолін гідрохлориду та 5,0 мг декспантенолу) призначають дорослим та дітям старше 6 років.
Дорослі та діти віком від 6 років:
1 доза спрею в кожну ніздрю 1-2 рази на добу (кожні 8-10 годин).
Спосіб застосування:
- Перед кожним застосуванням препарату слід знімати захисний ковпачок.
- Перед першим застосуванням нового флакона спрею слід натиснути 3-5 разів на дозатор до появи дрібного рівномірного розпилення.
- Наконечник дозатора ввести носовий хід.
- Утримуючи флакон вертикально, натисніть на дозатор.
- Повторити введення в інший носовий хід.
- Після застосування слід закрити наконечник дозатора захисним ковпачком.
З гігієнічних міркувань кожну упаковку має використовувати лише одна людина, щоб уникнути інфікування.
Особливості застосування
Цей лікарський засіб слід застосовувати лише після ретельного оцінювання співвідношення ризик/корисність:
- пацієнтам, які приймають інгібітори МАО та інші лікарські засоби, що мають здатність підвищувати артеріальний тиск;
- пацієнтам із підвищеним внутрішньоочним тиском, особливо у випадку закритокутової глаукоми (див. розділ «Протипоказання»);
- пацієнтам із захворюваннями серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія);
- пацієнтам із феохромоцитомою;
- пацієнтам із метаболічними порушеннями (наприклад, у випадку цукрового діабету)
- пацієнтам, у яких спостерігалися побічні реакції на симпатоміметики, які виявляються у вигляді безсоння, запаморочення, серцевої аритмії, підвищення артеріального тиску;
- пацієнтам з гіперплазією передміхурової залози
- пацієнтам з порфірією.
Протинабрякові симпатоміметики, особливо при тривалому застосуванні або у разі передозування, можуть призвести до реактивної гіперемії слизової оболонки носа.
Цей зворотний ефект призводить до звуження повітряних ходів, змушує пацієнта повторно багаторазово застосовувати препарат до хронічного застосування.
Це призводить до хронічного набряку (rhinitis medicamentosa) із ризиком атрофії слизової оболонки порожнини носа.
У легких випадках може бути достатньою відміна симпатоміметиків спочатку в одну ніздрю, а потім, як тільки симптоми зникнуть – в іншу, щоб підтримати принаймні часткове носове дихання.
Не слід перевищувати рекомендовану дозу препарату, особливо при лікуванні дітей та пацієнтів похилого віку.
Пацієнти з синдромом подовженого інтервалу QT, які застосовували ксилометазолін, можуть мати підвищений ризик серйозних шлуночкових аритмій.
Препарат містить бензалконію хлорид, який може спричинити подразнення слизової оболонки носа.