Призначений для прийому внутрішньо.
Габапентин можна приймати разом з їжею або окремо. Препарат слід запивати достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).
При всіх показаннях для початку терапії використовується схема підбору, описана в таблиці 1. Дана схема рекомендується для дорослих та дітей з 12 років. Інструкції з добору дози для дітей віком від 12 років наведені в окремому підрозділі.
Таблиця 1.
Розрахунок дозування при початковому доборі доз.
|
День 1
|
День 2
|
День 3
|
300 мг 1 раз на добу
|
300 мг 2 рази на добу
|
300 мг 3 рази на добу
|
Скасування габапентину
Відповідно до поточних клінічних рекомендацій рекомендовано скасовувати габапентин поступово протягом мінімум 1 тижня, незалежно від показань.
Епілепсія.
При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуальної переносимості та ефективності.
Дорослі та діти з 12 років: ефективні дози при епілепсії – від 900 до 3600 мг/добу. Лікування починається з титрування дози препарату, як описано в Таблиці 1, або 300 мг дози 3 рази на добу в 1-й день. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати на 300 мг на добу кожні 2-3 дні до максимальної 3600 мг на добу. Для деяких пацієнтів потрібне повільніше титрування габапентину. Найкоротший термін досягнення дози 1800 мг/добу – 1 тиждень, 2400 мг/добу – 2 тижні, 3600 мг/добу – 3 тижні.
У довгострокових відкритих клінічних дослідженнях доза 4800 мг на добу добре переносилася пацієнтами. Добову дозу слід ділити на 3 прийоми. Максимальний інтервал між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 годин, щоб уникнути перерв у протисудомній терапії та попередження виникнення судомних нападів.
Діти з 6 до 12 років.
Початкова доза препарату повинна становити 10-15 мг/кг/добу. Ефективна доза повинна бути досягнута титруванням препарату протягом 3 діб. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 6 років становить 25-35 мг/кг/добу. Доведено, що дозу 50 мг/кг/добу добре переносили пацієнти у межах довгострокових клінічних досліджень. Загальну добову дозу слід розділити на рівні частини (прийом 3 рази на добу); максимальний інтервал між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 годин.
Немає необхідності контролю рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами, тому що при цьому не змінюється плазмова концентрація габапентину або концентрації інших протиепілептичних препаратів у сироватці.
Периферичний нейропатичний біль.
Дорослі.
Лікування починається з титрування дози відповідно до таблиці 1, інакше початкова доза 900 мг/добу має бути розділена на 3 прийоми. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та ефективності, дозу можна збільшувати по 300 мг на добу кожні 2-3 дні до максимальної - 3600 мг на добу. Для деяких пацієнтів потрібне повільніше титрування габапентину. Найкоротші терміни досягнення дози 1800 мг/добу – 1 тиждень, 2400 мг/добу – 2 тижні, 3600 мг/добу – 3 тижні.
Ефективність та безпека габапентину при лікуванні периферичного нейропатичного болю (наприклад, хворобливої діабетичної нейропатії або постгерпетичної невралгії) не вивчалися в рамках довгострокових клінічних досліджень тривалістю понад 5 місяців. Якщо пацієнту потрібне більш тривале (більше 5 місяців) лікування габапентином з приводу нейропатичного болю, перед початком терапії лікар має оцінити клінічний статус пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.
Інструкції при всіх показаннях.
Пацієнтам з важким загальним станом або певними обтяжуючими факторами, такими як низька маса тіла, стан після трансплантації, титрування слід проводити повільніше або зменшуючи крокову дозу, або подовжуючи інтервали між збільшенням дози.
Застосування пацієнтам похилого віку (від 65 років).
Пацієнтам похилого віку іноді потрібен індивідуальний підбір дози через можливе зниження функції нирок (див. таблицю 2). У пацієнтів похилого віку частіше спостерігається розвиток сонливості, периферичних набряків та слабкості.
Застосування пацієнтів з нирковою недостатністю.
Пацієнтам із вираженою нирковою недостатністю та/або пацієнтам на гемодіалізі потрібен індивідуальний підбір дози препарату (див. таблицю 2). Для цих пацієнтів рекомендовано застосування капсул габапентину по 100 мг.
Таблиця 2. Дози у разі порушення функції нирок.
Кліренс креатиніну (мл/хв)
|
Загальна добова доза габапентину*
мг/добу
|
≥ 80 (норми кліренсу креатиніну)
|
900-3600
|
50-79
|
600-1800
|
30-49
|
300-900
|
15-29
|
150**-600
|
< 15***
|
150**-300
|
Загальну добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Знижені дози застосовувати пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <79 мл/хв).
** Призначати 3 x 100 мг за день.
*** Для пацієнтів з кліренсом креатиніну <15 мл/хв. мл/хв).
Дози для пацієнтів, які отримують гемодіаліз.
Для пацієнтів з анурією, які перебувають на гемодіалізі і ніколи не отримували габапентин, рекомендована доза, що насичує, повинна становити 300-400 мг, потім необхідно призначати 200-300 мг габапентину після кожного 4-годинного гемодіалізу. У дні, вільні від гемодіалізу, габапентин не можна приймати.
Підтримуючу дозу габапентину для пацієнтів на гемодіалізі визначати на основі рекомендацій, зазначених у таблиці 2. На додаток до підтримуючої дози пацієнтам на гемодіалізі рекомендується прийом 200-300 мг після кожного 4-годинного гемодіалізу.
Особливості застосування
При виникненні гострого панкреатиту на фоні застосування габапентину показано скасування габапентину (див. розділ «Побічні реакції»).
Незважаючи на відсутність доказів наявності реактивних судомних нападів при застосуванні габапентину, різке скасування протисудомних препаратів у пацієнтів з епілепсією може сприяти розвитку епілептичного статусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Зменшувати дозу, скасовувати препарат або замінювати його іншим (альтернативним) слід поступово протягом не менше 1 тижня.
Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів можливе почастішання нападів або виникнення нових типів судомних нападів при застосуванні габапентину.
Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапентином у пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними.
Не вважається, що габапентин є ефективним для лікування первинно-генералізованих нападів, таких як абсанси, і може посилювати інтенсивність таких нападів у деяких пацієнтів. З цієї причини габапентин слід обережно застосовувати пацієнтам зі змішаними судомними нападами, включаючи абсанси.
Не проводили систематичних досліджень щодо застосування габапентину пацієнтам з 65 років. В одному подвійному сліпому дослідженні, в якому взяли участь пацієнти з нейропатичним болем, у пацієнтів віком від 65 років частіше, ніж у молодших пацієнтів, розвивалися сонливість, периферичні набряки та слабкість. За винятком цих даних, клінічні дослідження в цій віковій групі не отримали доказів відмінностей профілю небажаних явищ від такого у популяції молодих пацієнтів. Вплив довгострокового (більше 36 тижнів) застосування габапентину на здатність до навчання, інтелект та розвиток у дітей та підлітків належним чином не вивчений. У зв'язку з цим при вирішенні необхідності тривалої терапії слід враховувати можливі ризики. Дані постмаркетингових досліджень зареєстрували випадки зловживання та залежності. У зв'язку з цим необхідно ретельно оцінювати дані пацієнтів щодо зловживання наркотиками та спостерігати за появою можливих ознак зловживання габапентином, наприклад, прагнення отримати препарат, збільшення дози, розвиток толерантності.
Суїцидальні думки та поведінка спостерігалися у пацієнтів, які отримували протиепілептичні засоби для певних показань. Є доступні дані, що підтверджують підвищений ризик суїцидальних думок та поведінки. Механізм розвитку цього ризику невідомий, і наявні дані не виключають підвищеного ризику, пов'язаного з використанням габапентину.
Таким чином, ознаки суїцидальних думок та поведінки повинні бути перевірені, та має бути розглянуте використання відповідної терапії. Пацієнтам (та особам, які здійснюють догляд) слід рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок та поведінки.
Лабораторні тести.
Можуть виявитися неправдивими результати напівкількісних тестів визначення вмісту білка в сечі за допомогою тест-смужок. Тому при необхідності рекомендується проводити додаткові аналізи із застосуванням інших методів (біуретовий метод, турбідиметричний метод, проби з барвниками).
Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, наприклад, з непереносимістю лактози, лактазною недостатністю Лаппа, глюкозо-галактозною мальабсорбцією препарат приймати не слід.