Листя суниці застосовують за серцево-судинних захворювань: за атеросклерозу, для зниження артеріального тиску, ішемічної хвороби серця, аритмії та стенокардії, гіпертонічної хвороби, склеротичних уражень судин.
У народній медицині листя суниці застосовують як ефективний нирковий засіб за захворювань нирок, сечового міхура, за порушень сольового обміну, каменів і піску в нирках. Настій використовують як сечогінний засіб, у разі нічного нетримання сечі, жовчнокам'яної та сечокам'яної хвороб.
Настій і відвар листя суниці рекомендують як високовітамінний засіб у разі весняних авітамінозів, від анемії, що посилює і регулює обмін речовин. За загального занепаду сил, розумової та фізичної перевтоми, гіпо- та авітомінозів, недокрів'я, цинги, рахіту.
Листя суниці застосовують у разі захворювань шлунка та кишечнику: гастритів, ентероколітів, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, катарів товстого кишечнику, що супроводжуються проносами та закрепами, проносів, геморою. Як обволікаючий, в'яжучий засіб.
За хвороб печінки, жовчовивідних шляхів (холециститів), інфекційної жовтяниці.
Як допоміжний засіб за застуди, високої температури, бронхіальної астми; за ядухи, нічних потів, неврастенії, нервових нападів, безсоння, цукрового діабету.
Застосовують листя суниці в гінекології: за рясних менструацій, катаральних і маткових кровотеч, гемороїдальних кровотеч, фіброми матки.
Водний настій листя суниці у вигляді примочок і компресів вживають як косметичний засіб у разі вугрів і плям на обличчі. Зовнішньо листя суниці застосовують у разі гінгівітів, стоматитів, тонзилітів, запалення слизової оболонки ясен, захворювань горла, пародонтозу, неприємного запаху з рота, шкірних наривів, ранок, які мокнуть і кровоточать.