Фолієва кислота таблетки 1 мг блістер № 10

По 10 таблеток у блістері. По 3 або 5 блістерів у пачці.

Таблетки. Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з плоскою поверхнею та фаскою, світло-жовтого кольору. Допускається неоднорідність забарвлення і незначні вкраплення.

Фармакодинаміка. Фолієва кислота належить до вітамінів групи В і в організмі людини синтезується кишковою мікрофлорою. Після прийому препарату фолієва кислота відновлюється до тетрагідрофолієвої кислоти, яка є коферментом, що бере участь у різних процесах метаболізму. Вона необхідна для нормального розвитку інших клітин крові, у тому числі утворення і визрівання мегалобластів та утворення нормобластів. У поєднанні з вітаміном В₁₂ (ціанокобаламіном) стимулює процес кровотворення, частково — еритропоез. Бере участь у синтезі амінокислот (у тому числі метіоніну, серину, гліцину і гістидину), нуклеїнових кислот, пуринів, піримідинів, бере участь в обміні холіну. При вагітності фолієва кислота захищає організм від дії тератогенних факторів. При дефіциті фолієвої кислоти розвивається мегалобластний тип кровотворення, у вагітних жінок це може зумовити розвиток у плода вроджених вад (дефекти нервової трубки, гідроцефалію, тощо). Найважливішим наслідком дефіциту фолієвої кислоти є зменшення здатності відновлювати ушкоджені тканини. Фармакокінетика. Після перорального прийому фолієва кислота добре і повністю всмоктується з травного тракту переважно у верхньому відділі дванадцятипалої кишки та проксимальному відділі тонкої кишки. Майже повністю зв’язується з білками плазми крові. Близько 87% фолатів, що надійшли в кров, знаходяться в еритроцитах, 10–13% — у сироватці крові. З крові фолати надходять у печінку, де вони зазнають активації під дією ферменту дигідрофолатредуктази, перетворюючись у тетрагідрофолієву кислоту. Максимальна концентрація у крові досягається через 30–60 хвилин. Виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів; якщо прийнята доза значно перевищує добову потребу у фолієвій кислоті, то нирки починають виділяти вітамін у незміненому стані. Виводиться з сечею шляхом клубочкової фільтрації; 5 мг перорально прийнятої фолієвої кислоти виводиться з організму через 5 годин. Під час гемодіалізу видаляється з системи кровообігу.

Антианемічні засоби. Фолієва кислота та її похідні. Код АТХ В03В В01.

У пацієнтів з дефіцитом фолату застосування фолієвої кислоти може зменшити рівень фенобарбіталу, фенітоїну та примідону у плазмі крові і спричинити епілептичний напад. Пероральні протизаплідні засоби, етанол, сульфасалазин, циклосерин, глютетимід і метотрексат можуть впливати на метаболізм фолату. Ацетилсаліцилова кислота може збільшувати елімінацію фолієвої кислоти. Фолати підвищують ефективність літію. Закис азоту може викликати гострий дефіцит фолієвої кислоти. Дефіцит фолієвої кислоти можуть спричинити такі лікарські засоби як: протитуберкульозні препарати, антагоністи фолієвої кислоти, такі як піриметамін, триамтерен, триметоприм. Засвоєння фолієвої кислоти зменшується при одночасному застосуванні з анальгетиками, протисудомними препаратами, антацидами, хлорамфеніколом, неоміцином, поліміксинами, антибіотиками, сульфаніламідами, цитостатиками. Фолієва кислота може зменшувати всмоктування цинку в кишечнику. Не можна застосовувати разом з мінеральними кислотами, лужними речовинами, відновниками, оскільки відбувається інактивація фолієвої кислоти. Уникати одночасної комбінації з флюороурацилом. Антацидні препарати, що містять алюміній або магній можуть зменшити поглинання фолієвої кислоти, тому пацієнтам слід рекомендувати приймати антациди через 2 години після застосування фолієвої кислоти. Фолієва кислота підвищує метаболізм фенітоїну. Випадки зниження чи зміни абсорбції можуть з’явитися при одночасному застосуванні холестираміну і фолієвої кислоти. Тому препарат необхідно приймати за 1 годину до або через 4–6 годин після прийому холестираміну.

Протипоказане застосування препарату дітям віком до 3 років.

Макроцитарні анемії, зокрема мегалобластні анемії у вагітних; для лікування спру з метою нормалізації гемопоезу, усунення або зменшення клінічних проявів захворювання. Анемії та лейкопенії, зумовлені іонізуючою радіацією, хімічними речовинами, у тому числі ліками; анемії, що виникли внаслідок резекції шлунка або частини кишечнику, мегалобластні анемії, зумовлені туберкульозом кишечнику і хронічними гастроентеритами (при цих захворюваннях показана і без розвитку анемії), перніціозні анемії, пелагра. Дефіцит фолієвої кислоти, пов’язаний з незбалансованим або з незадовільним харчуванням. Як допоміжний засіб при депресіях та синдромі підвищеної тривожності; при лікуванні дисплазії шийки матки.

Підвищена чутливість до фолієвої кислоти або до компонентів препарату, дефіцит вітаміну В₁₂, злоякісні новоутворення, злоякісні анемії, нелікований дефіцит кобаламіну.

Препарат переноситься добре. з боку травного тракту: рідко — нудота, блювання, здуття живота, метеоризм, відчуття гіркоти, дуже рідко — анорексія; з боку імунної системи: рідко — алергічні реакції, у тому числі висипання на шкірі, еритема, кропив'янка, свербіж і розлади дихання у результаті бронхоспазму, артеріальна гіпотонія, анафілактичні реакції; з боку центральної нервової системи: лихоманка, розлад нічного сну, судоми; з боку сечовидільної системи: гіпертрофія епітеліальних клітин у канальцях нирок і порушення їх функцій.  

Симптоми: передозування фолієвої кислоти може маскувати дефіцит вітаміну В₁₂. Тривале і значне перевищення рекомендованих доз може викликати небезпечне накопичення кристалів фолацина, що призводить до інтоксикації організму і посилення побічних ефектів. Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ^оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.