Флемоксин солютаб таблетки дисперг. 500 мг № 20

По 5 таблеток у блістері, по 4 блістери у картонній пачці.

Таблетки, що диспергуються.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору (при зберіганні можливий світло-жовтий відтінок), довгастої форми з гравіруванням «234» – для Флемоксину Солютабу 500 мг позначкою на одному боці та рискою на іншому боці.

Флемоксин Солютаб – бактерицидний антибіотик широкого спектра дії групи напівсинтетичних пеніцилінів.
Дані іn vitro щодо чутливості до амоксициліну деяких клінічно значущих мікроорганізмів.
Активність in vitro
Середня мінімальна інгібуюча концентрація (МІК)
0,01 – 0,1 мкг/мл 0,1 – 1 мкг/мл 1 – 10 мкг/мл
Грампозитивні мікроорганізми
Streptococci групи А
Streptococci групи B
Str. pneumonie
Cl.welchii
Cl. tetani
Staph. aureus (бета-лактамазонегативні штами)
B. anthracis
L.subtilis
L. monocytogenes
Str. faecalis
Грамнегативні мікроорганізми
N. gonorrhoeae
N. meningitidis
H. influenzae
Bordetella pertussis
E. coli
P. mirabilis
S. typhi
Sh. sonnei
V.cholerae
Амоксицилін неактивний щодо мікроорганізмів, які виробляють бета-лактамази, таких як Pseudomonas, Klebsiella, індол-позитивних штамів Proteus та штамів Enterobacter. Рівень резистентності чутливих мікроорганізмів може бути варіабельним на різних територіях.

Всмоктування. Після перорального прийому таблеток «Флемоксин Солютаб» амоксицилін всмоктується швидко і практично повністю (85–90 %), препарат кислотостійкий. Прийом їжі практично не впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація активної речовини у плазмі крові при прийомі таблеток «Флемоксин Солютаб» досягається через 1–2 години. Після прийому всередину 375 мг амоксициліну у плазмі крові реєструвалася максимальна концентрація активної речовини, яка становить 6 мкг/л. При подвоєнні (або зниженні у 2 рази) дози препарату максимальна концентрація у плазмі крові також змінюється (збільшується або зменшується) у 2 рази.
Розподіл. Приблизно 20 % амоксициліну зв’язується з білками плазми крові. Амоксицилін проникає у слизові оболонки, кісткову тканину та внутрішньоочну рідину, мокротиння у терапевтично ефективних концентраціях. Концентрація амоксициліну в жовчі перевищує її концентрацію в крові у 2–4 рази. В амніотичній рідині та пуповинних судинах концентрація амоксициліну становить 25–30 % від його рівня у плазмі крові вагітної жінки. Амоксицилін погано проникає у спинномозкову рідину; однак при запаленні мозкових оболонок (наприклад при менінгітах) концентрація у спинномозковій рідині становить приблизно 20 % від концентрації у плазмі крові.
Метаболізм. Амоксицилін частково метаболізується, більшість його метаболітів неактивні щодо мікроорганізмів, але володіють алергенними властивостями.
Виведення. Амоксицилін елімінується переважно нирками, приблизно 80 % – шляхом канальцевої екскреції, 20 % – шляхом клубочкової екстракції. Приблизно 90 % амоксициліну виводиться через 8 годин, 60–70 % у незмінному стані нирками. При відсутності порушень функції нирок період напіввиведення амоксициліну становить 1–1,5 години. У недоношених, новонароджених дітей та немовлят до 6 місяців – 3–4 години.
При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну рівний або менше 15 мл/хв) період напіввиведення амоксициліну збільшується і досягає при анурії 8,5 години.
Період напіввиведення амоксициліну не змінюється при порушенні функції печінки.

Протимікробні засоби для системного застосування. Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни широкого спектра дії. Амоксицилін. Код АТХ J01CA04.

При одночасному застосуванні алопуринолу та амоксициліну підвищується ризик виникнення шкірних алергічних реакцій.
Описані окремі випадки збільшення рівня міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) у пацієнтів, які одночасно приймали амоксицилін та аценокумарол або варфарин. Якщо таке застосування необхідне, слід ретельно контролювати протромбіновий час або МНВ з додаванням або припиненням лікування амоксициліном. Крім того, може виникати необхідність проведення корекції дози пероральних антикоагулянтів.
Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання токсичності останнього.
При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати неферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки неферментні методи можуть давати хибнопозитивні результати.
Пробенецид, фенілбутазон, оксифенбутазон, меншою мірою – ацетилсаліцилова кислота, індометацин та сульфінпіразон, пригнічують тубулярну секрецію препаратів пеніцилінового ряду, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та концентрації амоксициліну в плазмі крові.
Як і інші антибіотики, амоксицилін може мати вплив на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зменшення ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.
Препарати, що мають бактеріостатичну функцію (антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди, хлорамфенікол), можуть нейтралізувати бактерицидний ефект амоксициліну. Паралельне застосування аміноглікозидів є можливим (синергічний ефект).

діюча речовина: amoxicillin;
1 таблетка містить амоксициліну (в формі амоксициліну тригідрату) – 500 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, целюлоза мікрокристалічна та натрію кармелоза, кросповідон, ванілін, ароматизатор мандариновий, ароматизатор лимонний, сахарин, магнію стеарат.

Не проводились дослідження впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Проте можуть виникати побічні реакції (наприклад алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть впливати на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами (див. розділ «Побічні ефекти»).

Не проводились дослідження впливу на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Проте можуть виникати побічні реакції (наприклад алергічні реакції, запаморочення, судоми), які можуть впливати на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами (див. розділ «Побічні ефекти»).

Для дітей з масою тіла < 40 кг добова доза становить 40–90 мг/кг/добу, яку слід розділити на 2–3 прийоми (не перевищувати дозу 3 г/добу), залежно від показань, тяжкості захворювання і чутливості мікроорганізмів.
Дані фармакокінетики/фармакодинаміки показують, що відмічається краща ефективність при прийомі 3 рази на добу, тому прийом двічі на добу рекомендований, тільки якщо застосовується доза верхньої рекомендованої межі.
Дітям з масою тіла більше ніж 40 кг слід застосовувати рекомендовані для дорослих дози.

Інфекції, спричинені чутливими до лікарського засобу мікроорганізмами:
органів дихання;
органів сечостатевої системи;
органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ);
шкіри та м’яких тканин.

Підвищена чутливість до діючої речовини, до інших пеніцилінів або до будь-якої з допоміжних речовин.
Тяжка негайна реакція гіперчутливості (наприклад, анафілаксія) до іншого бета-лактамного антибіотика (наприклад, цефалоспорину, карбапенему або монобактаму) в анамнезі.

При інфекціях помірного чи середнього ступеня тяжкості рекомендовані такі дози:
Дорослі (включаючи пацієнтів похилого віку): всередину 500–750 мг 2 рази на добу або 500 мг 3 рази на добу.
Діти з масою тіла <40 кг
Добова доза для дітей становить 40–90 мг/кг/добу, яку слід розділити на 2–3 прийоми (не перевищувати дозу 3 г/добу), залежно від показань, тяжкості захворювання і чутливості мікроорганізмів (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакологічні властивості»).
Дані фармакокінетики та фармакодинаміки показують, що застосування тричі на добу більш ефективне, ніж двічі на добу (рекомендується, якщо дози становлять верхню межу рекомендованих доз).
Дітям з масою тіла більше ніж 40 кг слід застосовувати рекомендовані для дорослих дози.
Спеціальні рекомендації.
Тонзиліт: 50 мг/кг/добу, розділити на 2 прийоми.
Гострий середній отит: в зоні високої поширеності пневмокока із зниженою чутливістю до пеніцилінів дозовий режим повинен відповідати місцевим рекомендаціям.
Рання стадія хвороби Лайма (ізольована еритема мігрантів): 50 мг/кг/добу, розподілити на 3 прийоми, протягом 14–21 дня.
Профілактика ендокардиту: 50 мг амоксициліну/кг маси тіла – разова доза за 1 годину до планової хірургічної процедури.
Гонорея (гостра, неускладнена): разова доза 3 г.
При лікуванні інфекцій з тяжкодоступними вогнищами, наприклад гострого середнього бактеріального отиту, кращим є трикратний прийом лікарського засобу.
При хронічних захворюваннях, при рецидивах, інфекціях з тяжким перебігом рекомендується прийом препарату 3 рази на добу в дозах по 750–1000 мг; дітям – до 60 мг/кг/добу (розподілити на 3 прийоми).
Тривалість застосування.
У випадку інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості лікарський засіб приймають протягом 5–7 днів. Однак у випадку інфекцій, спричинених стрептококом, тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів.
При лікуванні хронічних захворювань, локальних інфекційних уражень, інфекцій тяжкого перебігу дози препарату повинні визначатися клінічною картиною захворювання.
Прийом препарату треба продовжувати протягом 48 годин після зникнення симптомів захворювання.
Пацієнти з порушеннями функції нирок.
Необхідно знизити дозу препарату у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче, ніж 30 мл/хв, рекомендовано збільшувати інтервал між прийомом препарату і зменшувати добову дозу препарату (див. розділ «Особливості застосування», «Фармакологічні властивості»).
Ниркова недостатність у дорослих пацієнтів (включаючи пацієнтів похилого віку)
Кліренс креатиніну, мл/хв Доза Інтервал між прийомом
>30 Відсутня необхідність в корекції дози -
10–30 500 мг 12 год
<10 500 мг 24 год
Гемодіаліз: в кінці процедури гемодіалізу необхідно прийняти 500 мг амоксициліну.
Ниркова недостатність у дітей з масою тіла менше 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв Доза Інтервал між прийомом
>30 Звичайна доза Відсутня необхідність в зміні
10–30 Звичайна доза 12 год (відповідно до 2/3 дози)
<10 Звичайна доза 24 год (відповідно до 1/3 дози)
Пацієнти з порушеннями функції печінки.
Порушення функції печінки не впливає на період напіввиведення препарату.
Спосіб застосування.
Флемоксин Солютаб призначений для перорального застосування.
Прийом їжі не впливає на всмоктування лікарського засобу Флемоксин Солютаб.
Розвести таблетку в склянці води, добре перемішати до одержання однорідної суспензії і зразу випити.

Найчастіше повідомлялось про такі побічні реакції: діарея, нудота та блювання.
Побічні реакції, які спостерігалися під час проведення клінічних досліджень та післяреєстраційного нагляду амоксициліну представлені нижче відповідно до класифікації MEdDRA.
Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення:
дуже часто (≥1/10);
часто (≥1/100 та <1/10);
нечасто (≥1/1000 та <1/100);
рідко (≥1/10 000 та <1/1 000);
дуже рідко (<1/10 000);
частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).
Інфекції та інвазії
Дуже рідко Кандидоз шкіри та слизових оболонок, надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів.
Розлади з боку крові та лімфатичної системи
Дуже рідко
Лейкопенія (у тому числі тяжка, зворотна;
нейтропенія або агранулоцитоз), зворотна тромбоцитопенія та гемолітична анемія.
Збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу (див. розділ «Особливості застосування»).
Розлади з боку імунної системи
Дуже рідко Тяжкі алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, анафілаксію, сироваткову хворобу, алергічний васкуліт (див. розділ «Особливості застосування»).
Частота невідома Реакція Яриша – Герксгеймера (див. розділ «Особливості застосування») та гострий коронарний синдром, асоційований з реакцією гіперчутливості (синдром Коуніса) (див. розділ «Особливості застосування»).
Розлади з боку нервової системи
Дуже рідко Гіперактивність, запаморочення, судоми (у випадках порушення функції нирок або у випадках передозування).
Частота невідома Асептичний менінгіт.
Розлади з боку травного тракту
Дані клінічних випробувань
* Часто Діарея та нудота
* Нечасто Блювання
Дані постмаркетингових спостережень
Дуже рідко
Антибіотикоасоційований коліт, включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт.
Чорний волосатий язик
Знебарвлення язика
#Зміна кольору зубів
З боку печінки та жовчовивідних шляхів
Дуже рідко Гепатит, печінкові розлади, холестатична жовтяниця, помірне підвищення рівня печінкових ферментів (аспартат-амінотрансфераза, аланін-аміно-трансфераза).
Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини
Дані клінічних випробувань
* Часто Висип шкіри
* Нечасто Кропив'янка і свербіж
Дані постмаркетингових спостережень
Дуже рідко Реакції з боку шкіри, такі як мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, пухирчастий ексфоліативний дерматит, бульозний дерматит, реакція фоточутливості та реакція на лікарський засіб, що супроводжується еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
Розлади з боку нирок і сечовидільного тракту
Дуже рідко
Інтерстиціальний нефрит, Кристалурія (див. розділи «Особливості застосування» та «Передозування»).
* Частота зазначених небажаних реакцій була оцінена за даними клінічних досліджень, в яких загалом брали участь приблизно 6000 дорослих та дітей, які приймали амоксицилін.
# У дітей з`явилася поверхнева зміна кольору зубів. Належний догляд за зубами може допомогти уникнути зміни кольору зубів: наліт зазвичай знімається щіткою для зубів.

Симптоми: при передозуванні виникають порушення функції травного тракту, такі як нудота, блювання, діарея; наслідком чого можливе порушення водно-електролітного балансу. Повідомлялося про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності.

Лікування: слід викликати блювоту або провести промивання шлунка, після чого прийняти активоване вугілля та осмотичний проносний засіб (сульфат натрію). Слід підтримувати водний та електролітний баланс. Амоксицилін можна видалити з кровотоку шляхом гемодіалізу. Специфічний антидот невідомий.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Флемоксин Солютаб – бактерицидний антибіотик широкого спектра дії групи напівсинтетичних пеніцилінів.