Механізм дії та фармакодинамічні ефекти
Фулвестрант є конкурентним антагоністом естрогенових рецепторів (ЕР), спорідненість з якими порівняно з естрадіолом. Фулвестрант блокує трофічну дію естрогенів, не проявляючи часткової агоністичної (естрогеноподібної) активності. Механізм дії пов'язаний з негативною .
Клінічні дослідження за участю жінок у постменопаузі з первинним раком молочної залози показали, що фулвестрант порівняно з плацебо значно знижує рівень білків ЕР при пухлинах з позитивними ЕР. агоністів естрогенів ефектів. Також було показано, що фулвестрант у дозі 500 мг більшою мірою, ніж фулвестрант у дозі 250 мг, інгібує ЕР та маркер проліферації Ki67 в пухлинах молочної залози при неоад'ювантному лікуванні жінок у постінформації.
Клінічна безпека та ефективність застосування лікарського засобу на пізніх стадіях раку молочної залози
Монотерапія
Клінічне дослідження фази 3 було проведено за участю 736 жінок у період постменопаузи з поширеним раком молочної залози, які мали рецидив захворювання на фоні або після ад'ювантної ендокринної терапії або прогрес після ендокринної терапії з приводу поширеного захворювання. пацієнтки, у яких захворювання рецидивувало або прогресувало під час антиестрогенної терапії (підгрупа АЕ), та 313 пацієнток, у яких захворювання рецидивувало або прогресувало на фоні лікування інгібіторами ароматази (підгрупа АІ). Це дослідження порівнювало ефективність та безпеку застосування лікарських засобів дозі 500 мг (n=362) і в дозі 250 мг (n=374). Головною кінцевою точкою була виживання без прогресування захворювання (ВБП); ключові вторинні кінцеві точки ефективності включали частоту об'єктивної відповіді (ЛОД), nbsp; частоту клінічної ефективності (ЧКЕ) та загальну виживання (ЗВ). Результати дослідження CONFIRM про ефективність узагальнені нижче в таблиці 1.
Таблиця 1. Узагальнення результатів аналізу головної кінцевої точки ефективності (ВБП) та ключових вторинних кінцевих точок ефективності у дослідженні CONFIRM
Змінна
|
Тип оцінки; порівняння лікування
|
Фазлодекс
500 мг
(n=362)
|
Фазлодекс
250 мг
(n=374)
|
Порівняння груп
(Фазлодекс 500 мг/Фазлодекс 250 мг)
|
Співвідношення ризиків
|
95% ДІ
|
|
ВБП
|
KM медіана в місяцях;
співвідношення ризиків
|
Усі пацієнти
|
6,5
|
5,5
|
0,80
|
0,68; 0,94
|
0,006
|
|
8,6
|
5,8
|
0,76
|
0,62; 0,94
|
0,013
|
|
5,4
|
4,1
|
0,85
|
0,67; 1,08
|
0,195
|
ЗВ b
|
KM медіана в місяцях;
співвідношення ризиків
|
Усі пацієнти
|
26,4
|
22,3
|
0,81
|
0,69; 0,96
|
0,016 c
|
|
30,6
|
23,9
|
0,79
|
0,63; 0,99
|
0,038 c
|
|
24,1
|
20,8
|
0,86
|
0,67; 1,11
|
0,241 c
|
Змінна
|
Тип оцінки; порівняння лікування
|
Фазлодекс
500 мг
(n=362)
|
Фазлодекс
250 мг
(n=374)
|
Порівняння між групами
(Фазлодекс 500 мг/Фазлодекс 250 мг)
|
Абсолютна різниця в %
|
95% ДІ
|
ЛОД _
|
% пацієнтів з ОВ;
абсолютна різниця у %
|
Усі пацієнти
|
13,8
|
14,6
|
|
|
|
18,1
|
19,1
|
|
8,2; –9,3
|
|
7,3
|
8,3
|
|
|
ЧКЕ e
|
% пацієнтів із КЕ;
абсолютна різниця у %
|
Усі пацієнти
|
45,6
|
39,6
|
6,0
|
|
|
52,4
|
45,1
|
7,3
|
|
|
36,2
|
32,3
|
3,9
|
|
а Фазлодекс показаний пацієнткам, у яких хвороба рецидивувала або прогресувала на тлі антиестрогенної терапії. Результати в підгрупі АІ не остаточні.
b Значення ОВ представлене для остаточного аналізу виживання при 75% обробці даних.
з Номінальне значення без будь-яких коригувань, зроблених для повторюваності між первинними аналізами загальної виживання при 50% обробці та оновленими аналізами виживання при 75% обробці даних.
d ЧОВ була проаналізована у пацієнток, відповідь яких оцінювався на початковому рівні (тобто вони мали прояви захворювання, які можна було оцінити на вихідному рівні: 240 пацієнток у групі застосування Фазлодекс у дозі 500 мг та 261 пацієнтка у групі застосування Фазлодекс у дозі 250 мг).
e Пацієнти з найкращою об'єктивною відповіддю у вигляді повної відповіді, з частковою відповіддю або стабілізацією захворювання протягом ≥ 24 тижнів.
ВБП – виживання без прогресування захворювання; ЛД – частота об'єктивної відповіді; ОВ – об'єктивна відповідь; ЧКЕ – частота клінічної ефективності; КЕ – клінічна ефективність; ЗВ – загальна виживання; К-М – Каплан -ndash; Мейєр; ДІ – довірчий інтервал; AI – інгібітор ароматази; АЕ – антиестроген.
Було проведено рандомізоване подвійне сліпе з подвійним маскуванням мультицентрове дослідження фази 3 з вивчення ефективності лікарського засобу Фазлодекс 500 мг порівняно з анастрозолом 1 мг у жінок у постменопаузі з місцеворозповсюдженим або метастатичним раком молочної залози з позитивними естроген-/ . Загалом 462 пацієнтки були послідовно рандомізовані 1:1 у групу фулвестранту 500 мг або анастрозолу 1 мг.
Рандомізація була стратифікована за ознаками захворювання (місцерозповсюджений рак або метастатичний), попередньо проведеною хіміотерапією у разі поширеного захворювання та клінічними проявами захворювання.
Початковою кінцевою точкою ефективності була виживання без прогресування захворювання (ВБП) за оцінкою дослідника відповідно до RECIST 1.1 (Response Evaluation Criteria in Solid Tumors). ПЛ).
Медіана віку пацієнток, залучених до цього дослідження, становила 63 роки (в діапазоні від 39 до 90 років). У більшості пацієнток (87,0%) спостерігалася метастатична форма захворювання на початку дослідження. П'ятдесят п'ять відсотків ( 55%) пацієнток мали метастази у внутрішні органи на початку дослідження. Загалом 17,1% пацієнток отримували хіміотерапію раніше у зв'язку з поширеним захворюванням; 84,2% пацієнток мали виміряні прояви захворювання.
Достовірні результати спостерігалися у більшості пацієнток з попередньо визначених підгруп. У підгрупі пацієнток з метастазами не у внутрішні органи (n=208), які отримували Фазлодекс, показник ВР (ставлення ризиків) склав 0,592 (95% ДІ: 0,839; ) у порівнянні з пацієнтками, які отримували анастрозол. У підгрупі пацієнток з метастазами у внутрішні органи (n = 254), які отримували Фазлодекс, показник ВР склав 0,993 (95% ДІ: 0,740; 1,331), порівняно з пацієнтками, які отримували. Результати ефективності дослідження FALCON представлені в таблиці 2 та на графіку 1.
Таблиця 2. Узагальнення результатів аналізу первинної кінцевої точки ефективності (ВБП) та ключових вторинних кінцевих точок ефективності у дослідженні FALCON (оцінка дослідником, вибірка «всі рандомізовані пацієнти відповідно до призначеного лікування»).
Фазлодекс
500 мг
(n=230)
|
Анастрозол
1 мг
(n=232)
|
Виживання без прогресування
|
Кількість випадків ДБЖ (%)
|
143 (62,2 %)
|
166 (71,6 %)
|
ВБП ставлення ризиків (95% ДІ) та р-значення
|
ВР 0,797 (0,637 – 0,999)
р = 0,0486
|
Медіана ВБП [місяць (95 % ДІ)]
|
16,6 (13,8; 21,0)
|
13,8 (12,0; 16,6)
|
Кількість випадків ЗВ*
|
67 (29,1 %)
|
75 (32,3 %)
|
Спільне виживання відносин ризиків (95% ДІ)
та р-значення
|
ВР 0,875 (0,629–1,217)
р = 0,4277
|
ЛОД**
|
89 (46,1%)
|
88 (44,9%)
|
ЛОД ставлення шансів (95% ДІ) та р-значення
|
ВШ 1,074 (0,716-1,614)
р = 0,7290
|
Медіана тривалості відповіді (місяців)
|
20,0
|
13,2
|
ЧКЕ (частота клінічної ефективності)
|
180 (78,3%)
|
172 (74,1%)
|
ЧКЕ ставлення шансів (95% ДІ) та p-значення
|
ВШ 1,253 (0,815–1,932)
р = 0,3045
|
*(31% обробка) – аналіз ЗВ не є фінальним.
**Для пацієнток із вимірюваними проявами хвороби.
Графік 1. Крива ВБП за Капланом – ndash; Мейєру (оцінка дослідника, вибірка «всі рандомізовані пацієнти відповідно до призначеного лікування»), дослідження FALCON.
Вірогідність ВБП
|
Час від рандомізації (місяць)
|
Лікування: Фулвестрант 500 мг (n=230)… Анастрозол 1 мг (n=232)
|
Кількість пацієнтів з ризиками
Фуллв. 500 230 187 171 150 124 110 96 81 63 44 24 11 2 0
Анаст. 1 232 194 162 139 120 102 81 60 45 31 22 10 0 0
|
Два клінічні дослідження фази 3 були проведені загалом за участю 851 жінки в постменопаузі з пізніми стадіями раку молочної залози, які мали рецидив захворювання на фоні або після ад'ювантної гормональної терапії або прогресування після гормональної терапії з приводу пізніх стадій захворювання. Сім сім; сім відсотків (77%) популяції дослідження хворіли на рак молочної залози з позитивними естрогеновими рецепторами. Ці дослідження порівнювали безпеку та ефективність щомісячного введення лікарського зоофазу Фазлодекс у дозі 250 мг з щоденним введенням 1 мг анастрозола (інгібі). Фазлодекс у щомісячній дозі 250 мг був принаймні настільки ж ефективним, як анастрозол, у значенні виживання без прогресування захворювання, об'єктивної відповіді та часу до смерті. Між двома групами лікування не було статистично значущої різниці за жодною з цих кінцевих точок. Об'єднаний аналіз обох досліджень показав, що прогресування спостерігалося у 83% пацієнток, які отримували Фазлодекс, порівняно з 85% пацієнток, які отримували анастрозол. Об'єднаний аналіз обох досліджень показав, що ризиків для лікарського засобу Фазлодекс у дозі 250 мг та анастрозолу щодо параметра виживання без прогресування захворювання склало 0,95 (95% ДІ 0,82 – 1,10). Рівень об'єктивної відповіді для лікарського засобу Фазлодекс у дозі 250 мг склав 1 2% порівняно з 16,5% для анастрозолу. Медіана часу до смерті становила 27,4 місяця для пацієнток, які отримували Фазлодекс, і 27,6 місяця для пацієнток, які отримували анастрозол.
Комбінована терапія з палбоциклібом
Міжнародне рандомізоване подвійне сліпе мультицентрове дослідження фази 3 у паралельних групах для вивчення застосування лікарського засобу Фазлодекс 500 мг з палбоциклібом 125 мг у порівнянні із застосуванням лікарського засобу Фазлодекс 500 мг з плацебо проводилося за участю жінок з HR- або променевої терапії з лікувальною метою, незалежно від статусу менопаузи, в яких захворювання прогресувало після раніше проведеної ендокринної терапії у складі (нео)ад'ювантної терапії або при метастазах.
Загалом 521 жінка в період пре-/пері- та постменопаузи з прогресуванням захворювання протягом 12 місяців або після завершення ад'ювантної ендокринної терапії, або протягом 1 місяця або після завершення попередньої ендокринної терапії поширеного захворювання було рандомізовано у співвідношенні 2:1 до групи застосування лікарського. засоби Фазлодекс з палбоциклібом або лікарського засобу Фазлодекс з плацебо та стратифікований за документованою чутливістю до попередньої гормональної терапії, статусом менопаузи на момент включення до дослідження (у період пре-/пері- або постменопаузи) та наявністю метастазів у внутрішні органи. пре/перименопаузи отримували агоніст ЛГРГ гозерелін. Пацієнти з поширеним/метастатичним, симптоматичним,
Пацієнтки продовжували отримувати призначене лікування до об'єктивного прогресування захворювання, погіршення симптомів, неприйнятної токсичності, смерті або відкликання згоди на участь у дослідженні. Перехресна зміна лікування в групах не дозволялася.
Пацієнтки були ретельно розподілені за початковими демографічними та прогностичними характеристиками у групи Фазлодекс плюс палбоцикліб та групу Фазлодекс плюс плацебо. Медіана віку, включених у дослідження пацієнток, становила 57 років (діапазон 29, 88). більшість учасників дослідження належали до європеоїдної раси, мали зареєстровану чутливість до попередньої гормональної терапії і були в періоді постменопаузи. Приблизно 20% пацієнток були в період пре-/перименопаузи. попередньо отримували хіміотерапію з приводу початкового діагнозу. Більше половини пацієнток (62%) мали функціональний статус за ECOG PS 0,
Початковою кінцевою точкою дослідження була виживання без прогресування захворювання, що визначається за критеріями RECIST 1.1, за оцінкою дослідника. Додаткові аналізи ВБП були визначені з оцінки незалежної центральної радіологічної експертизи. Вторинні кінцеві точки включали ОВ, ЧКЕ ЗВ), безпека та час до погіршення симптомів (TTD) по кінцевій точці інтенсивності болю.
Дослідження досягло своєї основної кінцевої точки – тривалої СБП за оцінками дослідника при проміжному аналізі 82% запланованих даних СБП; результати були вищими за певну межу ефективності Хейбіттла-Пето (&==0,00135), демонструючи статистично значуще подовження ВБП і клінічно значимий прогресування захворювання при застосуванні комбінації Фазлодекс плюс палбоцикліб і комбінації Фазлодекс плюс плацебо склала 11,2 і 4,6 місяця відповідно. Більш детальна інформація про ефективність наведена в таблиці 3.
Після середнього періоду наступного спостереження тривалістю 45 місяців був проведений заключний аналіз ЗВ на основі 310 небажаних явищ (60% рандомізованих пацієнтів). з плацебо з фулвестрантом; цей результат не був статистично достовірним на заданому рівні значущості 0,0235 (односторонній). лікування після прогресування захворювання.
Результати аналізів ВБП та дані заключної ГП, оцінені дослідником, у дослідженні PALOMA3 представлені в таблиці 3.
Таблиця 3. Результати ефективності дослідження PALOMA3 (за оцінкою дослідника, вибірка пацієнтів «всі рандомізовані пацієнти відповідно до призначеного лікування»)
|
Оновлений аналіз
(дата закінчення збору даних – 23 жовтня 2015 р.)
|
Фазлодекс плюс палбоцикліб
(N=347)
|
Фазлодекс плюс плацебо
(N=174)
|
Виживання без прогресування
|
|
Медіана [місяць (95 % ДІ)]
|
11,2 (9,5; 12,9)
|
4,6 (3,5; 5,6)
|
Ставлення ризиків (95% ДІ) та р-значення
|
0,497 (0,398; 0,620), p<0,000001
|
Вторинні кінцеві точки ефективності*
|
ОВ [% (95% ДІ)]
|
26,2 (21,7; 31,2)
|
13,8 (9,0; 19,8)
|
ОВ (прояви захворювання, що піддаються виміру) [% (95% ДІ)]
|
33,7 (28,1; 39,7)
|
17,4 (11,5; 24,8)
|
ЧКЕ [% (95% ДІ)]
|
68,0 (62,8; 72,9)
|
39,7 (32,3; 47,3)
|
Заключне загальне виживання (ЗВ) (дата завершення збору даних – 13 квітня 2018)
|
Кількість подій (%)
|
201 (57,9)
|
109 (62,6)
|
Медіана [місяць (95 % ДІ)]
|
34,9 (28,8 – 40,0)
|
28,0 (23,6 – 34,6)
|
Ставлення ризиків (95% ДІ) та р-значення †
|
0,814 (0,644 – 1,029)
p=0,0429 †*
|
ЧКЕ – частота клінічної ефективності; ДІ – довірчий інтервал; N – кількість пацієнтів; ОВ – об'єктивна відповідь.
Результати вторинних кінцевих точок базуються на підтверджених та непідтверджених відповідях згідно з критеріями RECIST 1.1.
* Статистично недостовірно.
† Односторонні р-значення, стратифіковані відповідно до логрангового критерію щодо наявності вісцеральних метастазів та чутливості до попередньої ендокринної терапії на момент рандомізації.
Зниження ризику прогресування захворювання або смерті на користь групи застосування Фазлодекс плюс палбоцикліб спостерігалося у всіх підгрупах пацієнток, визначених за показниками стратифікації та початковими характеристиками. ДІ: 0,28; 0,75]) та жінок у постменопаузі (ВР 0,52 [95% ДІ: 0,40; 0,66]), а також у пацієнток з метастазами у внутрішні органи (ВР 0,50 [ 95% ДІ: 0,38;0,65]) і пацієнток без метастазів у внутрішні органи (ВР 0,48 [95% ДІ: 0, 33;0,71]). Користь також спостерігалася незалежно від ліній попередньої терапії за наявності метастазів, при 0 (ВР 0,59 [95% ДІ: 0,37; 0,93]), 1 (ВР 0,46 [95% ДІ: 0,32; 0,64]), 2 (ВР 0,48 [95% ДІ: 0,30; 0,76]) або ≥3 ліній (ВР 0,59 [95% ДІ: 0,28; 1,22]). Додаткові показники ефективності (ВВ і ЧПУ),
Таблиця 4. Результати дослідження PALOMA3 щодо ефективності при вісцеральному та невісцеральному захворюванні (вибірка «всі рандомізовані пацієнти відповідно до призначеного лікування»)
|
Вісцеральне захворювання
|
Невісцеральне захворювання
|
Фазлодекс плюс палбоцикліб
(N=206)
|
Фазлодекс плюс плацебо
(N=105)
|
Фазлодекс плюс палбоцикліб
(N=141)
|
Фазлодекс плюс плацебо
(N=69)
|
ОВ [% (95% ДІ)]
|
35,0
(28,5; 41,9)
|
13,3
(7,5; 21,4)
|
13,5
(8,3; 20,2)
|
14,5
(7,2; 25,0)
|
ЧПВ*, медіана [місяців (діапазон)]
|
3,8
(3,5; 16,7)
|
5,4
(3,5; 16,7)
|
3,7
(1,9; 13,7)
|
3,6
(3,4; 3,7)
|
*Результати відповідей на підставі підтверджених та непідтверджених відповідей.
N – кількість пацієнтів; ДІ – довірчий інтервал; ОВ – об'єктивна відповідь; ЧПВ – час до першої відповіді пухлини.
Була зібрана інформація про симптоми, про які повідомляли пацієнти, та проведена загальна оцінка якості життя з використанням анкети, розробленої Європейською організацією досліджень та лікування раку (EORTC) (QLQ)-C30, та модуля для раку молочних залоз (EORTC QLQ- BR23). Загалом 335 пацієнтів з групи застосування лікарського засобу Фазлодекс з палбоциклібом та 166 пацієнтів з групи застосування лікарського засобу Фазлодекс з плацебо відповіли на анкету на початку дослідження та принаймні під час 1-го візиту після початку.
Час до погіршення було встановлено як час між початковим рівнем болю і першим виникненням збільшення &10; балів у порівнянні з початковим станом за шкалою больового симптому. болі порівняно із застосуванням лікарського засобу Фазлодекс з плацебо (у середньому 8,0 місяця порівняно з 2,8 місяця, ВР 0,64 [95% ДІ: 0,49; 0,85]; p< 0,001). >
Вплив на ендометрій у постменопаузальний період
Доклінічні дані свідчать про відсутність стимулюючого впливу фулвестранту на ендометрій у постменопаузальний період. Двотижневе дослідження за участю здорових добровольців у постменопаузальному періоді, які отримували етинілестрадіол у дозі 20 мкг на добу, показало, що порівняно засобом Фазлодекс у дозі 250 мг призводило до значного зменшення стимулюючої дії. ультразвукового вимірювання товщини ендометрію.
Неоад'ювантне лікування тривалістю до 16 тижнів у пацієнтів з раком молочної залози, які отримували лікування або лікарським засобом Фазлодекс у дозі 500 мг, або Фазлодекс у дозі 250 мг, не призводило до клінічно значущих змін у товщині ендометрію, що вказувало на відсутність. На сьогоднішній день немає доказів небажаного впливу на ендометрій пацієнток з раком молочної залози. Немає доступних даних по морфологічній структурі ендометрію.
У двох короткострокових дослідженнях (1 та 12 тижнів) за участю пацієнток у пременопаузі з доброякісними гінекологічними захворюваннями між групами лікування фулвестрантом та плацебо не спостерігалося жодних статистично значущих відмінностей за товщиною ендометрію, що було підтверджено даними ультразвукового обстеження
Вплив на кістки
Довгострокові дані про вплив фулвестранту на кістки відсутні. Неоад'ювантне лікування тривалістю до 16 тижнів у пацієнтів з раком молочної залози, які отримували лікування або Фазлодексом у дозі 500 мг, або Фазлодексом у дозі 250 мг рівнях сироваткових маркерів кісткового ремоделювання.
Педіатрична популяція
Фазлодекс не показаний для лікування дітей. Європейське агентство лікарських засобів дозволило не подавати результати досліджень щодо застосування лікарського засобу Фазлодекс у всіх підгрупах пацієнтів дитячого віку з раком молочної залози (інформацію про застосування лікарського засобу дітям див. у розділі «Спосіб застосування та дози»).
У відкритому дослідженні фази 2 вивчали безпеку, ефективність та фармакокінетику фулвестранту у 30 дівчаток віком від 1 до 8 років з наростаючим передчасним статевим дозріванням, пов'язаним із синдромом Олбрайта – Мак-Кьюна (MAS). Діти отримували щомісяця внутрішньом'язово 4 мг/кг фулвестранта. У цьому 12-місячному дослідженні вивчався спектр кінцевих точок щодо ефективності застосування лікарського засобу при MAS. Результати дослідження показали зниження частоти піхвових темпів дозрівання кісткового віку. Стабільні мінімальні концентрації фулвестранту в рівноважному стані у дітей в даному дослідженні відповідали концентраціям у дорослих (див. розділ Фармакокінетика). Ніяких нових питань, пов'язаних з безпекою застосування лікарського засобу, не виникло в ході проведення цього невеликого дослідження.