Лікарський засіб вводити у вигляді внутрішньовенної краплинної інфузії у дозі 600 мг на добу.
Для цього 20 мл (що відповідає 600 мг тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти) слід розвести в 50-250 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Введення проводити повільно – тривалість інфузії має становити не менше 30 хвилин.
Приготований для інфузії розчин слід негайно застосовувати, використовуючи світлозахисні чорні пакети.
На початку курсу лікування препарат застосовувати внутрішньовенно протягом 1-2 тижнів. Надалі можна перейти на підтримуючу терапію лікарськими формами тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти для перорального прийому дози 600 мг на добу.
Особливості застосування
При застосуванні лікарського засобу слід використовувати світлозахисні чорні пакети, які одягаються зверху на флакон при введенні лікарського засобу внутрішньовенно.
Залишок лікарського засобу не використовувати.
Головним фактором ефективного лікування діабетичної полінейропатії є оптимальна корекція рівня цукру в крові хворого.
Під час лікування хворих на цукровий діабет, особливо на початку лікування, необхідний частий контроль глюкози крові. У деяких випадках необхідно скоригувати дози протидіабетичних засобів для запобігання гіпоглікемії.
Під час парентерального застосування лікарського засобу існує ризик виникнення алергічних реакцій, включаючи анафілактичний шок, тому пацієнтів слід перевіряти на наявність таких реакцій. У разі появи таких ознак як свербіж, нудота, нездужання слід негайно припинити введення препарату та вжити необхідних терапевтичних заходів.
У рідкісних пацієнтів з декомпенсованим або неадекватно контрольованим діабетом та погіршенням загального стану здоров'я можуть розвинутись важкі анафілактичні реакції, пов'язані із застосуванням лікарського засобу.
Під час лікування полінейропатії, завдяки регенераційним процесам, можливе короткочасне посилення чутливості, супроводжується парестезією з відчуттям «повзання мурашок».
Певними обмеженнями введення препаратів тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти є літній вік (понад 75 років).
Попередження: пацієнтам, які приймають препарати тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти, слід утримуватися від вживання алкоголю, оскільки внаслідок дії етанолу знижується терапевтична активність тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти.
Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику розвитку та прогресування клінічної картини нейропатії та може негативно впливати на процес лікування. Тому пацієнтам із діабетичною полінейропатією зазвичай рекомендується по можливості утриматися від вживання алкоголю. Обмеження вживання алкоголю стосується також перерв між курсами лікування.
Особливості застосування
При застосуванні лікарського засобу слід використовувати світлозахисні чорні пакети, які одягаються зверху на флакон при введенні лікарського засобу внутрішньовенно.
Залишок лікарського засобу не використовувати.
Головним фактором ефективного лікування діабетичної полінейропатії є оптимальна корекція рівня цукру в крові хворого.
Під час лікування хворих на цукровий діабет, особливо на початку лікування, необхідний частий контроль глюкози крові. У деяких випадках необхідно скоригувати дози протидіабетичних засобів для запобігання гіпоглікемії.
Під час парентерального застосування лікарського засобу існує ризик виникнення алергічних реакцій, включаючи анафілактичний шок, тому пацієнтів слід перевіряти на наявність таких реакцій. У разі появи таких ознак як свербіж, нудота, нездужання слід негайно припинити введення препарату та вжити необхідних терапевтичних заходів.
У рідкісних пацієнтів з декомпенсованим або неадекватно контрольованим діабетом та погіршенням загального стану здоров'я можуть розвинутись важкі анафілактичні реакції, пов'язані із застосуванням лікарського засобу.
Під час лікування полінейропатії, завдяки регенераційним процесам, можливе короткочасне посилення чутливості, супроводжується парестезією з відчуттям «повзання мурашок».
Певними обмеженнями введення препаратів тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти є літній вік (понад 75 років).
Попередження: пацієнтам, які приймають препарати тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти, слід утримуватися від вживання алкоголю, оскільки внаслідок дії етанолу знижується терапевтична активність тіоктової (a-ліпоєвої) кислоти.
Регулярне вживання алкоголю є суттєвим фактором ризику розвитку та прогресування клінічної картини нейропатії та може негативно впливати на процес лікування. Тому пацієнтам із діабетичною полінейропатією зазвичай рекомендується по можливості утриматися від вживання алкоголю. Обмеження вживання алкоголю стосується також перерв між курсами лікування.