Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Ціни у місті
Знайдено в аптеках:
від 230.70 ₴ до 273.84 ₴
Характеристики
Категорія
Дозування
40 мг
Виробник
Оптимус Дженерикс Межа. Паркан № ЕС-8, ЕС-9, ЕС-13 І Ес-14, О Пі Ай Сі, Фарма ЕС і Зет, Грін Індастріал Парк, Полепаллі (VI), Едчерла (EM), Махабубнагар, ne - 509 301, Індія.
Країна-виробник
Індія
Торгова назва
Форма випуску
Таблетки
Термін придатності
2 роки
Активні речовини
Езомепразол
Кількість в упаковці
14
Спосіб введення
Перорально
Код Моріон
412410
Код АТС/ATX
A02B C05
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
дозволено
ВОДІЯМ
з обережністю
Вагітним
заборонено
ГОДУЮЧИМ МАТЕРЯМ
заборонено
ДІТЯМ
з 12-ти років
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
без рецепту
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
від 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
По 7 таблеток у блістері, 2 блістери у картонній коробці.
Таблетки світло-рожевого кольору, покриті плівковою оболонкою.
Езомепразол є S-ізомером омепразолу, що знижує секрецію шлункового соку завдяки специфічно спрямованому механізму дії. Він є специфічним інгібітором протонного насоса парієтальної клітині. R- та S-ізомери омепразолу мають однакову фармакодинамічну активність.
Езомепразол є слабкою основою, концентрується та переходить до активної форми у висококислотному середовищі секреторних канальців парієтальної клітини, де він інгібує фермент Н + К + -АТФази – кислотного насоса, а також пригнічує секрецію кислоти.
Фармакокінетика. Абсорбція езомепразолу відбувається швидко, максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 30 хв після прийому дози. Абсолютна біодоступність становить 90%. Езомепразол на 95% зв'язується із білками плазми.
Прийом їжі сповільнює та зменшує абсорбцію езомепразолу.
Метаболізм та виведення.
Езомепразол повністю метаболізується за допомогою цитохромної системи Р450 (CYP). Основна частина метаболізму езомепразолу залежить від поліморфного CYP2С19, що відповідає за виникнення гідрокси- та дезметилметаболітів езомепразолу. Інша частина залежить від другої специфічної ізоформи, CYP3А4, яка відповідає за виникнення езомепразолсульфону – головного метаболіту у плазмі крові.
Період напіввиведення становить приблизно 1-1,5 години. Площа, обмежена кривою залежності концентрації в плазмі від часу, збільшується при повторному прийомі езомепразолу. Це збільшення є дозозалежним і призводить до нелінійної залежності доза AUC після повторного прийому. Ця тимчасова дозозалежність пояснюється зниженням метаболізму першого проходження та системним кліренсом, пов'язаним із пригніченням ферменту CYP2C19 езомепразолом та/або його сульфметаболітом. Езомепразол повністю виводиться з плазми між дозами без тенденції до акумуляції при прийомі препарату 1 раз на добу.
Основні метаболіти езомепразолу не впливають на секрецію шлункового соку. Близько 80% пероральної дози езомепразолу виводиться у формі метаболітів із сечею, інші – з калом.
Засоби для лікування виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори протонного насосу. Код АТС А02В С05.
Вплив езомепразолу на фармакокінетику інших лікарських засобів. Знижена кислотність шлункового соку при застосуванні езомепразолу може збільшити або зменшити абсорбцію лікарських речовин, якщо їхня абсорбція залежить від кислотності шлункового соку.
Як і у випадку з іншими препаратами, що зменшують внутрішньошлункову кислотність, абсорбція таких препаратів, як кетоконазол, ітраконазол, а також ерлотиніб може зменшуватися, тоді як всмоктування таких препаратів, як дигоксин, може підвищуватись при лікуванні езомепразолом та ацетилсаліцилової кислоти. Одночасне застосування омепразолу (20 мг на день) та дигоксину у здорових осіб підвищувало біодоступність дигоксину на 10% (у двох із десяти осіб – на 30%).
Відзначалася взаємодія омепразолу з деякими інгібіторами протеази. Клінічна значимість та механізми таких взаємодій невідомі. Підвищена рН шлунка під час лікування омепразолом може змінювати всмоктування інгібіторів протеази. Інший можливий механізм взаємодії полягає у пригніченні CYP 2C19. Повідомлялося, що при супутньому застосуванні з омепразолом рівні атазанавіру та нелфінавіру в сироватці крові знижувалися, тому їх одночасне застосування не рекомендується. З огляду на схожість фармакодинамічних ефектів та фармакокінетичних властивостей омепразолу та езомепразолу не рекомендується застосовувати езомепразол одночасно з атазанавіром. Супутнє застосування езомепразолу з нелфінавіром протипоказане.Езомепразол інгібує CYP2С19 – головний фермент, що метаболізує езомепразол. Тому при застосуванні езомепразолу в комбінації з препаратами, що метаболізуються CYP2С19 (такими як діазепам, циталопрам, іміпрамін, кломіпрамін, фенітоїн), концентрація цих препаратів у плазмі може бути підвищена, тому може знадобитися зменшення їх дози. Це слід враховувати, особливо при призначенні езомепразолу "при необхідності". Одночасне застосування 30 мг езомепразолу призводить до зниження кліренсу CYP2C19 субстрату діазепаму на 45%. Одночасне застосування 40 мг езомепразолу призводить до збільшення рівня фенітоїну в плазмі на 13% у хворих на епілепсію. Рекомендується контролювати концентрацію фенітоїну в плазмі при призначенні або відміні терапії езомепразолом. У клінічних дослідженнях застосування 40 мг езомепразолу пацієнтам, які приймали варфарин, показало, що час коагуляції був у межах норми. Пост-маркетинговий досвід перорального застосування езомепразолу свідчить про декілька поодиноких випадків клінічно значущого підвищення міжнародного нормалізованого відношення (INR) у період одночасного застосування езомепразолу та варфарину. Рекомендується проводити моніторинг INR на початку та після закінчення одночасного лікування езомепразолом та варфарином або іншими похідними кумарину.
Омепразол, як і езомепразол, діє як інгібітор CYP 2C19. Застосування омепразолу в дозі 40 мг здоровими добровольцями при дослідженні призвело до збільшення Cmax та площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) для цилостазолу на 18% та 26% відповідно, і для одного з його активних метаболітів на 29% та 69% відповідно.
У здорових добровольців одночасне застосування 40 мг езомепразолу з цизапридом призводило до збільшення площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC) на 32% та збільшення часу напіввиведення (t1/2) на 31%, але не відбувалося помітного збільшення пікового рівня цизаприду. у плазмі крові. . Помірно пролонгований QT-інтервал спостерігався після прийому цизаприду окремо, який не збільшувався далі при застосуванні цизаприду у комбінації з езомепразолом.
При одночасному застосуванні езомепразолу повідомлялося про підвищення рівня сироватки такролімусу.
Повідомлялося про підвищення рівня метотрексату в крові у деяких пацієнтів при одночасному прийомі з інгібіторами протонної помпи. При необхідності вводити метотрексат у високих дозах слід розглянути питання про тимчасове скасування езомепразолу.
Зазначалося, що омепразол взаємодіє з деякими антиретровірусними засобами. Клінічна значимість та механізм такої взаємодії не завжди відомі. Підвищення шлункового рН під час застосування омепразолу може змінювати всмоктування антиретровірусних препаратів. Інші механізми взаємодії, можливо, пов'язані із ферментом CYP 2C19. У разі застосування деяких антиретровірусних засобів, таких як атазанавір та нелфінавір, відзначали знижені рівні останніх у сироватці крові при одночасному застосуванні з омепразолом. Тому супутнє застосування омепразолу та таких препаратів як атазанавір та нелфінавір не рекомендується. Повідомлялося про підвищення рівнів у сироватці інших антиретровірусних засобів, таких як саквінавір. Існують також інші антиретровірусні препарати, при одночасному застосуванні з омепразолом рівні яких у сироватці крові залишалися незмінними. Через подібні фармакодинамічні ефекти та фармакокінетичні властивості омепразолу та езомепразолу одночасне застосування езомепразолу та антиретровірусних препаратів, таких як атазанавір та нелфінавір, не рекомендується.
Застосування омепразолу (40 мг 1 раз на добу) разом з атазанавіром 300 мг та ритонавіром 100 мг у здорових добровольців призводило до істотного послаблення дії атазанавіру (приблизно
75% зменшення AUC, Cmax, Cmin). Підвищення дози атазанавіру до 400 мг не компенсувало вплив омепразолу на ефективність атазанавіру. Інгібітори протонного насоса, включаючи езомепразол, не слід застосовувати разом з атазанавіром.
Езомепразол не показав клінічно суттєвого впливу на фармакокінетику амоксициліну або хінідину. При одночасному короткочасному застосуванні езомепразолу та напроксену або рофекоксибу клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій не відзначалося.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику езомепразолу. Езомепразол метаболізується CYP2C19 та CYP3A4. Одночасне застосування езомепразолу та інгібітору CYP3А4 кларитроміцину (500 мг 2 рази на день) призводило до збільшення експозиції езомепразолу вдвічі. Одночасне застосування езомепразолу та комбінованого інгібітору CYP2C19 та CYP3A4, такого як вориконазол, може спричинити збільшення експозиції езомепразолу більш ніж у 2 рази.
Інгібітор CYP2C19 та CYP3A4 вориконазол призводив до підвищення AUCτ омепразолу на
280%.
Корекцію дози езомепразолу слід розглянути у пацієнтів з тяжким печінковим порушенням та у разі призначення тривалого лікування.
Результати досліджень у здорових осіб продемонстрували наявність фармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодії між клопідогрелем (навантажувальна доза 300 мг/добова підтримуюча доза 75 мг) та езомепразолом (40 мг на добу перорально), що призводило до зменшення експозиції активного метаболіту. АДФ-індукованої) агрегації тромбоцитів у середньому на 14%.
Однак залишається незрозумілим, якою мірою ця взаємодія може мати клінічне значення. Виходячи з результатів одного проспективного рандомізованого (але не завершеного) дослідження (за участю більше 3760 осіб; порівнювалося лікування плацебо та омепразолом 20 мг пацієнтів, які лікувались клопідогрелем та ацетилсаліцилової кислотою) та нерандомізованих post-hoc аналізів даних з великих відсутні свідчення про підвищення ризику патологічних серцево-судинних виходів на тлі одночасного застосування клопідогрелу та ІПП, у тому числі езомепразолу.
Ряд обсерваційних досліджень продемонстрували суперечливі результати, чи підвищується ризик СС тромбоемболічних явищ, якщо пацієнт отримує клопідогрел разом з ІПП.
У дослідженні за участю здорових осіб, у якому вивчали застосування клопідогрелу разом із комбінацією 20 мг езомепразолу та 81 мг ацетилсаліцилової кислоти порівняно з клопідогрелем у монорежимі, відзначали зниження експозиції активного метаболіту клопідогрелу майже на 40%.Тим не менш, максимальна інгібуюча активність (АТФ-індукованої) щодо агрегації тромбоцитів у цих осіб була однаковою в групах, де приймали клопідогрел окремо та клопідогрел + комбінація (езомепразол + ацетилсаліцилова кислота) що, напевно, пояснюється одночасним
Препарати, що індукують CYP2C19, CYP3A4 або обидва ферменти (такі як рифампіцин або трава звіробою), можуть призводити до зниження рівня езомепразолу в сироватці шляхом прискорення його метаболізму.
діюча речовина: esomeprazole;
1 таблетка містить езомепразолу тригідрату магнію еквівалентно езомепразолу 20 мг або 40 мг;
інші складові: целюлоза мікрокристалічна, натрію гідрокарбонат, кремнію діоксид колоїдний безводний, кросповідон, повідон (К-30), магнію стеарат, тальк, ароматизатор м'ятний; оболонка: опадрай білий (Opadry White) 58901, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172) – наявний у таблетках, покритих плівковою оболонкою, по 20 мг, заліза оксид червоний (Е 172) – наявний у таблетках, покритих плівковою оболонкою, мг.
З огляду на можливість розвитку такої побічної реакції, як запаморочення, рекомендується утримуватись від водіння або робити з іншими механізмами під час застосування препарату.
Відсутні адекватні дані щодо застосування езомепразолу у вагітних жінок. тому не рекомендується призначати Езолонг вагітним жінкам.
Невідомо, чи проникає езомепразол у грудне молоко. Не було проведено досліджень щодо застосування препарату у жінок, які годують груддю. Тому Езолонг не слід застосовувати в період годування груддю
Препарат не слід застосовувати дітям до 12 років, оскільки дані щодо такого застосування відсутні.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба:
Разом з антибактеріальними засобами для ерадикації Helicobacter pylori:
Лікування та профілактика виразок, спричинених тривалим застосуванням нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ):
Профілактика рецидиву кровотечі виразок шлунка або дванадцятипалої кишки після лікування препаратами езомепразолу у формі розчину для інфузій.
Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона.
Відома підвищена чутливість до езомепразолу, заміщених бензімідазолів або інших компонентів препарату. Дитячий вік віком до 12 років. Не слід застосовувати разом з атазанавіром, нелфінавіром.
Препарат призначають дорослим та дітям віком від 12 років внутрішньо. Застосовувати за 1 годину до приймання їжі та запивати достатньою кількістю води. Таблетки не слід розжовувати або подрібнювати. Зазвичай тривалість курсу лікування визначає лікар.
Дорослі та діти віком старше 12 років
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
Лікування ерозивного рефлюкс-езофагіту: 40 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів.
Застосування у наступні 4 тижні рекомендується для пацієнтів, у яких езофагіт не був вилікуваний або зберігаються його симптоми.
Тривала профілактика рецидивів у пацієнтів з вилікуваним езофагітом: 20 мг 1 раз на добу.
Симптоматичне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби: 20 мг 1 раз на добу пацієнтам без езофагіту. Якщо контроль симптомів не досягається протягом 4 тижнів лікування, пацієнта слід обстежити. При усуненні симптомів для подальшого контролю може бути достатньо застосування 20 мг 1 раз на добу.
Для дорослих можна застосовувати препарат за необхідності, приймаючи по 20 мг 1 раз на добу. У пацієнтів, які застосовували НПЗЗ та у яких існує ризик розвитку виразок шлунка або дванадцятипалої кишки, подальший контроль симптомів з використанням препарату за необхідності не рекомендується.
Дорослі
У комбінації з антибактеріальними засобами для ерадикації Helicobacter pylori:
Лікування виразки дванадцятипалої кишки, пов’язаної з Helicobacter pylorі: 20 мг Езолонгу® з
1 г амоксициліну та 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу протягом 7 днів.
Запобігання рецидивам пептичних виразок у хворих на виразки, спричинені Helicobacter pylori:
20 мг Езолонгу® з 1 г амоксициліну та 500 мг кларитроміцину 2 рази на добу протягом 7 днів.
Лікування та профілактика виразок, спричинених тривалим застосуванням НПЗЗ
Лікування виразок шлунка, спричинених терапією НПЗЗ: рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу протягом 4-8 тижнів.
Лікування виразок шлунка, спричинених терапією НПЗЗ у пацієнтів групи ризику: рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу.
Лікування синдрому Золлінгера-Еллісона: 40 мг 2 рази на добу. Дозування слід підбирати індивідуально, тривалість лікування визначається клінічними показаннями. Відповідно до отриманих клінічних даних, у більшості пацієнтів захворювання може бути контрольованим при прийомі від 80 мг та 160 мг езомепразолу на добу. Якщо доза перевищує 80 мг/добу, її потрібно розподілити на два прийоми.
Порушення функції нирок
Корекція дози для пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібна. Через відсутність досвіду застосування Езолонгу® для лікування пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю таким хворим препарат слід призначати з обережністю.
Порушення функції печінки
Корекція дози для пацієнтів зі слабкими до помірного ступеню порушеннями функції печінки не потрібна. Для пацієнтів із серйозними порушеннями функції печінки максимальна добова доза Езолонгу® не повинна перевищувати 20 мг.
Пацієнти літнього віку
Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна.
Під час клінічних досліджень та після впровадження езомепразолу у широку медичну практику повідомлялося про наведені нижче побічні ефекти. Не виявлено дозозалежних ефектів. Небажані явища класифікувалися залежно від частоти виникнення: часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10 000, <1/1 000) та дуже рідко (<1/10 000).
Порушення системи кровотворення:
Рідко: лейкопенія, тромбоцитопенія.
Дуже рідко: агрунолоцитоз, панцитопенія.
Порушення імунної системи:
Рідко: реакції гіперчутливості, такі як лихоманка, ангіоневротичний набряк та анафілактична реакція/шок.
Порушення метаболізму:
Нечасто: периферичні набряки.
Рідко: гіпонатріємія.
Дуже рідко: гіпомагніємія; тяжка гіпомагніємія може призвести до гіпольціємії.
Психічні розлади:
Нечасто: безсоння.
Рідко: збудження, депресія, сплутаність свідомості.
Дуже рідко: агресія, галюцинація.
Порушення нервової системи:
Часто: головний біль.
Нечасто: слабкість, парестезія, сонливість.
Рідко: порушення смаку.
Порушення зору:
Рідко: нечіткість зору.
З боку органу слуху:
Нечасто: запаморочення.
Порушення дихальної системи:
Рідко: бронхоспазм.
Порушення травлення:
Часто: біль у животі, запори, діарея, здуття живота, нудота, блювання.
Нечасто: сухість у роті.
Рідко стоматит, кандидоз шлунково-кишкового тракту.
Дуже рідко: мікроскопічний коліт.
Порушення гепатобіліарної системи:
Нечасто: підвищення рівня печінкових ферментів.
Рідко: гепатит з або без жовтяниці.
Дуже рідко: печінкова недостатність, енцефалопатія у пацієнтів із захворюваннями печінки.
Порушення шкіри та м'яких тканин:
Нечасто: дерматит, свербіж, кропив'янка, висипання.
Рідко: алопеція, фоточутливість.
Дуже рідко: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Скелетно-м'язові порушення:
Рідко: артралгія, міалгія.
Дуже рідко: м'язова слабкість.
З боку нирок та сечовидільної системи:
Дуже рідко: інтерстиційний нефрит.
Порушення репродуктивної системи:
Дуже рідко: гінекомастія.
Загальні порушення:
Рідко: слабкість, посилення потовиділення.
Дані передозування обмежені. Шлунково-кишкові симптоми та слабкість описані після прийому 280 мг езомепразолу. Разова доза езомепразолу 80 мг не викликає тяжких побічних ефектів. Спеціальний антидот не відомий. Езомепразол значною мірою пов'язується з протеїнами плазми та не діалізується.
Лікування: симптоматична терапія; застосування підтримуючих заходів.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Препарат застосовується для лікування ерозивного рефлюкс-езофагіту, профілактики рецидивів у пацієнтів з вилікованим езофагітом, симптоматичного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Часті запитання
Відгуки про товар
Алина
від 04 червня 2024
Когда попала в больницу с болями, то там назначили этот препарат. Большие таблетки — это небольшой минус. Но главное результат, в комплексном лечении помогли отлично. Пока боль стихла и проблем нет, значит подействовало лечение и это главное
Катерина
від 19 травня 2024
В один момент очень обострился гастрит, сразу поехала в больницу. Выписали Эзолонг и стационарное лечение. Через пару дней явно стало легче. Боль утихла, но рекомендовали и далее этот препарат с меньше дозировкой. Пока мне помогает и чувствую себя лучше
Катерина
від 08 травня 2024
Періодично мучалась з болями в животі, але ігнорувала, бо саме проходило. Потім дізналась що маю гастрит. Дуже неприємна болячка. Після госпіталізації виписали ці ліки. То вдається підтримувати свій шлунок в порядку і поки про біль забула, сподіваюсь так буде і надалі
Ваня
від 19 квітня 2024
Чудовий препарат під кінець курсу симптоми майже зникли, гадаю після повторного огляду повторно назначать курс, але все-таки вони допомагають
Карина
від 07 березня 2024
Лікар виписала мені ці ліки в комплексі з іншими при хронічному гастриті. Вони мені дуже допомогли та позбавили проблем зі шлунком. Також рекомендувала пропивати їх місяць, коли знов буде сильно боліти.
Макс
від 02 листопада 2023
когда то была язва,лежал в больнице под капельницами, все болело жутко. с тех пор время от времени пропиваю таблетки для профилактики. в больницу попадать больше не хочу. пью эзолонг около двух месяцев по одной капсуле в день. язва не обостряется уже несколько лет. Думаю это признак того что таблетки хорошие!
Еленка
від 16 жовтня 2023
Когда лежала в больнице с отравлением, обнаружилось еще то, что обострился гастрит. Врач назначил Эзолонг 40 мг 1 раз в день. После выписки пила по 20 мг в день. Благодаря таким таблеткам даже забыла, что у меня гастрит. Но естественно еще следила за питаним. Таблетки мне помогли, поэтому если гастрит даст о себе знать, уже знаю что пить. Единственный недостаток - таблетки очень большие, проглатывать целиком сложно.