Високодисперсний діоксид кремнію (SiO2) завдяки своїм фізико-хімічним властивостям створює електрично заряджені колоїдні системи, які за рахунок високої дисперсності мають виражену сорбційну здатність. Діоксид кремнію активно пов'язує та виводить з організму ендогенні, а також екзогенні агресивні речовини різного генезу. інфекційні токсини, медикаменти, отрути, солі важких металів, радіонукліди, продукти розпаду алкоголю та токсичні метаболіти; допомагає впоратися із патогенними мікроорганізмами, алергенами. Діоксид кремнію не розщеплюється у травному тракті і не всмоктується, залишаючи організм природним шляхом у незмінному вигляді; при його використанні зберігаються корисні складові флори шлунково-кишкового тракту, не порушується травлення.
Пектин має здатність нейтралізувати токсичні речовини – пестициди, іони важких металів, радіоактивні елементи, не порушуючи при цьому баланс організму, завдяки чому рекомендується до раціону людей, які контактують з небезпечними речовинами або проживають в екологічно несприятливих регіонах. Користь пектину полягає також у його здатності нормалізувати мікрофлору кишечника, виявляти помірні протизапальні та обволікаючі дії на слизові оболонки шлунка та кишечника, формувати оптимальні умови для розвитку популяції корисних для організму бактерій.
Хітозан – це амінополісахарид з хітинових оболонок ракоподібних морських тварин; є джерелом натуральних харчових волокон, після попадання в організм людини, практично не засвоюючись, за рахунок сорбційних властивостей виводить з організму шкідливі речовини, алергени, жири, сприяє підтримці нормальної мікрофлори травного тракту, зниження кислотності шлункового соку, відновлення слизової оболонки шлунка, усунення дисбактеріозу. Хітозан також виявляє імунокоректуючу, онкопротекторну дії. Крім того, він покращує обмін речовин у підшлунковій залозі та печінці, оптимізує їх функції, тим самим запобігаючи порушенню моторики жовчовивідних шляхів та кишечника. Хітозан має антибактеріальну та антимікотичну дії, сприяє кращому засвоєнню кальцію, вітамінів, зміцненню зубів та кісток, профілактиці остеопорозу.
Лактулоза транзитом, у незмінному вигляді, практично не всмоктуючись, проходить у дистальний відділ кишечника, де виступає харчовим субстратом (тобто є пребіотиком) для цукролітичних бактерій (біфідо- та лактобактерій), сприяє їх розвитку та за їх участю піддається ферментації із заснуванням коротколанців. (в основному, оцтової, пропіонової, олійної). Ці кислоти та їх солі мають трофічний ефект, беруть участь у стимуляції неспецифічного імунітету, сприяють зміщенню рН у кислий бік, гальмуючи тим самим розвиток хвороботворної мікрофлори та зменшуючи інтоксикацію продуктами їх життєдіяльності.
Підвищуючи осмотичний тиск , регулює моторику кишечника, завдяки чому зменшується час контакту інфекційних агентів та їх метаболітів зі слизовою оболонкою кишечника та полегшується елімінація їх з організму.