Головна
Каталог ліків
Медикаменти
Ліки та профілактичні засоби
Інше
ЕЛІГАРД
Елігард порошок для приготування розчину для ін'єкцій 22.5 мг N1
Дата оновлення препарату: 10.03.2024
Немає в наявності
Характеристики
Кому можна
АЛЕРГІКАМ
з обережністю
ДІАБЕТИКАМ
з обережністю
ВОДІЯМ
з обережністю
Вагітним
заборонено
ГОДУЮЧИМ МАТЕРЯМ
заборонено
Особливості
РЕЦЕПТУРНИЙ ВІДПУСК
тільки з рецептом від лікаря
ТЕМПЕРАТУРА ЗБЕРІГАННЯ
от 5°C до 25°C
Зверніть увагу!
Інструкція, розміщена на цій сторінці, має інформаційний характер та призначена виключно для ознайомлення. Не використовуйте цю інструкцію в якості медичних рекомендацій. Постановлення діагнозу та вибору методики лікування здійснюються тільки вашим сімейним лікарем. Медмаркет LikiE не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, виникщі в результати використання інформації, розміщеної на сайті likie.ua.
Детальіше про Відмова від відповідальності.
Важливо! Ця інструкція із застосування є офіційною інструкцією виробника, затвердженою та наданою Державним реєстром лікарських засобів України. Ця інструкція представлена винятково з метою ознайомлення і не є підставою для самолікування.
Комплект містить 2 лотки. Один лоток містить попередньо заповнений шприц А з розчинником, поршень шприца Б і пакетик з вологопоглинаючим агентом. Другий лоток містить попередньо заповнений шприц Б з порошком, стерильну голку та пакетик з вологопоглинаючим агентом.
Комплект + у картонній пачці.
Порошок для приготування розчину для підшкірних ін'єкцій у комплекті з розчинником.
Основні фізико-хімічні властивості попередньо наповнений шприц Б - порошок білого або майже білого кольору; попередньо наповнений шприц А - розчинник (для Елігард 7,5 мг): прозора в'язка рідина від світло-рудувато-коричневого до рудувато-коричневого кольору може містити бульбашки повітря, але вільна від частинок, які можна побачити і механічних включень розчинник (для Елігард 22 ,5 мг): прозора в'язка рідина від безбарвного до світло-жовтого кольору може містити пляшечки повітря, але вільна від частинок, які можна побачити і механічних включень.
Лейпрореліну ацетат є синтетичним непептидним аналогом природного гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ), який при тривалому застосуванні інгібує секрецію гіпофізарного гонадотропіну та пригнічує тестикулярний стероїдогенез у чоловіків. Цей ефект є реверсивним у разі припинення терапії лікарським препаратом. Аналог має більшу ефективність, ніж природний гормон, і його оборотний вплив після припинення лікування.
Призначення лейпрореліну ацетату спочатку призводить до підвищення рівня циркулюючого лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), внаслідок чого протягом деякого часу відбувається підвищення рівня гонадних стероїдів, тестостерону та дигідротестостерону у чоловіків. При тривалому застосуванні лейпрореліну ацетату рівень ЛГ та ФСГ знижується. У чоловіків рівень тестостерону знижується до кастраційного рівня (50 нг/дл). Це відбувається протягом 3-5 тижнів після початку лікування.
Середній рівень тестостерону через 6 місяців лікування становить для лейпрореліну ацетату 7,5 мг 6,1 (± 0,4) нг/дл, лейпрореліну ацетату 22,5 мг – 10,1 (± 0,7) нг/дл відповідно порівняно з його рівнем після виконання білатеральної орхіектомії. У всіх пацієнтів, які брали участь в основному клінічному дослідженні при отриманні лейпрореліну ацетату 7,5 мг, кастраційний рівень був досягнутий через 6 тижнів, у 94% був досягнутий у 28 дні та у 98% – до 35-го дня; лейпрореліну ацетату 22,5 мг - кастраційний рівень було досягнуто через 5 тижнів, у 99% з них - до 28 днів. У більшості пацієнтів рівень тестостерону був нижчим за 20 нг/дл. Рівень простатспецифічного антигену (ПСА) знизився на 94% при дозі 7,5 мг протягом 6 місяців, при дозі 22,5 мг – на 98% відповідно.
Довгі дослідження показали, що при тривалому лікуванні рівень тестостерону зберігається нижче за кастраційний до 7 років і навіть до кінця життя.
Абсорбція. У пацієнтів з карциномою передміхурової залози в пізній стадії після першої ін'єкції лейпрореліну ацетату 7,5 мг середній рівень концентрації лейпрореліну в сироватці крові різко підвищується до 25,3 нг/дл через 4-8 годин (С max ) після ін'єкції; після введення лейпрореліну ацетату 22,5 мг підвищується до 127 нг/дл через 4,6 години (С max ). Після початкового підвищення після кожної ін'єкції (фаза плато від 2-28 днів після введення лейпрореліну ацетату 7,5 мг, від 3-84 днів після введення лейпрореліну ацетату 22,5 мг) рівень у сироватці залишався відносно стабільним для лейпрореліну ацетату 7,5 мг 0,28-1,67 нг/мл, лейпрореліну ацетату 22,5 мг - 0,2-2,0 нг/мл. Дані щодо накопичення речовини при повторних ін'єкціях відсутні.
Розподіл: середній обсяг розподілу лейпрореліну після введення здоровим добровольцям чоловікам становив 27 літрів. Зв'язування з білками в плазмі людини in vitro для лейпрореліну ацетату 7,5 мг та 22,5 мг становило 43-49%.
Висновок: при введенні 1 мг лейпрореліну ацетату внутрішньовенно здоровим добровольцям середній кліренс становив 8,34 л/год з остаточним періодом напіввиведення 3 години (приблизно).
Жодних досліджень щодо виведення препарату не проводилося.
Аналоги гонадотропін-рилізинг гормону. Лейпрорелін.
Код АТС L02А Е02.
Жодних досліджень з вивчення фармакокінетичної взаємодії Елігарда з іншими препаратами не проводилося. Про взаємодію лейпрореліну ацетату з іншими лікарськими засобами не повідомлялося.
діюча речовина: лейпрорелін; попередньо наповнений шприц Б - доступна кількість після відновлення за допомогою розчинника становить 7,5 мг або 22,5 мг лейпрореліну ацетату (що еквівалентно 6,96 мг або 20,87 мг лейпрореліну відповідно);
допоміжні речовини: попередньо наповнений шприц А - поле (DL-лактид-ко-гліколід) полімер, N-метил-2-піролідон.
Не було проведено досліджень впливу Елігарда на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами.
Здатність керувати автомобілем та роботи з механізмами може погіршитися у зв'язку зі втомою, запамороченням та порушеннями зору – це можливі побічні ефекти лікування або наслідок основного захворювання.
Дані відсутні, оскільки Елігард не застосовується жінкам.
Препарат не застосовують у педіатричній практиці.
Гормонозалежний рак передміхурової залози.
Гіперчутливість до лейпрореліну ацетату, інших агоністів гонадотропін-рилізинг гормону (ГнРГ) або до будь-якої з допоміжних речовин.
Пацієнтам, які раніше пройшли орхіектомія (як і інші ГнРГ-агоністи, Елігард не викликає подальшого зменшення рівнів тестостерону в сироватці крові після хірургічної кастрації).
В якості єдиного методу лікування для хворих на рак простати з компресією спинного мозку або вираженими метастазами в хребет (див. розділ «Особливості застосування»).
Елігард 7,5 мг призначається у вигляді підшкірної ін'єкції один раз на місяць. Введений розчин утворює депо препарату, який забезпечує постійне вивільнення лейпрореліну ацетату протягом одного місяця.
Елігард 22,5 мг призначають у вигляді підшкірної ін'єкції 1 раз на 3 місяці. Введений розчин утворює депо препарату, який забезпечує постійне вивільнення лейпрореліну ацетату протягом 3-х місяців.
Як правило, терапія гормонзалежного раку передміхурової залози із застосуванням Елігарда є тривалим лікуванням і не слід його переривати після настання поліпшення або ремісії.
Введення. Зміст двох попередньо наповнених стерильних шприців слід змішати безпосередньо перед введенням Елігарда у вигляді підшкірної ін'єкції.
Випадання препарату в артерію або вену категорично неприпустимо.
Як і при призначенні інших препаратів, які призначаються підшкірно, місце введення Елігарда слід періодично змінювати.
Реакцію на лікування препаратом Елігард слід контролювати шляхом спостереження за клінічними проявами хвороби та вимірювання рівня простатспецифічного антигену (ПСА) у сироватці крові. Якщо відповідь пацієнта на лікування недостатня, бажано перевірити, чи досяг рівень тестостерону кастраційного рівня, продовжує перебувати на ньому.
Корекція дози для особливої популяції пацієнтів
Клінічні дослідження за участю пацієнтів із печінковою або нирковою недостатністю не проводились.
Інструкції із застосування та поводження зі шприцами
Зміст двох попередньо наповнених стерильних шприців необхідно змішати безпосередньо перед введенням пацієнта підшкірно. Приготування суміші виконується так:
1. Перед застосуванням потримати упаковку з препаратом за кімнатної температури. Відкрити упаковку та викласти її на чисту робочу поверхню (шприц А та шприц Б містяться в окремих упаковках).
2. Після того, як отримали шприц А (рідкий полімер у вигляді розчинника для приготування розчину) і шприц Б (ліофілізований ацетат лейпрореліну) з упаковки, вийняти з шприца Б другий обмежувач і короткий поршень. Вставити довгий поршень у шприц Б із першим обмежувачем.
3. Зняти кришки зі шприца А (тримати шприц А у вертикальному положенні, щоб рідина не витекла) та шприца Б та обережно вставити один шприц в інший.
4. Змішайте розчин (шприц у горизонтальному положенні), по черзі натискаючи на поршень шприца А і шприца Б 60 разів для отримання однорідного розчину. Коли суміш добре перемішана, вона придбає від світло-рудувато-коричневого до рудувато-коричневого забарвлення (для Елігард 7,5 мг) та від безбарвного до світло-жовтого кольору (для Елігард 22,5 мг).
5. Тримати шприци вертикально зі шприцем Б знизу. Ввести отриману суміш у шприц Б. Прийняти шприц А, продовжуючи до кінця натискати на поршень. Примітка Можуть з'явитися невеликі бульбашки повітря. Це нормальне явище і воно ніяк не впливає на утворення депо після вступу.
6. Тримати шприц Б вертикально. Вставити в шприц Б стерильну голку.
7. Суміш готова до підшкірного введення.
8. Розчин слід негайно ввести після змішування.
Лише для одноразового використання. Невикористаний розчин необхідно знищити.
Побічні ефекти, що спостерігаються при введенні Елігарда, в основному виникають через специфічну фармакологічну дію лейпрореліну - зростання та зниження деяких гормональних рівнів. У більшості випадків виділяють такі негативні реакції: жар, нудота, нездужання та втома, та короткочасне місцеве роздратування в області уколу. Слабкий або помірний жар трапляється приблизно у 58% пацієнтів.
Наступні негативні реакції спостерігалися протягом клінічних досліджень препарату Елігард у хворій на рак передміхурової залози. Негативні реакції класифікуються за частотою проявів: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасті (≥ 1/1000, <1/100), рідкісні (≥ 1/10000, < 1 /1000) та дуже рідкісні (<1/10000), невідомо (не можуть бути оцінені за доступними даними).
Таблиця 1
Побічні ефекти у клінічних дослідженнях препарату ELIGARD |
|
Інфекції та інвазії часті рідкісні |
назофарингіт інфекція сечовивідних шляхів, інфекції місцевої шкіри |
Метаболізм та харчові розлади рідкісні |
загострення цукрового діабету |
психічні розлади рідкісні |
розлади сни, депресія, зниження лібідо |
Розлади нервової системи рідкісні рідкісні |
запаморочення, головний біль, безсоння, розлади смаку та нюхи розлади, втрата чутливості патологічні мимовільні рухи |
судинні порушення дуже часто рідкісні рідкісні |
жар Підвищений артеріальний тиск, знижений артеріальний тиск непритомність, непритомність |
Респіраторні, грудине та медіастинальні розлади рідкісні |
ринорея, задишка |
Кишково-шлункові розлади частини рідкісні рідкісні |
нудота, діарея запор, сухість у роті, блювання, диспепсія метеоризм, відрижка |
Ушкодження шкірних та підшкірних тканин дуже часто частини рідкісні рідкісні |
синці, еритема свербіж, нічне потовиділення липкий піт, підвищене потовиділення алопеція, шкірні висипання |
М'язово-скелетні порушення, пошкодження сполучних тканин та кісток частини рідкісні |
артралгія, біль у кінцівках, біль у м'язах болі у спині, спазми м'язів |
Нічкові та сечові розлади часті рідкісні |
рідкісне сечовипускання, порушення сечовипускання, біль при сечовипусканні, ніктурія, олігурія спазм сечового міхура, наявність крові у сечі, погіршення частоти сечовипускання, затримка сечі |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз часті рідкісні рідкісні |
болючість у грудних залозах, атрофія яєчка, біль у яєчках, безпліддя, гіпертрофія молочних залоз гінекомастія, імпотенція, порушення яєчок болі у грудних підозрах |
загальні розлади дуже часто часті рідкісні рідкісні дуже рідкісні |
втома, відчуття печіння в області уколу, парестезії в області уколу нездужання, біль, синці та жалкі відчуття в області уколу, тремтіння, слабкість свербіж у місці уколу, летаргія, біль, підвищена температура виразка у місці уколу некроз у місці уколу |
Розлади крові та лімфатичної системи часті |
зміни у загальному аналізі крові |
дослідження часті рідкісні |
підвищений вміст креатиніну фосфатокінази в крові, збільшення часу зсідання крові підвищений вміст аланінамінотрансферази, підвищений вміст тригліцеридів у крові, збільшений протромбіновий час, збільшена вага |
Серед інших побічних ефектів, які зазвичай виникають при лікуванні препаратом лейпрорелін ацетат, слід зазначити такі: периферичні набряки, емболія легеневої артерії, прискорене серцебиття, біль у м'язах, м'язова слабкість, озноб, запаморочення, висип, амнезія та розлади зору; можливий анафілактичний/анафілактоїдний реакції. Інфаркт пухлини гіпофіза, яка раніше мала місце, виникає дуже рідко після прийняття агоністів ГнРГ. Також відзначалися рідкісні випадки тромбоцитопенії та лейкопенії. Повідомлялося про зміну толерантності до глюкози.
Місцеві побічні реакції, які виникають після введення Елігарда, схожі на місцеві реакції, пов'язані з подібними препаратами, що вводяться підшкірно.
Загалом, згідно з даними, ці місцеві побічні реакції, які відбуваються після підшкірних ін'єкцій слабкі та нетривалі.
Зміни кісткової щільності
Знижена кісткова щільність розглядалася в медичній літературі на прикладі двох чоловіків, яким була проведена орхіектомія або аналоги ГнРГ, що лікувалися. Цілком ймовірно, що тривале лікування Лейпрореліну може спричинити зростання симптомів остеопорозу. За зростанням ризику виникнення тріщин - це наслідки остеопорозу (див. розділ «Особливості застосування»).
Загострення ознак та симптомів хвороби
Лікування Лейпрореліну може спричинити загострення ознак та симптомів захворювання протягом перших кількох тижнів. В умовах метастазів у хребті та/або закупорці сечових шляхів або наявності крові в сечі загострюються, виникають неврологічні розлади, такі як слабкість та/або парестезія нижніх кінцівок або погіршення сечових симптомів.
У клінічній практиці не було випадків передозування Елігарда. У разі передозування за пацієнтом необхідно проводити спостереження та при необхідності призначати відповідне симптоматичне лікування.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі 2-8 С°
Елігард може застосовуватися як неоад'ювантна або ад'ювантна терапія у поєднанні з променевою терапією у пацієнтів з локалізованим раком високого ризику та місцево-поширеним раком передміхурової залози. Місце ін'єкції слід періодично змінювати. Необхідно уникати потрапляння препарату до артерії або вени.
Часті запитання
Відгуки про товар
Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.